Рішення

від 12.04.2023 по справі 367/9678/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №367/9678/21 2/760/2737/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі

головуючої судді - Усатової І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Омелько Г.Т.,

представника позивача - Зюзіної Т.Г. ,

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МАТРОСОВА 21» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому зазначили, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МАТРОСОВА 21» створено власниками квартир і нежитлових приміщень багатоквартирних будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 / АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 12.12.2017 зроблено запис 13571020000005536.

Згідно Рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МАТРОСОВА 21», оформленого Протоколом №1\2021 від 16 січня 2021 року затверджено внесення обов`язкових платежів на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 10 грн. 00 коп. за один квадратний метр загальної площі приміщення при сплаті до 25-го числа розрахункового місяця та 12 грн. 00 коп. при сплаті після 25-го числа розрахункового місяця. Також прийнято рішення Затвердити цільовий одноразовий внесок співвласників з метою поповнення обігових коштів ОСББ «МАТРОСОВА 21» для фінансування витрат ОСББ «МАТРОСОВА 21» (проведення відновлювальних та ремонтних робіт, поліпшення умов будинку і його прибудинкової території, придбання спільного майна та виконання інших статутних цілей) в розмірі 6 грн. 50 коп. за один квадратний метр загальної площі приміщення зі строком сплати до 01 квітня 2021 року.

Дані рішення співвласників ОСББ «АДРЕСА_4» повністю відповідають вимогам статей 21-22 Закону України від 29.11.2001 № 2866-ІІІ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 141,2 кв.м та групи нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення площею 30,8 кв.м.

Зазначили, що таким чином, відповідач зобов`язаний був сплачували щомісячно внески обов`язкових платежів на утримання будинку та прибудинкової території, а також одноразовий цільовий внесок, але свій обов`язок не виконав.

Станом на даний час відповідач за період з 01 лютого 2021 року по 30 листопада 2021 року (включно) має заборгованість на загальну суму 21 758,00 грн.

Не сплата обов`язкових платежів відповідачем є порушенням прав інших членів об`єднання і є підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку.

Зауважили, що серед значної кількості співвласників багатоквартирних будинків ОСББ «МАТРОСОВА 21» процентне співвідношення боржників складають лише 10 відсотків. Не сплата внесків є нехтуванням моральних засад суспільства неповагою до сусідів.

На підставі наведеного, позивач просить суд, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСББ «МАТРОСОВА 21» (код ЄДРПОУ 41802889) заборгованість по несплаті внесків та обов`язкових платежів співвласника за утримання багатоквартирного будинку за період з 01 лютого 2021 року по 30 жовтня 2021 року (включно) в сумі 21 758,00 гривень; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270, 00 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на правову допомогу в сумі 2 500,00 грн.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 06.01.2022 у справі відкрито спрощене позовне провадження, призначено справу до судового розгляду.

10.02.2022 до суду від відповідача надійшов відзив, в якому стверджує, що позовна заява є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Посилається на те, що позивачем не надано доказів участі багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 у створенні ОСББ «МАТРОСОВА 21»; встановлення переліку внесків (їх цільового призначення), початку, порядку нарахування та оплати внесків; доведення до відому відповідача в порядку, передбаченому Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», змісту рішень загальних зборів ОСББ «МАТРОСОВА 21» від 16.01.2021; здійснення утримання будинку АДРЕСА_2 та його прибудинкової території, проведення відновлювальних та ремонтних робіт, поліпшення умов будинку АДРЕСА_2 ; звернення позивача до відповідача та відмови відповідача від сплати внесків і платежів на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання.

Разом з відзивом відповідач подав до суду заяву про передачу справи за територіальною підсудністю та клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 06.07.2022 справу передано на розгляд до Солом`янського районного суду м.Києва за підсудністю.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2022 справу передано у провадження судді Шереметьєвій Л.А.

30.09.2022 справу направлено до Ірпінського міського суду Київської області для належного оформлення.

12.10.2022 належним чином оформлену справу направлено до Солом`янського районного суду м.Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2022 справу передано у провадження судді Усатовій І.А.

01.02.2023 позивачем заявлено клопотання про витребування доказів.

04.04.2023 до суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог. Позивач зазначає, що на день подачі цієї заяви заборгованість відповідача зросла, а саме за період з 01 грудня 2021 року по 31 березня 2023 року (включно) заборгованість зросла на 33 024, 00 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем всього становить 54 782,00 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 06.04.2023 заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог повернуто заявнику.

12.04.2023 до суду надійшло клопотання представника відповідача про витребування доказів.

Протокольною ухвалою суду від 12.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд про його задоволення з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, додатково наголосила на тому, що лише з 2021 року будинок перейшов в управління ОСББ «МАТРОСОВА 21».

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з тих підстав, які викладені у відзиві, наголошував на тому, що відповідач не є членом ОСББ, будь-яких рахунків на сплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території не отримував, протоколом загальних зборів не було передбачено порядку сплати за такі послуги, а самі послуги позивачем не надавались. Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши письмові докази у справі, а також з`ясувавши правовідносини, які виникли між сторонами та відповідно встановивши норми матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 12.12.2017 запис 13571020000005536 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МАТРОСОВА 21» (а.с.15-17).

Згідно Статуту ОСББ «МАТРОСОВА 21», затвердженого Установчими зборами ОСББ «МАТРОСОВА 21» (протокол №1/21 від 16.01.2021), ОСББ «МАТРОСОВА 21» створено власниками квартир і нежитлових приміщень багатоквартирних будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (а.с. 4-14).

Також встановлено, що згідно з Рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МАТРОСОВА 21», оформленого Протоколом №1\2021 від 16 січня 2021 року затверджено внесення обов`язкових платежів на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 10 грн. 00 коп. за один квадратний метр загальної площі приміщення при сплаті до 25-го числа розрахункового місяця та 12 грн. 00 коп. при сплаті після 25-го числа розрахункового місяця. Також прийнято рішення затвердити цільовий одноразовий внесок співвласників з метою поповнення обігових коштів ОСББ «МАТРОСОВА 21» для фінансування витрат ОСББ «МАТРОСОВА 21» (проведення відновлювальних та ремонтних робіт, поліпшення умов будинку і його прибудинкової території, придбання спільного майна та виконання інших статутних цілей) в розмірі 6 грн. 50 коп. за один квадратний метр загальної площі приміщення зі строком сплати до 01 квітня 2021 року. (а.с.18-20)

Встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17.12.2021 відповідач ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 141,2 кв.м, групи нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 30,8 кв.м (а.с.21-22).

Позивач посилається на те, що ОСОБА_2 належним чином не виконує рішення загальних зборів, не сплачує обов`язкових платежів на утримання будинку та прибудинкової території, тому утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків, ОСОБА_2 за період з 01.02.2021 по 01.12.2021 нарахована заборгованість в сумі 3 896,20 грн. щодо групи нежитлових приміщень АДРЕСА_7 , заборгованість в сумі 17 861,80 грн. щодо квартири АДРЕСА_8 (а.с.23-24).

Відповідно до ч. 1, 3, 6 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із статтею 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори, рішення загальних зборів є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Згідно із ч. 1 ст. 12 вищевказаного Закону управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно із ст.17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право: робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання; вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну об`єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів; виступати засновником (учасником) інших юридичних осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 20 вищевказаного Закону частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів. Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України.

Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Відповідно до п. п. 1, 2, 4, 5, 10 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники зобов`язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг і регулюються, зокрема, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV (далі - Закон № 1875-IV).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 1875-ІV, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник (частина друга статті 19 Закону № 1875-IV).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону № 1875-IV передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. При цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частиною третьою статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Обов`язок щодо оплати власниками квартир та споживачами житлово-комунальних послуг, крім вищенаведених положень законодавства, закріплений також у статті 162 Житлового кодексу Української РСР.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

У постанові від 11 листопада 2015 року по справі № 3-945гс15 Верховний Суд України дійшов висновку про те, що особа, яка є власником приміщення і у свою чергу співвласником будинку, в якому створено ОСББ, однак не є членом цього об`єднання, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів. При цьому ні Законом про ОСББ, ні іншими законодавчими актами України не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування розмірів внесків і платежів, визначених загальними зборами ОСББ.

Верховний Суд у постанові від 24 січня 2020 року по справі № 910/1395/19 вказав, що за Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» на члена ОСББ, покладено обов`язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ, якими зокрема є загальні збори учасників та правління ОСББ, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

На підставі вищенаведених письмових доказів можливо зробити висновок про те, що відповідач є співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , адже йому належить квартира АДРЕСА_9 та нежитлове приміщення АДРЕСА_10 у цьому будинку.

У вказаному будинку було утворено ОСББ, рішеннями загальних зборів якого встановлювалися певні щомісячні розміри внесків за утримання спільного майна виходячи з площі належних співвласникам приміщень (квартир). Ці рішення є чинними, доказів на користь протилежного суду надано не було.

Посилання відповідача на те, що позивачем не надано доказів включення до ОСББ «МАТРОСОВА 21» будинку АДРЕСА_2 , є неспроможними та спростовуються матеріалами справи, оскільки, як було встановлено судом, ОСББ «МАТРОСОВА 21» створено власниками квартир і нежитлових приміщень багатоквартирних будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 / АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 / АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 / АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Проаналізувавши вищевказані норми законодавства, положення статуту позивача, а також надавши оцінку рішенням загальних зборів ОСББ, врахувавши всі матеріали справи в їх сукупності, вбачається, що у відповідача як власника квартири та нежитлового приміщення існує обов`язок сплачувати платежі (внески), встановлені рішеннями загальних зборів ОСББ, на утримання будинку та прибудинкової території.

Обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласника багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Той факт, що відповідач не вважає себе членом ОСББ, не має правового значення, адже обов`язок по сплаті внесків на утримання спільного майна в будинку мають всі співвласники багатоквартирного будинку незалежно від членства в ОСББ.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, до заборгованості відповідача, окрім суми внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.02.2023 по 01.12.2021, включена також сума цільового одноразового внеску у розмірі 200,20 грн. та 917,80 грн.

Як було встановлено судом, обов`язок сплати відповідачем цільового одноразового внеску виник на підставі Рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МАТРОСОВА 21», оформленого Протоколом №1\2021 від 16 січня 2021 року.

Враховуючи, що у відповідача існує заборгованість зі сплати одноразового внеску, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в цій частині.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території, суд зазначає наступне.

Звертаючись до суду з позовом до відповідача, ОСББ «МАТРОСОВА 21» посилається на те, що будинок АДРЕСА_2 перебуває в управління ОСББ та з 2021 року ОСББ надаються послуги з утримання будинку та прибудинкової території, внески на оплату яких відповідачем не здійснювались, в результаті чого утворилась заборгованість.

Водночас, як зазначила у судовому засіданні представник позивача, до 2021 року управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 здійснювалось різними приватними обслуговуючими компаніями, а після 2021 року будинок перейшов в управління ОСББ «МАТРОСОВА 21».

Однак, будь-яких доказів надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2 , позивачем надано не було.

Більше того, як стверджував представник відповідача у судовому засіданні, ОСББ «МАТРОСОВА 21» не надавалось жодних послуг з утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, суд вважає недоведеним той факт, що у будинку АДРЕСА_2 надавались послуги з утримання цього будинку та прибудинкової території, а також те, що саме ОСББ «МАТРОСОВА 21» у період з лютого по грудень 2021 року здійснювалось утримання цього багатоквартирного будинку.

Відтак, суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача на користь ОСББ «МАТРОСОВА 21» внесків на утримання будинку та прибудинкової території.

Згідно ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Враховуючи вищенаведене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати цільового одноразового внеску у загальному розмірі 1 118,00 грн.часткове задоволення позовних вимог. Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України, суд вирішує розподіл судових витрат між сторонами.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, зі ОСОБА_2 на користь ОСББ «МАТРОСОВА 21» підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 116,64 грн.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Такого Висновку дійшла Велика Палата Верховного суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі № 910/3929/18 та інших.

Звертаючись до суду, позивач визначив розмір витрат на правничу допомогу, який становить 2 500 грн. та у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, долучив до позовної заяви докази на підтвердження факту понесення таких витрат, зокрема, копії договору № 16/12/2021/3 про надання професійної правничої допомоги від 16 грудня 2021 року, укладеного між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «МАТРОСОВА 21» в особі Голови правління Зюзіної Тетяни Григорівни, яка діє на підставі Статуту та адвокатом Колядою А.М., акт наданих послуг від 17 грудня 2021 року згідно Договору про надання правничої допомоги від 16.12.2021 №16/12/2021/3 та платіжне доручення № 92 від 16.12.2021 про оплату послуг з надання правничої допомоги за договором № 16/12/2021/3 про надання професійної правничої допомоги на суму 2 500 грн. (а.с.25-29).

Згідно п. 2.3 договору № 16/12/2021/3 про надання професійної правничої допомоги, винагорода адвоката становить 2 500 грн. та сплачується в день підписання договору. В акті наданих послуг згідно даного договору, сторони визначити перелік наданих послуг, кількість часу витраченого на кожну послугу, вартість кожної з них; згідно акту, загальна вартість послуг складає 2500 грн.

Таким чином, витрати на правничу допомогу суд вважає обгрунтованими, а тому, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 128,45 грн. витрат на правничу допомогу.

На підставі ст. 509, 526, 530, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПКУкраїни суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МАТРОСОВА 21» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_11 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МАТРОСОВА 21» (ЄДРПОУ 41802889, адреса: 08200, Київська обл.., м.Ірпінь, вул.Матросова, 21) 1 118,00 грн. заборгованості, 116,64 грн. судового збору та 128,45 грн. витрат на правничу допомогу.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Усатова І.А.