Ухвала

від 21.12.2023 по справі 202/8427/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/2759/23 Справа № 202/8427/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

за участю

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі, матеріали кримінального провадження № 42023040000000187 за апеляційною скаргою прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2023 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування домашнього арешту, стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного за ч. 4 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді від 28 листопада 2023 року застосовано стосовно ОСОБА_7 цілодобовий домашній арешт з строком до 19 січня 2024 року і покладено відповідні обов`язки.

Приймаючи рішення слідчий суддя встановив обґрунтованість підозри та наявність ризиків можливого переховування від органів досудового розслідування або суду, впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадження. В той же час, зазначив про недоведеність неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, врахувавши дані про особу ОСОБА_7 та його поведінку під час досудового розслідування.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 60 днів та визначити заставу в суммі 40 000 000 грн. і покласти обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8, 9 КПК України.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовані тим, що рішення слідчого судді незаконне, оскільки наявні ризики виправдовують застосування до ОСОБА_7 виключний запобіжний захід. Разом з цим, прокурор вказує й про наявність ризику можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, так як ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчинення особливо тяжкого злочину, та відносно останнього 20 листопада 2018 року винесено вирок за ч.2 ст. 186 КК України.

В апеляційному суді прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Захисник та підозрюваний ОСОБА_7 заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши головуючого суддю, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та надані до клопотання слідчого матеріали, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки слідчого судді про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, колегія суддів вважає правильними.

Відповідно до ст.ст.131,132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Як встановлено ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Із матеріалів провадження видно, що ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР 10 березня 2023 року за № 42023040000000187, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

04 жовтня 2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою та обираючи стосовно останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вірно, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу, у відповідності до вимог ст.177 КПК України, обставин, передбачених ст.178 КПК України, а також з дотриманням вимог ст.196 КПК України ухвалив дане рішення.

Так, слідчим суддею з`ясовано, що наведені у клопотанні слідчого дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, яка підтверджується доданими до клопотання матеріалами, та відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України, апеляційним судом не перевіряється.

Також, слідчий суддя вірно встановив наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування або суду, впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадження, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, останньому відомі анкетні дані потерпілих, свідків письмові пояснення, яких долучені до клопотання про застосування запобіжного заходу, і покази яких беруться до уваги лише під час судового провадження судом І інстанції.

Доводи прокурора про наявність ризику можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки ОСОБА_7 є особою, яка раніше не судима, так як судимість погашена. За час застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту даних про вчинення вказаних протиправних дій також не надано.

Окрім того,в сукупностііз вищевикладенимиобставинами длявирішення клопотанняу відповідностідо вимогзакону слідчийсуддя врахувавнаявні докази,які даютьпідстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненніінкримінованого йомукримінального правопорушення,тяжкість покарання,що загрожуєв разівизнання йоговинуватим,обставини викладенів повідомленіпро підозрута рольпідозрюваного,стадію досудовогорозслідування,відомості проособу підозрюваного,який одружений,має наутриманні двохнеповнолітніх дітей,має постійнемісце проживанняза адресою: АДРЕСА_1 .

З урахуванням зібраних по справі доказів, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню встановленого ризиків. На час апеляційного перегляду ОСОБА_7 обов`язків не порушив, так як таких даних не надано.

Доходячи до такого висновку, апеляційний суд враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, де у рішенні у справі «Хайредінов проти України», ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин. Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Таким чином, зазначені прокурором в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків слідчого судді про доцільність застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням відповідних обов`язків, який, на думку колегії суддів, з врахуванням вищезазначеного, є достатнім для досягнення завдань досудового розслідування.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2023 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування домашнього арешту, стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного за ч. 4 ст. 190 КК України - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4