Ухвала

від 20.09.2021 по справі 921/554/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20 вересня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/554/20 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

розглянув скаргу Приватного малого підприємства "Партнер" на дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) №9 від 08.09.2021р. (вх. №7369 від 08.09.2021р.) у справі №921/554/20

за позовом Приватного Малого Підприємства "Промінь - S", юридична адреса: 47660, Тернопільська область, Козівський район, с. Великий Ходачків; фактична адреса: 46011, м. Тернопіль, вул. С. Будного, 4а

до Приватного Малого Підприємства "Партнер", 46027, м. Тернопіль, вул. С. Будного, 4а

про стягнення 598 537,00 грн., з яких: 520 201,00 грн. - основний борг, 10 468,08 грн. - інфляційні нарахування, 9 535,00 - 3% річних, 58 333,76 грн. - пеня.

Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з відсутністю учасників справи, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Рішенням господарського суду від 01.12.2020р., яке набрало законної сили у встановленому законом порядку, позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Приватного Малого Підприємства "Партнер" на користь Приватного Малого Підприємства "Промінь - S - 520 201 грн. 00коп. боргу, 9 535 грн. 00коп. - 3% річних, 10 468грн. 08коп. - інфляційних втрат, 2 940 грн. 81грн. пені. та 5 124 грн. 59коп. витрат по сплаті судового збору.

На виконання рішення суду 05.01.2021р. видано наказ.

Приватне мале підприємство "Партнер"", в порядку ст. 339 ГПК України, звернулося із скаргою на дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) №9 від 08.09.2021р. (вх. №7369 від 08.09.2021р.), у якій просить:

1/ Визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця ВДВС у місті Тернополі Південно-Західного МРУ МЮ (м. Івано-Франківськ) Борецької Х.В. щодо відмови у звільненні з-під арешту рахунків Приватного малого підприємства "Партнер" відкритих в ТВБВ № 10019/08 філії Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк", які використовуються підприємством для виплати заробітної плати, оплати пов`язаних з нею платежів, а також сплати податків та зборів;

2/ Скасувати постанову про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження №64567581 від 18 серпня 2021року, якою накладено арешт на розрахункові рахунки Приватного малого підприємства "Партнер", відкриті в ТВБВ №10019/08 філії Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк", які використовуються підприємством для виплати заробітної плати, оплати пов`язаних з нею платежів, а також сплати податків та зборів, а саме: - НОМЕР_1 ; - НОМЕР_2 ;

3/ Зобов`язати посадових осіб ВДВС у місті Тернополі Південно-Західного МРУ МЮ (м. Івано-Франківськ), зняти арешт з розрахункових рахунків НОМЕР_1 та НОМЕР_2 Приватного малого підприємства "Партнер", відкритих в ТВБВ №10019/08 філії Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк", які використовуються підприємством для виплати заробітної плати, оплати пов`язаних з нею платежів, а також сплати податків та зборів.

В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що постанова від 18.08.2021р. у ВП №64567581, винесена старшим державним виконавцем Приймак А.Ю. про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках НОМЕР_1 та НОМЕР_2 підлягає скасуванню, оскільки унеможливила здійснення підприємством виплати заробітної плати своїм працівникам та сплати пов`язаних з нею платежів. Зазначена постанова не була доведена до відома уповноваженим особам ПМП Партнер , а інформація про арешт рахунків належних скаржнику була отримана останнім у ТВБВ №10019/08 філії Тернопільське обласне управління АТ Ощадбанк . Зобов`язання зі сплати заробітної плати мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, а тому кошти, цільовим призначенням яких є оплата праці, мають спеціальний (особливий) правовий статус. ПМП Партнер звернулось до Відділу державної виконавчої служби у м. Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із Заявою №6 від 30.08.2021р. про звільнення рахунків з-під арешту в межах виконавчого провадження №64567581, за результатами розгляду якої отримано лист №52889 від 07.09.2021р. старшого державного виконавця Борецької Х.В., який підписаний в.о. начальника відділу ДВС, в якому повідомлено, що про фактичну відмову у звільненні з-під арешту розрахункових рахунків, які використовуються підприємством для виплати заробітної плати та оплати пов`язаних з нею платежів. Скаржник посилається на практику Верховного Суду, зазначену у постанові від 17.01.2020р. у справі №340/1018/19. Просить скаргу задовольнити.

Ухвалою суду від 09.09.2021р. прийнято скаргу ПМП "Партнер" до розгляду в судовому засіданні на 20.09.2021р.

Скаржником (боржник) - ПМП "Партнер" подано клопотання №10 від 16.09.2021р. (вх. №7624 від 16.09.2021р.) про розгляд скарги без участі представника, за наявними документами, у зв`язку із перебуванням директора підприємства на лікарняному, що унеможливлює забезпечити його присутність в судовому засіданні 20.09.2021р.

Стягувачем - ПМП "Промінь - S" подано клопотання №10 від 16.09.2021р. (вх. №7623 від 16.09.2021р.) про розгляд скарги без участі представника, за наявними документами, у зв`язку із неможливістю забезпечити присутність представника підприємства в судовому засіданні 20.09.2021р.

Представник відділу ДВС подав клопотання б/н від 20.09.2021р. (вх. №7695 від 20.09.2021р.) про розгляд скарги без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст.342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши скаргу Приватного малого підприємства "Партнер" на дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) №9 від 08.09.2021р. (вх. №7369 від 08.09.2021р.) у справі №921/554/20 суд прийшов до висновку, що скарга підлягає до задоволення частково. При цьому, суд виходив із наступного.

- 19.02.2021р. відкрито виконавче провадження №64567581 з виконання наказу господарського суду від 05.01.2021р. у справі №921/554/20;

- старшим державним виконавцем відділу ДВС у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Приймак Аллою Юріївною винесено 18.08.2021р. постанову про арешт коштів боржника по наказу господарського суду №921/554/20 від 05.01.2021р. про стягнення заборгованості в сумі 548 269,48 грн., якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках:

- НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , які належать боржнику Приватному Малому Підприємству "Партнер" (46027, м. Тернопіль, вул. С. Будного, 4а) у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 603246,42 грн.

Згідно Довідки №578 від 27.08.2021р. керуючого ТВБВ №10019/08 філії Тернопільського обласного управління АТ Ощадбанк , Приватним Малим Підприємством Партнер в ТВБВ №10019/08 філії Тернопільське обласне управління АТ Ощадбанк відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 в гривні НОМЕР_2 в гривні для забезпечення виконання умов договору по обслуговуванню і зарахування заробітної плати працівникам ПМП Партнер .

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.ст. 18, 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35 -1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом) , на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35 -1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15 -1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19 -1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26 -1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18 -1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (ч. 2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до положень ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт на майно (кошти) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини; виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (ч. 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження").

Боржник зобов`язаний за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України (п. 3 ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження").

Отже, Законом України "Про виконавче провадження" покладено певні обов`язки не лише на державного виконавця, а й на боржника.

Як встановлено матеріалами скарги, за період з моменту відкриття виконавчого провадження (19.02.2021р.) до звернення із скаргою (08.09.2021р.), боржником не було виконано рішення суду самостійно та не було повідомлено державного виконавця про спеціальні рахунки, які належать Приватному малому підприємству "Партнер" у банківських установах, на яких містяться кошти, з яких виплачуються заробітна плата працівників, сплата єдиного соціального внеску, військовий збір, податок з доходів фізичних осіб та інші обов`язкові платежі до Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, держава гарантує кожному право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, при цьому, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, забезпечується державою згідно ст. 2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці (ч. 5 ст. 97 КЗпП України).

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про оплату праці", забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством. При цьому, своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості (ст. 24 Закону "Про оплату праці").

Відповідно до ст. 10 Конвенції № 95 щодо захисту заробітної плати від 01.07.1949р., яка ратифікована Україною 04.08.1961р., заробітна плата може бути об`єктом арешту або передачі тільки в тій формі і в тому розмірі, який передбачений національним законодавством. Заробітна плата повинна охороняться проти арештів і передачі в тій мірі, в якій це вважається необхідним для утримання працюючого і його сім`ї.

Пунктом 7 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 28.01.2016 р. №01-06/131/16 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням господарськими судами Закону України "Про виконавче провадження" (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ)" встановлено, що накладення арешту на рахунок боржника, призначений для виплати заробітної плати працівникам підприємства, призводить до порушення їх конституційних прав.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. (ч. 2 ст. 11 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загально-обов`язкове державне соціальне страхування", збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами обов`язковості сплати; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу) (ч. 12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

Відповідно до пп. 16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір платниками якого, як і податку на доходи фізичних осіб, є фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) та сплачуються такі, у даному випадку, податковим агентом (ПМП Партнер ), який зобов`язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм (ст.ст. 14.1.180, 162.1.2, 162.1.3, 163.1.2 Податкового кодексу).

З аналізу вищезазначених норм законів випливає, що забороняється арешт коштів на рахунках, з яких виплачується заробітна плата, та сплачуються фізичною особою обов`язкові платежі, з ціллю виконання рішення суду щодо стягнення з цих коштів заборгованості за невиконання грошового зобов`язання підприємства за господарським договором.

При таких обставинах, скаржник довів, що постанова від 18.08.2021р. про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 64567581 в частині накладення арешту на грошові кошти, які використовуються для виплати заробітної плати, здійснення нарахувань на заробітну плату працівників ПМП Партнер , що знаходяться на поточних рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , відкритих в ТВБВ №10019/08 філії Тернопільське обласне управління АТ Ощадбанк , враховуючи норми вищезазначеного законодавства, прийнята без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками прав, свобод та інтересів працівників підприємства-боржника і цілями, на досягнення яких спрямована оскаржувана постанова.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.08.2019р. у справі №913/958/16.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому, вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними (правова позиція викладена п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року №9, п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.06.2010 № 01-08/369 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити скаргу щодо скасування постанови державного виконавця в частині накладення арешту на рахунки № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 (ТВБВ №10019/08 філії Тернопільське обласне управління АТ Ощадбанк ).

Даний випадок відповідає ч.5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої арешт може бути знятий за рішенням суду.

Щодо вимог скаржника про зобов`язання посадових осіб ВДВС у місті Тернополі Південно-Західного МРУ МЮ (м. Івано-Франківськ), зняти арешт з розрахункових рахунків НОМЕР_1 та НОМЕР_2 Приватного малого підприємства "Партнер" та визнання незаконною бездіяльність старшого державного виконавця ВДВС Борецької Х.В. щодо відмови у звільненні з-під арешту рахунків, то суд відмовляє в задоволенні таких, оскільки зобов`язання державного виконавця вчинити конкретно визначені дії є втручанням у його повноваження. Суд не може замінити орган державної виконавчої служби та перебирати на себе його повноваження. Боржником не було повідомлено державного виконавця про спеціальні рахунки, які належать Приватному Малому Підприємству "Партнер" у банківських установах, на яких містяться кошти, з яких виплачуються заробітна плата працівників, сплата єдиного соціального внеску, військовий збір, податок з доходів фізичних осіб та інші обов`язкові платежі до Державного бюджету України, а згідно чинного законодавства у даному випадку арешт може бути знятий за рішенням суду.

На підставі вищенаведеного, керуючись cт. ст. 234, 235, 339, 342 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Скаргу Приватного Малого Підприємства "Партнер" на дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) №9 від 08.09.2021р. (вх. №7369 від 08.09.2021р.) у справі №921/554/20 - задовольнити частково.

2.Скасувати постанову про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження №64567581 від 18.08.2021р., якою накладено арешт на розрахункові рахунки № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 Приватного Малого Підприємства Партнер (46027, м. Тернопіль, вул. С. Будного, 4а, ідентифікаційний код 21167201), відкриті в ТВБВ №10019/08 філії Тернопільське обласне управління АТ Ощадбанк (м. Тернопіль, вул. Злуки, 53), які використовуються підприємством для виплати заробітної плати, оплати пов`язаних з нею платежів, а також сплати податків та зборів до бюджету.

3. В іншій частині скарги - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення її повного тексту (24.09.2021р.), через Господарський суд Тернопільської області або безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.

Суддя М.С. Стадник