Рішення

від 20.11.2023 по справі 307/3482/23

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/3482/23

Провадження № 2/307/683/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2023 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І., при секретарі Она О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору орган опіки та піклування Тячівської міської ради в особі виконавчого комітету Тячівської міської ради про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 , звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , де третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору орган опіки та піклування Тячівської міської ради в особі виконавчого комітету Тячівської міської ради про позбавлення батьківських прав. В позовній заяві представник зазначила, що з 27 серпня 2019 року позивач перебував у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 , у якому в них народилась спільна дитина - донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 08 червня 2021 року за рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області шлюб між сторонами було розірвано. Сторони проживають окремо майже 3 роки, дитина проживає з батьком, спорів стосовно місця проживання дитини не виникало. Весь час з моменту розлучення та за довго до самого розлучення відповідачка життям дитини не цікавилась, не телефонувала, не виявляла бажання спілкуватись з дочкою та приймати участь у її вихованні, навіть не вітала з днем народження, жодного разу не приїздила до дитини та жодного разу не поцікавилась станом здоров`я дитини враховуючи те, що дитина має таку хворобу і встановлену інвалідність з народження. Позивач ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 , разом з дитиною у будинку батьків, тимчасово працює по найму та сам виховує малолітню дочку ОСОБА_4 , яка є інвалідом з дитинства, що підтверджується довідкою-характеристикою з місця проживання та актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї. Дитині забезпечені гідні умови проживання та гармонійна сімейна атмосфера. Між позивачем та дитиною завжди усталені доброзичливі стосунки, які сприяють належному вихованню доньки, її повноцінному світосприйманню життя та оточуючих людей, які, враховуючи інвалідність дитини, потребують постійної присутності батька, його моральної та матеріальної підтримки. Нагляд за станом здоров`я дитини з моменту її народження і по сьогоднішній день здійснює позивач. Матір участі в цій сфері життя дитини не приймала та не приймає як і в будь-якій іншій сфері її життя, про що також свідчать ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Дитині вчасно проводились регулярні амбулаторні огляди. Нагляд за станом здоров?я дитини здійснює також позивач, про що свідчить довідка видана Тячівською амбулаторією загальної практики сімейної медицини. Позивач повністю і самостійно не тільки проходить постійні огляди дитини з інвалідністю у лікаря, а і постійні масажі, вправи, різні реабілітаційні процедури. Відповідачка ні разу не приймала участі в процесі реабілітації дитини та її оздоровлення. Заочним рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 15.11.2021 року в справі №307/3078/21 стягуються аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання дитини ОСОБА_4 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень, щомісячно, починаючи з 31.08.2021 року і до її повноліття. Позивачка зазначені аліменти не сплачує взагалі. Дитина знаходиться на повному утриманні батька. У зв`язку з наведеним, станом на сьогодні виникла значна заборгованість зі сплати аліментів. Враховуючи ці обставини, позбавлення батьківських прав може бути розглянуто як необхідний захід для захисту інтересів та добробуту дитини. Такий крок має на меті забезпечити стабільність та безпеку виховання та розвитку дитини, особливо у випадку, коли мати не виконує своїх обов`язків щодо утримання та виховання дитини.. Окрім того, малолітня донька сторін є дитиною з інвалідністю, оскільки, хворіє на ДЦП, спастична квадриплегія. Дитина потребує значних коштів на лікування, оскільки препарати, які вона повинна вживати кожний день та реабілітаційне лікування дуже дорогі, а мати дитини жодним чином не допомагає їй. Відповідачка на жодний контакт з позивачем, а найголовніше зі своєю дитиною не йде, а тому 05.07.2021 року та 10.08.2021 року ОСОБА_1 на особисту адресу місця проживання відповідачки було направлено два листи-попередження про зміну ставлення відповідачки до виховання та утримання дитини (копії з підтвердженням відправлення та квитанції додаються). 3 того часу нічого не змінилось, що в котрий раз підтверджує те, що мати дитини ОСОБА_2 не виконує своїх батьківських обов`язків та навіть не намагається змінити хоч якось свої стосунки з дитиною в кращу сторону, що говорить про її особисте ставлення до дитини. З моменту відправлення попереджень позивач по справі все рівно очікував на те, що мати дитини з`явиться в її житті і хоч якимось чином буде брати участь у її вихованні. Таким чином, відповідач ОСОБА_2 ніяким чином не піклується про доньку, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться її успіхами, станом здоров?я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти, що в цілому створило умови, які шкодять інтересам дитини.

Просить суд позбавити відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку с. Крива, Тячівського району, Закарпатської області, України, батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гримут Т.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та просить позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у її відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Представник органу опіки та піклування Тячівської міської ради в особі виконавчого комітету Тячівської міської ради в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи в його відсутності, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних в справі доказів.

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ста. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ч 7 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно до ст.ст. 150, 180 СК України батьки зобов`язані виховувати і утримувати дитину до досягнення повноліття, піклуватися про стан здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , значаться позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 (а.с.13).

Також встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 27 серпня 2019 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який згідно рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 8 червня 2021 року в цивільній справі №307/1210/21 між ними було розірвано (а.с.14, 15-16).

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 листопада 2021 року в цивільній справі №307/3078/21 вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2000 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, і до досягнення нею повноліття (а.с.17-19).

Згідно посвідчення №3 серії НОМЕР_3 , виданого Тячівським ЦСЗН, встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом з дитинства, до досягнення 18-ти річного віку, її законним представником являється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.20).

Згідно медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років, виданого Тячівською районною поліклінікою 07 жовтня 2020 року за №179, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється інвалідом, хворіє на ДЦП, спастична квадриплегія (а.с.21).

Згідно довідки про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді, виданою Тячівською районною поліклінікою 07 жовтня 2020 року за №502, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має потребу у домашньому догляді (а.с.22).

В акті обстеження матеріально-побутових умов, складеного 05 січня 2023 року старостою с. Тячівка, Тячівського району, Закарпатської області, зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані та фактично проживають ОСОБА_1 та його донька ОСОБА_4 ; мати дитини ОСОБА_2 з сім`єю не проживає, участі у вихованні дитини не приймає, дитина повністю знаходиться на утриманні та вихованні батька ОСОБА_1 (а.с.23).

В акті оцінки потреб сім`ї від 27.012022 року та висновку до нього, складеного директором КЗ «ЦНСП» Дроздовою Світланою, зазначено, що ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 , разом з дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка являється інвалідом, хворіє на ДЦП, перебувала в реабілітаційному центрі в м. Київ з 03.12.2021 року по 09.12.2021 року, щодня з дитиною займається масажист, в будинку наявна їжа, наявний запас продуктів харчування для малолітньої дитини та її сім`ї. Зі слів батька, дитина урівноважена та спокійна, любить батька, дідуся та бабусю, мама участі у вихованні дитини не приймає, батьки розлучені. В малолітньої дитини наявний церебральний параліч, дитина потребує постійного догляду. З дитиною щодня займається масажист та щодня виконують спеціальний комплекс вправ для реабілітації дитини. В дитини є вертикалізатор - тренажер для реабілітації виконання фізичних вправ (а.с.24-26).

В довідці від 02.02.2022 року за №03.3/18, виданою старостою села Тячівка, зазначено,Ю що ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 , та до складу сім`ї, яка проживає за даною адресою, входять: заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.27).

З характеристики від 02.02.2022 року за №03.3/17, виданої Тячівською міською радою вбачається, що ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 , розлучений, сам виховує малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є інвалідом з дитинства, має ДЦП. ОСОБА_1 проживає у будинку батьків ОСОБА_1 1959 року народження та ОСОБА_8 , 1961 року народження, тимчасово працює по найму. За час проживання в селі зарекомендував себе з позитивної сторони, турботливий батько та син. Скарг від мешканців села та сусідів в сільську раду не надходило, до кримінальної відповідальності не притягався, за місцем проживання характеризується добре (а.с.28).

В довідці комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Тячівської міської ради» Тячівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини від 05.01.2023 року за №2, виданої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначено, що за період 2022 року до лікаря педіатра звертався тато ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_4 , які регулярно проходили на огляди і виконував різні вказівки. (а.с.29).

З довідки Тячівського відділу ДВС у Тячівському районі Закарпатської області від 13.01.2023 року за №2870 вбачається, що ОСОБА_1 не отримував аліменти від ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року в розмірі (а.с.30).

В письмових попередженнях від 05.07.2021 року та від 10.08.2021 року, надісланих поштовим зв`язком, зазначено, що позивач ОСОБА_1 попереджав відповідачку ОСОБА_2 про вжиття нею необхідних заходів для зміни ставлення до виховання та утримання доньки ОСОБА_4 , та у випадку не зміни такого ставлення до доньки він змушений буде звернутися з вимогою до суду про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 (а.с.33-38).

В акті оцінки потреб сім`ї від 12.09.2023 року та висновку до нього, складеного т.в.о. директора КЗ «ЦНСП» Подгорною Вікторією Павлівною, зазначено, що ОСОБА_1 проживає за адресою в АДРЕСА_1 , разом з дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка являється інвалідом, хворіє на ДЦП, для дитини наявна наварена їжа та запас продуктів, спільно з батьком або бабусею відвідує КУ «Інклюзивно-ресурсний центр Тячівської м/р». Зі слів рідних дитина спокійна та урівноважена, має довірливі стосунки з батьком та бабусею, навички самообслуговування не сформовані, дитина є малолітньою. Будинок просторий, прибраний, обстановка відповідно до віку дитини (а.с.68-78).

В розрахунку заборгованості Тячівського відділу ДВС у Тячівському районі Закарпатської області від 18.09.2023 року зазначена заборгованість зі сплати аліментів боржника ОСОБА_2 , станом на 18.09.2023 року (а.с.79).

В довідці комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Тячівської міської ради» Тячівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини від 12.09.2023 року, зазначено, що за період 2023 року до лікаря педіатра звертався тато ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_4 ; регулярно проходили на огляди і виконував всі вказівки лікаря. (а.с.80).

В характеристиці від 08.09.2023 року за №157, виданої Тячівською міською об`єднаною територіальною громадою с. Тячівка, зазначено, що ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 . За період проживання в с. Тячівка показав себе з хорошої сторони. В 2019 році одружився з ОСОБА_2 . В 2021 році шлюб було розірвано, проживає разом з донькою інвалідом. Мати дитини з сім`єю не проживає. Скарг від мешканців села не надходило, до кримінальної відповідальності не притягався (а.с.81).

В довідці від 08.09.2023 року за №158, виданою Тячівською міською об`єднаною територіальною громадою села Тячівка зазначено, що ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 та до складу його сім`ї, яка проживає за даною адресою входять: заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.82)

Рішенням виконавчого комітету Тячівської міської ради Закарпатської області від 13 жовтня 2023 року за №289 вирішено надати висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.84).

Згідно висновку органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Тячівської міської ради від 13 жовтня 2023 року за №05-26/1446 орган опіки та піклування Тячівської міської ради вважає за доцільне дати згоду на позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканку АДРЕСА_2 , відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.85).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що ОСОБА_1 являється йому племінником. Пояснив, що після розлучення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , остання жодного разу не навідувала дитину, не цікавилася здоров`ям дитини. Свідку відомо, що в неї було четверо чоловіків. ОСОБА_1 не перешкоджав ОСОБА_2 бачитись з дитиною. ОСОБА_1 як батько, відвідує з дитиною процедури реабілітації та утримує її в повному обсязі. Матір дівчинки аліменти не сплачує. Де знаходиться ОСОБА_2 йому не відомо та який спосіб життя веде йому також не відомо.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона являється сусідкою ОСОБА_1 та масажистом. Спостерігає за їхнім життям спочатку їхнього сімейного життя. ОСОБА_9 працює по найму. Цубера Ліліана переїхала проживати в с. Тячівка, в неї на той час вже було четверо дітей. Пояснила, що ОСОБА_2 народила ОСОБА_10 в с.Тячівка, потім забрала дитину і переїхала в с. Крива. Через деякий час передала дитину до батька, хоча останній перебував на заробітках. Дитинка певний час перебувала з бабусею, яка про неї піклувалася. Коли ОСОБА_1 повернувся, то дитина по-сьогоднішній день проживає разом з ним, який її доглядає та піклується про неї. ОСОБА_1 часто пропонував жінці спілкуватися з дитиною, не вчиняв жодних перешкод, а навпаки кожного разу намагався надавати можливість спілкуватися з донькою, але вона категорично відмовлялася, посилаючись на те, що дитина має інвалідність і вона не бажає її доглядати. Батько дівчинки дуже часто приводить дитину на масаж, хоча її мати цього не робила за час проживання з дитиною. Дитині необхідно оперативне втручання. Свідку відомо, що ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя, дитині не допомагає та не утримує.

Відповідно до ст. 164 ч.1 п.2 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Виходячи з тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України суд має підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Згідно з пунктами 15 та 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Пунктом 18 вказаної Постанови передбачено, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а тому суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

У постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі №461/7387/16-ц (провадження № 61-29266св18) вказано, що «звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтована підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оцінювальний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин. За положенням частини шостої статі 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер. Судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, приймають участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості (ст. 5 Декларації про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення на від 03 грудня 1986 року)».

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування, а ч. 2 ст. 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 2 ст. 157 Сімейного кодексу України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Судом встановлено, що протягом тривалого часу відповідачка ОСОБА_2 дійсно не проживає зі своєю дитиною ОСОБА_4 , оскільки вони розлучені з позивачем ОСОБА_1 .

Суд не бере до уваги висновок органу опіки та піклування Тячівської міської ради в особі виконавчого комітету Тячівської міської ради від 13 жовтня 2023 року за №05-26/1446, яким рекомендовано позбавити відповідачку ОСОБА_2 відносно її малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав, оскільки він не достатньо обґрунтований та не свідчить про умисне ухилення відповідачки ОСОБА_2 від утримання та виховання своєї неповнолітньої дитини, у зв`язку з чим потребує застосування до неї такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав.

Суд приходить до висновку, що окреме проживання позивача та відповідачки після розірвання їх шлюбу та посилання позивача та її представника ОСОБА_3 на те, що відповідачка ОСОБА_2 не бажає приймати участь у вихованні та утриманні дітей, та в цьому є її вина, що ОСОБА_2 як особа становить реальну загрозу для дитини ОСОБА_4 , її здоров`я та психічного розвитку, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що матеріалами справи не доведено факт умисного ухилення відповідачки ОСОБА_2 від виконання своїх обов`язків по вихованню і утриманню своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підстав для позбавлення відповідачки ОСОБА_2 батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_4 не має, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору орган опіки та піклування Тячівської міської ради в особі виконавчого комітету Тячівської міської ради про позбавлення батьківських прав слід відмовити.

Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.5, 12, 81, 209, 223, 263, 265 ЦПК України, ст.ст.7, 141, 150, 155, 157, 164 ч.1 п.2, 180 СК України, суд ,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору орган опіки та піклування Тячівської міської ради в особі виконавчого комітету Тячівської міської ради про позбавлення батьківських прав, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Відомості про учасників справи :

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , України, РНОКПП - НОМЕР_4 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка смт. Тересва, Тячівського району, Закарпатської області, України, зареєстрована в АДРЕСА_2 , України, РНОКПП - НОМЕР_5 .

Третя особа - орган опіки та піклування Тячівської міської ради в особі виконавчого комітету Тячівської міської ради, адреса: 90500, м. Тячів, вул. Шевченка, 2, Тячівського району, Закарпатської області, України.

Повний текст рішення суду складено 30 листопада 2023 року.

Головуючий: В.І. Бобрушко