Ухвала

від 22.11.2023 по справі 314/708/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 314/708/22

провадження № 61-14273ск23

Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.

розглянув касаційну скаргу державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 квітня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 30 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в особі філії Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Запорізькій області, про визнання недійсним наказу про допуск до роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2023 року ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» (далі - заявник) через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 квітня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 30 серпня 2023 року у вказаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року касаційну скаргу заявника на Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 квітня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 30 серпня 2023 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, а саме: надіслати нову редакцію касаційної скарги, зазначивши підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень; надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів; долучити належним чином оформлених документів (ордера або довіреності). При цьому заявнику було роз`яснено про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

02 листопада 2023 року заявник через підсистему «Електронний суд» подав доповнення до касаційної скарги, довіреність, квитанцію про надсилання іншій стороні копії касаційної скарги.

Проте, недоліки касаційної скарги в частині зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень виконано заявником не в повній мірі.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено висновок щодо застосування норми права, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Вищенаведені правові норми ЦПК України були детально роз`яснені заявнику в ухвалі Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року про залишення касаційної скарги без руху у вказаній справі.

Заявником подано до Верховного Суду доповнення касаційної скарги, в яких, вказує підставою пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Разом з тим, зі змісту доповнень касаційної скарги вбачається, що заявником у не зазначено норму права, щодо якої відсутній висновок та належним чином не обґрунтовано необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми.

Тобто доповнення касаційної скарги заявника, подані на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року, як і його первісна касаційна скарга не містять належного обґрунтування (з урахуванням вищенаведених правових висновків) підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України.

Отже, заявнику необхідно подати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, в якій чітко зазначити норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи наведене, зазначений в ухвалі Верховного Суду від 28 вересня

2023 року строк для усунення недоліків касаційної скарги в частині зазначення підстав касаційного оскарження необхідно продовжити.

Керуючись статтями 127, 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Продовжити державній установі «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» строк для усунення недоліків касаційної скарги щодо зазначення підстав касаційного оскарження, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Ігнатенко