Ухвала

від 27.11.2023 по справі 925/654/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 925/654/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Кондратова І. Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Черкаської області

у складі судді Васяновича А. В.

від 02.06.2023 та

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Ткаченко Б. О., Майданевич А. Г., Сулім В. В.

від 06.10.2023

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Т. Шевченка, 11", ОСОБА_2 , Фізичної особи - підприємця Нікітченко Ольги Петрівни

про скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, стягнення 3 395,76 грн збитків та стягнення 5 000,00 грн моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Т. Шевченка, 11", ОСОБА_2 та Фізичної особи - підприємця Нікітченко Ольги Петрівни про:

1. скасування рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Т.Шевченка, 11" від 20 вересня 2019 року, які прийняті з порушенням частин 1-2, 4-6, 7-8 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" №417-VІІІ (в редакції від 10 червня 2018 року):

- про затвердження статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Т.Шевченка, 11", як такого, що не відповідає частині 10 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" №417-VІІІ (в редакції від 10 червня 2018 року) та типовому статуту відносно використання спільного сумісного майна будинку, вручення рішення зборів всім співвласникам під розписку або направлення рекомендованим листом;

- про визначення переліку і розміру внесків, як такий, що не відповідає переліку фактично наданих послуг;

- про розірвання незатвердженого договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком з управителем Нікітченко Ольгою Петрівною від 01 жовтня 2019 року;

2. скасування рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Т.Шевченка, 11" від 10 грудня 2020 року, які прийняті з порушенням частин 1-2, 4-6, 7-8 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" №417-VІІІ (в редакції від 10 червня 2018 року):

- про затвердження статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Т.Шевченка, 11", як такого, що не відповідає частині 10 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" №417-VІІІ (в редакції від 10 червня 2018 року) та типовому статуту відносно використання спільного сумісного майна будинку, вручення рішення зборів всім співвласникам під розписку або направлення рекомендованим листом;

- про визначення переліку і розміру внесків, як такий, що не відповідає переліку фактично наданих послуг;

- про розірвання договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком з управителем Нікітченко Ольгою Петрівною від 10 грудня 2020 року;

3. скасування рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Т.Шевченка, 11" від 15 квітня 2021 року, які прийняті з порушенням частин 1-2, 4-6, 7-8 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" №417-VІІІ (в редакції від 10 червня 2018 року):

- про вибори не проголосованого правління об`єднання багатоквартирного будинку;

- про розірвання договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком з управителем Нікітченко Ольгою Петрівною від 14 квітня 2020 року;

4. Голові Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Т.Шевченка, 11" ОСОБА_2 спільно з членами правління згідно із частинами 1-2 статті 369 Цивільного кодексу України (в редакції від 01 січня 2022 року) типового статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Т.Шевченка, 11", затвердженого 21 серпня 2003 року наказом Мінрегіонбуду №141 (в редакції від 03 квітня 2017 року №64):

- обстежити нежитлові приміщення будинку, для вирішення питання використання спільного сумісного майна будинку та обмежень на користування ним для співвласників нежитлових приміщень в залежності від необхідності його використання чи наявності доступу до нього та розробити з цього приводу проект змін до статуту ОСББ чи до договорів між ОСББ та управителем;

- розрахувати кошторис на управління багатоквартирним будинком згідно з існуючими нормативними актами;

- розрахувати внесок на управління багатоквартирним будинком окремо для співвласників квартир і співвласників нежитлових приміщень теж в залежності від наявності в них того чи іншого спільного сумісного майна чи доступу до нього і відповідно до кошторису окремо по періодам, починаючи з 01 жовтня 2019 року, 10 грудня 2020 року та 20 лютого 2022 року;

- винести на розгляд і затвердження на загальні збори об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Т.Шевченка, 11";

5. стягнення з управителя - ФОП Нікітченко Ольги Петрівни - 3 395,76 грн 76 збитків;

6. стягнення з голови ОСББ - Стратієнко Ірини Євгенівни та управителя - ФОП Нікітченко Ольги Петрівни моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.05.2023 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишено без задоволення; позовну заяву залишено без руху; надано строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом сплати судового збору в розмірі 13 420,00 грн до Державного бюджету України та надання суду відповідних доказів, а також надання суду належних доказів, що підтверджують відправлення відповідачам копії позовної заяви з доданими документами.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.06.2023 у справі № 925/654/23 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишено без розгляду. Позовну заяву з доданими до неї документами повернуто позивачці.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 02.06.2023 у справі № 925/654/23.

Ухвалою від 24.08.2023 Північний апеляційний господарський суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 02.06.2023 у справі № 925/654/23 залишив без руху; надав ОСОБА_1 строк протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали для подання суду апеляційної інстанції доказів, які підтверджують оплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2 684 грн, та доказів надсилання копії апеляційної скарги Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Т. Шевченка, 11", ОСОБА_2 та Фізичній особі - підприємцю Нікітченко Ользі Петрівні. Також ОСОБА_1 попереджено, що якщо відповідна заява про усунення недоліків з відповідними доказами не буде подана особою в зазначений строк, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.

Ухвалою від 06.10.2023 Північний апеляційний господарський суд повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 02.06.2023 у справі № 925/654/23.

03 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 02.06.2023 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2023 у справі № 925/654/23.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою в частині оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 02.06.2023 2023 у справі № 925/654/23 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України та залишити без руху касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2023 у справі № 925/654/23 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Відповідно до приписів пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені у пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини 1 статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Втім, ухвала Господарського суду Черкаської області від 02.06.2023 у справі № 925/654/23 не переглянута в апеляційному порядку, оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 02.06.2023 у справі № 925/654/23 повернута ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2023.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 02.06.2023 у справі № 925/654/23 є такою, що подана на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, а тому Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 925/654/23 в цій частині на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

В частині касаційного оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2023 у справі № 925/654/23 Суд вважає за необхідне наголосити на наступному.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарг на ухвали суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року встановлений у розмірі 2 684,00 грн.

Таким чином за подання касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2023 у справі № 925/654/23 судовий збір підлягав сплаті у сумі 2 684,00 грн.

Однак до касаційної скарги ОСОБА_1 не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, проте заявлено клопотання про звільнення від його сплати. Вказане клопотання заявлено на підставі пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" та статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки скаржниця вважає, що предметом позову у справі № 925/654/23 є захист, зокрема, її соціальних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю в результаті стягнення коштів за послуги, які не надаються, тощо.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Згідно з частиною 2 статті 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

Згідно з частиною 3 статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Пунктом 22 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами Господарського процесуального кодексу України (постанови від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18, пункт 4.19), від 01 квітня 2020 року у справі № 813/1056/18 (провадження № 11-1012апп19, пункт 40), від 15 квітня 2020 року у справі № 804/14471/15 (провадження № 11-1106апп19, пункт 39)).

У справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18) від 06 лютого 2019 року позов про визнання протиправної та скасування реєстраційної дії з державної реєстрації ОСББ заявлено мешканцем будинку та власником квартири в будинку, який увійшов до новоствореного та зареєстрованого ОСББ «На Війтівській». У цій справі Велика Палата Верховного Суду зазначила, що правовідносини між власником нерухомого майна у житловому будинку та ОСББ, яке створене у тому ж будинку, найбільш подібні до спорів, пов`язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що спір про дійсність рішення установчих (загальних) зборів ОСББ, зокрема про затвердження кошторису ОСББ та розміру внесків його членів, що виник між членом ОСББ та самим ОСББ, охоплюється поняттям «управління юридичною особою» як такий, що є спором про компетенцію найвищого органу управління ОСББ приймати рішення, віднесені до його виключної компетенції, а тому підвідомчий господарським судам.

Відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Частиною 1 статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Отже, враховуючи заявлені позовні вимоги у даній справі до ОСББ, спір у цій справі виник у зв`язку, зокрема з незгодою співвласника багатоквартирного будинку з рішеннями загальних зборів ОСББ, тобто виник між членом ОСББ та самим ОСББ, що є корпоративним спором. Відтак, на скаржника не поширюється дія частини 3 статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

З огляду на наведене у Суду відсутні правові підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 908/3383/21 на підставі частини 3 статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів".

При цьому, посилання скаржника на лист та постанову пленуму Вищого спеціалізованого суду України Судом не приймаються, зважаючи на імперативність змісту частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду.

Водночас, пунктом 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: предметом позову є, зокрема захист соціальних, житлових прав.

Звертаючись із даним позовом ОСОБА_1 , в позовній заяві, зазначила, що вона є власником нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, даний позов подано на захист прав власника нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку, та не стосується соціальних, житлових прав, що свідчить про відсутність підстав для застосування пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином у задоволенні клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Разом з тим, статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства", пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі № 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Підсумовуючи викладене, у строк, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, ОСОБА_1 слід усунути недоліки касаційної скарги шляхом подання до Суду документу про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2023 у справі № 925/654/23 в установленому законом порядку та розмірі, а саме в сумі 2 684,00 грн.

Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

У зв`язку із залишенням касаційної скарги без руху Суд наразі не розглядає клопотання ОСОБА_1 про продовження строку на касаційне оскарження.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 925/654/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 02.06.2023.

2. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

3. Касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2023 у справі № 925/654/23 залишити без руху.

4. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

5. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді С. В. Бакуліна

І. Д. Кондратова