Рішення

від 22.11.2023 по справі 914/1792/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2023 Справа № 914/1792/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Яворської В.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця", м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія", м. Дрогобич Львівської області

про: стягнення штрафу в розмірі 30 215,14 грн.

Представники сторін:

від позивача: Ковба В.А. - представник згідно повноважень, які містяться в матеріалах справи

від відповідача: Величко О.М. - адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВК № 1093325 від 06.07.2023 р.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця" до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія" про стягнення штрафу в розмірі 30 215,14 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2023 р., справу № 914/1792/23 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.06.2023 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 12.07.2023 року.

10.07.2023 р. представником відповідача подано на адресу суду відзив на позовну заяву з додатками за вх. № 17102/23, відповідно до якого відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.07.2023 р., підготовче судове засідання відкладено на 02.08.2023 р.

Протокольною ухвалою суду від 02.08.2023 р., продовжено строк підготовчого провадження у справі № 914/1792/23 на тридцять днів, у відповідності до ч.3 ст. 177 ГПК України, за клопотанням представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.08.2023 р., підготовче засідання призначено на 20.09.2023 р.

19.09.2023 р. від представника позивача надійшли на адресу суду письмові пояснення з додатками за вх. № 22731/23.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.09.2023 р., підготовче засідання призначено на 04.10.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.10.2023 р., закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/1792/23 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 30.10.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.10.2023 р., розгляд справи по суті призначено на 15.11.2023 р.

Судове засідання, призначене на 15.11.2023 р. на 12:15 год. не відбулося, у зв`язку із оголошеною повітряною тривогою системою цивільної оборони у м. Львові та Львівській області.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.11.2023 р., розгляд справи по суті призначено на 22.11.2023 р.

21.11.2023 р. від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання (за вх. № 28346/23) про участь в судовому засіданні 22.11.2023 р. на 14:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.11.2023 р., клопотання представника відповідача за вх. № 28346/23 від 21.11.2023 р. про участь в судовому засіданні 22.11.2023 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено. Судом постановлено забезпечити участь представника відповідача в судовому засіданні, призначеному на 22.11.2023 р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

22.11.2023 р. представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, поданих письмових поясненнях за вх. № 22731/23 від 19.09.2023 р. та поясненнях, наданих в судових засіданнях.

22.11.2023 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті, яке проводилось в режимі відеоконференції, з`явився, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву за вх. № 17102/23 від 10.07.2023 р. та поясненнях, наданих в судових засіданнях. Просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст. 81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими учасники справи обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення позовних вимог і які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/1792/23.

В судовому засіданні 22.11.2023 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов`язань із своєчасної поставки товару за Договором поставки № Л/НХ-22459/НЮ від 17 жовтня 2022 року, а саме за рознарядкою від 02.11.2022 №НЗІ/НГ-40/1216 на суму 201434,29 грн. із простроченням поставки товару на два дні. У зв`язку з чим позивачем нараховано 30 215,14 грн. штрафу згідно з п.п. 4.2-4.6 Договору поставки, з вимогами про стягнення яких подано даний позов до Господарського суду Львівської області.

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву за вх. № 17102/23 від 10.07.2023 р., відповідач посилається на те, що позивач 03.11.2022 надіслав відповідачу рознарядку від 02.11.2022 № НЗІ/НГ- 40/1216, щодо поставки товару на суму 1 359 613,08 грн. з ПДВ. Відповідно до умов Договору, на підставі цієї рознарядки, відповідач зобов`язаний був поставити товар не пізніше 18.11.2022. Відповідач здійснив поставку згідно рознарядки від 02.11.2022 № НЗІ/НГ- 40/1216 в наступні строки: 12.11.2022 - на суму 410 528,38 грн; 16.11.2022 - на суму 661 842,50 грн; 17.11.2022 - на суму 85 807,91 грн. Відповідач зазначає, що 21.11.2022 року відбулася поставка товару на суму 201 434, 29 грн. з ПДВ. Як вказує позивач, поставка здійснена з порушенням встановлених умовами Договору термінів, а саме строк прострочення - 2 дні. З цього приводу відповідач повідомляє, що відправка вантажу відбулася вчасно, в строки згідно з умовами Договору - 18.11.2022, що підтверджується видатковою та товарно-транспортною накладною №147 від 18.11.2022. Проте, під час перевезення вантажу сталась поломка в автомобілі Renault НОМЕР_1 причіп НОМЕР_2 , який перевозив вищевказаний товар, про що складено Акт поломки автомобіля від 18.11.2022. У зв`язку з чим виникла затримка у поставці товару на суму 201 434,29 грн., так як були вимушені замінити транспортний засіб. Відповідач вважає, що він порушив зобов`язання з поставки товару не через власну протиправну поведінку або бездіяльність, а незалежну від нього істотну зміну обставин. Вважає, що ці обставини слід віднести саме, як визначення «випадку» («казусу»), за наслідки якого ніхто не відповідає, і ці обставини не є форс-мажором, а є самостійною окремою підставою для звільнення особи від відповідальності за правилами ст. 617 ЦК України. На підставі наведеного, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, здійснивши огляд документів, суд встановив наступне.

17 жовтня 2022 року між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (за договором покупець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юлія" (за договором постачальник, відповідач у справі) укладено договір поставки № Л/НХ-22459/НЮ (надалі Договір).

Додатками до Договору поставки є: Додаток № 1 Специфікація № 1 (невід`ємна частина); Додаток № 2 Технічний опис товару (невід`ємна частина); Додаток № 3 зразок акту приймання-передачі.

Відповідно до п. п.1.1, 1.2 Договору, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до Специфікації №1 (Додаток № 1 до цього Договору), що є невід`ємною частиною цього Договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього Договору. Найменування товару: Брус дерев`яний непросочений (обрізний) під стрілочні переводи залізниць широкої колії Код ДК 021:2015 - 03410000-7 (Деревина).

Як зазначено у п. 8.3.1 Договору, Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, що встановлені Договором.

Відповідно до п.4.2. Договору, поставка товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки Покупця, яка вважається дозволом на поставку товару та є підтвердженням готовності Покупця до приймання товару. Строк поставки товару - протягом не більше 15 календарних днів з моменту надання письмової рознарядки Покупцем.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що рознарядка Покупця на товар з накладеними двома кваліфікованими електронними підписами уповноважених осіб, визначених в п. 4.3 цього Договору, направляється з електронної адреси Покупця - nh-mtz@railway.lviv.ua на електронну адресу Постачальника - juliya.tzov@ukr.net. Датою подання рознарядки відповідно до п. 4.5 Договору, вважається дата відправлення її на електронну адресу Постачальника.

Відповідно до п. 4.6. Договору, датою поставки товару вважається дата підписання сторонами Акту прийому-передачі товару.

Рознарядки на поставку товару Позивачем Відповідачу були надіслані у порядку, визначеному умовами укладеного Договору, у передбачений Договором спосіб: з електронної адреси Позивача на електронну адресу Відповідача, що підтверджується витягом з електронної адреси позивача.

Під час відправлення, на рознарядки були накладені кваліфіковані електронні підписи двох повноважних осіб Позивача.

Для підтвердження цієї обставини позивачем надано в якості доказу компакт- диск з файлами, які надсилались з електронної адреси позивача: nh-mtz@railway.lviv.ua на електронну адресу відповідача: juliya.tzov@ukr.net., а також протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису з онлайн-сервісу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (посилання: https:// czo.gov.ua/verify) (містяться в матеріалах справи).

03.11.2022 року позивачем надіслано відповідачу рознарядку від 02.11.2022 № НЗІ/НГ-40/1216, щодо поставки товару на суму 1359613,08 грн. з ПДВ.

Відповідно до умов Договору, на підставі цієї рознарядки, постачальник зобов`язаний був поставити товар не пізніше 18.11.2022.

12.11.2022 року відповідач поставив позивачу товар на суму 410 528,38 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладню №135 від 12.11.2022 та товарно-транспортною накладною №135 від 12.11.2022, які долучені до матеріалів справи.

16.11.2022 року відповідач поставив позивачу товар на суму 661 842,50 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними та товарно- транспортними накладними № №138, 141, 142 від 16.11.2022, які долучені до матеріалів справи.

17.11.2022 року відповідач поставив позивачу товар на суму 85 807,91 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №143 від 21.11.2022 та товарно-транспортною накладною №143 від 21.11.2022, які долучені до матеріалів справи.

21.11.2022 року відбулася поставка товару на суму 201 434,29 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №145 від 21.11.2022 та товарно- транспортною накладною №145 від 21.11.2022 на суму 94744,33 грн.; видатковою накладною №147 від 21.11.2022 та товарно-транспортною накладною №147 від 21.11.2022 та товарно-транспортною накладною №147 від 21.11.2022 на суму 106689,96 грн.

Таким чином, за рознарядкою від 02.11.2022 №НЗІ/НГ-40/1216, поставку товару на суму 201434,29 грн. з ПДВ відповідач здійснив з порушенням встановлених умовами Договору термінів. Строк прострочення поставки товару становить 2 дні.

07.12.2022 року позивачем надіслано відповідачу рознарядку від 06.12.2022 №НЗІ/НГ-40/1442, щодо поставки товару на суму 1359613,08 грн. з ПДВ.

Відповідно до умов Договору, на підставі цієї рознарядки, постачальник зобов`язаний був поставити товар не пізніше 22.12.2022 р.

Поставки товару за цією заявкою відбулися своєчасно, відповідно до умов Договору: 12.12.2022 на суму 269 734,10 грн.; 16.12.2022 на суму 413 081,64 грн.; 19.12.2022 на суму 310 951,08 грн.; 22.12.2022 на суму 365 846,25 грн.

Відповідно до п.9.3.1 Договору, при порушенні строків постачання, постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2 цього Договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення. При цьому Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово Покупець.

Позивачем, враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором, нараховано штраф за порушення строку поставки товару на суму 201434,29 грн. на підставі рознарядки від 02.11.2022 №НЗІ/НГ- 40/1216: 201 434,29 /100*15 = 30 215,14 грн.

Товар відповідачем у встановлений Договором строк не було поставлено, відтак позивачем нараховано штраф за порушення відповідачем умов Договору в частині своєчасної поставки товару на суму 30 215,14 грн., які позивач просить стягнути з відповідача згідно заявленого позову у даній справі.

Оцінка суду.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного Договору поставки № Л/НХ-22459/НЮ від 17.10.2022 р.

За частиною 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджується і відповідачем не спростовано факт, що за рознарядкою від 02.11.2022 №НЗІ/НГ-40/1216, поставку товару на суму 201434,29 грн. з ПДВ, відповідач здійснив з порушенням встановлених умовами Договору термінів. Строк прострочення поставки товару становить 2 дні.

Відтак, відповідачем не спростовано факт не поставки товару в строк, передбачений пунктами 4.2.-4.6 Договору поставки № Л/НХ-22459/НЮ від 17.10.2022 р.

Частиною 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частин 1, 2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п.9.3.1 Договору, при порушенні строків постачання, постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2 цього Договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення. При цьому Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово Покупець.

Так як заявлена позивачем до стягнення сума штрафу в розмірі 30 215,14 грн., є арифметично вірною, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням Договору поставки № Л/НХ-22459/НЮ від 17.10.2022 р., то позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної суми підлягає задоволенню.

Щодо доводів відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву за вх. № 17102/23 від 10.07.2023 р., суд зазначає наступне.

Як зазначено у п. 8.3.1 Договору, Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, що встановлені Договором.

Позивач 03.11.2022 року надіслав відповідачу рознарядку від 02.11.2022 № НЗІ/НГ-40/1216, щодо поставки товару на суму 1359613,08 грн. з ПДВ.

За рознарядкою від 02.11.2022 №НЗІ/НГ-40/1216, поставку товару на суму 201434,29 грн. з ПДВ Постачальник здійснив з порушенням встановлених умовами Договору термінів. Строк прострочення поставки товару становить 2 дні.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що під час перевезення вантажу автомобільним транспортом сталась поломка автомобіля, який перевозив товар, про що був складений відповідний акт поломки автомобіля від 18.11.2022, у зв`язку з чим, зважаючи на необхідність заміни автомобіля, виникла затримка в поставці товару. Відповідач вважає, що порушив зобов`язання не через власну протиправну поведінку чи бездіяльність, а через незалежну від нього істотну зміну обставин, оскільки відправив товар вчасно. Відповідач вказує на те, що такі обставини слід віднести під визначення випадку (казусу), за наслідки якого ніхто не відповідає, і такі обставини є самостійною підставою для звільнення особи від відповідальності за правилами ст. 617 ЦК України.

Щодо посилання на істотну зміну обставин, то суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 652 ЦК України зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.02/2022 у справі № 910/13557/21.

Істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у зміні договірного зобов`язання таким чином, що його виконання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків (пункт 6.26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17).

Що ж до визначення відповідачем поломки автомобіля, яким перевозили товар випадком (казусом) у розумінні ст. 617 ЦК України, то Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 06.12.2022 у справі №910/14453/21 зазначив: «Згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів. З наведеного вбачається, що кредитор не має нести негативні наслідки відносин боржника з його контрагентами. Крім того, вступаючи у договірні відносини, боржник несе відповідні ризики здійснення господарської діяльності».

З долучених відповідачем до відзиву документів вбачається, що перевезення товару було здійснене на підставі Договору-заявки на перевезення вантажів №11/03, укладеного між ТОВ "Юлія" та СГ "Початок". Також відповідач надав Акт поломки автомобіля від 18.11.2022, складеного представниками Відповідача та СГ "Початок", з якого вбачається, що під час огляду автомобіля було встановлено причину поломки - вихід з ладу АКПП (автоматична коробка перемикання передач).

З наведеного вбачається, що саме учасник господарських відносин - контрагент відповідача - СГ "Початок" неналежним чином виконав свій обов`язок щодо відповідача, надавши йому на підставі укладеного між ними договору перевезення вантажів автомобіль, який перебував у неналежному технічному стані і вийшов з ладу у процесі перевезення вантажу.

Таким чином, відповідно до ч.2 ст. 617 ЦК України, не можна вважати випадком у розумінні цієї статті обставини, на які посилається відповідач, як на підставу звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання.

А отже, відповідно до чинного законодавства, відповідач не довів наявність підстав для звільнення його від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання за Договором поставки № Л/НХ-22459/НЮ від 17.10.2022 р.

У матеріалах справи відсутні докази, що Договір поставки № Л/НХ-22459/НЮ від 17.10.2022 р. з додатками визнавались судом недійсними чи неукладеними, договірними сторонами розірвані чи змінені не були.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів" на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 30 215,14 грн. штрафу, є обгрунтованими та підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а тому підлягають до задоволення в даному розмірі і стягненню з відповідача на користь позивача.

Судові витрати.

Щодо стягнення судових витрат, то сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 684,00 грн. покладається на відповідача, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, 129, ст.ст. 236-241, 242, 327 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія" (82100, Львівська область, Дрогобицький район, м.Дрогобич, вул. Володимира Великого, 78/1, квартира 68; код ЄДРПОУ 32364453) на користь позивача: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код: 40075815) в особі регіональної філії "Львівської залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (79007, м. Львів, вул. Гоголя, 1; код ЄДРПОУ 40081195) 30 215,14 грн. штрафу та 2 684,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 30.11.2023 р.

Суддя Долінська О.З.