Постанова

від 06.11.2007 по справі 29/107-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

06 листопада 2007 р.                                                                                  

№ 29/107-07 

Вищий господарський суд України у

складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М.

і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю “БАКС”, м. Харків (далі -ТОВ

"БАКС")

на 

постанову Харківського апеляційного господарського

суду від 06.08.2007

зі справи  № 29/107-07

за позовом  ТОВ "БАКС"

до суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків (далі -СПД

ОСОБА_1)

про визнання  договору недійсним.

Судове засідання проведено за

участю представників сторін:

ТОВ "БАКС" -не з'яв.,

СПД ОСОБА_1 - ОСОБА_2.

За результатами розгляду касаційної

скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "БАКС" звернулося до

господарського суду Харківської області з позовом до СПД ОСОБА_1 про визнання

недійсним договору від 06.10.2005 б/н про передачу права власності на знак для

товарів і послуг "Богатырь" (далі -Договір).

Рішенням господарського суду

Харківської області від 21.06.2007 (колегія суддів у складі: суддя Тихий П.В.

-головуючий, судді Жельне С.Ч.,          

Прохоров С.А.) позов задоволено; визнано недійсним Договір з моменту

його укладення відповідно до статей 203 і 215 Цивільного кодексу України (далі

-ЦК України), оскільки директор ТОВ "БАКС" був обмежений у

повноваженнях на укладення договорів, ціна яких перевищувала 50 грн.; відповідне

питання було віднесено до компетенції загальних зборів названого Товариства.

Постановою Харківського

апеляційного господарського суду від 06.08.2007 (колегія суддів у складі: суддя

Могилєвкін Ю.О. -головуючий, судді                          Пушай В.І., Такмаков

Ю.В.) рішення місцевого господарського суду зі справи скасовано, прийнято нове

рішення, яким у позові відмовлено. Постанову апеляційного господарського суду

мотивовано тим, що до компетенції загальних зборів ТОВ "БАКС"

віднесено лише затвердження договорів, ціна яких перевищує 50 грн., а не їх

укладення, а тому директор названого Товариства діяв у межах наданих йому

повноважень.

ТОВ "БАКС" звернулося до

Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить

постанову апеляційного господарського суду з цієї справи скасувати, а рішення

місцевого господарського суду залишити без змін. В обґрунтування скарги

зазначено, що судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми

матеріального і процесуального права, не 

досліджено об'єктивно та повно наявні у справі докази, а саме статут ТОВ

"БАКС".

У відзиві на касаційну скаргу СПД

ОСОБА_1 заперечує проти доводів скарги з огляду на їх безпідставність та

необґрунтованість і просить залишити постанову апеляційного господарського суду

зі справи без змін.

Учасників судового процесу

відповідно до статті 1114 

Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України)

належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі

встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування

ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення

представника СПД ОСОБА_1, Вищий господарський суд України дійшов висновку про

відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі

встановлено:

- ТОВ "БАКС"

зареєстроване 16.11.1992 згідно з розпорядженням виконавчого комітету

Дзержинської районної ради народних депутатів у місті Харкові № 588/15;

- відповідно до пункту 4.9 статуту

позивача (з подальшими змінами і доповненнями) керівник підприємства, зокрема,

без довіреності діє від імені підприємства, представляє інтереси підприємства в

інших підприємствах та установах, розпоряджається майном підприємства  та укладає від імені цього підприємства

господарські договори і контракти, в тому числі трудові;

- у пункті 4.5 статуту позивача

зазначено, що учасники товариства на зборах учасників затверджують договори,

угоди на суму більше, ніж                             5 000 000 руб.

- відповідно до здійсненого

судовими інстанціями перерахунку згідно з                  Указом Президента України від

07.11.1992 № 549/92 "Про реформу грошової системи України" та Указом

Президента України від 25.08.1996 № 762/96 "Про грошову реформу в

Україні" 5 000 000 руб. нині становить 50 грн.;

- ТОВ "БАКС" є власником

свідоцтва України № 23375 на знак для товарів і послуг "Богатырь",

зареєстрований для послуг 35, 36 і 42 класів Міжнародної класифікації товарів і

послуг (далі -МКТП) (дата подання заявки № 98041659 -29.04.1998; дата

публікації відомостей про видачу свідоцтва -15.03.2002); 

- 06.10.2005 ТОВ "БАКС" в

особі його директора ОСОБА_3 і СПД ОСОБА_1 укладено Договір, відповідно до умов

якого позивач передає відповідачеві право власності на відповідний знак для

товарів і послуг повністю; передача права власності поширюється на всі класи

МКТП, за якими зареєстровано торговельну марку;

- питання про затвердження Договору

не виносилося на розгляд загальних зборів ТОВ "БАКС".

Причиною спору зі справи стало

питання про наявність у директора ТОВ "Бакс" повноважень на укладення

Договору від імені названого Товариства.

Відповідно до частини сьомої статті

179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за

правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей,

передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих

видів договорів.

Згідно з частиною першою статті 215

ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення

правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -

третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачено,

зокрема, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної

дієздатності.

Відповідно до пункту 9 статті 16

Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” договір про

передачу права власності на знак і ліцензійний договір вважаються дійсними,

якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.

З огляду на встановлені попередніми

судовими інстанціями обставини справи Вищий господарський суд України

погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що, укладаючи

Договір, директор ТОВ "БАКС" мав необхідний для цього обсяг

дієздатності, оскільки до компетенції загальних зборів зазначеного Товариства

віднесено лише затвердження договорів, а не їх укладення. Питання ж про

затвердження Договору на розгляд загальних зборів не виносилося.

Скаржником не наведено переконливих

доводів про порушення господарським судом апеляційної інстанції правил оцінки

доказів у встановленні обставин справи. Касаційна ж інстанція згідно з частиною

другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або

вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського

суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого

доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або

додатково перевіряти докази.

За таких підстав постанова

Харківського апеляційного господарського суду з цієї справи підлягає залишенню

без змін як така, що прийнята з повним дотриманням норм матеріального і

процесуального права.

Керуючись статтями  1119 - 11111

 ГПК України, Вищий

господарський суд України          

ПОСТАНОВИВ:

Постанову  Харківського апеляційного господарського суду

від 06.08.2007 зі справи № 29/107-07 залишити без змін, а касаційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю "БАКС" -без задоволення.

Суддя                                                                      

                           В.

Селіваненко

Суддя               

І. Бенедисюк

Суддя                                                                                                 

Б. Львов