Ухвала

від 23.11.2023 по справі 914/28/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.11.2023 Справа № 914/28/23

За позовом: Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Фонду державного майна України, м. Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Львівський іподром, Львівська область, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Львівська область, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , м. Сколе

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державний реєстратор Стрихар Марта Ігорівна, м. Львів

про скасування державної реєстрації права власності з припиненням речового права та із закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Лазаренко С.В.

Представники учасників справи:

від прокуратури: Рогожнікова Наталія Борисівна

від позивача: Жуган Ірина Олександрівна. - представник

від відповідача: Цибак Орест Володимирович- представник

від третьої особи на стороні позивача: Жуган Ірина Олександрівна представник

від третьої особи на стороні відповідача: Білик Павло Богданович - представник;

від третьої особи на стороні відповідача (державний реєстратор Стрихар М.І.): не з`явився

Заступник керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся в Господарський суд Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Львівський іподром про скасування державної реєстрації права власності з припиненням речового права і закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 05.01.2023 (суддя Фартушок Т.Б.) відкрито провадження у справі № 914/28/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 31.01.2023. Разом з тим, цією ж ухвалою суду залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Подальший хід розгляду справи описано у відповідних ухвалах суду, зокрема ухвалою господарського суду від 30.10.2023 підготовче судове засідання відкладено на 23.11.2023.

У підготовче судове засідання 23.11.2023 прокурор, представник позивача та третьої особи на стороні позивача з`явилися, підтримали клопотання про застосування до відповідача заходів процесуального примусу, заперечили проти клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи висновку експерта від 11.09.2023, заперечили проти призначення будівельно-технічної експертизи, заперечили проти забезпечення судових витрат відповідача, заперечили проти клопотання відповідача про зобов`язання усунути недоліки позовної заяви.

У підготовче судове засідання 23.11.2023 представник відповідача з`явився, підтримав раніше подані клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, про долучення висновку експерта від 11.09.2023 № 57/23, про забезпечення судових витрат відповідача та про зобов`язання усунути недоліки позовної заяви, заперечував проти клопотання про застосування до відповідача заходів процесуального примусу.

Представник третьої особи на стороні відповідача Пельдера А.В. у підготовче судове засідання 23.11.2023 з`явився, підтримав вищенаведені клопотання відповідача, просив суд їх задоволити, заперечував проти поданих прокурором та позивачем клопотань.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державний реєстратор Стрихар Марта Ігорівна в підготовче засідання не з`явилася.

Щодо клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи висновку експерта від 11.09.2023 № 57/23 та щодо його клопотання від 21.08.2023 з уточненнями від 06.10.2023 про призначення будівельно-технічної експертизи, суд зазначає наступне.

13.09.2023 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про долучення доказів у справу та відкликання клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи. У цьому клопотанні відповідач просив залишити без розгляду клопотання представника приватного акціонерного товариства "Львівський іподром" Анастасії Нікіфорової від 18.08.2023 про призначення судової будівельно-технічної експертизи, поновити строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи № 914/28/23 висновок судового експерта Бочуляка Р.П. від 11.09.2023 № 57/23.

З висновку судового експерта Бочуляка Р.П. від 11.09.2023 № 57/23 вбачається, що цей висновок виконаний за заявою відповідача, з якою останній звернувся 12.06.2023 до товариства з обмеженою відповідальністю "Судово-експертне розрахункове бюро" (вул. Варшавська, 133/2 м. Львів, 79020, код 38821262). На вирішення експерта були поставлені наступні питання:

1) Чи є об`єкт "Галерея" (результат виконаних робіт "Капітальний ремонт конюшень та допоміжних приміщень ДП "Львівський іподром" вул. Стрийська, 133 в м. Львові") окремим оборотоздатним об`єктом нерухомого майна?

2) Чи відповідають виконані будівельні роботи по об`єкту "Галерея" проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНіП, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

3) Який об`єкт нерухомості був фактично відчужений ПрАТ "Львівський іподром" за договором купівлі-продажу галереї від 05.06.2023 р.: той, що зареєстрований в ДРРП на нерухоме майно за індивідуальним реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2016996846101 (галерея) чи той, що зареєстрований в ДРРП на нерухоме майно за індивідуальними реєстраційним номером 19931022 (сідловочна, адмінбудинок літ. "А-2" та чи входить нерухоме майно за індивідуальним реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2016996846101 (галерея) до складу цілісного майнового комплексу ДП "Львівський іподром")?

Питання, які відповідач просить поставити на вирішення судового експерта у заяві про уточнення до клопотання по призначення будівельно-технічної експертизи у випадку відмови у долученні висновку експерта дублюють ті питання, які були предметом дослідження судовим експертом Бочуляком Р. П. згідно з висновком від 11.09.2023 № 57/23. Також відповідач у клопотанні від 06.10.2023 просить доручити проведення будівельно-технічної експертизи товариству з обмеженою відповідальністю "Судово-експертне розрахункове бюро" (вул. Варшавська, 133/2 м. Львів, 79020, ідент. код 38821262).

Частиною 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Фактично, вказані клопотання відповідача мають взаємовиключний характер. Враховуючи пояснення представника відповідача щодо клопотання про долучення висновку експерта, клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи та уточнення до вказаного клопотання, суд, з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, дійшов висновку про наявність підстав щодо поновлення відповідачу строку для долучення до матеріалів справи висновку експерта від 11.09.2023 № 57/23, та про відмову у задоволенні клопотання відповідача про призначення будівельно-технічної експертизи від 21.08.2023 з уточненнями від 06.10.2023.

Щодо клопотання відповідача від 05.10.2023 про застосування забезпечення судових витрат, суд зазначає наступне.

Представником відповідача заявлено такий попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат:

1. Витрати на професійну правничу допомогу - в розмірі 30 000 гривень, детальний розрахунок та докази яких будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду в порядку ч. 8 ст. 129, ст. 221 ГПК України;

2. Витрати на проведення будівельно-технічної експертизи - в розмірі 24 000 гривень, що підтверджуються відповідною платіжною інструкцією від 14.09.2023 року № 1520.

Відповідач вважає, що позов прокурора має ознаки завідомо безпідставного, також вважає, що майновий стан позивача може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Відмовляючи у клопотанні про застосування забезпечення судових витрат відповідача, суд виходить із наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 125 ГПК України суд може зобов`язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).

У ч. 4 ст. 125 ГПК України передбачено, що як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв`язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).

Крім цього, таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо:

1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або

2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 127 та ч. 5 ст. 129 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування (ч. 5 ст. 125 ГПК України).

У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду (ч. 6 ст. 125 ГПК України).

У ч. 1 ст. 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі є позивач та відповідач.

Щодо завідомо безпідставного позову або інших ознак зловживання правом на позов слід зазначити, що відповідно до ст. 55 Конституції України право на звернення до суду гарантується. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому процесуальним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд справи в суді, до юрисдикції якого його віднесено законом.

Таким чином, підставою для звернення до суду з позовом є порушення прав або охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулася з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, прокурор або позивач визначає зміст порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб`єктивного уявлення про порушення, невизнання або оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права або інтересу.

Окрім того, питання безпідставності позову не може вирішуватися на стадії подачі позову без встановлення обставин справи. Таким чином, відповідачу у клопотанні про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу необхідно не тільки зазначити, що, наприклад позов має ознаки зловживання правом, але й належними, допустимими та достатніми доказами підтвердити цю обставину.

З огляду на викладене, клопотання відповідача про забезпечення судових витрат не відповідає вимогам ч. 4 ст. 125 ГПК України, а саме відповідачем не доведено, що позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; що позивач (не прокуратура) не має зареєстрованого в установленому законом порядку місцезнаходження на території України та майна, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові; що майновий стан позивача (не прокуратури) або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові. Також документально не обґрунтовано суми витрат, вказаних у клопотанні, що є порушенням ч. ч. 3, 4 ст. 126, ч. 4 ст. 127 ГПК України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача про забезпечення судових витрат, відтак у його задоволенні слід відмовити.

Крім цього, прокурор та представник позивача у поданих клопотаннях відповідно від 27.10.2023 та від 30.10.2023 просили суд застосувати до відповідача заходи процесуального примусу шляхом стягнення з останнього в дохід державного бюджету штрафу (у розмірі 26 840, 00 грн згідно з клопотанням позивача). Щодо вказаних клопотань, суд зазначає таке.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор та представник позивача зазначають, що відповідачем у справі неодноразово подавались необгрунтовані клопотання з процесуальних питань з порушенням строків подання таких та за відсутності поважних причин пропуску строку. Відповідач у справі № 914/28/23 порушує принцип добросовісності, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Процесуальні дії відповідача щодо подання до суду клопотання про призначення експертизи, відкликання клопотання про призначення експертизи, доповнення до клопотання про призначення експертизи та долучення вже наявного висновку експерта від 11.09.2023 № 57/23 з аналогічних питань, попри те, що в матеріалах справи є висновок експерта від 16.02.2022 № 24/01-22, свідчить про зловживання відповідачем процесуальними правами у даній справі, що сприяє невиправданому затягуванню розгляду даної справи, виключає можливість своєчасного її розгляду та порушує права інших учасників процесу. Всі ці клопотання відповідачем подаються з пропущенням строку на їх подання, без обґрунтування поважних причин пропуску строку та у день судових засідань, що позбавляє учасників справи надати свої доводи, міркування, заперечення, та є порушенням вимог п. п. 1, 2, 4, ст. 42 ГПК України, де зазначено, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Заперечуючи щодо задоволення вищевказаних клопотань прокурора та представника позивача, відповідач серед іншого зазначає, що якщо необґрунтованість всіх поданих ним клопотань визнавати зловживанням процесуальними правами, то це порушуватиме принципи змагальності та диспозитивності.

Згідно з ч. 1 ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.

Отже, умов, встановлених приписами частини першої статті 135 Господарського процесуального кодексу України, судом в діях представника ПрАТ «Львівський іподром» не встановлено, а підстави, на які посилаються прокурор та представник позивача, для застосування заходів процесуального примусу, не є достатніми.

Таким чином, судом не було встановлено в діях ПрАТ «Львівський іподром» та його представника фактів зловживання процесуальними правами, у зв`язку з чим на даний час відсутні підстави для застосування до них заходів процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу.

Крім того, постановлення ухвали про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу є правом суду, а не його обов`язком.

Відмовляючи у клопотанні відповідача від 30.10.2023 про зобов`язання усунути недоліки позовної заяви, суд зазначає наступне.

У клопотанні відповідач, аналізуючи норми чинного законодавства стосовно представництва інтересів держави в суді органами прокуратури, доводить до суду висновок, що прокурор у даній справі діє як фізична особа, а відтак заступник керівника Львівської обласної прокуратури Микола Друзюк не надав до Електронного кабінету РНОКПП/ІКЮО та не зазначив його в позовній заяві. Таким чином, на думку представника відповідача, заступник керівника Львівської обласної прокуратури Микола Друзюк може бути позбавлений права та можливості своєчасно (автоматично) отримувати процесуальні документи сторін чи суду в Електронному кабінеті, що також може бути підставою для подальшого оскарження ним окремих судових рішень, ухвалених після 18.10.2023 року.

З врахуванням наведеного, відповідач просить надати заступнику керівника Львівської обласної прокуратури строк на усунення недоліків, а в разі неусунення недоліків - просить суд залишити позов без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Повноваження прокурора передбачені ст. 53 ГПК України, згідно з якою у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Водночас, прокурор може брати участь у розгляді судом господарських справ як представник органу прокуратури, яка має статус відповідача, позивача або третьої особи, а також як представник держави виконуючи конституційну функцію представництва інтересів держави в суді.

Право підпису позову заступником керівника обласної прокуратури передбачене внутрішнім нормативним документом Офісу Генерального прокурора, а саме п. 6.1 наказу Генерального прокурора від 21.08.2020 № 389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді»

18.10.2023 року набув чинності № 3200-IX Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким внесено зміни в Господарський процесуальний кодекс України (далі ГПК України).

Пункт 2 розділу ІІ Закону передбачає, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після введення в дію цього Закону.

Суть вказаного Закону полягає в обов`язковому застосуванні учасниками судового процесу в господарському судочинстві Електронного кабінету Електронного суду (ЄСІТС), поданні та отриманні документів через Електронний суд.

Відсутність реєстрації в Електронному кабінеті залежно від процесуальної дії учасника судового процесу може викликати такі процесуальні наслідки як залишення документу без руху чи без розгляду, його повернення тощо.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Також потрібно враховувати і правову позицію Конституційного Суду України, викладену у постанові від 08.04.1999 у справі № 3-рп/99, зокрема, що представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб`єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації.

У зв`язку з цим не можна ототожнювати статус прокурора, що здійснює представництво інтересів держави в суді, зі статусом представника в господарському процесі, оскільки відносини між представником і довірителем ґрунтуються на договорі доручення.

Із наведених правових норм вбачається, що прокурор у таких випадках виконує функцію представництва інтересів держави, яка одночасно є його конституційним обов`язком, тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження.

Разом з тим, представники учасників справи не заперечували проти закриття підготовчого провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Приписами ст. 185 ГПК України встановлено, що у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання чи оголошення в ньому перерви, заслухавши думку учасників справи, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 42, 53, 74, 99, 119, 125, 135, 177, 181-183, 185, 234 ГПК України, суд

ухвалив:

1. Клопотання представника відповідача про долучення висновку експерта від 11.09.2023 № 57/23 - задоволити, долучити висновок експерта до матеріалів справи.

2. У задоволенні клопотання представника відповідача про призначення будівельно-технічної експертизи - відмовити.

3. У задоволенні клопотання представника відповідача про забезпечення судових витрат відмовити.

4. У задоволенні клопотань представника позивача та прокурора про застосування до відповідача заходів процесуального примусу - відмовити.

5. У задоволенні клопотання представника відповідача про зобов`язання прокурора усунути недоліки позовної заяви - відмовити.

6. Закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті в судовому засідання на 13.12.2023 р. о 14:00 год.

7. Засідання відбудеться за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 128 (2 поверх).

8. Учасникам справи: забезпечити участь уповноважених представників у судовому засіданні.

9. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

10. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Манюк П.Т.