Ухвала

від 29.11.2023 по справі 440/8/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

29 листопада 2023 р.Справа № 440/8/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід суддів, які входять до складу колегії Любчич Л.В., Спаскіна О.А., Присяжнюк О.В. у справі 440/8/23

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Виконавчий комітет Решетилівської міської ради Полтавської області

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання суб`єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Другого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційними скаргами Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 по справі №440/8/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: Виконавчий комітет Решетилівської міської ради Полтавської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання суб`єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій.

20.07.2023 ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду задоволено клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору та відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 по справі № 440/8/23.

20.11.2023 від ОСОБА_1 в системі "Електронний суд" надійшла заява про відвід суддів, які входять до складу колегії: Любчич Л.В., Спаскіна О.А., Присяжнюк О.В.

В обґрунтування заяви апелянтка зазначила про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів, оскільки вважає, що вони прямо заінтересовані в результаті розгляду цієї справи. Доказом прямої заінтересованості суддів вважає адміністративні справи №440/5268/23 та №440/5722/23, у яких колегія відмовилася досліджувати надані докази, а саме: копію супровідного листа Решетилівського районного суду Полтавської області від 11.10.2018; копію оригіналу постанови від 22.11.1999; копію друкованого варіанту постанови від 22.11.1999; докази її виконання із заявами ОСОБА_5 , де він зазначав, що вона його донька; 5) відомості з ДРФОПП від 01.10.2018, які надані ОСОБА_4 Полтавською об`єднаною інспекцією ГУ ДФС у Полтавській області; 6) копії заяв ОСОБА_5 від 23.01.2009, від 05.11.2009, від 20.08.2014; 7) відомості з ДРФОПП від 14.11.2017, які надані їй ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві - на 6 арк.; щоб встановити, що вона не надала доказів на підтвердження, що вона донька ОСОБА_5 , і як наслідок, в адміністративній справі №440/8/23 скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2023.

Повідомила, що про підставу відводу довідалася 17.11.2023, коли писала касаційну скаргу по справі № 440/5722/23, а тому строк на подання заяви про відвід вважає не пропущеним.

Проаналізувавши доводи, викладені заявницею, матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлений відвід не може вважатись вмотивованим, оскільки наведені в заяві підстави щодо існування обставин, які викликають сумніви у неупередженості суддів не знаходять свого підтвердження.

Відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

Згідно із ч.3 ст.40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч.11 ст. 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. . Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Колегія суддів зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Практика цього Суду свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").

ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").

Проаналізувавши викладені в заяві ОСОБА_1 доводи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу колегії суддів у складі: Любчич Л.В., Спаскіна О.А., Присяжнюк О.В. у цій справі. Заява не містить посилання на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь суддів у розгляді цієї справи відповідно до ст. 36 КАС України, оскільки вона вмотивована виключно припущеннями про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Колегія суддів зазначає, що 16.10.2023 постановами Другого апеляційного адміністративного суду у справі №440/5268/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишино без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 по справі №440/5268/23 залишено без змін; у справі №440/5722/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 по справі № 440/5722/23 залишено без змін.

Колегія суддів зауважує, що постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2023 за результатами розгляду апеляційних скарг ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адмінінстративного суду від 23.06.2023 по справі № 440/5268/23 та від 14.06.2023 по справі № 440/5722/23 є процесуальними рішеннями, а в розумінні ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Так, зазначені в заяві ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Любчич Л.В., Спаскіна О.А., Присяжнюк О.В., підстави не свідчать про упередженість або необ`єктивність суддів, пряму чи опосередковану заінтересованість в результаті розгляду справи, а фактично відображають власну позицію позивача, що відповідно до положень ч.4 ст. 36 КАС України не може бути підставою для відводу.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід складу суду у справі №440/8/23, колегія суддів зазначає, що стверджувальні судження учасника справи є бездоказовими, а наведені аргументи не відповідають критерію «об`єктивно обґрунтований».

Тобто, обставини, якими заявник обґрунтовує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів у неупередженості, необ`єктивності та заінтересованості в результаті розгляду справи колегії суддів, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цих суддів як з погляду "суб`єктивного критерію", так і з погляду "об`єктивного критерію", яким керується Європейський суд з прав людини.

З урахуванням вище наведеного, колегія суддів дійшла до висновку, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі №440/8/23 у складі: головуючий суддя Любчич Л.В., члени колегії: суддя Спаскін О.А., суддя Присяжнюк О.В. відсутні, оскільки заявлений відвід є необґрунтованим.

Керуючись ст. 36, 37, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 від 20 листопада 2023 року про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Любчич Л.В., члени колегії: суддя Спаскін О.А., суддя Присяжнюк О.В. у справі №440/8/23 вважати необґрунтованою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Любчич Л.В.Судді Спаскін О.А. Присяжнюк О.В.