Рішення

від 16.11.2023 по справі 910/12068/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.11.2023Справа № 910/12068/23Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський дім"

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Київська міська державна адміністрація; 2) Департамент захисту довкілля та адаптації до змін клімату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 3) Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд"

про стягнення 439164 грн.

за участі представників:

від прокуратури: Сташенко В.В.

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

від третіх осіб: не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський дім" про стягнення шкоди, заподіяної зеленим насадженням міста Києва, в сумі 439164 грн.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що відповідач є користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:128:0002, площею 1,9781 га, що розташована на перетині вулиць Академіка Заболотного та Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва. У той же час, згідно з протоколом огляду місця події від 14.11.2022 старшим слідчим в ОВС відділу розслідування злочинів проти довкілля слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві установлено знищення зелених насаджень, за що передбачено відповідальність, у тому числі у вигляді відшкодування завданих збитків (шкоди).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали суду. Також, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Київську міську державну адміністрацію, Департамент захисту довкілля та адаптації до змін клімату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд".

Дана ухвала вручена відповідачу 23.08.2023, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 0105494844261.

Разом із цим, у встановлений ухвалою суду строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

04.10.2023 відповідач звернувся до суду з заявою про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю ознайомитися з матеріалами справи для надання відзиву або пояснень щодо предмета позову.

Ухвалою суду від 05.10.2023 відповідача повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 26.10.2023 року.

11.10.2023 від відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи, відповідно до відмітки на якій представник відповідача ознайомився з матеріалами справи 12.10.2023 року.

25.10.2023 відповідач через відділ діловодства та документообігу суду подав заяву про відкладення розгляду справи, в якій повідомив, що 23.10.2023 звернувся до Комунальної корпорації "Київавтодор" із запитом від 18.10.2023 про витребування документів, необхідних для вирішення справи.

Протокольною ухвалою суду від 26.10.2023 судом відмовлено в задоволенні заяви відповідача про відкладення розгляду справи, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 16.11.2023 року.

15.11.2023 через відділ діловодства та документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський дім" надійшло клопотання про витребування доказів від Комунальної корпорації "Київавтодор"

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський дім" про витребування доказів залишено без розгляду.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Треті особи про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, однак пояснень по суті спору не надавали.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

У власності територіальної громади міста Києва перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:128:9002 площею 1,9781 га, розташована на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.07.2023, а також інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 04.07.2023.

10.05.2007 між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Європейський дім» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у реєстрі за № 1330, відповідно до розділів 1, 2 якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 29.03.2007 № 398/1059 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:128:9002, площею 1,9781 га, розташовану на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва.

Надалі, сторонами укладалися договори про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 23.05.2014 (зареєстровано в реєстрі за № 313), про поновлення договору оренди земельної ділянки від 21.02.2020 (зареєстровано в реєстрі за № 669), відтак термін дії договору оренди наразі становить до 21.02.2025 року.

Відповідно до пункту 7.1. договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних зі зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. У разі якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується в судовому порядку.

Згідно з п. 8.4. договору орендар зобов`язаний вирішувати в установленому порядку питання відшкодування відновної вартості зелених насаджень та інші питання майнових відносин.

У розділі 9 договору зазначено, що ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини несе орендар.

27.05.2021 ТОВ «Європейський дім» зверталось до КО «Київзеленбуд» з листом щодо обстеження зелених насаджень за адресою: перетин вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва.

Постійно діючою комісією з обстеження зелених насаджень м. Києва проведено обстеження зелених насаджень, за результатами якого 30.06.2021 складено проект Акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, згідно з яким підлягало видаленню: 756 дерев, 44 куща, 800 одиниць самосійних дерев. Також нараховано відновну вартість зелених насаджень, які підлягають видаленню, в сумі 5 225 722,52 грн.

Даний проект Акту листом від 09.08.2021 № 4/2/07-31/3038 Державної екологічної інспекції Столичного округу повернутий КО «Київзеленбуд» із зауваженнями без погодження.

Згідно з листом від 17.10.2022 № 077-3458 Управління екології та природних ресурсів виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Державної екологічної інспекції Столичного округу, ТОВ «Європейський дім» не усунуло зауваження Державної екологічної інспекції Столичного округу, проект акту не оформлено в установленому порядку.

Згідно з інформацією Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 13.01.2023 № 064-125 контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у період з 01.01.2020 за вказаною вище адресою не видавалася.

Відповідно до протоколу огляду місця події, проведеного 14.11.2022 старшим слідчим в ОВС відділу розслідування злочинів проти довкілля слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві в рамках кримінального провадження № 42012200000000539 від 25.10.2022, за участю спеціалістів Державної екологічної інспекції Столичного округу та КО «Київзеленбуд», на земельній ділянці площею 1,9781 га (кадастровий номер 8000000000:90:128:0002) на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе, виявлено знищення зелених насаджень (різні породи дерев, усього 464).

За інформацією Державної екологічної інспекції Столичного округу від 29.11.2022 № 3/1/6/2-27/2482 дані зелені насадження видалено без документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт (зокрема без складання акта обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, та без сплати відновної вартості насаджень), що є порушенням вимог ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Порядку видалення дерев, кущів, газонів та квітників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045, рішення Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600 «Про затвердження Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва». Згідно з розрахунком розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням міста на вказаній земельній ділянці, розмір шкоди становить 437462 грн.

Крім того, у рамках кримінального провадження від 25.10.2022 № 42022100000000539 Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України проведено інженерно-екологічну експертизу з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до висновку експерта від 11.01.2023 № СЕ-19-22/49560-ЕЛ розмір екологічного збитку, заподіяного внаслідок незаконного вирубування дерев на земельній ділянці площею 1,9781 га (кадастровий номер 8000000000:90:128:0002) на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе, станом на лютий 2022 року складає 439164 грн.

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Згідно з ч. 3 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється: за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку); на підставі документів, визначених статтями 35-37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Пунктом 4 Порядку передбачено, що підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою. Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості (далі - комісія), до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень. Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення і видає наступного дня заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню. Методику визначення відновної вартості зелених насаджень і зразок ордера затверджує Мінрегіон. Відновна вартість зелених насаджень, що належать до комунальної власності, сплачується до відповідного місцевого бюджету.

Відповідно до п.п. 4, 5, 6, 7 Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600 (зі змінами) видалення зелених насаджень на території міста Києва здійснюється за розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі ордера на видалення зелених насаджень (крім випадків, передбачених пунктом 15 цього Порядку). Для видалення зелених насаджень заявник звертається Департаменту (Центру) надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради КМДА із заявою про видалення зелених насаджень та визначеним переліком документів. Обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, здійснюється постійно діючою комісією з обстеження зелених насаджень м. Києва (далі - комісія) на підставі звернення, що подається заявником до Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд". Комісія у п`ятиденний строк з моменту надходження заяви визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню, за зразком, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України "Про затвердження Методики визначення відновної вартості зелених насаджень" від 12.05.2009 № 127.

Із матеріалів справи вбачається, що складений на підставі заяви ТОВ «Європейський дім» від 27.05.2021 акт від 30.06.2021 обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, не погоджено, відповідне розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про видалення зелених насаджень не прийнято.

Згідно з п. 12 Порядку на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про видалення зелених насаджень заявником до бюджету міста Києва сплачується відновна вартість зелених насаджень, розмір якої розраховується згідно з Методикою визначення відновної вартості зелених насаджень, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 12.05.2009 N 127 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.06.2009 за № 549/16565.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.

Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об`єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об`єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

При цьому, у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано факт видалення зелених насаджень на орендованій відповідачем земельній ділянці площею 1,9781 га (кадастровий номер 8000000000:90:128:0002) на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе, без відповідних дозвільних документів, що спричинило завдання екологічного збитку.

Судом установлено, що розмір екологічного збитку, заподіяного внаслідок незаконного вирубування дерев на земельній ділянці площею 1,9781 га (кадастровий номер 8000000000:90:128:0002) на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе, здійснений із урахуванням вимог Методики визначення відновної вартості зелених насаджень, та загальна сума збитків становить 439164 грн.

У той же час, відповідачем до матеріалів справи не надано доказів на спростування факту видалення зелених насаджень на орендованій відповідачем земельній ділянці без відповідних дозвільних документів, а також не спростовано розмір збитків у сумі 439164 грн.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Оскільки матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано факт видалення зелених насаджень на орендованій відповідачем земельній ділянці площею 1,9781 га (кадастровий номер 8000000000:90:128:0002) на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе, без відповідних дозвільних документів, позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди у розмірі 439164 грн., завданої державі внаслідок порушення вимог чинного природоохоронного законодавства, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, судом перевірено наявність правових підстав щодо звернення прокурором в інтересах Київської міської ради.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 викладено правовий висновок про те, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Наведений порядок при поданні заступником керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради даного позову був дотриманий, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними листами Київської міської прокуратури від 27.06.2023 № 12-533вих-23 та листом Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.07.2023 № 077-3462, з яких вбачається, що Київській міській раді відомо про порушення інтересів територіальної громади на спірній земельній ділянці, однак належних заходів реагування не вживалося та не планується вживатися.

Статтею 42 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, зокрема, що в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Відповідно до статті 47 вказаного Закону для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які утворюються за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (частина 2 статті 47 вказаного Закону).

Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, ресурсозберігаючих заходів, у тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення (частина 6 статті 47 вказаного Закону).

Разом з тим, зазначений Закон не визначає розміру частин грошових стягнень які мають перераховуватись вказаним фондам охорони навколишнього природного середовища, при цьому у п.4 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Пункт 7 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України визначає, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Враховуючи наведені положення законодавства, завдана шкода навколишньому природному середовищу підлягає зарахуванню до Державного бюджету України та бюджету міста Києва (фонду охорони навколишнього природного середовища).

Судові витрати, які складаються із суми сплаченого судового збору, покладаються відповідно до статті 129 ГПК України на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський дім» (02141, м. Київ, вул. Лариси Руденко, 6-А; ідентифікаційний код 32454185) до Державного бюджету України 131749 (сто тридцять одну тисячу сімсот сорок дев`ять) грн. 20 коп. шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський дім» (02141, м. Київ, вул. Лариси Руденко, 6-А; ідентифікаційний код 32454185) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) 307414 (триста сім тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 80 коп. шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський дім» (02141, м. Київ, вул. Лариси Руденко, 6-А; ідентифікаційний код 32454185) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9; ідентифікаційний код 02910019) 6587 (шість тисяч п`ятсот вісімдесят сім) грн. 46 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 29.11.2023 року.

Суддя К.В. Полякова