Рішення

від 29.11.2023 по справі 400/9198/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2023 р. Справа № 400/9198/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Прім», вул. 8 Березня, 18, с. Іванівка, Миколаївський район, Миколаївська область, 57140, до відповідачів:1. Головного управління ДПС у Волинській області, Київський майдан, 4, м. Луцьк, Волинська область, 43027, 2. Державної податкової служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, про:визнання протиправним та скасування рішення щодо зупинення реєстрації податкової накладної,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд-Прім» (далі позивач, ТОВ «Трейд-Прім») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі відповідач 1, ГУ ДПС) та Державної податкової служби України (далі відповідач 2, ДПС), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків № 2681 від 16.11.2022 року, № 53 від 19.01.2023 року, № 76 від 26.01.2023 року, № 450 від 06.04.2023 року Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 26 від 25.11.2022 року датою її направлення на реєстрацію 13.12.2022 року; № 27 від 26.12.2022 року датою її направлення на реєстрацію 11.01.2023 року; № 28 від 26.12.2022 року датою її направлення на реєстрацію 12.01.2023 року; № 29 від 26.12.2022 року датою її направлення на реєстрацію 13.01.2023 року, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд-Прім».

Ухвалою від 31.07.2023 року суд відкрив провадження по справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що контролюючим органом, незважаючи на надані ним документи, були прийняті оскаржувані рішення без належної перевірки достовірності наданих разом з поясненнями документів його діяльності.

Позивач стверджує, що ним надані всі необхідні документи, відповідно до п. 6 Порядку № 1165, що підтверджують невідповідність його критеріям ризикованості платника податку.

У відповідності до положень Порядку № 1165, внесення позивача до переліку ризикових платників, перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що оскаржувані рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних.

Отже, прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння позивачу ознак ризикового платника податків змінює правовий режим реєстрації податкових накладних в Реєстрі та з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної позивачем податкової накладної в ЄРПН.

Крім того, оскаржувані рішення саме по собі значно погіршує правове становище позивача, оскільки на нього покладається додатковий тягар х наданні пояснень і документів у виправдання правомірності реєстрації податкової накладної до комісії регіонального рівня.

Відповідач 1 надав відзив на адміністративний позов, в якому у задоволенні позову просив відмовити. Заперечуючи проти вимог позивача відповідач зазначив, що реєстрація податкових накладних була зупинена у зв`язку із відповідністю господарських операцій п. 8 Критеріям ризиковості здійснення операцій. Платнику податків запропоновано надати пояснення і копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеній в податковій накладній.

Комісією ГУ ДПС у Волинській області були прийняті рішення про відповідність платника критеріям ризиковості. Підставами прийняття такого рішення стало: встановлення факту неможливості здійснення і господарської діяльності і у зв`язку із відсутністю найманих працівників; встановлення взаємовідносини із реалізації товару на адресу ТОВ «Нова Постач», щодо якого наявне рішення про відповідність критеріям ризикованості; встановлення здійснення придбання олії у ТОВ «СТТЛ-ПАК», у якого відсутнє походження олії; наявність ознак ризиків в діяльності (відсутність власних або орендованих складських приміщень), тощо.

Враховуючи вищенаведене ГУ ДПС було поставлено під сумнім реальність проведення господарських операцій позивачем та, враховуючи, що серед контрагентів позивача присутні ризикові платники, зробив висновок про наявність підстав, які підтверджують відповідність позивача критеріям ризикованості.

ГУ ДПС також зазначило, що у випадку ініціювання платником податку процедури спростування відповідності платника податку критеріям ризиковості, обов`язок такого спростування покладений на самого платника, який надсилає до контролюючого органу через електронний кабінет інформацію та копії відповідних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Окрім того, у разі оскарження платником податку рішення Комісії регіонального рівня про визнання платника таким, що відповідає критеріям ризиковості в судовому порядку, саме на позивача покладено обов`язок спростування відповідності платника податку критеріям ризиковості, шляхом подання до суду документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Однак, позивачем суду також не було надано належних доказів, які б спростовували наявну у контролюючого органу податкову інформацію в базах ДПС.

Також, п. 6 Порядку №1165 визначено, що Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Здійснення такого моніторингу є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснюючи такий моніторинг контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового кодексу України (далі - ПК України) та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

При цьому дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних ДПС податкової інформації, незалежно від джерела її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому ПК України та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання вимог цього Кодексу. Одним зі способів здійснення таких дій є інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Отже, контролюючий орган уповноважений на збирання та використання під час виконання своїх функцій та завдань податкової інформації щодо платників податків. При цьому інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Таким чином, віднесення особи до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

ТОВ «Трейд-Прім» подало до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) податкові накладні: № 26 від 25.11.2022 року 13.12.2022 року; № 27 від 26.12.2022 року 11.01.2023 року; № 28 від 26.12.2022 року 12.01.2023 року; № 29 від 26.12.2022 року 13.01.2023 року.

Реєстрація вищезазначених податкових накладних була зупинена ДПС у зв`язку із відповідністю господарських операцій позивача п. 8 Критеріям ризиковості здійснення операцій, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями.

Як встановлено позивачем, 16.11.2022 року Комісією ГУ ДПС було прийняте рішення про відповідність платника критеріям ризиковості № 2681.

Підстави віднесення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості:

- встановлено факт неможливості здійснення господарської діяльності у зв`язку із відсутністю найманих працівників;

- встановлено взаємовідносини із реалізацією товару «Олія сняшникова рафінована дезодорована виморожена фасована марки ІІ (4600 г)» в кількості 4620 шт. в адресу ТОВ «Нова Постач» (код ЄДРПОУ43672033), щодо якого наявне рішення про відповідність критеріям ризикованості;

- придбання олії у ТОВ «СТТЛ-ПАК» (код ЄДРПОУ42609829), у якого відсутнє походження олії (придбано 4629 шт. подано накладні на реєстрацію із продажу олії в кількості 9420 шт.);

- наявні ознаки ризиків в діяльності (відсутність власних або орендованих складських приміщень).

Позивачем 09.01.2023 року направлено ГУ ДПС повідомлення, до якого додані усі необхідні документи щодо господарських операцій із ТОВ «Нова Постач» та ТОВ «СІТЛ-ПАК», наявності орендованих складських приміщень для спростування встановлених критеріїв ризикованості в рішенні від 16.11.2022 року № 2681.

Але, 19.01.2023 року Комісією ГУ ДПС було прийняте рішення про відповідність платника критеріям ризиковості № 53.

Підстави віднесення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості:

- відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

- постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, 26.01.2023 року, з урахуванням отриманих від позивача інформації та копій документів від 23.01.2023 року № 1, Комісією ГУ ДПС було прийняте рішення про відповідність платника критеріям ризиковості № 76.

Підстави віднесення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості:

- відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

- постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

- накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

- постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку.

Також, 06.04.2023 року, з урахуванням отриманих від позивача інформації та копій документів від 28.03.2023 року № 1, Комісією ГУ ДПС було прийняте рішення про відповідність платника критеріям ризиковості № 450.

Підстави віднесення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості:

- відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

- постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

- накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

- постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку.

Не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу та зупиненням реєстрації податкових накладних у ЄРПН, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі та раніше за текстом ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; д) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних/розрахунків про коригування може бути зупинена, зокрема через віднесення платника податків до категорії ризикових. ПК України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної у податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі та раніше за текстом Порядок № 1165), який був чинним на момент прийняття оскаржуваних рішень.

Вказаний Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі права та обов`язки їх членів, дії платника податків та контролюючого органу щодо питання віднесення платника податків до категорії ризикових, визначено критерії ризиковості та віднесення платника податків до таких критеріїв.

Згідно з п. 4, 5 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Отже, вказаною нормою передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Тобто Порядком № 1165 передбачено оскарження рішень рішення комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстру податкових накладних про відповідність платників критеріям ризиковості, у судовому порядку.

Згідно з п. 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатком №1 до Порядку № 1165 затверджено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, відповідно до п.8 яких у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Додатком 4 до Порядку № 1165 затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступне формулювання: «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Отже, самим Порядком № 1165 встановлена можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі в судовому порядку.

Відповідач вказує, що позивач підпадає під п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, посилаючись лише на податкову інформацію, яка містить загальні формулювання. Доказів того, що позивач задіяний у схемах постачання сумнівного податкового кредиту відповідач не надав. Вироку суду щодо посадових осіб позивача не надано.

Суд вказує, що не є підставою для віднесення підприємства до категорії ризикових те, що один із його контрагентів займається нелегальною діяльністю.

Податкова інформація, на яку посилається відповідач, не є відповідно до Порядку № 1165 тими матеріалами та моніторинговою базою, на підставі яких регіональна комісія робить висновки про ризиковість чи не ризиковість підприємства.

Таким чином, Комісією ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстру податкових накладних застосовано непрозорі механізми визначення позивача як такого, що відповідає Критеріям ризиковості, оскільки не доведено, яку саме використано інформацію та чи проведено повний моніторинг діяльності позивача перед тим, як винести рішення про віднесення його до переліку ризикових.

Суд зазначає, що нормами Порядку № 1165 передбачено чіткий перелік умов, за яких Комісія ГУ ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових. Відповідно до матеріалів справи, позивач здійснює господарську діяльність, докази несвоєчасного подання податкової звітності відсутні. Порядком № 1165 встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Натомість з матеріалів справи встановлено, що відповідачем прийнято рішення про відповідність товариства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування. Рішення прийнято одразу у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації.

Вирішуючи спір, суд виходить з основних принципів податкового законодавства України, регламентованих ст. 4 ПК України, зокрема, рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації забезпечення однакового підходу до всіх платників податків та презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо «принципу правової визначеності» (наприклад, справа «Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства»), відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку, повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом.

За таких обставин рішення ГУ ДПС підлягають скасуванню, а позов у даній частині задоволенню.

Щодо вимог про зобов`язання відповідача 2 зареєструвати податкові накладні у ЄРПН датами їх подання, суд зазначає наступне:

У відповідності до п. 10 та 11 Порядку № 1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Згідно п. 2 Розділу 1 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06.06.2017 року №557 (далі Порядок № 557):

перша квитанція електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання.

друга квитанція електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа.

Отже, квитанція це лише електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа.

Квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав позивача, а тому, не є рішенням суб`єкта владних повноважень (актом індивідуальної дії) у розумінні положень ст. 19 КАС України та, відповідно, не порушує права, свободи та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин.

Саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної'/розрахунку коригування призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи таке рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом своїх прав.

Тобто, зупинення реєстрації податкових накладних має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, що передбачений п. 5 Порядку № 520, і лише ненадання платником податку відповідних письмових пояснень та запитуваних копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування є підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

А отже, вимоги позивача про реєстрацію податкових накладних у ЄРПН є передчасними та задоволенню не підлягають.

Одночасно з цим суд звертає увагу, що позивач не просить суд зобов`язати ГУ ДПС виключити його з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, що, на думку суду, є належним та достатнім способом захисту прав позивача у даній справі.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п. 2 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень ; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи викладене, суд виходить за межі позовних вимог та, серед іншого, зобов`язує ГУ ДПС виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ч. 1 та 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 134, 139, 241 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Прім» (вул. 8 Березня, 18, с. Іванівка, Миколаївський район, Миколаївська область, 57140, код ЄДРПОУ 44589820) до Головного управління ДПС у Волинській області (Київський майдан, 4, м. Луцьк, Волинська область, 43010, код ЄДРПОУ 44106679) та Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податків від 16.11.2022 року № 2681, від 19.01.2023 року № 53, від 26.01.2023 року № 76, від 06.04.2023 року № 450.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області (Київський майдан, 4, м. Луцьк, Волинська область, 43010, код ЄДРПОУ 44106679) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд-Прім» (вул. 8 Березня, 18, с. Іванівка, Миколаївський район, Миколаївська область, 57140, код ЄДРПОУ 44589820) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (Київський майдан, 4, м. Луцьк, Волинська область, 43010, код ЄДРПОУ 44106679) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд-Прім» (вул. 8 Березня, 18, с. Іванівка, Миколаївський район, Миколаївська область, 57140, код ЄДРПОУ 44589820) судові витрати у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29.11.2022 року.

Суддя О.В. Малих