Ухвала

від 18.01.2024 по справі 314/708/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

18 січня 2024 року

м. Київ

справа № 314/708/22

провадження № 61-14273ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 30 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в особі філії Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Запорізькій області, про визнання недійсним наказу про допуск до роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в особі Філії Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Запорізькій області про визнання недійсним наказу про допуск до роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 квітня 2023 року позов ОСОБА_1 до Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в особі Філії Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Запорізькій області про визнання недійсним наказу про допуск до роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково.

Стягнено одноразово з Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20 липня 2020 року по 05 вересня 2022 року у розмірі 788 584,50 грн, за вирахуванням податків та обов`язкових платежів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 30 серпня 2023 року апеляційну скаргу Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в особі Філії Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Запорізькій області задоволено частково.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 квітня 2023 року у цій справі змінено, зменшивши стягнуту суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу до 633 554,61 грн та суму судового збору до 6 335,54 грн, у зв`язку з чим викласти резолютивну частину в такій редакції.

Стягнено одноразово з Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 липня 2020 року по 04 вересня 2022 року у розмірі 633 554,61 грн, з якої підлягають вирахуванню податки та обов`язкові платежі при виплаті позивачу.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В іншій частині рішення залишити без змін.

01 листопада 2023 року засобами електронного зв`язку ОСОБА_1 (далі - заявник) подав касаційну скаргу на постанову Запорізького апеляційного суду від 30 серпня 2023 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 30 серпня 2023 року та залишити в силі рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 квітня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків.

Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, строк на касаційне оскарження підлягає поновленню враховуючи таке.

Запорізький апеляційний суд ухвалив постанову 30 серпня 2023 року, повний текст складений 04 вересня 2023 року, останній день строку на касаційне оскарження припадав на 04 жовтня 2023 року, а заявник звернувся до суду із касаційною скаргою 02 листопада 2023 року шляхом направлення касаційної скарги засобами електронної пошти.

Згідно із частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Заявник отримав оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції 03 жовтня 2023 року, що підтверджується належними доказами.

До суду касаційної інстанції ОСОБА_1 звернувся 02 листопада 2023 року, тобто в тридцятиденний строк після отримання рішення суду, що відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України є підставою для поновлення йому строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу,

колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги містять підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

В касаційній скарзі заявник вказує на застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 та у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 369/1923/15-ц, від 11 грудня 2019 року у справі № 320/4938/17, від 23 листопада 2023 року у справі № 201/5323/20. Також зазначає, що суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Касаційна скарга оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

З огляду на викладене, касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Запорізького апеляційного суду від 30 серпня 2023 року.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 30 серпня 2023 року.

Витребувати з Вільнянського районного суду Запорізької області матеріали цивільної справи № 314/708/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в особі філії Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Запорізькій області, про визнання недійсним наказу про допуск до роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

А. С. Олійник

І. М. Фаловська