Рішення

від 29.11.2023 по справі 620/13424/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2023 року м. Чернігів Справа № 620/13424/23

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Гепард до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Гепард звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якій просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №8189/ж10/25-01-07-00 від 18.08.2023 та №8190/ж10/25-01-07-00 від 18.08.2023 в частині зменшення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 246302,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивач вважає помилковою позицію контролюючого органу відносно заниження позивачем суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з реалізацією товарів нижче ціни придбання (митна вартість) на суму податку на додану вартість 761068 грн. Податкове повідомлення-рішення №8189/ж10/25-01-07-00 від 18.08.2023 на думку позивача є протиправним в зв`язку з хибністю позиції викладеної у п. 3.1. акту стосовно наявності порушення при реалізації імпортованої продукції, база оподаткування якої нижча за її митну вартість. Податкове повідомлення-рішення №8190/ж10/25-01-07-00 від 18.08.2023 на думку позивача є протиправним в частині зменшення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 246302 грн. 00 коп. ((448151,00- (2422,56+1925,87+197500)=246302)). В зв`язку з хибністю позиції викладеної у п. 3.1. акту стосовно наявності порушення при реалізації імпортованої продукції, база оподаткування якої нижча за її митну вартість.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначає, що Головним управлінням ДПС у Чернігівській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства «ГЕПАРД» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складено акт від 19.07.2023 №6989/ж5/25-01-07-03. Перевіркою встановлено порушення ПП «ГЕПАРД» в частині дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, а саме порушено: п.п. 14.1.36, 14.1.231 п.14.1 ст.14, п. 187.1 ст. 187 , п. 190.1 ст.190, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201, п. 200.1, абзац «б» п. 200.4, п. 200.7, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 із змінами і доповненнями, в результаті чого платником завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2023 року в сумі 514 766 грн. в т. ч за квітень 2023 року в сумі 514 766 грн та завищено суму від ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 448 151 грн, в т.ч. за квітень 2023 року в сумі 448 151 грн. Відповідно до позовної заяви, позивач не погоджується з висновками щодо відмови в бюджетному відшкодуванні в сумі 514 766 грн та завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2023 року в сумі 514 766 грн в т. ч за квітень 2023 року в сумі 514 766 грн (у зв`язку з реалізацією раніше імпортованого товару нижче митної вартості на суму 761 068 грн, в т.ч. за березень 2023 року на суму 203 503 грн, за квітень 2023 року на суму 557 565 грн). Однак, відповідач зазначає, що перевіркою було встановлено, що ПП «ГЕПАРД» здійснювало реалізацію імпортованої продукції за період січень 2023 - квітень 2023 року контрагентам покупцям на загальну суму коштів, що підлягає сплаті 11242612,20 грн. При здійсненні перевірки первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку ПП «ГЕПАРД», встановлено факт реалізації імпортованої продукції, база оподаткування якої нижча за її митну вартість. В ході перевірки наданих підприємством імпортних ВМД було здійснено аналіз ціни придбання та ціни реалізації і встановлено відсутність націнки на реалізовану продукцію відносно митної вартості товару. Враховуючи вищевикладене, в порушення вимог п. 190.1 ст. 190 ПП «ГЕПАРД» Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з реалізацією товарів нижче ціни придбання (митна вартість) на суму ПДВ 761 068 грн в т. ч. за березень 2023 року на суму 203 503 грн, за квітень 2023 року на суму 557565 грн.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як слідує з матеріалів справи Головним управлінням ДПС у Чернігівській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складено акт від 19.07.2023 №6989/ж5/25-01-07-03, у висновку якого зазначено: перевіркою встановлено порушення позивачем в частині дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, а саме порушено:

- п.п. 14.1.36, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 п. 187.1 ст. 187, п. 190.1 ст. 190, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201.1 абзац «б» п. 200.4, п. 200.7, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2016 №21, в результаті чого платником завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2023 року в сумі 514 766 грн в т.ч. за квітень 2023 року в сумі 514766 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 448 151 грн, в т.ч. за квітень 2023 року в сумі 448 151 грн (а.с.23-45).

Не погоджуючись з вказаним актом перевірки, позивачем подано заперечення, однак вказані заперечення залишені Державною податковою службою України без задоволення (а.с.46-53).

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області 18.08.2023 прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

№8189/ж 10/25-01-07-00, в якому зазначено, що за звітний (податковий) період, за який подано декларацію (квітень 2023 року) сума завищення бюджетного відшкодування становить 514766,00 грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 128691,50 грн (а.с.54-56);

№8190/ж10/25-01-07-00, в якому зазначено, що за звітний (податковий) період, за який подано декларацію (квітень 2023 року) сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду становить 448151 грн (а.с.57-59).

Вважаючи податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку, суд зважає на таке.

Як слідує з акту перевірки, серед іншого, перевіркою було встановлено, що позивач здійснював реалізацію імпортованої продукції за період січень 2023-квітень 2023 року.

При здійсненні перевірки первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку позивача встановлено факт реалізації імпортованої продукції, база оподаткування якої нижча за її митну вартість.

Тобто, в ході перевірки наданих підприємством імпортних ВМД було здійснено аналіз ціни придбання та ціни реалізації і встановлено відсутність націнки на реалізовану продукцію відносно митної вартості товару.

На думку контролюючого органу це свідчить про заниження суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість у зв`язку з реалізацією товарів нижче ціни придбання (митна вартість) на суму ПДВ 761 068 грн в т.ч. за березень 2023 року на суму 203 503 грн, за квітень 2023 року на суму 557 565 грн.

Обґрунтовуючи дану позицію відповідач в акті та відзиві посилався на положення п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України зазначаючи, зокрема, що база оподаткування ПДВ на митній території України при подальшій реалізації імпортованого товару, визначається положеннями п. 190.1 ст. 190 ПКУ та обраховується виходячи з договірної вартості, але не нижче митної вартості цих товарів.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, стаття 190 Податкового кодексу України (далі ПКУ) регулює порядок визначення бази оподаткування для товарів, які ввозяться на митну територію України, послуг які поставляються нерезидентами на митій території України.

Відповідно до положень п. 190.1 ст. 190 ПКУ базою оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Тобто, на основі митної вартості зазначеній в митній декларації фіксується податковий кредит під час митного оформлення (п. 201.12 ПКУ). Тож, митна вартість має значення саме для сплати ПДВ на митниці, під час ввезення товарів (імпорту) і якщо митна вартість більша за договірну то саме з неї розраховують суму ПДВ при розмитнені.

В свою чергу, для операцій з постачання на митній території України товарів, попередньо ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту, база оподаткування ПДВ визначається за загальним правилом - виходячи з їх договірної вартості, але не нижче ціни придбання, без урахування величини митної вартості та, відповідно, обов`язку щодо донарахування податкових зобов`язань з ПДВ не виникає.

Згідно з підпунктами «а», «б» і «в» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ;

ввезення товарів на митну територію України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під ввезенням товарів на митну територію України розуміється сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до Митного кодексу України (підпункт 14.1.21і 2 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Правила формування податкових зобов`язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позиції відповідача щодо заниження позивачем суми податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з реалізацією товарів нижче ціни придбання (митна вартість) на суму ПДВ 761 068 грн.

З акту перевірки, а саме п. 3.3.1 слідує, що перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) встановлено його завищення на суму 962917 грн. (761068+2422,56+1925,87+197500-962917 грн. 00 коп.).

Відповідна загальна сума від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яка на думку відповідача є завищеною стала підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

В пункті 3.3.2. акту зазначено, що перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення яке підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації) встановлено завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню всього на суму 514766 грн (у зв`язку з порушеннями викладеними в п. 3.1. акту перевірки).

Також, враховуючи що сума на яку було відмовлено у наданні бюджетного відшкодування склала 514766 грн відповідачем було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 128691,5 грн.

На підставі чого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №8189/ж 10/25-01-07-00 від 18.08.2023.

Однак, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дане податкове повідомлення-рішення є протиправним, в зв`язку з хибністю позиції викладеної у п. 3.1. акту перевірки щодо наявності порушення при реалізації імпортованої продукції, база оподаткування якої нижча за її митну вартість.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до підпункту а пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Абзацом третім пункту 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 згаданого Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацами першим третім пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 згаданого Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до згаданого Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначає стаття 200 ПК України.

Відповідно до пунктів, 200.1,200.2 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 згаданої статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого згаданим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 згаданої статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 згаданого Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 згаданого Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (підпунктів 200.7.1,200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України).

Згідно з пунктом 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 згаданого Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200,11 вказаної статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до згаданого Кодексу.

Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 згаданого Кодексу.

Згідно з пунктом 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.12 статті 200 ПК України).

Водночас, пункт 200.14 статті 200 ПК України передбачено, що якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Зі змісту наведених норм ПК України суд дійшов висновку, що платники податку отримують бюджетне відшкодування за умови узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 ПК України, за результатами документальної перевірки.

При цьому, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. При цьому, право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Пунктом 49.1 статті 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені згаданим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (надалі - Порядок №21).

Згідно із п. 6 Розділу І Порядку № 21 до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованих як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Пунктом 10 Розділу III Порядку № 21 встановлено, що додатками до декларації, зокрема, є: розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1); довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2); розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) (додаток 3); заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4).

Порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість встановлений Розділом V Порядку №21.

Так, відповідно до підпунктів 3, 4 пункту 5 розділу V Порядку № 21 сума від`ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20.

Сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації): зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1); підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (ДЗ) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (ДЗ) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації; зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (ДЗ) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3.

Відповідно до підпункту 5 пункту 5 розділу V Порядку № 21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

В пункті 3.3.3. акту перевірки зазначено, що перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) встановлено його завищення на суму 448151 грн 00 коп. (у зв`язку з порушеннями відображеними в п. 3.1. та п. 3.2. акту перевірки.

На підставі чого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №8190/ж 10/25-01-07-00 від 18.08.2023.

Однак, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дане податкове повідомлення-рішення є протиправним в частині зменшення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 246302 грн. 00 коп. ((448151,00- (2422,56+1925,87+197500)=246302)), в зв`язку з хибністю позиції викладеної у п. 3.1. акту перевірки щодо наявності порушення при реалізації імпортованої продукції, база оподаткування якої нижча за її митну вартість.

Зважаючи на наведене, суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та мають бути скасованими.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, підстави винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру юридичною особою, ставка судового збору становить: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позову немайнового характеру юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до статті 7 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX Про Державний бюджет України на 2023 рік з 01 січня 2023 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн.

Таким чином за подання юридичною особою до суду позову, який містить вимоги майнового та немайнового характеру ставка судового збору становить 2684,00 грн за кожну вимогу.

Отже позивачу за подання до суду даного позову, необхідно було сплатити судовий збір на загальну суму 5368,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства Гепард до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області №8189/ж10/25-01-07-00 від 18.08.2023.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області №8190/ж10/25-01-07-00 від 18.08.2023 в частині зменшення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 246302,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Приватного підприємства Гепард судовий збір в розмірі 5368,00грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне підприємство Гепард, вул. Гоголя, буд. 22, кв.12, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 31597958).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області, вул. Реміснича, буд.11, м.Чернігів,14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124.

Повне судове рішення складено 29.11.2023.

Суддя Оксана ТИХОНЕНКО