Рішення

від 23.11.2023 по справі 550/653/23

ЧУТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 550/653/23

Провадження № 2/550/157/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2023 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Хоменка Д.Є.,

за участю секретаря судового засідання Лисенко Р.О.,

представника відповідача адвоката Черевичної Ю.О.,

представника відповідача адвоката Клименка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чутове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «ДРУЖБА» про відшкодування матеріальної, моральної шкоди та упущеної вигоди, завданої загибеллю бджіл, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної, моральної шкоди та упущеної вигоди, завданої загибеллю бджіл, в якому просить стягнути з ПСП «Дружба» на його користь завдану матеріальну шкоду в сумі 99900,00 грн., реальні збитки та упущену вигоду, у зв`язку із загибеллю бджіл в сумі 214550,00 грн., завдану моральну шкоду, у зв`язку із загибеллю бджіл в сумі 50000 грн., а всього в загальному 364450,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те що, він є власником зареєстрованої в установленому законодавством порядку стаціонарної пасіки, що підтверджено ветеринарно-санітарним паспортом пасіки № UA-53-08-743, виданим 21.09.2021 року, паспорт пасіки є документом про ветеринарно-санітарний стан бджолиних сімей, виданий власнику пасіки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини. Пасіка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на початок червня 2022 року пасіка складалась із 28 бджолиних сімей. Згідно відмітки у ветеринарно-санітарному паспорті пасіки станом на 30.05.2022 року бджоли були клінічно здорові. Згідно державного реєстру потужностей операторів ринку, пасіка позивача зареєстрована як потужність оператора ринку харчових продуктів за № r-UA-16-24-376, що підтверджується повідомленням Чутівського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 22.09.2021 року № 01-27/19-04/649. 20.06.2022 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до Чутівської селищної ради з проханням обстежити його пасіку та зафіксувати факт отруєння бджіл, а також встановити винних осіб та розмір заподіяної йому шкоди, оскільки виявив на своїй пасіці масовий падіж бджіл. Згідно акту встановлення факту отруєння бджіл від 21.06.2022 року складеного Комісією із встановлення випадків отруєння і загибелі бджіл на пасіках всіх форм власності під час проведення сільськогосподарськими підприємствами та фермерськими господарствами польових робіт із застосуванням засобів захисту рослин, створеної Виконавчим комітетом Чутівської селищної ради виявлено масову загибель бджіл з характерними ознаками отруєння пестицидами (хімічний токсикоз). 09.08.2022 року та 26.08.2022 року позивач звернувся до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо притягнення до відповідальності винних у частковій загибелі бджолосімей. Листом від 14.09.2022 року Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомила позивачу, що у разі отримання необхідної інформації Держпродспоживслужба здійснить заходи державного контролю відповідно до Постанови КМУ №303. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужба в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

01.06.2023 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням по справі підготовчого судового засідання.

20.06.2023року представниквідповідача ОСОБА_2 подала досуду відзивна позовв якомупросить взадоволенні позовнихвимог відмовитив повномуобсязі забезпідставністю.Вказує,що Комісіяє правоможноюв разіприсутності представниківтериторіального органуабо представниківдержавної установи,що належитьдо сфериуправління Держпродспоживслужби,органу місцевогосамоврядування,Національної поліціїУкраїни тавласника пасікиабо уповноваженоїним особи,як вбачаєтьсяіз аргументівпозивача іподаних нимдоказів,до роботикомісії звстановлення фактуотруєння бджіл,не бувзалучений представникДержпродспоживслужби,відтак комісіяє неправомочною,а всізібрані факти,обставини іінформація,у томучислі ірозрахунок щодовизначення шкодизаподіяної власникупасіки,які зафіксованів актівід 21.06.2022року єненалежними інедопустимими.Посилання позивачана рішенняПолтавського окружногосуду від13.02.2023року,яким встановленофакт отруєннябджіл найого пасіцівнаслідок виннихдій бездіяльностіПСП «Дружба»є помилковимз оглядуна наступне,по перше ПСП«Дружба» уадміністративній справіяк сторонапроцесу участіне приймало,по друге фактотруєння бджілвнаслідок виннихдій/бездіяльностівідповідача,як юридичнийфакт,не встановлювавсясудом.Щодо збитків,упущеної вигодита іншихвтрат позивача,відповідач зазначаєнаступне,зразки підмору,меду, ґрунту та зеленої маси на пасіці позивача комісією не відбирались і не направлялись до лабораторії для їх дослідження. Достовірно встановити, що бджоли загинули внаслідок хімічного отруєння пестицидами на рослинах, що вирощував відповідач, встановити вміст пестицидів на рослинах, ґрунті та встановити причинно-наслідковий зв`язок із мертвими бджолами, а також встановити механізм потрапляння пестицидів до бджіл чи продуктів бджільництва не є можливим. Оскільки комісією не відбирались зразки запечатаного меду та перги на пасіці позивача, відсутнє підтвердження, що мед і інші продукти бджільництва взагалі були у вуликах станом на 21.06.2022 року, тому твердження, що мед ще й був непридатним для вживання не заслуговують на увагу.

28.06.2023 року позивач надав відповідь на відзив, в якому вказує, що представник відповідача не спростував тверджень позивача викладених у позові, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

12.10.2023 року ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували щодо задоволення позовних вимог та просили суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, заслухавши думку та пояснення представників відповідача, повно та всебічно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази у справі, які мають значення для її розгляду, приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно із ч.1 ст.24 Конституції України (у редакції Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», що набрав чинності 30 вересня 2016 року) правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

А відповідно до частини другої вказаної статті юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно із ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Ч.2 ст.22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про пестициди та агрохімікати», порушення законодавства про пестициди і агрохімікати тягне за собою цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством. Відповідальність несуть особи, винні у: приховуванні або перекрученні інформації, що могло спричинити або спричинило загрозу життю та здоров`ю людини, а так само майну і навколишньому природному середовищу; забрудненні пестицидами і агрохімікатами понад допустимі рівні сільськогосподарської сировини, кормів, харчових продуктів, ґрунту, води, повітря; порушенні регламентів та санітарних норм і правил транспортування, зберігання, торгівлі та застосування пестицидів і агрохімікатів. Відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень законодавства про пестициди та агрохімікати, здійснюється відповідно до чинного законодавства. Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші види порушень законодавства України про пестициди і агрохімікати.

Відповідно до ч.2, ч.4 ст.30 Закону України «Про бджільництво» юридичні та фізичні особи, які провадять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов`язані забезпечити їх охорону.

Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов`язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь.

Ч.2 ст.37 Закону України «Про бджільництво» визначено, що фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов`язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

«Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл» (далі за текстом також - Інструкція №9), затвердженої Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30.01.2001 року №9, яка є обов`язковою для виконання всіма державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями незалежно від відомчої підпорядкованості і форм власності, посадовими особами та громадянами, зокрема п.7.1.1. визначено, що профілактика отруєнь бджіл базується на беззаперечному дотриманні вимог ст.30 Закону України «Про бджільництво», суворому дотриманні регламентацій застосування в навколишньому середовищі токсичних для бджіл речовин. Відповідно до п.7.1.2. цієї Інструкції, власників пасік оповіщають за три доби до хімобробок з зазначенням застосовуваного отрутохімікату, місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки, указують час ізоляції бджіл, а п.7.1.3 передбачено, що обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, що передбачено ст.39 Закону України «Про бджільництво», а спори, що виникають у галузі бджільництва, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку (ст.40 цього ж Закону).

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.

Відповідно до ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ст.1192 ЦК України).

Однак позивачу належить довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Також позивач несе тягар доведення перед судом розміру завданої шкоди, зокрема зменшення або знищення майна, яке належить йому на праві власності.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2021 року і по даний час являється власником пасіки у кількості 30 бджолиних сімей: порода (популяція) бджіл - українська степова; адреса розміщення пасіки АДРЕСА_1 , що підтверджується ветеринарно-санітарним паспортом пасіки № UA-53-08-743 від 21.09.2021 року (а.с.8).

Склад комісії затверджений розпорядженням виконкому Чутівської селищної ради №72 від 07 квітня 2021 року №72 (а.с.161 ) а саме: ОСОБА_3 заступника селищного голови, ОСОБА_4 завідувача Чутівським відділом Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини; Дрожанової Жанни Федорівни провідного лікаря відділу протиепізоотичних заходів ПОДЛВМ; Довжик Андрія Андрійовича заступника начальника СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.

Розпорядженням виконкому Чутівської селищної ради №38 від 21 лютого 2022 року (а.с.162 ) склад комісії змінено, а саме, виведено зі складу ОСОБА_5 , та введено до складу комісії: ОСОБА_6 т.в.о. заступника начальника СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області та ОСОБА_7 провідного спеціаліста відділу фіто санітарної безпеки Полтавського районного управління ГУ ДППС в Полтавській області.

20.06.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Чутівської селищної ради Полтавської області про проведення перевірки факту отруєння бджіл з видачею відповідного акту.

Відповідно до акту встановлення факту отруєння бджіл від 21.06.2022 року (а.с.9-12) (далі також за текстом Акт), встановлено:

2. Інформація про пасіку: стаціонарна, адреса фактичного знаходження АДРЕСА_1 .

3. Інформація про погоду: наявність льоту бджіл так.

Кількість бджолиних сімей згідно з останнім записом у додатку до паспорта пасіки 30 шт. (станом на 30.05.2020).

4. Відомості про обстеження пасіки, кількість розміщених на пасіці вуликів 30 шт.

5. Інформація про кількість бджолиних сімей, які отруїлися (у тому числі, що отруїлися частково) 28 (двадцять вісім), характер загибелі масовий, кількість бджолиних сімей, які загинули частково 28, відсоток загибелі- 50%, клінічні ознаки отруєння масова загибель бджіл, перед вуликами мертві бджоли. Трупи бджіл мають витягнутий хоботок.

6. Інформація про наявність масово квітучих медоносних та ентомофільних культур у радіусі 10 км від пасіки горох, відстань 2,5 км.

7. Інформація про власників, постійних користувачів, орендарів земельних ділянок, на яких здійснюється сільськогосподарська діяльність і які знаходяться в радіусі 10 км від місця розташування пасіки: ПСП «Дружба» адреса: с. Вільхуватка, вул. Нагірна, Чутівська ОТГ, Полтавський район

Також відповідно до вищевказаного акту встановлено, що відповідач ПСП «Дружба» здійснювало наземну обробку посіву гороху. Вид та марка обладнання для застосування пестицидів оприскувач «Джондір» із застосуванням пестицидів: Енжіо, назва діючої речовини лямбда-цигалотрин та тіаметоксам, норма витрати препарату0,18 л/га; амістар Екстра, норма витрати препарату0,7 л/га; Плантатор 202020, назва діючої речовини азот 20, фосфор 20, калій 20; Мікроплантатор Бор, назва діючої речовини бор.

Дотримання вимог, правил, регламентів, інструкцій (назви) порушення Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин ІІІ розділ пункт 4,6,7,9,10,13 Інструкція затверджена Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 338 від 19.02.2021 року.

10. Відібрані комісією проби та зразки, їх назви та вид для проведення дослідження на підтвердження факту отруєння бджіл проби бджіл не придатні для лабораторного дослідження.

13. Інформація щодо подання повідомлення про застосування пестицидів та агрохімікатів: повідомлення органу місцевого самоврядування ні; повідомлення власника пасіки ні.

14. Попередня причина загибелі бджіл (діагноз), джерело отруєння за наявності обґрунтованої достовірної інформації хімічний токсикоз бджіл. Вказаний акт було підписано членами комісії ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та власником пасіки ОСОБА_1 .

Листом Державна екологічна інспекція центрального округу Державної екологічної інспекції України повідомила ОСОБА_1 про відсутність підстав для вчинення дій щодо ініціювання проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), оскільки звернення не містило відомостей щодо наявності в діях ПСП «Дружба» загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища, забезпечення безпеки держави. Проте, було встановлено порушення, відповідальною особою ПСП «Дружба» в частині не подання оголошення в засобах масової інформації про застосування агрохімікатів та пестицидів під час обробки полів в червні 2022 року (а.с.15).

Листом від 14.09.2022 року Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, щодо загибелі бджіл внаслідок застосування пестицидів на сільськогосподарських угіддях, а також притягнення винних осіб до відповідальності повідомила позивачу, що у разі отримання необхідної інформації, а саме: назви суб`єкта господарювання, зокрема його організаційно-правової форми (ТОВ, СПД, ФОП) та місцезнаходження; документи чи їх копії, що засвідчують наявні загрози, які мають значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я, в тому числі виписки з лікарні щодо виникнення харчового отруєння, та, зокрема копію розрахункового документа, Держпродспоживслужба здійснить заходи державного контролю відповідно до Постанови КМУ №303 (а.с.21).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужба в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (а.с.30-32).

Визначення поля, що оброблялося хімікатами і його належність певній особі.

Як вбачається із розділу 10 Акту проби бджіл не пригодні для лабораторних досліджень, тобто жодних проб комісією для їх аналізу не відбиралося. Попередньою причиною загибелі бджіл комісія встановила хімічний токсикоз, але члени комісії не є фахівцями у хімічному аналізі об`єктів матеріального світу, тому без відповідного дослідження дана інформація оцінюється судом як припущення.

Отже, без відповідного хімічного аналізу патологічного матеріалу(бджоли, продукція бджільництва, зелена маса рослин, ґрунт) неможливо достовірно встановити причину загибелі бджіл, що виключає притягнення відповідача до цивільної відповідальності.

Також варто зазначити, що в Акті відсутнє чітка ідентифікація поля ПСП «Дружба», оскільки, позивачем не доведено в суді, що в радіусі 10 км. від місця розташування його пасіки наявні виключно поля, що належать відповідачу. З цього випливає, що отруйні речовини могли бути застосовані третьою особою при обробітку свого поля, що знаходиться в межах 10 км. зони від місця розташування пасіки позивача.

Належних та допустимих доказів щодо механізму потрапляння в організм загиблих бджіл із пасіки позивача певних хімічних речовин з поля ПСП «Дружба» матеріали справи не містять.

Щодо підтвердження матеріальної та моральної шкоди.

В Україні запроваджено ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», який прийнято та надано чинності наказом Державного підприємства «Український науково дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 р. № 144 з 01 вересня 2021 року(далі за текстом також ДСТУ 4163).

Цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи незалежно від носія інформації (далі документи), зокрема на: організаційні (положення, статути, посадові інструкції, штатні розписи тощо); розпорядчі (постанови, рішення, накази, розпорядження); інформаційно-аналітичні (акти, довідки, доповідні записки, пояснювальні записки, службові листи тощо) документи, створювані в результаті діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі юридична особа) незалежно від їхнього функціонально - цільового призначення, рівня і масштабу діяльності та форми власності(п. 1.1. ДСТУ 4163).

Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту та місця розташування реквізитів у документах; вимоги до бланків та оформлення документів; вимоги до виготовлення документів (п.1.2. ДСТУ 4163).

Дата документа це, відповідно, дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації або складення. Крім того, датують усі службові відмітки, проставлені на документі, а саме: візу, резолюцію, відмітку про засвідчення копії документа, відмітку про надходження документа до юридичної особи, відмітку про виконання документа, відмітку про ознайомлення з документом(п.5 .10 ДСТУ 4163).

Підпис має містити найменування посади особи, яка підписує документ (у повній формі, якщо документ надрукований не на бланку, у скороченій на документі, надрукованому на бланку), особистий підпис (окрім електронних документів), власне ім`я і прізвище(п. 5.22 ДСТУ 4163).

Пунктом 1 розділу 3 «Порядку видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки», затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 19 лютого 2021 року № 338 та Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 04 березня 2021 р. за № 282/35904 (надалі за текстом також Порядок видачі паспорта) зазначено, що після здійснення ветеринарно-санітарних заходів посадовою особою територіального органу компетентного органу в паспорті пасіки засвідчується її ветеринарно-санітарний стан.

Як вбачається з ветеринарно-санітарного паспорту пасіки №УА-53-08-74 гр. ОСОБА_1 (а.с.8) записи, що містяться у рядках 1-5 паспорту не підтверджені підписом повноважної особи, всупереч вимог п.5.10, 5.22 ДСТУ 4163 та п.1 розділу 3 Порядку видачі паспорта, що виключає можливість встановлення судом кількості бджолосімей у період з 21.09.2021 року до 09.06.2022 року, тобто безпосередньо перед складанням Акту про отруєння 21.06.2022 року, тому записи у розділі 3 Акту про кількість бджолиних сімей згідно з останнім записом у додатку до паспорта пасіки, в кількості 30 шт. не знаходить свого підтвердження у матеріалах справи і не можуть братися до уваги при розрахунку нанесеної шкоди.

Суд звертає увагу, що даний недолік складання паспорту пасіки не може бути усунений поясненнями сторін, адже паспорт пасіки є документом на який розповсюджується дія відповідних державних стандартів, вимоги яких зобов`язують ставити підпис із зазначенням посади повноважної особи. Навіть сам Порядок видачі паспорта оперує терміном «засвідчення» ветеринарно санітарного стану, а засвідчення здійснюється проставлянням підпису та печатки відповідного органу із зазначенням посади повноважної особи.

За відсутності даних щодо точної кількості бджолосімей до складання акту 21.06.2022 року і внесення даної непідтвердженої інформації безпосередньо до Акту(30 бджолосімей) із використанням її для розрахунків визначення шкоди заподіяної власнику пасіки (розділ 5 Акту вказано про 50% загиблих бджіл, тобто 28 шт. бджолосімей загинуло) суд дійшов висновку, що розрахунок вказаної шкоди є помилковим та таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи.

Оскільки пасіка позивача зареєстрована 21.09.2021 року, а паспорт пасіки не містить жодного запису про наявність такої дії як відкачка меду, суд критично ставиться до відомостей щодо офіційного декларування позивачем за 2021 рік та 2022 рік (а.с.179-181) доходу від продажу власної продукції тваринництва на користь ТОВ «Гера» на суму 27812,60грн. та 18.3954грн., як доказу наявності у позивача продуктів бджільництва власного виробництва. Матеріали справи не містять доказів виробничої діяльності позивача. Декларування доходу без підтвердження такої практичної діяльності з бджільництва іншими доказами(матеріально технічна база, документальне підтвердження закупівлі бджіл, медичних препаратів для лікування бджіл, фіксування дій на пасіці в паспорті пасіки, тощо), саме по собі не свідчить про зайняття такою діяльністю.

У законодавстві України під упущеною вигодою розуміють доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.(п.2 ч.2 ст.22 ЦК України).

Матеріали даної справи не місять фактичних даних про отримання позивачем доходу від утримання пасіки з моменту її реєстрації 21.09.2021 року, тож розрахунок упущеної вигоди здійсненим ГС «Обласне об`єднання «Полтавський пасічник» (а.с.25) є необґрунтованим.

Більш того, у вказаному розрахунку, окрім меду, фігурують такі елементи бджільництва як квітковий пилок, прополіс та бджоло пакети, але для збирання пилку потрібне спеціальне обладнання на пасіці(пилко уловлювачі), яке у позивача відсутнє. Поміж тим, у розрахунку упущеної вигоди позивача дані елементи використані та на їх основі пораховані відповідні збитки, але це не відповідає фактичним обставинам справи.

Загальні правила настання цивільно правової відповідальності передбачають наявність певного юридичного складу, тобто: наявності протиправних дій; шкоди, нанесеної протиправними діями; причинного зв`язку між протиправними діями і нанесеною шкодою та вини заподіювача шкоди.

Позивачем не доведено, що внаслідок протиправних дій відповідача ПСП «Дружба», у нього відбулася загибель бджіл і він поніс при цьому збитки.

Підсумовуючи вище викладене, повно всебічно та об`єктивно дослідивши докази по справі суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Так як, у задоволенні позову, відмовлено, то, у відповідності до ст.141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «ДРУЖБА» про відшкодування матеріальної, моральної шкоди та упущеної вигоди, завданої загибеллю бджіл, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Приватне сільськогосподарське підприємство «ДРУЖБА», с. Вільхуватка, Полтавський район, Полтавська область, вул. Нагірна, буд. 81, ЄДРПОУ 30652745.

Представник відповідача адвокат Клименко Олександр Юрійович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 19.01.2005 року №414, адреса: АДРЕСА_3 .

Представник відповідача адвокат Черевична Юлія Олексіївна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 08.08.2017 року ПТ № 1833, адреса: м. Полтава, вул. Героїв АТО, буд. 71а, офіс 202.

Повний текст рішення суду виготовлено 30 листопада 2023 року.

Суддя Д.Є. Хоменко