Постанова

від 06.03.2024 по справі 914/1792/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2024 р. Справа №914/1792/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді О.С. Скрипчук

суддів І.Б. Малех

Б.Д. Плотніцького,

розглянувши у письмовому провадженні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юлія» б/н від 13.12.2023 (вх. № 01-05/3823/23 від 15.12.2023)

на рішення Господарського суду Львівської області від 22.11.2023 (повний текст рішення складено 30.11.2023, м. Львів, суддя О.З. Долінська)

у справі № 914/1792/23

за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ, в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юлія», м. Дрогобич Львівської області

про стягнення штрафу в розмірі 30 215,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юлія» про стягнення штрафу в розмірі 30 215,14 грн.

Позов обгрунтований неналежним виконанням відповідачем зобов`язань із своєчасної поставки товару за Договором поставки № Л/НХ-22459/НЮ від 17 жовтня 2022 року, а саме за рознарядкою від 02.11.2022 №НЗІ/НГ-40/1216 на суму 201434,29 грн. із простроченням поставки товару на два дні. У зв`язку з чим позивачем нараховано 30 215,14 грн штрафу згідно з п.п. 4.2-4.6 Договору поставки.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.11.2023 Позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юлія» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівської залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» 30 215,14 грн штрафу та 2 684,00 грн понесених витрат на сплату судового збору.

Місцевий господарський суд враховуючи встановлені обставини справи, перевіривши розрахунок позовних вимог, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 30 215,14 грн. штрафу, є обгрунтованими та підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а тому підлягають до задоволення в даному розмірі і стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до чинного законодавства, відповідач не довів наявність підстав для звільнення його від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання за Договором поставки № Л/НХ-22459/НЮ від 17.10.2022 р.

Не погодившись з даним рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Юлія» подало апеляційну скаргу б/н від 13.12.2023 (вх. № 01-05/3823/23 від 15.12.2023), в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 22.11.2023, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що під час перевезення вантажу автомобільним транспортом сталась поломка автомобіля, який перевозив товар, про що був складений відповідний акт поломки автомобіля від 18.11.2022, у зв`язку з чим виникла затримка в поставці товару.

Апелянт вважає, що порушив зобов`язання не через власну протиправну поведінку чи бездіяльність, а через незалежну від нього істотну зміну обставин, оскільки відправив товар вчасно. Відтак, відповідач вказує на те, що такі обставини слід віднести під визначення «випадку» (казусу), за наслідки якого ніхто не відповідає, і такі обставини є самостійною підставою для звільнення особи від відповідальності за правилами ст. 617 ЦК України.

Акціонерне товариство «Українська залізниця», м. Київ, в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» подало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.

За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

17 жовтня 2022 року між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (за договором покупець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юлія» (за договором постачальник, відповідач у справі) укладено договір поставки № Л/НХ-22459/НЮ (надалі Договір).

Додатками до Договору поставки є: Додаток № 1 Специфікація № 1 (невід`ємна частина); Додаток № 2 Технічний опис товару (невід`ємна частина); Додаток № 3 зразок акту приймання-передачі.

Відповідно до п. п.1.1, 1.2 Договору, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до Специфікації №1 (Додаток № 1 до цього Договору), що є невід`ємною частиною цього Договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього Договору. Найменування товару: Брус дерев`яний непросочений (обрізний) під стрілочні переводи залізниць широкої колії Код ДК 021:2015 - 03410000-7 (Деревина).

Як зазначено у п. 8.3.1 Договору, Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, що встановлені Договором.

Відповідно до п.4.2. Договору, поставка товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки Покупця, яка вважається дозволом на поставку товару та є підтвердженням готовності Покупця до приймання товару. Строк поставки товару - протягом не більше 15 календарних днів з моменту надання письмової рознарядки Покупцем.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що рознарядка Покупця на товар з накладеними двома кваліфікованими електронними підписами уповноважених осіб, визначених в п. 4.3 цього Договору, направляється з електронної адреси Покупця - nh-mtz@railway.lviv.ua на електронну адресу Постачальника - juliya.tzov@ukr.net. Датою подання рознарядки відповідно до п. 4.5 Договору, вважається дата відправлення її на електронну адресу Постачальника.

Відповідно до п. 4.6. Договору, датою поставки товару вважається дата підписання сторонами Акту прийому-передачі товару.

Рознарядки на поставку товару Позивачем Відповідачу були надіслані у порядку, визначеному умовами укладеного Договору, у передбачений Договором спосіб: з електронної адреси Позивача на електронну адресу Відповідача, що підтверджується витягом з електронної адреси позивача.

Під час відправлення, на рознарядки були накладені кваліфіковані електронні підписи двох повноважних осіб Позивача.

Для підтвердження цієї обставини позивачем надано в якості доказу компакт- диск з файлами, які надсилались з електронної адреси позивача: nh-mtz@railway.lviv.ua на електронну адресу відповідача: juliya.tzov@ukr.net., а також протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису з онлайн-сервісу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (посилання: https:// czo.gov.ua/verify) (містяться в матеріалах справи).

03.11.2022 року позивачем надіслано відповідачу рознарядку від 02.11.2022 № НЗІ/НГ-40/1216, щодо поставки товару на суму 1359613,08 грн. з ПДВ.

Відповідно до умов Договору, на підставі цієї рознарядки, постачальник зобов`язаний був поставити товар не пізніше 18.11.2022.

12.11.2022 року відповідач поставив позивачу товар на суму 410 528,38 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладню №135 від 12.11.2022 та товарно-транспортною накладною №135 від 12.11.2022, які долучені до матеріалів справи.

16.11.2022 року відповідач поставив позивачу товар на суму 661 842,50 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними та товарно- транспортними накладними № №138, 141, 142 від 16.11.2022, які долучені до матеріалів справи.

17.11.2022 року відповідач поставив позивачу товар на суму 85 807,91 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №143 від 21.11.2022 та товарно-транспортною накладною №143 від 21.11.2022, які долучені до матеріалів справи.

21.11.2022 року відбулася поставка товару на суму 201 434,29 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №145 від 21.11.2022 та товарно- транспортною накладною №145 від 21.11.2022 на суму 94744,33 грн.; видатковою накладною №147 від 21.11.2022 та товарно-транспортною накладною №147 від 21.11.2022 та товарно-транспортною накладною №147 від 21.11.2022 на суму 106689,96 грн.

Таким чином, за рознарядкою від 02.11.2022 №НЗІ/НГ-40/1216, поставку товару на суму 201434,29 грн. з ПДВ відповідач здійснив з порушенням встановлених умовами Договору термінів. Строк прострочення поставки товару становить 2 дні.

Відповідно до п.9.3.1 Договору, при порушенні строків постачання, постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2 цього Договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення. При цьому Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово Покупець.

Позивачем, враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором, нараховано штраф за порушення строку поставки товару на суму 201434,29 грн. на підставі рознарядки від 02.11.2022 №НЗІ/НГ- 40/1216: 201 434,29 /100*15 = 30 215,14 грн.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За приписами статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до пункту 1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими, відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі укладеного між сторонами договору у відповідача виник обов`язок здійснити поставку товару, а у позивача - прийняти та оплатити такий товар на умовах викладених у спірному договорі.

Як встановлено з матеріалів справи, за рознарядкою від 02.11.2022 №НЗІ/НГ-40/1216, поставку товару на суму 201434,29 грн. з ПДВ, відповідач здійснив з порушенням встановлених умовами Договору термінів. Строк прострочення поставки товару становить 2 дні.

Частиною 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частин 1, 2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п.9.3.1 Договору, при порушенні строків постачання, постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2 цього Договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення. При цьому Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово Покупець.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що заявлена позивачем до стягнення сума штрафу в розмірі 30 215,14 грн, є арифметично вірною, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням Договору поставки № Л/НХ-22459/НЮ від 17.10.2022 р.

Факт порушення термінів поставки відповідач не заперечує у апеляційній скарзі, однак відповідач зазначає, що відправка вантажу відбулась вчасно, проте під час перевезення вантажу автомобільним транспортом сталась поломка автомобіля, який перевозив товар, про що був складений відповідний АКТ поломки автомобіля від 18.11.2022, у зв?язку з чим, зважаючи на необхідність заміни автомобіля, виникла затримка в поставці товару.

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини, відповідно до частини 2 статті 614 ЦК України, доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно зі статтею 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 06.12.2022 у справі №910/14453/21 зазначив: «Згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів. З наведеного вбачається, що кредитор не має нести негативні наслідки відносин боржника з його контрагентами. Крім того, вступаючи у договірні відносини, боржник несе відповідні ризики здійснення господарської діяльності».

З долучених відповідачем документів вбачається, що перевезення товару було здійснене на підставі Договору-заявки на перевезення вантажів №11/03, укладеного між ТОВ «Юлія» та СГ «Початок». Також відповідач надав Акт поломки автомобіля від 18.11.2022, складеного представниками Відповідача та СГ «Початок», з якого вбачається, що під час огляду автомобіля було встановлено причину поломки - вихід з ладу АКПП (автоматична коробка перемикання передач).

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що саме учасник господарських відносин - контрагент відповідача - СГ «Початок» неналежним чином виконав свій обов`язок щодо відповідача, надавши йому на підставі укладеного між ними договору перевезення вантажів автомобіль, який перебував у неналежному технічному стані і вийшов з ладу у процесі перевезення вантажу.

Таким чином, відповідно до ч.2 ст. 617 ЦК України, не можна вважати випадком у розумінні цієї статті обставини, на які посилається відповідач, як на підставу звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання.

Відтак, відповідно до чинного законодавства, відповідач не довів наявність підстав для звільнення його від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання за Договором поставки № Л/НХ-22459/НЮ від 17.10.2022 р.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги про те, що технічний стан автомобіля перед поставкою було перевірено, ніяких відхилень не виявлено, оцінюється колегією суддів критично, так як не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Львівської області від 22.11.2023 у справі №914/1792/23.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юлія» б/н від 13.12.2023 (вх. № 01-05/3823/23 від 15.12.2023) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 22.11.2023 у справі №914/1792/23 - без змін.

3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

Суддя І.Б. Малех

Суддя Б.Д. Плотніцький