Ухвала

від 28.11.2023 по справі 202/8427/23

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/8427/23

Провадження № 1-кс/202/9513/2023

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

28 листопада 2023 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровська ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР 10.03.2023 за № 42023040000000187, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР 10.03.2023 за № 42023040000000187 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначає, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023040000000187 10.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

04.10.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується:заявою провчинення злочину;протоколом допитупотерпілої ОСОБА_7 ;протоколом допитупотерпілого ОСОБА_8 ;протоколом допитусвідка ОСОБА_9 ;протоколом пред`явленняособи длявпізнання зафотознімками ОСОБА_10 ;протоколом пред`явленняособи длявпізнання зафотознімками ОСОБА_11 ; протоколом огляду від 15.05.2023; протоколом огляду від 13.07.2023; протоколом огляду речей і документів від 22.07.2023; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Прокурор указує на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та вважає, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, тому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, визначивши розмір застави 149031,297 тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 40000000 грн.

Прокурор, клопотання підтримав та просив задовольнити.

Підозрюваний не визнавав обставини, викладені в повідомленні про підозру, вважав її необґрунтованою, просив обрати більш м`який запобіжний захід. Також зазначив, що він не переховувався від органів досудового розслідування. Дійсно останні місяці не проживав з дружиною, перебував в м. Київ, не знав про те, що перебуває у розшуку. Як тільки дізнався про існування ухвали про надання дозволу на затримання, відразу приїхав в м. Дніпро до слідчого судді.

Захисник заперечував щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під

вартою, наголошуючи про відсутність обґрунтованою підозри та відсутність будь-яких ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, просив відмовити у задоволенні клопотання, або обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Крім того, звертав увагу слідчого судді, що ОСОБА_4 самостійно прибув у приміщення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, після того як йому стало відомо про наявність у провадженні слідчого судді ОСОБА_12 клопотання прокурора щодо надання дозволу на затримання для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 . У подальшому, після неявки прокурора в судове засідання 24.11.2023, він знов з`явився на призначений час 27.11.2023, та в подальшому й 28.11.2023. Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про відсутність у підозрюваного наміру втечі та про те, що посилання прокурора в цій частині є необґрунтованими припущеннями.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши у судовому засіданні доводи

прокурора, думку підозрюваного, захисника, слідчий суддя приходить до таких висновків.

У провадженні СУ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023040000000187 10.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України в порядку ст. ст. 278, 135 КПК України.

06.10.2023 з матеріалів кримінального провадження №42023040000000187 у зв`язку з розшуком підозрюваного ОСОБА_4 відносно останнього були виділені матеріали в окреме провадження та присвоєно номер кримінального провадження №12023040000001068 у якому було прийнято рішення про зупинення досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2023 року було надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою приводу до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

24 листопада 2023 року підозрюваний разом з адвокатом з`явився до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Прокурор в судове засідання не з`явився.

27 листопада 2023 року підозрюваний та його захисник також з`явились в судове засідання, в якому прокурор подав заяву про залишення без розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Свою заяву мотивував тим, що кримінальне провадження № 12023040000001068 в якому подано клопотання було виділено з основного кримінального провадження № 42023040000000187. На теперішній час, вказані провадження об`єднані, а тому вирішення питання про запобіжний захід буде здійснено в кримінальному провадженні № 42023040000000187.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.11.2023 клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_13 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України повернуто прокурору.

27.11.2023 у провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшло клопотання щодо застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1статті 177 КПК України).

Запобіжні заходи класифікують за критерієм їх спрямованості відокремлювати особу, щодо якої вони застосовуються, від її звичайного суспільного середовища. За цим критерієм запобіжні заходи поділяють на ізоляційні та неізоляційні запобіжні заходи.

У кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи (ч. 1 ст. 176 КПК): 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Обираючи один із запобіжних заходів, слід зважати, що їх види наведено у порядку зростання ступеня суворості. Відповідно найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно доч.1ст.194КПК Українипід часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: 1)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно ч. 5ст. 9 КПК Україникримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи недоведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_4 підтверджується документами, які долучені до клопотання.

При цьому, стороною захисту не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричасність підозрюваного ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або вказували на необґрунтованість повідомленої підозри.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1статті 177 КПК(частина 2статті 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьомуКПКне вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, виходячи з такого.

Ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та/або суду існує та обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку.

Зазначена вище обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 має можливість впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні існує, оскільки досудове розслідування, протягом якого орган досудового розслідування має можливість зібрати докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, наразі не завершено.

Слідчий суддя не приймає до уваги доводи прокурора про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, в обґрунтування якого надає копію вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20.11.2018, яким ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки ОСОБА_4 відповідно до ст. 89 КК України є особою, що не має судимості. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала.Врахування погашеної чи знятої судимості під час вирішення будь-яких питань, у тому числі й для характеристики особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості та є неприпустимим (Постанова Верховного Суду від 27.09.2018 у справі № 647/1831/15-к).

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

За наявності підстав, передбачених ч. 4 ст. 194 КПК, слідчий суддя, має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Вирішуючи питання про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, окрім встановлених ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя враховує наявні докази, які дають підстави підозрювати його у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання його винуватим, обставини викладені в повідомлені про підозру та роль підозрюваного, стадію досудового розслідування, відомості про особу підозрюваного, який одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Слідчим суддею також враховується поведінка підозрюваного ОСОБА_4 , зокрема його самостійна явка до слідчого судді, яким було надано дозвіл на його затримання для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подальшу явку підозрюваного до слідчих суддів після неодноразового відкладання судових засідань.

Таким чином, прокурором в судовому засіданні не доведена наявність обставин, котрі є достатніми для переконання, що жоден із інших запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, зокрема цілодобовий домашній арешт, не зможе запобігти доведеним ризикам.

Враховуючи наведене, на даний час є наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати житло, оскільки такий запобіжний захід також пов`язаний із обмеженням особистої свободи особи, та дозволить органу досудового розслідування контролювати поведінку підозрюваного.

Отже, в задоволенні клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно відмовити, застосувавши відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту заборонивши йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , та поклавши на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183-184, 193-194, 196-198 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР 10.03.2023 за № 42023040000000187, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваного увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.190КК України відмовити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк до 19.01.2024, заборонивши йому цілодобово, за винятком необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, та зобов`язати його прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали слідчого судді до 19.01.2024.

Контроль за виконанням ухвали покласти на органи Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1