Ухвала

від 08.11.2023 по справі 756/2335/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря - ОСОБА_4

прокурора - ОСОБА_5

захисника - ОСОБА_6

обвинуваченої - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду кримінальне провадження №32016100050000069 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 22 лютого 2023 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22.02.2023 року задоволено клопотання захисника та звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження №32016100050000069 стосовно ОСОБА_7 за ч.1 ст. 212 КК України закрито.

Також цією ухвалою прийнято рішення стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати за проведення судової експертизи в сумі 6 000 грн. та залишено без розгляду цивільний позов прокурора про стягнення з ОСОБА_7 заподіяної державі матеріальної шкоди.

В обґрунтування прийнятого рішення про звільнення обвинуваченої ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давностіта закриття кримінального провадження, суд зазначив, що ОСОБА_7 підтримала клопотання свого захисника про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження, прокурор не заперечував проти заявленого клопотання, а тому, оскільки інкриміноване ОСОБА_7 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 212 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, мало місце 31.05.2016 року, тобто з моменту його вчинення минуло більше двох років, суд вважав за можливе звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закрити стосовно неї кримінальне провадження.

На дану ухвалу захисник обвинуваченої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 22.02.2023 року в частині стягнення з ОСОБА_7 процесуальних витрат за проведення судової експертизи в сумі 6 000 грн. та в цій частині процесуальні витрати віднести на рахунок держави.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржуване рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_7 процесуальних витрат є необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Також вказує, що кримінальним процесуальним законом прямо не передбачено стягнення процесуальних витрат з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, однак керуючись засадами справедливості та враховуючи загальнодозвільний тип правового регулювання кримінального провадження, наявність факту понесення органом досудового розслідування матеріальних витрат, пов`язаних зі здійсненням кримінального провадження, не може бути приводом для стягнення таких витрат з особи, кримінальне провадження відносно якої закрито у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Апелянт вважає, що процесуальні витрати понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, зокрема документально підтверджені витрати на проведення експертизи, необхідно стягувати з особи, стосовно якої здійснювалося кримінальне провадження у разі: 1) ухвалення щодо цієї особи обвинувального вироку; 2) у разі залучення експерта саме стороною захисту.

Також посилається на висновок сформульований Об`єднаною палатою Верховного Суду (справа №203/241/17, провадження №51-4251кмо21) згідно якого, у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, щодо якої закрито кримінальне провадження на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних зокрема із залученням експерта стороною захисту.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченої та її захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, думку прокурора, який не заперечував проти поданої захисником апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження №32016100050000069 та апеляційні доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про звільнення обвинуваченої ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття стосовно ОСОБА_7 кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому апеляційним судом не перевіряються.

Згідно ч.1 ст. 126 КПК питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою.

Пунктом 3 ч.1 ст. 118 КПК встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Процесуальні витрати виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.

Як було вище зазначено, кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченої за ч.1 ст. 212 КК України закрито на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, що є нереабілітуючою підставою.

Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди обвинуваченої особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодовувати саме обвинувачена особа.

Крім того, згідно висновку викладеного у рішенні Великої Палати Верховного Суду від 17 червня 2020 року, КПК України не обмежує процесуальної форми вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат виключно обвинувальним вироком.

Отже, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги захисника про те, що процесуальні витрати понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, зокрема документально підтверджені витрати на проведення експертизи, необхідно стягувати з особи, стосовно якої здійснювалося кримінальне провадження виключно у разі ухвалення щодо цієї особи обвинувального вироку або у разі залучення експерта саме стороною захисту, безпідставними, оскільки закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 з нереабілітуючих підстав і застосування до неї більш м`якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє останню від сплати процесуальних витрат, пов`язаних із проведенням судової експертизи №67/112016 від 07.11.2016 року.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 22.02.2023 року про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, винесена з додержанням вимог кримінального процесуального закону і підстав для її зміни в частині стягнення з ОСОБА_7 процесуальних витрат за проведення судової експертизи в сумі 6 000 грн. та віднесення цих витрат на рахунок держави,про що ставиться питання в апеляційній скарзі захисника, не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404, 407, КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 22 лютого 2023 року, якою звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження №32016100050000069 стосовно ОСОБА_7 за ч.1 ст. 212 КК України закрито та стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави витрати за проведення судової експертизи в сумі 6 000 гривень - без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3