Рішення
від 09.10.2023 по справі 160/18187/23
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2023 року Справа № 160/18187/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТулянцевої І.В. за участі секретаря судового засіданняЯлтанець К.В. за участю представника прокуратури: представника відповідача Батуріної А.В. Кривсун І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи адміністративну справу за позовом керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, Відділу цивільного захисту та оборонної роботи Павлоградської міської ради до Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» в особі відокремленого підрозділу Павлоградський механічний завод Державного підприємства «Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява керівника Павлоградської окружної прокуратури до Павлоградського механічного заводу Державного підприємства «Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова», в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Павлоградського механічного заводу Державного підприємства «Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» (юридична адреса: 51412, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул. Корольова Сергія, 10, код ЄДРПОУ 14310170) в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту сховища №15473, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Корольова Сергія, 10/115, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту»;

- зобов`язати Павлоградський механічний завод Державного підприємства «Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» (юридична адреса: 51412, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Корольова Сергія, 10, код ЄДРПОУ 14310170) привести у стан готовності до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту сховище №15473, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Корольова Сергія, 10/115, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що Павлоградською окружною прокуратурою, з урахуванням необхідності утримання в належному стані захисних споруд цивільного захисту населення та перебування їх у стані готовності через введення 24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 воєнного стану на всій території України через російську агресію, та набуття вказаним питанням особливої актуальності, вивчено умови використання захисних споруд цивільного захисту населення, розташованих в межах території юрисдикції окружної прокуратури, в результаті чого встановлені порушення вимог законодавства щодо утримання в належному стані споруди цивільного захисту населення, а саме: захисної споруди - сховища № 15473, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Сергія Корольова, 10/115, балансоутримувачем якого є Павлоградський механічний завод Державного підприємства «Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова», який в силу приписів ч.8 ст.32 Кодексу цивільного захисту України зобов`язаний утримувати цю захисну споруду цивільного захисту у готовності до використання за призначенням за рахунок власних коштів, однак, у даному випадку цього не здійснює, що підтверджується відповідними актами комплексних перевірок оцінки стану готовності цієї захисної споруди до використання за призначенням, що проводилися упродовж 2018-2023 років, в тому числі за участю підпорядкованих працівників ГУ ДСНС у Дніпропетровській області. Відповідно до акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від №15473 від 01.05.2023 вказана споруда оцінюється як не готова до використання за призначенням. Крім того, 05.06.2023 комісією у складі представників органів ДСНС, Національної поліції та відділу цивільного захисту та оборонної роботи Павлоградської міської ради за участі представника балансоутримувача проведено оперативний огляд об`єкта, щодо можливості його використання для укриття населення, а саме споруди цивільного захисту - сховища №15473 за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Сергія Корольова 10/115, про шо складено відповідний акт. Оперативним оглядом вказаного сховища встановлено, що загальний стан об`єкта незадовільний, сире з ознаками підтоплення, не придатна для укриття населення. Отже, спірна захисна споруда цивільного захисту - сховище №15473, перебуває в неготовому до використання за призначенням стані вже тривалий час, а саме з 2018 року по теперішній час, про що свідчать відповідні акти оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, а також листи відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Павлоградської міської ради №170 від 22.04.2022, №241 від 20.06.2023, листи Павлоградського районного управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області №493101- 1973/4931 від 14.10.2022, №493101-1011/4931 від 16.06.2023 та лист ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області №4901-6426/4907 від 17.10.2022. Вищенаведене свідчить про те, що Павлоградський механічний завод Державного підприємства «Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» свої зобов`язання щодо утримання споруди цивільного захисту сховища №15473, не виконує у продовж тривалого часу, вслід чого у готовий до використання стан вказане сховище так і не приведено навіть після введення воєнного стану на всій території України через російську агресію. Невиконання Павлоградським механічним заводом Державного підприємства «Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» обов`язків балансоутримувача захисної споруди цивільного захисту сховища №15473, фактично унеможливлює її використання за призначенням. Окрім цього, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області листом № 4901-6426/4907 від 17.10.2022 повідомило окружну прокуратуру про те, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється саме суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів та з метою вжиття заходів з усунення виявлених порушень Головним управлінням ДСНС у Дніпропетровській області висловлено прохання щодо вжиття заходів до балансоутримувача захисної споруди № 15473 який не виконують чинне законодавство щодо утримання захисної споруди у належному стані. Відтак, у цьому випадку наявні підстави для представництва інтересів держави прокурором в суді у розумінні приписів ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» через порушення її інтересів у сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд), порушення державних інтересів та встановлених державою гарантій по забезпеченню конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності, насамперед в умовах збройної агресії російської федерації проти України, оскільки захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади та орган місцевого самоврядування, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року прийнято позовну заяву керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/18187/23, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у судовому засіданні на 11.09.2023р. об 12:00год., а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

24.08.2023 року до суду засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що Павлоградський механічний завод Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» є режимним підприємством та для забезпечення дотримання вимог чинного законодавства щодо охорони державної таємниці підрозділом Національної гвардії, який здійснює охорону підприємства, розроблено «Інструкцію про пропускний режим на Державному підприємстві «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» від 18.10.2018 інв. №113дск. Згідно Інструкції, пропускний режим на територію підприємства працівників заводу та відряджених здійснює військова частина через комендатуру, бюро перепусток та контрольно- пропускні пункти. Доступ сторонніх осіб, зокрема населення, на територію не передбачений. Дія Інструкції поширюється також на період воєнного стану (наказ по підприємству від 17.07.2023р. №1-176). Крім того, Служба безпеки України неодноразово зверталася до підприємства щодо посилення забезпечення надійності охорони заводу та проведення запобіжних заходів, направлених на виявлення, попередження та припинення, наявних загроз державній безпеці на регіональному рівні через безпосередню наближеність до лінії ведення бойових дій. Зокрема, СБУ листом від 29.09.2022 року №55/2-2674дск вих. щодо протидії загрозам державній безпеці, повторно наголосила на обмеженні доступу сторонніх осіб до військових розробок, роботи за якими ведуться на підприємстві. Наразі, Павлоградський механічний завод виконує державне оборонне замовлення, направлене на укріплення обороноздатності країни. Таким чином, враховуючи необхідність дотримання вимог чинного законодавства щодо захисту державної таємниці та виконання завдань, покладених на підприємство в особливий період, доступ сторонніх осіб, зокрема населення, на територію Павлоградського механічного заводу заборонено. Більш того, знаходження цивільного населення на території діючого режимного підприємства в період воєнного стану становить загрозу їх життю і здоров`ю. Захисна споруда інв. №15473 знаходиться на охоронюваній території заводу, перебуває на його балансі та збудована в 1983 році для укриття працівників заводу. Відповідно до Акту оцінки стану готовності від 01.05.2023 року споруда визнана як не готова до використання за призначенням. Актом встановлено цілий ряд значних недоліків, усунення яких потребує значних фінансових вкладень. Захисна споруда інв. №15473 вбудована в 3-й поверхову будівлю, яка тривалий час не використовується. Капітального ремонту потребує як захисна споруда, так і сама будівля в цілому. Відновлення потребує значних фінансових затрат та є економічно недоцільним в період воєнного стану, коли всі трудові та матеріальні ресурси підприємства направлені на виконання державного оборонного замовлення. При викладених обставинах бездіяльність Павлоградського механічного заводу щодо не приведення захисної споруди інв. №15473 в стан готовності не можна вважати порушенням вимог законодавства у сфері цивільного захисту. В той же час на охоронюваній території підприємства знаходиться захисна споруда інв. №15465, яка обмежено готова до укриття працівників підприємства, що підтверджується Актом оцінки стану готовності від 01.05.2023 року. Згідно даним паспорту, вказана споруда має загальну площу 813,0 кв. м, місткістю 800 осіб. Наразі на підприємстві працює приблизно 500 осіб, а отже, потреба в захисних спорудах для укриття працівників заводу повністю задоволена. Таким чином, працівники підприємства повністю забезпечені захисними спорудами, допуск населення на територію режимного охоронюваного підприємства заборонено. За таких умов необхідності приведення в готовність захисної споруди не має, відповідно бездіяльності Відповідача не вбачається, інтереси держави не порушені.

30.08.2023 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній виклав позицію аналогічну заявленій ним у власній позовній заяві та додатково зауважив, що споруда цивільного захисту - сховище №15465, місткістю 800 осіб також не приведено до готового для використання за призначенням стану та воно оцінено як обмежено готове, тим самим таке сховище також не здатне повною мірою забезпечити захист людей під надзвичайних ситуацій. Також відповідачем не було враховано кількість військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 Національної Гвардії України, які здійснюють охорону ПМЗ ДП «ВО ПМЗ імені О.М. Макарова» при визначенні потреби в спорудах цивільного захисту. Крім того, відповідачем також не було надано «Інструкцію про пропускний режим на Державному підприємстві «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» від 18.10.2018 інв.№113дск, через що неможливо встановити наявні обмеження щодо використання споруд цивільного захисту населення, які перебувають на балансі відповідача, в тому числі і спірного сховища.

У судовому засіданні 11.09.2023 року, за клопотаннями представника позивача та відповідача було відкладено розгляд справи до 18 вересня 2023 року о 11:30 год.

15.09.2023 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення в якій останній виклав позицію аналогічну заявленій ним у власній позовній заяві та відповідь на відзив, а також додатково навів обгрунтування статусу Відділу цивільного захисту та оборонної роботи Павлоградської міської ради.

18.09.2023 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній виклав позицію аналогічну заявленій ним у власному відзиві на позовну заяву, а також додатково зазначив, що твердження Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області, що відповідачем не зазначена та не врахована кількість військовослужбовців, які здійснюють охорону підприємства є хибною, оскільки інформація про кількісний склад Національної гвардії не підлягає розголошенню, однак адміністрація заводу та керівництво в\ч на підставі чинного законодавства України тісно взаємодіють у питаннях забезпечення військовослужбовців, які здійснюють охорону підприємства, та в повній мірі забезпечені захисними укриттями під час оголошення тривог. Захисна споруда інв. №15473 дійсно знаходиться на охоронюваній підрозділом Національної гвардії території підпрємства. Зазначена споруда взагалі не підлягає відновленню, так як ще з 2015 року затоплена фунтовими водами, що підтверджується як Актами оцінки стану готовності за 2018-2023 роки та Актом оперативного огляду об`єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення від 05.06.2023р. Крім того, відомча інвентаризаційна комісія Державного космічного агентства України ще у січні 2015 року Актом визначила недоцільність проведення технічної інвентаризації та необхідність зняття з обліку захисної споруди інв. №15473

У судовому засіданні 18.09.2023 року була оголошена перерва до 02 жовтня 2023 року о 12:00 год.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року, клопотання керівника Павлоградської окружної прокуратури про заміну неналежного відповідача у справі №160/18187/23 було задоволено та замінено неналежного відповідача по справі - Павлоградський механічний завод Державного підприємства «Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» на належного - Державне підприємство «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (код ЄДРПОУ 14308368) в особі відокремленого підрозділу Павлоградський механічний завод Державного підприємства «Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» (код ЄДРПОУ 14310170) у справі №160/18187/23 за позовом керівника Павлоградської окружної прокуратури до Павлоградського механічного заводу Державного підприємства «Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а також розпочато розгляд адміністративної справи спочатку.

27.09.2023 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення в якій останній виклав позицію аналогічну заявленій ним у власній позовній заяві та відповідь на відзив, а також додатково зауважив, що режимність суб`єкта господарювання та витратність проведення ремонтних робіт не позбавляє відповідача обов`язку утримувати споруду цивільного захисту у належному технічному стані, особливо в умовах воєнного стану. Також споруди цивільного захисту, які перебувають на балансі Відповідача, а саме - сховища №№ 15464, 15465, 15473, 15481 та 15483 є єдиними сховищами в межах району міста Павлограда, розташованого біля Павлоградського механічного заводу, в яких, відповідно до призначення та технічних характеристик, у разі приведення до готового для використання за призначенням стану, можливе тривале укриття людей під час можливої тривалої ворожої атаки на місто.

02.10.2023 року до канцелярії суду від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшли пояснення.

02.10.2023 року до канцелярії суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.

У судовому засіданні 02.10.2023 року була оголошена перерва до 09 жовтня 2023 року о 12:00 год.

04.10.2023 року за допомогою засобів електронного зв`язку до суду надійшли пояснення Відділу цивільного захисту та оборонної роботи Павлоградської міської ради, в яких останнім зауважено, що рішенням виконавчого комітету Павлоградської міської ради №966 від 28.09.2022, споруда цивільного захисту - сховище № 15473, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Сергія Корольова 10/115, включене до фонду захисних споруд міста Павлограда під номером 14. На теперішній час будь-яких інших рішень, з питані, створення або зміни фонду захисних споруд на території міста Павлограда, виконавчими органами Павлоградської міської ради не приймались. Також, питання щодо виключення захисної споруди цивільного захисту - сховища №15473, балансоутримувачем якої є ПМЗ ДП «ВО ПМ3 імені О.М. Макарова», з фонду захисних споруд міста, виконавчими органами Павлоградської міської ради не вирішувалось. При цьому, 02.06.2023 на позачерговому засіданні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій розглядалось питання доступу населення до фонду захисних споруд цивільного захисту, про що складено протокол №17. Так, за результатами засідання позачергової комісії вирішено, зокрема, забезпечити доступ населення до фонду захисних споруд цивільного захисту за сигналом оповіщення повітряна тривога, Організувати проведення роз`яснювальної роботи з власниками (балансоутримувачами) фонду захисних споруд цивільного захисту щодо надання допуску населення, за сигналом оповіщення повітряна тривога та розмістити на офіційному сайті Павлоградської міської ради та інших інформаційних ресурсах оновлену інформацію щодо розташування сховищ цивільного захисту та найпростіших укриттів. В перелік сховищ та підвальних приміщень суб`єктів господарювання, розміщений на офіційному сайті Павлоградської міської ради на виконання вищевказаного протоколу засідання комісії, включені лише ті споруди цивільного захисту, які придатні до укритті населення. Разом з цим, захисна споруда цивільного захисту - сховища №15473, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Сергія Корольова, 10/115, не придатна до укриття населення та перебуває у не готовому до використання за призначенням стані, у зв`язку із чим не включена до такого переліку. Слід зазначити, що протокол позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій №17 від 02.06.2023 не є підставою для зняття споруди цивільного захисту - сховища 15473, з обліку споруд цивільного захисту міста Павлограда. Таким чином, на сьогодні спірне сховище має статус споруди цивільного захисту населення та, відповідно до п. 3-1 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту - та ведення його обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138, має стратегічне значення для забезпечення захисту населення, що передбачає, зокрема, приведення об`єктів фонду захисних споруд у готовність до використання за призначенням у разі приведення єдиної Державної системи цивільного захисту, її складових частин у режим підвищеної готовності, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного стану та в особливий період та забезпечення безперешкодного цілодобового доступу населення до захисних споруд під час оголошення сигналів і повідомлені, про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, а також створення умов для життєдіяльності населення, яке укривається в таких спорудах.

У судовому засіданні 09 жовтня 2023 року представник позивача підтримав пред`явлений позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях, доводи просив повністю задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 09 жовтня 2023 року пред`явлений позов не визнав та заперечував проти його задоволення, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив, і просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Павлоградський механічний завод Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» знаходиться за адресою м. Павлоград Дніпропетровської області вул. Корольова Сергія, 10 та є режимним підприємством, що здійснює свою діяльність з дотриманням вимог «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (далі - Порядок), затвердженого Постановою КМУ від 18 грудня 2013 року №939дск.

Павлоградському механічному заводу Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (місцезнаходження: 51413, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Сергія Корольова, 10) надано Спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею від 30.05.2018р. №ДП2-2018-8 з терміном дії до 30 червня 2022 року.

Також на території Павлоградського механічного заводу Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» розташована захисна споруда - сховище № 15473, за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Сергія Корольова, 10/115.

Відповідно до паспорту захисної споруди цивільного захисту - сховища №15473 від 24.07.2018 та облікової картки, захисна споруда знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Сергія Корольова, 10/115, та перебуває на балансі Павлоградського механічного заводу Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова».

Технічною складовою паспорту захисної споруди №15473 встановлено, що сховище не використовується у мирний час, прийняте в експлуатацію в 1983 році, місткість осіб - 312 осіб, загальна площа - 695 кв. м., загальний об`єм - 2434 куб. м, сховище вбудовано у будівлю трьох поверхів, має 2 входи та 1 аварійний вихід, клас сховища - II.

Згідно з актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту - сховища №15473 від 05.09.2018, 01.09.2019, 03.09.2020, 09.08.2021, 01.07.2022 та 01.05.2023, актом оперативного огляду об`єкта щодо можливості його використання для укриття населення від 05.06.2023, балансоутримувач ПМЗ ДП «ВО ПМЗ імені О.М. Макарова» обліковує вказане приміщення як сховище.

З метою отримання інформації про технічний стан споруд цивільного захисту на території міста Павлограда Дніпропетровської області Павлоградська окружна прокуратура звернулась на адресу Павлоградської міської ради з листом №04/63-1458вих-22 від 15.04.2022 та листом №170 від 22.04.2022 відділ з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Павлоградської міської ради повідомив, що за результатами оцінки стану готовності захисних споруд цивільного захисту, станом на 20.04.2022 сховище №15473, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Сергія Корольова, 10/115, визначене як неготове до використання за призначенням.

04.10.2022 Павлоградська окружна прокуратура повторно звернулась до Павлоградської міської ради з листом №04/63-4085вих-22 щодо надання інформації про, зокрема, технічний стан споруди цивільного захисту - сховища №15473, її власників та балансоутримувачів та листом №393 від 12.10.2022 відділ з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Павлоградської міської ради повідомив, що балансоутримувачем споруди цивільного захисту- сховища №15473 є ПМЗ ДП «ВО ПМЗ імені О.М. Макарова». Технічний стан захисної споруди та рекомендації щодо приведення у придатний до використання стан відображено в актах перевірки технічного стану зазначеного сховища.

Також, 04.10.2022 Павлоградська окружна прокуратура з листом №04/63- 4087вих-22 звернулась до Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області щодо надання інформації, зокрема, про внесення споруди цивільного захисту- сховища №15473 до електронного реєстру споруд цивільної оборони, на який листом №4901-6426/4907 від 17.10.2022 Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області повідомило, що згідно з електронним обліком захисних споруд Дніпропетровської області обліковується сховище №15473, III класу місткістю 1000 чол., розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Сергія Корольова, 10/115, державної форми власності, балансоутримувач Павлоградський механічний завод ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова». Не готове до використанням за призначенням.

Крім того, з метою отримання інформації про балансоутримувачів вищезазначеної споруди цивільного захисту, його характеристик та технічного стану, 04.10.2022 Павлоградська окружна прокуратура звернулась до Павлоградського районного управління Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області з листом №04/63-4082вих-22.

Відповідно до листа Павлоградського районного управління Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області №493 101-1973/4931 від 14.10.2022, споруда цивільного захисту - сховище №15473, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Сергія Корольова, 10/115, перебуває у державній власності. Балансоутримувачем є ПМЗ ДП «ВО ПМЗ імені О.М. Макарова».

Також, зазначеним листом Павлоградське районне управління Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області надало акти оцінки стану готовності зазначеного сховища починаючи з 2018 по 2022 роки.

У актах оцінки стану готовності захисної споруди, проведеної 05.09.2018, 01.09.2019, 03.09.2020, 09.08.2021 та 01.07.2022 встановлено, що сховище №15473 не готове до використання за призначенням, у зв`язку із чим воно не здатне забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

Павлоградська окружна прокуратура листом від 13.06.2023 №04/63- 2886вих-23 повторно звернулась до Павлоградського районного управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з метою з`ясування технічного стану споруди цивільного захисту - сховища 15473, станом на 2023 рік, та вжитих заходів щодо приведення вказаної захисної споруди у придатний до використання стан.

У відповідь на зазначений лист прокуратури Павлоградське районне управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області листом від 16.06.2023 №493101-1011/493 надало копії актів щодо технічного стану споруди цивільного захисту.

Так, відповідно до акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №15473 від 01.05.2023 вказана споруда оцінюється як не готова до використання за призначенням.

Згідно із вказаним актом встановлені такі недоліки: загальний технічний стан захисної споруди аварійний, непрацездатний; санітарний стан незадовільний; загальний стан приміщень сирі, з ознаками підтоплення (затоплення); входи та аварійні виходи не обладнано засобами доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення; повітрозабірні оголовки, вихлопні канали потребують обслуговування; в наявності 3 захисно-герметичних дверей, які зачиняються та відчиняються із зусиллям, гума не зафарбована, втратила придатність, підставки для розвантаження та захисні екрани відсутні; у санвузлі 7 санітарних приладів в непрацездатному стані, душові прилади відсутні, стан приміщення з ознаками підтоплення; система зв`язку відсутня; схеми евакуації немає; стан гідроізоляції з ознаками порушення у зв`язку з підтопленням; плану приведення споруди у готовність немає; привести захисну споруду у готовність до використання за призначенням упродовж 12 годин неможливо.

Крім того, 05.06.2023 комісією у складі представників органів ДСНС, Національної поліції та відділу цивільного захисту та оборонної роботи Павлоградської міської ради за участі представника балансоутримувача проведено оперативний огляд об`єкта, щодо можливості його використання для укриття населення, а саме споруди цивільного захисту- сховища №15473 за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Сергія Корольова 10/115, про шо складено відповідний акт.

Оперативним оглядом вказаного сховища встановлено, що загальний стан об`єкта незадовільний, сире з ознаками підтоплення. Не придатна для укриття населення.

Таким чином, посилаючись на те, що в ході реалізацій функцій прокуратури, станом на початок збройної агресії проти України захисна споруда цивільного захисту - сховище №15473, перебуває в неготовому до використання за призначенням стані вже тривалий час, а саме з 2018 року по теперішній час, про що свідчать відповідні акти оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, а також листи відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Павлоградської міської ради №170 від 22.04.2022, №241 від 20.06.2023, листи Павлоградського районного управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області №493101- 1973/4931 від 14.10.2022, №493101-1011/4931 від 16.06.2023 та лист ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області №4901-6426/4907 від 17.10.2022, незважаючи на неодноразові ракетні удари по інфраструктурі міста Павлограда Дніпропетровської області, через що вказане сховище не здатне забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням створює загрозу для життя та здоров`я людей., прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, спірним в цій справі є право прокурора на звернення до суду в інтересах держави з цим позовом, а також наявність підстав для зобов`язання балансоутримувача захисної споруди привести таку споруду у стан готовності до використання за призначенням (для укриття населення).

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Тобто, Конституція України визначає дві обов`язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави: доведення, що обставини звернення є виключним випадком і здійснення представництва в порядку, визначеному законом.

За приписами частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Статтею 23 Закону №1697-VII врегульоване питання представництва інтересів громадянина або держави в суді, відповідно до частини першої якої представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Частиною четвертою статті 23 Закону №1697-VII встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону №1697-VII під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

Частиною першою статті 24 Закону №1697-VII визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

За приписами частин третьою п`ятою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюються Кодексом цивільного захисту України (далі КЦЗ, застосовується судом в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 65 КЦЗ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) щодо суб`єктів господарювання (пункт 2).

За змістом частин другої статті 65 КЦЗ у суб`єктів господарювання приватної форми власності органи державного нагляду у сфері цивільного захисту контролюють виконання заходів щодо захисту населення та працівників на випадок надзвичайної ситуації, а також вирішення питань техногенної та пожежної безпеки, що стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян.

Згідно зі статтею 66 КЦЗ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Статтею 68 КЦЗ встановлені санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, за приписами якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом (частина перша).

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина друга).

Частиною першою статті 69 КЦЗ передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови:

1) з питань пожежної безпеки у разі:

а) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;

б) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

в) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

2) з питань техногенної безпеки у разі:

а) невиконання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань техногенної безпеки;

б) відсутності організаційно-розпорядчих документів щодо здійснення заходів з питань техногенної безпеки, які передбачені для суб`єкта господарювання;

в) непроведення в установленому порядку навчання персоналу суб`єкта господарювання діям у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій;

г) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій;

ґ) непроведення ідентифікації та паспортизації потенційно небезпечного об`єкта;

д) відсутності декларації безпеки об`єкта підвищеної небезпеки;

е) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

є) невідповідності кількості промислових засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатності або відсутності, а також у разі порушення порядку зберігання таких засобів;

ж) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

з) відсутності плану локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єкті підвищеної небезпеки, а також відсутності розроблених відповідно до цього плану спеціальних заходів протиаварійного захисту;

и) відсутності об`єктових матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або невідповідності їх затвердженим номенклатурам та обсягам;

і) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

ї) відсутності або несправності на об`єкті підвищеної небезпеки автоматизованої системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення;

й) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

к) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

л) неготовності осіб, які обслуговують потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки, а також осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації та ліквідації наслідків аварій до дій із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

м) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки угоди про страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам та їхньому майну, іншим юридичним особам унаслідок надзвичайної ситуації, що спричинена пожежею, аварією, катастрофою або небезпечною подією;

н) порушення правил транспортування небезпечних речовин трубопровідним транспортом та порядку їх перевезення транспортними засобами;

о) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Наведені приписи законодавства вказують на те, що прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року в справі № 826/13768/16, однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави є наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

У другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 листопада 2022 року в справі №240/401/19 відступив від раніше викладених висновків щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з позовом в інтересах держави, зазначивши таке.

«…виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99).

Ці висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене цим Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, застосованого у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відтак, Суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Громада володіє деякими ознаками суб`єкта публічно-правових відносин, яка може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. При цьому, Основним Законом України (статті 13, 23, 41, 43, 89 та 95) передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

Хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. Відтак, звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади.».

У цій справі, позивач в адміністративному позові зазначив, що у прокурора є обґрунтовані підстави для пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області, у зв`язку із не вжиттям останнім, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, заходів, спрямованих на зобов`язання відповідача з приведення захисної споруди (укриття) у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.

Так, п.1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015 «Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Одними із основних завдань ДСНС є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до покладених завдань ДСНС здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту. ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 1 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСНС №3 від 04.02.2013 (у редакції наказу ДСНС №661 від 12.11.2018), встановлено, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (скорочена назва ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області) є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Також відповідно до пункту 3 цього Положення основними завданнями Головного управління на відповідній території є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Крім того, відповідно до п.п. 2, 5 п. 4 цього ж Положення Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює повноваження постійно діючого органу управління цивільного захисту у складі територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту. Бере участь у заходах щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку (у тому числі з використанням спеціального програмного забезпечення), забезпечує разом з місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням, проведення їх інвентаризації.

Також п.п.35 п.4 Положення визначено, що ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області уповноважено складати акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Також згідно положень п.12 Розділу «Утримання фонду захисних споруд» Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 138 від 10.03.2017 «Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку» здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

Згідно зі ст.28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

При цьому звернення органів місцевого самоврядування до адміністративного суду з позовами щодо зобов`язання балансоутримувачів привести у належний стан, придатний до використання за призначенням, захисних споруд, чинним законодавством не передбачено.

Повноваження щодо здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи ДСНС, спосіб реалізації яких визначений законом - КЦЗ, приписами якого передбачено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств.

Крім того, до повноважень ДСНС належить видання розпорядчих документів (приписів, розпоряджень, постанов) підконтрольним суб`єктам господарювання (як в цьому випадку).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» від 21.04.2021 № 2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Поряд із цим, вказаним Законом від 21.04.2021 року № 2228-IX Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту», згідно із пунктами 16, 48, 51 якою такий суб`єкт владних повноважень:

-реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд (пункт 16);

-звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (пункт 48);

-перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти (пункт 51).

Застосування заходів реагування, визначених статтею 68 КЦЗ, - це установлений законом спосіб спонукання відповідних суб`єктів господарювання усунути виявлені органами ДСНС порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Надання органам ДСНС права звернення до адміністративного суду лише з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб`єктів господарювання свідчить про виключність судового способу захисту цих суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров`ю людей, з боку уповноваженого органу.

В інших випадках передбачено застосування заходів адміністративного примусу.

В приведеній вище постанові від 29 листопада 2022 року у справі №240/401/19 Верховним Судом також зроблено наступний правовий висновок:

«З огляду на вищезазначене, положення статті 53 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з метою захисту інтересів держави в особі територіальної громади необхідно розуміти так:

- прокурор, звертаючись до суду з метою захисту інтересів держави, що охоплюють собою й інтереси певної територіальної громади, фактично діє в інтересах держави; оскільки відсутні чіткі критерії визначення поняття інтереси держави, яке є оціночним, суди під час розгляду кожної конкретної справи повинні встановлювати наявність/відсутність інтересів держави та необхідність їх захисту у судовому порядку;

- прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом; передбачене законами загальне повноваження державного органу на звернення до суду або можливість бути позивачем чи відповідачем у справі (як от у Кабінету Міністрів України), не свідчить про право такого органу на звернення з адміністративним позовом в конкретних правовідносинах, оскільки Законом має бути прямо визначено, у яких випадках та який орган може/повинен звернутися до суду;

- у разі, якщо адміністративні суди доходять висновку про відсутність у прокурора права на звернення з позовом до суду в інтересах держави з підстави наявності органу, що має повноваження на звернення з таким позовом до суду, суди повинні чітко вказати, до компетенції якого саме органу належить повноваження на звернення до суду та яким Законом це право передбачено.».

В цьому випадку дійсно, звернення ДСНС з іншим позовом, ніж про застосування заходів реагування, передбачених статтею 68 КЦЗ, чинним законодавством не передбачено.

Разом з тим, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в справі №240/401/19, стосовно того, що прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом, а також, що звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як захист життя та здоров`я людей у період збройної агресії проти України, тому суд доходить до висновку, що за відсутності державного органу, уповноваженого на звернення з таким позовом (зобов`язання балансоутримувача привести у стан готовності захисну споруду) до суду, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Отже, враховуючи, що питання утримання захисної споруди у готовому до використання стані відповідає інтересам суспільства і держави та має виключне значення для забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я під час військової агресії, а отримана прокурором під час листування інформація свідчила про наявність ознак порушення законодавства, суд доходить висновку про доведеність підстав для звернення прокурора з цим позовом, а доводи відповідача про відсутність у прокурора повноважень на звернення до суду з цим позовом спростовані приведеними вище висновками суду.

З огляду на те, що у даному випадку судом встановлено наявність у прокурора, як у суб`єкта владних повноважень, права звернення до суду з цим позовом відповідно до ст.23 Закону України «Про прокуратуру», то Державне підприємство «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» в особі відокремленого підрозділу Павлоградський механічний завод Державного підприємства «Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова`у розумінні приписів п.5 ч.5 ст.46 КАС України може бути відповідачем у такій справі, тим більше, з огляду на встановлення судом та не заперечення відповідачем того факту, що саме він є балансоутримувачем захисної споруди, щодо утримання в належному та придатному до використання за призначенням стані якої точиться цей спір.

Відтак, суд доходить висновку, що Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» в особі відокремленого підрозділу Павлоградський механічний завод Державного підприємства «Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» є належним відповідачем у цій справі.

Вирішуючи по суті позовні вимоги, суд виходить з такого.

Приписами ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Згідно з ч.1 ст.32 Кодексу цивільного захисту України сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів.

Положеннями ч.4 ст.32 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Згідно з ч.5 ст.32 Кодексу цивільного захисту України порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною 7 статті 32 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

За правилами ч.8 ст.32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку, визначений Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі Порядок №138).

Відповідно до п.4 Порядку №138 фонд захисних споруд створюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання відповідно до Кодексу цивільного захисту України.

Пунктом 9 Порядку №138 встановлено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами. У разі використання однієї захисної споруди кількома суб`єктами господарювання вони беруть участь в її утриманні відповідно до договорів, укладених з балансоутримувачем захисної споруди.

Згідно з пунктом 10 Порядку №138 балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;

не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Положеннями пункту 11 Порядку №138 визначено, що вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Згідно з п.12 Порядку №138 здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

За приписами пункту 1 Розділу ІІ «Загальні вимоги до утримання та експлуатації фонду захисних споруд» Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту», споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Положеннями пункту 7 Розділу ІІ Вимог визначено, що споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.

Положеннями Підрозділу 2 «Оцінка стану готовності захисних споруд до використання за призначенням» Розділу VІ «Організація заходів з утримання, експлуатації та обслуговування захисних споруд» Вимог визначено, що для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Розділу VI Вимог за результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 Розділу VI Вимог про результати щорічних оцінок стану готовності, здійснених без залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС, балансоутримувачі інформують вищезазначені органи і підрозділи з наданням копій актів, складених за їх результатами.

Підпункт 9 пункту 2 Розділу VI Вимог передбачає, що за результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог. У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

Відповідно до пункту 6 Розділу VIII Вимог балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ.

Отже, з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства слідує, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено Кодексом цивільного захисту України та Порядком №138.

Так, під час розгляду судового розгляду, судом встановлено, що Павлоградський механічний завод Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» знаходиться за адресою м. Павлоград Дніпропетровської області вул. Корольова Сергія, 10 та є режимним підприємством, що здійснює свою діяльність з дотриманням вимог «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого Постановою КМУ від 18 грудня 2013 року №939дск.

Для забезпечення дотримання вимог чинного законодавства щодо охорони державної таємниці підрозділом Національної гвардії, який здійснює охорону підприємства, розроблено «Інструкцію про пропускний режим на Державному підприємстві «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» від 18.10.2018 інв.№113дск.

Згідно Інструкції, пропускний режим на територію підприємства працівників заводу та відряджених здійснює військова частина через комендатуру, бюро перепусток та контрольно- пропускні пункти. Доступ сторонніх осіб, зокрема населення, на територію не передбачений.

Дія Інструкції поширюється також на період воєнного стану (наказ по підприємству від 17.07.2023р. №1-176).

Наказом Павлоградського механічного заводу Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» «Про організацію пропускного режиму в період військового стану» від 17.07.2023 року №1-176 встановлено, що з метою забезпечення надійної охорони підприємства та виконання вимог наказу командувача Національної гвардії України від 02.07.2018 року за №366дск «Про затвердження тимчасової інструкції про організацію охорони та оборони військовими частинами (підрозділами) Національної гвардії України важливих державних об`єктів в особовий період», зокрема, встановлено пропускний режим на Павлоградському механічному заводі, в особливий період, здійснювати на підставі вимог інструкції «Про пропускний режим на Державному підприємстві «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова», що охроняється в/ч 3024 інв.54дск., обліковий №113дск від 18.10.2018р.

Листом Служби безпеки України від 29.09.2022 року №55/2-2674дск вих. щодо протидії загрозам державній безпеці, повторно наголошено на обмеженні доступу сторонніх осіб до військових розробок, роботи за якими ведуться на підприємстві.

Таким чином, судом береться до уваги той факт, що, враховуючи необхідність дотримання вимог чинного законодавства щодо захисту державної таємниці та виконання завдань, покладених на позивача, як підприємство, що виконує державне оборонне замовлення, направлене на укріплення обороноздатності країни в особливий період, доступ сторонніх осіб, зокрема населення, на територію Павлоградського механічного заводу заборонено, більш того, знаходження цивільного населення на території діючого режимного підприємства в період воєнного стану становить загрозу їх життю і здоров`ю.

Так, відповідачем не заперечується, що захисна споруда інв. №15473 знаходиться на охоронюваній території заводу, перебуває на його балансі та збудована в 1983 році для укриття саме працівників заводу.

Довідкою відділу кадрів Павлоградського механічного заводу від 17.08.2023 року №451/257 зазначено, що станом на 17.08.2023 року чисельність працівників, які працюють на Павлоградському механічному заводі ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» становить 517 осіб.

Крім того, технічною складовою паспорту захисної споруди №15473, зокрема, встановлено, що сховище не використовується у мирний час, місткість осіб - 312 осіб.

Таким чином, захисна споруда №15473 не може вмістити всіх працівників підприємства, а також військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 Національної Гвардії України, які здійснюють охорону ПМЗ ДП «ВО ПМЗ імені О.М. Макарова» за своїми технічними характеристиками.

Також судом береться до уваги твердження відповідача, що на охоронюваній території підприємства знаходиться захисна споруда інв. №15465, яка обмежено готова до укриття працівників підприємства, що підтверджується Актом оцінки стану готовності від 01.05.2023 року та згідно даним паспорту, вказана споруда має загальну площу 813,0 кв. м, місткістю 800 осіб.

Відповідно до п.5 «Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведения його обліку», затвердженого Постановою КМУ від 10 березня 2017 р. №138, потреби в захисних спорудах визначаються: на мирним час - у планах реагування на надзвичайні ситуації, що розробляються у масштабі галузі, Автономної Республіки Крим, області, міста, району, району у місті, суб`єкта господарювання; розділах інженерно- технічних заходів цивільного захисту схем планування території Автономної республіки Крим, областей та районів, схем планування окремих частин Автономної Республіки Крим, областей (районів), комплексних планів просторового розвитку території територіальної громади, генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій, схемах інженерно-технічних заходів цивільного захисту детальних планів території (далі - розділи (схеми) інженерно-технічних заходів цивільного захисту містобудівної документації) на мирний час; розділах інженерно-технічних заходів цивільного захисту проектної документації об`єктів будівництва; у планах розміщення і укриття населення в об`єктах фонду захисних споруд, що розробляються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; на особливий період - у планах цивільного захисту на особливий період, що розробляються у масштабі галузі, Автономної Республіки Крим, області, міста, району, району у місті, суб`єкта господарювання, який продовжує роботу у воєнний час та який віднесено до категорії цивільного захисту; розділах (схемах) інженерно-технічних заходів цивільного захисту містобудівної документації на особливий період, розділах інженерно- технічних заходів цивільного захисту проектної документації об`єктів будівництва; у планах розміщення і укриття населення в об`єктах фонду захисних споруд, що розробляються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Під час визначення потреб враховується технічний стан наявних захисних споруд, а також наявність і технічний стан споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Відділом цивільного захисту Павлоградського механічного заводу розроблено та погоджено Начальником відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Павлоградської міської ради та Начальником Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області 26.07.2018 року «План цивільного захисту підприємства на особливий період» за №ГЗ/1ДСК від 13 06 2018 року який має гриф «Для службового користування».

Зазначений План визначає потребу підприємства у захисних спорудах та передбачає приведення у готовність до прийому людей найбільшої працюючої зміни тільки сховища інв. №15465.

Щодо тверджень позивача, стосовно того, що споруда цивільного захисту - сховище №15465, місткістю 800 осіб також не приведено до готового для використання за призначенням стану та воно оцінено як обмежено готове, тим самим таке сховище також не здатне повною мірою забезпечити захист людей під надзвичайних ситуацій, то суд наголошує, що питання готовності захисної споруди інв. №15465, розташованої на охоронюваній території підприємства та призначеної для укриття працівників підприємства, не є предметом даного позову.

Також суд погоджується з твердженням відповідача, що оскільки захисна споруда інв. №15473 вбудована в 3-й поверхову будівлю, яка тривалий час не використовується, то капітального ремонту потребує як захисна споруда, так і сама будівля в цілому, відновлення якої потребує значних фінансових затрат та є економічно недоцільним в період воєнного стану, коли всі трудові та матеріальні ресурси підприємства направлені на виконання державного оборонного замовлення.

Серед іншого, судом з`ясовано, що споруда цивільного захисту - сховище №15465 ще з 2015 року затоплена грунтовими водами, що підтверджується як Актами оцінки стану готовності за 2018-2023 роки, так і Актом оперативного огляду об`єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення від 05.06.2023р.

Актом про недоцільність проведення технічної інвентаризації захисної споруди сховища №15473 Павлоградського механічного заводу Державного підприємства «Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова», затвердженого т.в.о. голови ДКА України від 19.01.2015 року встановлено, що захисна споруда повністю втратила властивості з прямого призначення, пропозиції комісії: технічну інвентаризацію проводити недоцільно, клопотати перед ДСНС України щодо зняття з обліку зазначеної споруди.

Листом від 10.02.2015 року №30-15/ГЗ, директор заводу звернувся до начальника відділу з питань НС та ЦЗ населення, в якому зазначалось, що у зв`язку з тим, що захисні споруди інв. 15465,15473, 15464.15481 на даний час є на обліку, але фактично втратили статус захисної споруди з причини затоплення грунтовими водами відомча інвентаризаційна комісія Державного Космічного Агентства України визначила, що технічну інвентаризацію проводити недоцільно і клопотати перед ДСНС України щодо зняття їх з обліку. При цьому було направлено копії Актів відомчої інвентаризаційної комісії Державного Космічного Агентства України для подальшого розглядання, та прийняття позитивного рішення.

Крім того, цим листом було повідомлено, що захисна споруда інв. 15483 . яка обмежено готова для прийняття укриваємих пройшла інвентаризацію БТІ 27.02. 2014 року, її місткість 500 осіб повністю задовольняє найбільшу робочу зміну підприємства.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 липня2018року № 579, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2018 р. за № 881/32333, затверджено «Вимоги щодо визначення критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість».

Пунктом 4 зазначених Вимог встановлено, що за неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд рішення щодо виключення за погодженням із ДСНС захисних споруд із фонду таких споруд уповноваженими на це органами може бути прийнято в разі:

- набуття захисними спорудами, будівлями і спорудами, до складу яких входять захисні споруди (для вбудованих захисних споруд), аварійного стану та технічної неможливості або економічної недоцільності їх відновлення;

- технічної неможливості або економічної недоцільності збереження захисних споруд під час будівництва (нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції, реставрації);

- постійного затоплення (підтоплення) захисних споруд грунтовими чи паводковими водами і технічної неможливості або економічної недоцільності проведення заходів із водозниження (водовідведення) та/або відновлення гідроізоляції захисних споруд;

- фізичної ліквідації гірничих або шахтних виробок, виведення з експлуатації їх окремих ділянок, у яких розміщено захисні споруди;

- передання в установленому порядку територій, на яких розміщено захисні споруди, для видобутку корисних копалин загальнодержавного значення відкритим (кар`єрним) способом і відсутності потреби в таких захисних спорудах;

- за судовим рішенням, що набрало законної сили;

- встановлення під час проведення технічної інвентаризації факту відсутності як об`єктів нерухомого майна захисних споруд або будівель і споруд, до складу яких вони входили, через їх руйнування (знесення);

- ліквідації цілісного майнового комплексу, до складу якого входять захисні споруди, під його демонтаж (розбирання) під час реалізації майна ліквідованих суб`єктів господарювання;

- відсутності потреби в захисних спорудах через неможливість їх використання для укриття будь-яких категорій населення в разі відсутності або ліквідації балансоутримувачів і відсутності інших суб`єктів господарювання та населення на території в межах радіусів збору навколо таких захисних споруд, визначених відповідно до будівельних норм, а також відсутності намірів забудови відповідних територій згідно з належним чином затвердженою містобудівною документацією.

Отже, чинним законодавством прямо передбачена можливість виключення із фонду захисних споруд у разі постійного затоплення (підтоплення) їх ґрунтовими водами та технічної неможливості або економічної недоцільності проведення заходів із водозниження (водовідведення) та/або відновлення гідроізоляції захисних споруд.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що допуск населення на територію режимного охоронюваного підприємства заборонено, захисна споруда інв. №15473 затоплена грунтовими водами та втратила властивості прямого призначення, її відновлення технічно неможливе та економічно недоцільно, тобто, відсутня необхідність та можливість приведення в готовність захисної споруди, то суд доходить висновку, що відповідачем не було допущено протиправної бездіяльності, а одже позовні вимоги є необгрунтованими.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов необґрунтований та задоволенню не підлягає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачу було відмовлено у задоволені позовних вимог, а отже відповідно до ст.139 КАС України сума сплаченого судового збору останньому не повертається.

Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, Відділу цивільного захисту та оборонної роботи Павлоградської міської ради до Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» в особі відокремленого підрозділу Павлоградський механічний завод Державного підприємства «Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 25 жовтня 2023 року.

Суддя І.В. Тулянцева

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення09.10.2023
Оприлюднено01.12.2023
Номер документу115274466
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них дозвільної системи, нагляду (контролю), реалізації держ-ї регуляторної політики у сфері госп-ї д-ті; ліцензування видів господарської д-ті; розроблення і застосування національних стандар., технічних регламентів та процедур оцінки відповідності

Судовий реєстр по справі —160/18187/23

Ухвала від 10.04.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шлай А.В.

Ухвала від 30.01.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шлай А.В.

Ухвала від 30.01.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шлай А.В.

Рішення від 09.10.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Тулянцева Інна Василівна

Рішення від 09.10.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Тулянцева Інна Василівна

Ухвала від 18.09.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Тулянцева Інна Василівна

Ухвала від 04.08.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Тулянцева Інна Василівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні