Рішення

від 30.11.2023 по справі 460/10292/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 листопада 2023 року м. Рівне№460/10292/23Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Войтюк К.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Гранцерт М.О.,

відповідача: представник не прибув,

третьої особи на стороні відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доЗарічненського ВДВС у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Київська митниця про визнання протиправною та скасування постанови, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 15.04.2023 звернулася до суду з позовом до Зарічненського ВДВС у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просила:

-скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №70951409, винесену 08.02.2023 Зарічненським ВДВС у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про стягнення на користь держави штрафу у розмірі 104339,80 грн.

Мотивуючи вимоги позову, представник позивача зазначала, що оскаржувана у справі постанова про відкриття виконавчого провадження є незаконною, оскільки винесена попри порушення трьохмісячного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та за невідповідності виконавчого документа вимогам ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" (не зазначено по-батькові боржника, зазначено неправильну дату її народження та дату видачі постанови суду, на підставі якої здійснюється стягнення). На переконання сторони позивача, державний виконавець не повинен був відкривати виконавче провадження, а мав повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання. За наведеного, представник позивача просила позов задовольнити повністю.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 01.05.2023, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2023, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі та роз`яснено, що спір відноситься до юрисдикції Солом`янського районного суду м. Києва.

Постановою Верховного Суду від 11.10.2023 касаційну скаргу Гранцерт Марії Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задоволено.

Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2023 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції Рівненського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 01.11.2023 позовну заяву залишено без руху та запропоновано усунути недоліки позову.

Ухвалою суду від 13.11.2023 продовжено процесуальний строк, встановлений ухвалою суду від 01.11.2023, для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 21.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду. Відкрито провадження в адміністративній справі №460/10292/23.

Залучено в справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Київську митницю.

Розгляд справи вирішено провести за правилами ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 30.11.2023 на 11:30 год. з викликом сторін.

Також вказаною ухвалою суду відповідачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подачі відзиву на позов.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа ухвалу суду про відкриття провадження відповідач отримав 22.11.2023, однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву ним подано не було.

Стаття 269 КАС України визначає, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судове засідання, призначене на 30.11.2023, прибула представник позивача, яка позовні вимоги підтримала з наведених у позові мотивів та просила задовольнити їх у повному обсязі.

Інші учасники справи в судове засідання не прибули, що відповідно до ч.3 ст.268 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 31.07.2020 у справі №760/4732/20, що набрала законної сили 11.08.2020, визнано винною громадянку України ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.472 Митного кодексу України.

Накладено на громадянку України ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у в розмірі 100 відсотків вартості товарів безпосередніх предметів порушення митних правил 104 339,80 грн., який необхідно сплатити за наступними реквізитами: Одержувач: УДКСУ у Солом`янському районі; Код ЄДРПОУ: 38050812; МФО: 899998; Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), р/р № UA568999980313040106005026010. Призначення платежу: код 050 від (ПІП платника), за ПМП 0944/10000/19 від 24.12.2019, згідно з ст. 472 МКУ та постанови суду від 31.07.2020; з конфіскацією в дохід держави безпосередніх предметів порушення митних правил згідно з описом предметів до протоколу про порушення митних правил 0944/10000/19 від 24.12.2019, які вилучені та зберігаються на складі Київської міської митниці ДФС, за адресою: м. Київ, б-р Вацлава Гавела, 8А.

Стягнуто з громадянки України ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн.

Постановою Солом`янського районного суду м.Києва від 11.07.2022 у справі №760/4732/20, що набрала законної сили 21.07.2022, заяву представника Київської митниці Держмитслужби про поновлення строку для пред`явлення до виконання постанови суду від 31 липня 2020 року, яка набрала законної сили 11 серпня 2020 року, в справі про притягнення до адміністративної відповідальності відправника міжнародного поштового відправлення Подерню Галину №0944/10000/19 за ознаками порушення митних правил, передбачених за ст. 472 МК України задоволено.

Поновлено Київській митниці Держмитслужби строк для пред`явлення до виконання постанови суду від 31 липня 2020 року, яка набрала законної сили 11 серпня 2020 року, в справі про притягнення до адміністративної відповідальності відправника міжнародного поштового відправлення Подерню Галину №0944/10000/19 за ознаками порушення митних правил, передбачених за ст. 472 МК України.

Постановою Київського апеляційного суду від 27.03.2023 у справі №760/4732/20 відмовлено захиснику Гранцерт М.О. в інтересах ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанов Солом`янського районного суду м. Києва від 31 липня 2020 року та 11 липня 2022 року.

Апеляційні скарги на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 31 липня 2020 року та постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 11 липня 2022 року щодо ОСОБА_1 за ст. 472 МК України - повернуто особі, яка її подала.

Згідно з інформацією, що міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження (ідентифікатор доступу 6327380Е59Б2), станом на 28.11.2023, в системі наявна інформація про виконавче провадження №70951409, відкрите на підставі виконавчого документу - постанови Солом`янського районного суду м.Києва від 31.07.2020 №760/4732/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 104339,80 грн., що надійшов до державного виконавця 06.02.2023. Боржник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 . Стягувач: Державна митна служба України Київська митниця, код ЄДРПОУ 43997555, місцезнаходження: бульвар Гавела Вацлава, буд.8-А.

Так, судом встановлено, що 08.02.2023 Зарічненським ВДВС у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №70951409 з примусового виконання постанови Солом`янського районного суду м.Києва №760/4732/20 від 21.07.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 104339,80 грн.

У такій постанові боржником зазначено ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не зазначено.

17.02.2023 державним виконавцем винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних додано по-батькові боржника.

Крім того, з матеріалів виконавчого провадження слідує, що в ході виконавчого провадження №70951409 державним виконавцем також уточнено інші дані боржника (по-батькові, РНОКПП, дата народження), що, зокрема, підтверджено постановою про арешт майна від 20.02.2023, де боржником вказано ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

03.04.2023 державним виконавцем винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних зміна (доповнення) реквізитів ВД: внесено зміни в дату видачі виконавчого документу, а саме: замість 21.07.2020 зазначено 31.07.2020.

Не погоджуючись із можливістю відкриття виконавчого провадження №70951409, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404 (далі Закон України "Про виконавче провадження", в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Рішення, що підлягають примусовому виконанню на підставі виконавчих документів, визначені у ст.3 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом (п.2 ч.1 ст.3 Закону).

Статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлені вимоги до виконавчого документа.

Так, згідно ч.1 ст.4 вказаного Закону у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

За вимогами ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;

11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;

12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Згідно з положеннями ст.18 вказаного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець, серед іншого, зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження, серед іншого, має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція №512/5).

Положеннями пунктів 3, 4 розділу ІІІ Інструкції 512/5 визначено, що заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.

Виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

Згідно з вимогами пункту 14 розділу II Інструкції №512/5, якщо під час проведення виконавчих дій встановлено дані, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (крім випадків отримання виконавцями нових даних, які ідентифікують боржника - фізичну особу, в порядку інформаційної взаємодії автоматизованої системи з державними базами даних і реєстрами), або виявлено технічну помилку, описку в реєстраційних даних вхідної та вихідної кореспонденції, виконавець своєю постановою змінює або доповнює реєстраційні дані в автоматизованій системі. Така постанова виконавця долучається до матеріалів виконавчого провадження.

У випадках встановлення нових даних, які ідентифікують боржника - фізичну особу, в порядку інформаційної взаємодії автоматизованої системи з державними базами даних і реєстрами такі дані заповнюються автоматизованою системою на підставі відповідних відповідей.

Виконавчим документом в межах спірних правовідносин є постанова Солом`янського районного суду м.Києва від 31.07.2020 у справі №760/4732/20, яка набрала законної сили та є обов`язковою до виконання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в межах даної адміністративної справи, представник позивача наголошувала на неможливості відкриття відповідного виконавчого провадження, зокрема, з огляду на невідповідність виконавчого документа вимогам п.6 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд вважає, що вказані обставини не є визначальною підставою для відмови у прийнятті виконавчого документа до виконання та його повернення, адже, як встановлено судом, реквізити, зазначені в оскаржуваній постанові про відкриття виконавчого провадження, відповідали реквізитам боржника, вказаним у виконавчому документі, а всі неточності і помилки, що перешкоджали подальшому примусовому виконанню були самостійно усунені державним виконавцем в ході здійснення відповідного виконавчого провадження, зокрема, щодо зазначення по-батькові, РНОКПП, правильної дати народження боржника, а також щодо дати виконавчого документа.

В даному випадку, на переконання суду, сама лише відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника, та формальні недоліки, не могли вважатися достатньою підставою для повернення виконавчого документу без прийняття до виконання.

Повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання не відповідало б вимогам закону щодо обов`язку державного виконавця вжити заходів з примусового виконання судового рішення на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України "Про виконавче провадження", а також постановою Солом`янського районного суду м.Києва від 31.07.2020 у справі №760/4732/20, яка підлягає примусовому виконанню.

Суд зауважує, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2012 від 25 квітня 2012 року).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 ).

Також у позовній заяві представник позивача, як на підставу протиправності оспорюваної постанови зазначала, що заява стягувача щодо примусового виконання була пред`явлена до виконання із порушенням трьохмісячного строку звернення до виконання, а тому державний виконавець зобов`язаний був повернути таку постанову стягувачу без прийняття до виконання.

Суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

При цьому, у відповідності до вимог ст.303 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.

Згідно з п.2 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Поряд з цим, суд зауважує, що 15.03.2022 прийнято Закон України № 2129-IX "Про внесення зміни до розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження", який набув чинності 26.03.2022.

Так, пунктом 10-2 Розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України (який введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022 №64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та діє на момент ухвалення цього рішення), зокрема, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 11.07.2022 у справі №760/4732/20, що набрала законної сили 21.07.2022, було поновлено строк пред`явлення до виконання постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 31.07.2020 у справі №760/4732/20.

До виконання постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 31.07.2020 у справі №760/4732/20 пред`явлено 06.02.2023.

Викладене свідчить про те, що виконавчий документ пред`явлено до виконання в той час, коли тримісячний строк, встановлений ч.1 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження", в силу положень вказаного Закону вважається перерваним до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Отже, у відповідача були відсутні підстави для повернення стягувачу виконавчого документу без прийняття до виконання, оскільки станом на час винесення оскаржуваної постанови строк пред`явлення такого виконавчого документа до виконання пропущеним не був.

За наведеного у сукупності, суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця від 08.02.2023 про відкриття виконавчого провадження №70951409 прийнята відповідно до приписів чинного законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог ст.139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 270-272, 287 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Зарічненського ВДВС у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київська митниця, про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Днем подання апеляційної скарги є день її надходження до відповідного суду. Строк подання апеляційної скарги не може бути поновлено. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 30 листопада 2023 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Зарічненський ВДВС у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Л. Українки, 3, смт. Зарічне, Вараський район, Рівненська область, 34000, ЄДРПОУ/РНОКПП 35067823)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київська митниця Адреса: 03124, місто Київ, б.Гавела Вацлава, буд.8А, код ЄДРПОУ 43997555.

Суддя С.А. Борискін