Рішення

від 29.11.2023 по справі 692/1058/23

ДРАБІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 692/1058/23

Провадження № 2/692/293/23

29.11.23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді - Чепурного О.П., при секретарі - Добробог Ю.В., за участю позивача - ОСОБА_1 , відповідачки - ОСОБА_2 , представника третьої особи - Щербини С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні смт Драбів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Виконавчого комітету Шрамківської сільської ради, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачки про позбавлення батьківських прав. Позов мотивував тим, що він та відповідачка перебувають у шлюбі з 17.04.2013 року. З початку 2018 року шлюбні стосунки фактично були припинені, тому з квітня 2018 року сторони разом не проживають. 04.09.2023 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу. Від даного шлюбу сторони мають спільного неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачем та знаходиться на його утриманні. Відповідачка ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє зацікавленості в його подальшій долі, не цікавиться його успіхами, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, не забезпечує йому необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на його фізичний розвиток. Для виховання та розвитку дитину в будинку позивача створені всі належні умови. На даний час позивач призваний на військову службу та бере безпосередню участь у заходах для забезпечення оборони України, за час проходження служби зарекомендував себе як врівноважений військовослужбовець. Відповідно до заяви відповідачки від 23.09.2023 року вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_3 , а тому з метою забезпечення прав та законних інтересів дитини, позивач вважає за необхідне вирішити питання про позбавлення відповідачки батьківських прав.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, пояснив суду, що дитина проживає разом з ним 4 роки, підставою для подання позову стало те, що він хоче оформити опікунство над дитиною та звільнитися з лав ЗСУ і бути біля дитини, коли він на військовій службі за дитиною доглядають його батьки, яким це важко, мати дитини забирає сина до себе раз на місяць чи на два місяці, коли в неї є гроші давала їх на дитину, інколи провідує дитину, спілкується з дитиною по телефону.

Відповідачка в судовому засіданні позов визнала, пояснила, що вона не має постійної роботи, працює неофіційно, не може утримувати дитину, син дійсно чотири роки проживає з батьком, алкоголем вона не зловживає, хоча інколи вживає, була у дитини в школі на першому та останньому дзвонику, спілкується з дитиною по телефону.

Представник третьої особи пояснила суду, що мати дитини не пустила працівників служби у справах дітей для обстеження її умов проживання, мотивуючи тим, що в них не зроблений ремонт у будинку, мати проживає з співмешканцем, у якого виникає конфлікт з дитиною, відповідачка не спілкується з дитиною, а спілкування по телефону відбувається вночі коли остання перебуває в стані сп`яніння. Вважає, що є підстави для задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, відповідачки, представника третьої особи, суд дійшов до наступного.

З копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 вбачається, що сторони зареєстрували шлюб 17 квітня 2013 року. Від даного шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 . З акту обстеження умов проживання від 06.09.2023, складеного Службою у справах дітей Шрамівської сільської ради, ОСОБА_1 постійно проживає по АДРЕСА_1 з сином ОСОБА_3 , та з своїми батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Син сторін по справі має окрему кімнату, забезпечений всім необхідним для проживання, навчання, одягом. Мати дитини спілкується з ним по телефону, до себе може взяти на прохання батька і за його кошти, хлопчик говорить, що йому краще з татом.

Згідно висновку про доцільність позбавлення батьківських прав, затвердженого рішенням виконавчого комітету Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 20.09.2023 №173, комісія з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Шрамківської сільської ради вважає доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 . Основним мотивом вказано, що ОСОБА_2 не має умов для проживання сина, не допомагає йому матеріально, мати не бере активної участі у його вихованні, наявний конфлікт між дитиною та співмешканцем матері.

Відповідно до заяви від 23.09.2023 року посвідченої державним нотаріусом Першої Золотоніської державної нотаріальної контори, зареєстрованої в реєстрі за №373 ОСОБА_2 заявила, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_3 . Даною заявою ОСОБА_2 фактично самостійно відмовляється від батьківських прав та обов`язків. Проте, права батьків на виховання дитини (ст.151 Сімейного кодексу України - далі СК України), право особи на сім`ю (ст.291 Цивільного кодексу України - далі ЦК України) відносяться до особистих немайнових прав фізичної особи, яке належить їм за законом (ч.1 ст.269 ЦК України). Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав (ч.3 ст.269 ЦК України). Таким чином, вказана заява ОСОБА_2 не має юридичної сили, а тому не приймається судом як доказ по справі. Визнання позову відповідачкою у судовому засіданні суд не приймає також, оскільки батьківські права носять взаємний характер з правом дитини на виховання батьками, а тому таке визнання позову може порушити права дитини, і суд повинен провести судовий розгляд для встановлення всіх обставин по справі. (ч.4 ст.206 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України).

Ст.141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Згідно з ч. 1 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою держаного контролю, що встановлена законом. Частиною 2 ст. 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Пунктом 16, абз.2 п.18 зазначеної постанови роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Отже, суд вважає, що досліджені докази свідчать про те, що мати дитини в межах своїх фінансових можливостей виконує батьківський обов`язок щодо виховання сина ОСОБА_3 - цікавиться її життям, підтримує з ним сімейні відносини, за можливості допомагає сину матеріально. Недоліки які мають місце щодо виховання дитини відповідачкою, а саме відсутність постійного і достатнього доходу для належного утримання дитини, необхідність збільшення часу у спілкуванні з дитиною та його якості, налагодження нормальних стосунків між співмешканцем та сином відповідачки не можуть бути підставою для позбавлення особи батьківських прав. Позбавлення батьківських прав матері у даному випадку буде суперечити найкращим інтересам дитини, яка має право на виховання її матір`ю. З огляду на вказане, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

На підставі п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України, ст.141, ч.4 ст.206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позовній заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Виконавчого комітету Шрамківської сільської ради, про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення суду через суд апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий

Повний текст рішення виготовлений 29.11.2023