Ухвала

від 28.11.2023 по справі 300/2434/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

"28" листопада 2023 р. справа № 300/2434/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панікара І.В.

при секретарі Подольської Т.М.,

за участю:

представника відповідача: Гавадзина М.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження питання щодо можливості залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Івано-Франківське лісове господарство" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.02.2023, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Івано-Франківське лісове господарство" (далі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі відповідач), у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.02.2023 за № 000625/0705, за № 000628/0705, за № 000627/0705, за № 000621/2408, за № 000629/0705.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження (т.2, а.с.202).

26.06.2023 Івано-Франківським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду (т.2, а.с.246).

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 року, допущено процесуальне правонаступництво, а саме замінено позивача Державне підприємство "Івано-Франківське лісове господарство" (код ЄДРПОУ 22192129) його правонаступником - державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі філії "Івано-Франківське лісове господарство" (код ЄДРПОУ 45013528, вул. Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ) (т.3, а.с.29).

13.11.2023 судом відкладено розгляд справи на 21.11.2023 о 09:30 год. у зв`язку з витребуванням додаткових доказів у представника позивача.

В судове засідання 21.11.2023 представник позивача не з`явився. Водночас на адресу суду направив клопотання про відкладення розгляду справи, з підстав залучення адвоката Левицького А.О. 21.11.2023 о 11:00 год. до розгляду справи № 907/611/22 в Господарському суді Закарпатської області (т.3, а.с.58).

Відтак, судове засідання відкладено на 28.11.2023 о 09:30 год.

В судове засідання 28.11.2023 представник позивача не з`явився. Водночас на адресу суду направив клопотання про відкладення розгляду справи, в якому представник позивача зазначив, що підготовка та подача до суду документів, які необхідно дослідити для повного і всебічного розгляду справи, потребує додатково часу у зв`язку з тим, що ДП "Івано-Франківське лісове господарство" було реорганізовано, а частина документів здана в архів (т.3, а.с.63).

Вирішуючи питання щодо можливості продовження розгляду даної справи за наведених вище обставин та залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно частини 2 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Як слідує з матеріалів справи, незабезпечення явки в судове засідання уповноваженого представника позивача та невиконання останнім своїх процесуальних обов`язків викликано неможливістю прибуття в судове засідання. Однак, дані причини неявки представника позивача в судові засідання не можуть бути визнанні судом поважними, виходячи з нижчевикладеного.

Так, представником позивача в порушення вимог частини 2 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено обгрунтованості заявлених клопотань про відкладення розгляду справи, оскільки на підтвердження обставин зазначених в поданому клопотанні від 21.11.2023 не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що адвоката Левицького А.О. уповноважено брати участь в судовому процесі в справі № 907/611/22 в Господарському суді Закарпатської області.

При цьому, суд зазначає, що адвокат Левицький А.О. в попередньому судовому засіданні (13.11.2023) погодився на призначення наступного судового засідання у справі № 300/2434/23 на 21.11.2023 о 09:30 год. що, як наслідок, на думку суду, повинно було б слугувати для нього пріоритетною метою щодо участі адвоката в судовому засіданні по вказаній справі, до того ж такій, яка у часовому проміжку призначена та повинна була б розглядатися швидше, аніж справа № 907/611/22 (11.00 год.).

Однак, представник позивача необґрунтовано надав перевагу необхідності відкладення судового засідання саме у даній справі, що не може бути визнано судом поважною підставою.

В подальшому, представником позивача у повторно поданому клопотанні від 28.11.2023 про відкладення судового засідання, покладено в основу обставин для його відкладення - необхідність надання йому додатково часу у зв`язку з тим, що ДП "Івано-Франківське лісове господарство" було реорганізовано, а частина документів здана в архів (т.3, а.с.63), водночас, не подано жодних доказів неможливості його безпосередньої участі в судовому засіданні, призначеному на 28.11.2023.

При цьому, суд зазначає, що на момент подачі первинного клопотання про відкладення судового засідання, на жодні передумови, які б ускладнювали виконання протокольної ухвали суду про витребування доказів, представник позивача не посилався.

За таких обставин, суд вважає заявлені позивачем клопотання від 21.11.2023 та від 28.11.2023 необґрунтованими, такими що подані з метою безпідставного збільшення строків розгляду справи і вирішення відповідного публічно-правового спору шляхом зловживання наданими процесуальними правами та в порушення вимог частини 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, оцінивши подані клопотання в сукупності, суд дійшов до висновку про відсутність поважних причин неявки представника позивача в судові засідання, призначені на 21.11.2023 та на 28.11.2023, що є самостійною підставою для залишення позовної заяви без розгляду, згідно положень частини 3 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України.

В даному аспекті, суд також зазначає, що статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правове регулювання наслідків неявки у судове засідання учасників справи.

Згідно із частиною 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, частиною 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Окрім того, відповідно до пункту 4 частини 1 статі 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, у разі якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи повторну неявку позивача без поважних причин в судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, суд доходить висновку про необхідність залишення адміністративного позову без розгляду, на підставі частини 5 статті 205 та пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд приймає до уваги ту обставину, що неявка позивача чи його представника перешкоджає розгляду справи, оскільки його присутність є необхідною умовою для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі в аспекті подання додаткових доказів по справі.

Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки його неявки у судові засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.

Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Разом з тим таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов`язки, які пов`язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов`язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов`язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин.

Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв`язку із виконанням тих обов`язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.

Повторна неявка позивача у судове засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов`язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.

Виходячи з правових норм, які містить частина 5 статті 205 та пункт 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, повторна неявка позивача у судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин та відсутність від нього заяв про розгляд справи за його відсутності, слугують окремою підставою для залишення даного позову без розгляду.

При цьому суд також звертає увагу, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності адміністративного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19 тощо, від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19.

Суд вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до частини 4 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має право повторно звернутися до адміністративного суду з даною заявою.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 45, 205, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Івано-Франківське лісове господарство" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.02.2023 - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя /підпис/ Панікар І.В.

Ухвала складена в повному обсязі 30.11.23.