Постанова

від 30.11.2023 по справі 360/6615/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року справа №360/6615/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Геращенка І.В., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України в особі Ліквідаційної комісії на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 р. у справі № 360/6615/21 (головуючий І інстанції О.В. Захарова) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Луганській області , Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України в особі Ліквідаційної комісії про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач), звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Луганській області (далі - відповідач 1), Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України в особі Ліквідаційної комісії (далі - відповідач 2), в якому просив: визнати противоправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані відпустки: щорічної основної оплачуваної відпустки за 2015 рік у кількості 3 діб, додаткової оплачуваної відпустки за 2015 рік у кількості 1 доби та додаткові відпустки із збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2016 рік у кількості 14 діб, загальною кількістю 18 діб, індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 10.06.2016 по 10.10.2016, невключения при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні індексації грошового забезпечення у сумі 84,10 гривень; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за 3 доби щорічної основної оплачуваної відпустки за 2015 рік, 1 добу додаткової оплачуваної відпустки за 2015 рік та 14 діб додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016 рік, загальною кількістю 18 діб, індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 10.06.2016 по 10.10.2016 в сумі 339,20 гривень, а також здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції позивачу, з урахуванням індексації грошового забезпечення у сумі 84,10 грн, та виплатити позивачу різницю недоотриманої грошової допомоги, з урахуванням раніше виплачених сум, що складає 967,15 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено частково, а саме суд: визнав протиправною бездіяльність Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану основну та додаткову відпустки; зобов`язав Департамент протидії наркозлочинності Національної поліції України в особі Ліквідаційної комісії нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 3 доби щорічної основної оплачуваної відпустки та 1 добу додаткової оплачуваної відпустки за 2015 рік, за 14 діб додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції; визнав протиправною бездіяльність Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 10 червня 2016 року по 10 жовтня 2016 року; зобов`язав Департамент протидії наркозлочинності Національної поліції України в особі Ліквідаційної комісії нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 10 червня 2016 року по 10 жовтня 2016 року; визнав протиправною бездіяльність Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування індексації грошового забезпечення, установленої Законом України Про індексацію грошових доходів населення; зобов`язав Департамент протидії наркозлочинності Національної поліції України в особі Ліквідаційної комісії здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, установленої Законом України Про індексацію грошових доходів населення, з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти вимог відмовив.

Департамент протидії наркозлочинності Національної поліції України в особі Ліквідаційної комісії, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

В апеляційній скарзі зазначено, що відповідно до приписів Закону України «Про відпустки» та «Про Національну поліцію», та Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260, які є спеціальним законодавством та підлягають застосуванню при вирішенні спорів з приводу порядку та умов грошового забезпечення поліцейських та надання їм відпустки, грошова компенсація за невикористану відпустку виплачується у випадку її невикористання у році звільнення. Грошова компенсація за невикористані відпустки за попередні роки не передбачена, а встановлено правило надання чергової відпустки поліцейському до кінця календарного року. Також передбачено вказувати кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку в наказі про звільнення, з яким обов`язково має бути ознайомлений під підпис поліцейський та має право на його оскарження в частині або повністю.

Також, скаржник зазначає, що єдиним нормативно-правовим актом, який врегульовує саме порядок проведення індексації грошового забезпечення поліцейських є Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Разом з тим Порядок № 1078 не міг застосовуватись для проведення індексації грошового забезпечення в період проходження позивачем служби в поліції, оскільки лише 18.10.2017 постановою Кабінету Міністрів України № 782 (яка набрала чинності 24.10.2017) абзац п`ятий пункту 2 вказаного Порядку доповнено словом «поліцейських». До 24.10.2017 в абзаці п`ятому пункту 2 Порядку №1078 (в чинній на той час редакції), не була зазначена така категорія осіб, як «поліцейські», що унеможливлювало правомірно провести індексацію грошового забезпечення.

Суд першої інстанції невірно застосував норми чинного законодавства, що регулюють порядок проведення індексації грошових доходів населення та не врахував, що ДПН в період виникнення спірних правовідносин не мало правових підстав проводити індексацію грошового забезпечення позивача. Правові підстави проведення індексації для поліцейських виникли лише після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782.

Крім того скаржник зазначає, що Порядок, умови, склад та розмір виплати грошового забезпечення поліцейських визначені постановою № 988 і Порядком та умовами. Грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення (пункт 3 Порядку та умов).

Згідно з пунктом 23 розділу І Порядку та умов поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення.

Суд не врахував, що одноразова грошова допомога при звільненні позивача нараховувалася з розрахунку місячного грошового забезпечення, установленого на день звільнення, з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, як це передбачено пунктом 23 Порядку та умов.

Індексація грошового забезпечення за своєю правовою природою не є надбавкою чи премією, не віднесена до складових грошового забезпечення поліцейського, а тому не входить в розрахунок при обчисленні одноразової грошової допомоги при звільненні.

Судом не взято до уваги доводи відповідача-1 про те, що саме нараховане грошове забезпечення поліцейського (яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальне звання, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) підлягає індексації. Сама ж індексація відповідно до спеціальних норм права не є складовою грошового забезпечення поліцейського з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні.

Судом проігноровано статтю 2 Закону № 1282 згідно якої соціальні виплати, що мають цільовий і разовий характер (допомога при народженні дитини, допомога на поховання, матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію тощо), а також допомога у зв`язку з вагітністю і пологами індексації не підлягають. Грошові доходи населення, які не мають разового характеру підлягають індексації, а одноразова грошова допомога при звільненні має цільовий і разовий характер, тому під час нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні позивача зі служби в поліції у відповідача не було законних підстав включити індексацію грошового забезпечення до обчислення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні позивача.

Також, судом не застосовано постанову Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 981 «Про ліквідацію територіального органу Національної поліції» згідно якої Уряд України постановив ліквідувати як юридичну особу публічного права Департамент протидії наркозлочинності як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції, а Національній поліції забезпечити здійснення функцій і повноважень Департаменту протидії наркозлочинності, що ліквідується.

Отже функції і повноваження скаржника, як органу що ліквідується, передано Національній поліції повністю, а не вибірково. Уряд України не навів окремого переліку функцій і повноважень, що передаються від скаржника до Національної поліції.

Скаржник згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 05 січня 2017 року перебуває в стані припинення, номер запису 10701100003060525.

Судом не застосовано Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074 (далі Порядок 1074), відповідно до якого права та обов`язки органів виконавчої влади переходять у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

Отже, скаржник з яким позивач перебував у службових відносинах, станом на сьогодні перебуває в стані припинення та не здійснює свої повноваження які Урядом України передані Національній поліції.

Від позивача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, встановив наступне.

Позивач в період з 07.11.2015 по 09.06.2016 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області, з 10.06.2016 по 10.10.2016 в Департаменті протидії наркозлочинності Національної поліції України.

Позивач з 08 жовтня 2015 року набув статусу учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 08.10.2015.

Наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області від 10.06.2016 № 383 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 переведено за статтею 65, підпункти 8, 9 Закону України Про Національну поліцію до Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України звільнивши з посади старшого оперуповноваженого кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області.

Наказом Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України від 14.07.2016 № 76 о/с відповідно до статті 65 Закону України Про Національну поліцію наказано призначити по управлінню з обслуговування Луганської області підполковника поліції ОСОБА_1 , який прибув за переведенням з Головного управління Національної поліції в Луганській області, заступником начальника оперативно-пошукового відділу, установивши йому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 посадовий оклад у розмірі 3000,00 гривень та статті 78 Закону України Про Національну поліцію стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, станом на 10 червня 2016 року - 22 роки 08 місяців 16 днів, з 10 червня 2016 року.

Наказом Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України від 10.10.2016 № 145 о/с відповідно до Закону України Про Національну поліцію звільнити зі служби в поліції за пунктом 2 (через хворобу) частини першої статті 77, підполковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника оперативно-пошукового відділу управління з обслуговування Луганської області, установивши щомісячну премію за жовтень 2016 року в розмірі 70 відсотків, з виплатою компенсації за 22 доби щорічної чергової основної оплачуваної відпустки та 11 діб додаткової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2016 році. Станом на день звільнення: стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції укладає 23 роки 00 місяців 15 днів; вислуга років на пільгових умовах - 10 років 10 місяців 29 днів; усього для призначення пенсії - 33 роки 11 місяців 14 днів.

Як вбачається з копій витягу з наказу від 10 жовтня 2016 року № 145 о/с, довідки про проходження служби в Національній поліції України від 14 червня 2021 року, інформації Ліквідаційної комісії Департаменту протидії наркозлочинності від 18.11.2021 № 360/6615/21, трудової книжки від 06 листопада 2015 року серії НОМЕР_2 встановлено, що позивач у період з 07 листопада 2015 року по 09 червня 2016 року проходив службу в Національній поліції України, зокрема, в період з 10.06.2016 по 10.10.2016 в Департаменті протидії наркозлочинності, 10 жовтня 2016 року звільнений зі служби в поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України Про національну поліцію (через хворобу), з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 23 роки 00 місяців 15 днів, у пільговому обчисленні: 10 років 10 місяців 29 дні, загальний трудовий стаж: 33 роки 11 місяців 14 днів, з виплатою одноразової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати складає: 23 роки 00 місяців 15 днів, з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустку в кількості 22 доби щорічної чергової основної оплачуваної відпустки та 11 діб додаткової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час.

Відповідно до інформації, зазначеної в листі Ліквідаційної комісії Департаменту протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції України від 04.10.2021 № 38мс/40/01-2021, в період з 10.06.2016 по 10.10.2016 основні та додаткові оплачувані відпустки за 2015, 2016 роки та відпустка як учаснику бойових дій за 2016 рік позивачеві не надавалися, оскільки він з відповідними рапортами (заявами) про надання зазначених відпусток не звертався. За невикористану у році звільнення відпустку у кількості 22 доби щорічної чергової основної оплачуваної відпустки та 11 діб додаткової оплачуваної відпустки у 2016 році ОСОБА_1 виплачена компенсація відповідно до наказу від 10 жовтня 2016 року № 145 о/с.

Запитом від 07.06.2021 вих. № 5 представник позивача адвокат Пупинін О.М. просив Головне управління Національної поліції в Луганській області повідомити про нарахування та виплату позивачу сум індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 10.06.2016.

Згідно з листом Головного управління Національної поліції в Луганській області Про розгляд запиту від 16 липня 2021 року № 3480/111/22/05-2021 індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 не виплачувалась за відсутністю підстав для її нарахування і виплати.

Згідно з довідкою Головного управління Національної поліції в Луганській області від 14.06.2021 № 667/111/22-2021 ОСОБА_1 в період з 07.11.2015 по 09.06.2016 індексація грошового забезпечення не нараховувалась і не виплачувалась.

Відповідно до інформації, зазначеної в листі Ліквідаційної комісії Департаменту протидії наркозлочинності від 18.11.2021 № 360/6615/21, нарахування суми індексації при виплаті позивачу одноразової допомоги не здійснювалось. Нормативно-правові акти, які передбачають нарахування сум індексації на одноразову грошову допомогу при звільненні відсутні. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 проведено нарахування і виплату компенсації за невикористану відпустку за 33 календарні дні у загальній сумі 14099,35 грн.

Згідно з довідкою Ліквідаційної комісії Департаменту протидії наркозлочинності про нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні позивачу від 06.12.2021 до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні 10.10.2016 зі служби в Національний поліції України ОСОБА_1 були враховані такі складові: посадовий оклад 3000,00 грн, оклад за спеціальним званням 2200,00 грн, надбавка за стаж служби в поліції 45% 2340,00 грн, премія 70% - 5278,00 грн, а всього нараховано - 147407,00 грн, компенсація податку на доходи фізичних осіб 26533,26 грн.

Згідно з інформацією, зазначеною в довідці Головного управління Національної поліції в Луганській області від 21.12.2022 № 273/111/19-2022, за період проходження служби в ГУНП в Луганській області з 07.11.2015 по 10.06.2016 ОСОБА_1 не використав щорічну основну відпустку за 2015 рік у кількості 3 діб та додаткову оплачувану відпустку за 2015 рік у кількості 1 доби, а також додаткову відпустку із збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2016 рік. Наказом ГУНП в Луганській області від 10.06.2016 № 383 о/с, ОСОБА_1 переведений за статтею 65, підпункти 8, 9 Закону України Про Національну поліцію до Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України, з 10.06.2016, та враховуючи положення частини одинадцятої статті 93 Закону України Про Національну поліцію, відповідно до якої за бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік, інформація про залишки вищевказаних невикористаних відпусток ОСОБА_1 за 2015 та 2016 рік потребує підтвердження з Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниворгани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Щодо права позивача на компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпусток, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 83 КЗпП Україниу разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Аналогічні положення містяться у частині 1статті 24 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року №504/96-ВР.

Так вказана частина 1статті 24 Закону №504/96-ВР визначає, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Приписами частини 1 та 2 статті 92 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі Закон № 580) встановлено, що поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.

Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Отже, Законом визначено право поліцейських на отримання також додаткових відпусток, зокрема соціальних відпусток та інших видів визначених законодавством про відпустки.

Згідно із пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі Закон № 3551-ХІІ), учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Статтею 4 Закону № 504/96-ВР передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Відповідно до статті 16-2 Закону № 504/96-ВР, учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначенийЗаконом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, реабілітованим відповідно доЗакону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Частинами 1, 2, 3 і 4 статті 93 Закону №580, передбачено, що тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються.

Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщозакономне визначено більшої тривалості відпустки.

За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п`ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів.

Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.

Відповідно до частин 9, 10 та 11 статті 93 Закону №580, поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється керівником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого у визначеномузакономчи іншим нормативно-правовим актом порядку.

Поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення.

При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року.

За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.

Відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання із чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції.

За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

Отже, Законом не зазначено за конкретно яку відпустку виплачується грошова компенсація.

Відповідно до частин 1, 2статті 94 Закону № 580, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ від 06.04.2016 № 260затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260), який визначає критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Пунктом 3 розділу І Порядку № 260 закріплено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4)премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Приписами пункту 8 розділу III Порядку № 260, поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустку зі збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, що вони одержували на день вибуття у відпустку, з розрахунку посадового окладу, установленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії за поточний місяць.

Положеннями абзаців 7 та 8 пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260 передбачено, що за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.

Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

Отже, Порядком також не зазначено за конкретно яку відпустку виплачується грошова компенсація.

Тобто, вказані норми в сукупності свідчать про те, що у випадку звільнення поліцейського - учасника бойових дій, йому виплачується компенсація за всі невикористані ними дні відпустки, у тому числі за невикористані дні додаткової відпустки у тому числі, передбаченоїстаттею 16-2 Закону № 504/96-ВРтастаттею 12 Закону № 3551-ХІІ.

Таким чином, суд погоджується з висновками судом першої інстанції, що положенняЗакону № 3551-ХІІне обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі №360/4127/19.

Стосовно посилання апелянта на відсутність обов`язку щодо нарахування та виплати позивачу при звільненні компенсації за невикористану відпустку за роки, що передували року звільнення позивача зі служби у НП України, суд зазначає наступне.

Право працюючої особи на відпочинок у формі щорічної оплачуваної відпустки закріпленоКонституцією України. Особу не може бути позбавлено такого права. ПоложеннямиЗакону №580-VIIIвизначені підстави та умови отримання цієї відпустки поліцейськими. Так, відповідно до частини 1 статті92і частин 1, 2, 3 і 4 статті93 Закону №580-VIIIполіцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки, які складаються з щорічної основної оплачуваної відпустки тривалістю не менше тридцяти календарних днів, на яку мають всі поліцейські, незалежно від займаної посади та характеру виконуваної роботи, та з щорічної додаткової оплачуваної відпустки тривалістю не більше п`ятнадцяти діб, для одержання якої необхідна наявність спеціальної підстави - досягнення п`ятирічного стажу в поліції.

Правило про надання відпустки до кінця календарного року не є виключним, про що свідчать положення частин 8 та 11статті 93 Закону №580-VIII, якими передбачено, що поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання із чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

Системний аналіз наведених норм свідчить, щозакономне виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Одночасно, не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яку він уже отримав в попередньому календарному році. При цьому, за бажанням поліцейського, він може використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.

Тобто, у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), не використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.

Рішенням Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року №8-рп/2002в справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьоїстатті 124 Конституції України(справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) зазначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми, у яких визначені основні трудові права працівників -КЗпП України.

З огляду на неврегулювання положеннямиЗакону №580-VIIIта Порядку №260 питання компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за минулі роки, суд дійшов висновку про застосування при вирішенні спору у цій справі приписівКЗпП Українита Закону №504/96-ВР.

Так, як зазначалось, відповідно до частини 1статті 24 Закону №504/96-ВРі частини 1статті 83 КЗпП Україниу разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Отже, у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України, їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної так і додаткової відпусток.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року у справі № 160/10875/19. Також, постановою Верховного Суду від 04 лютого 2021 року (справа № 160/5393/19), від 31.03.2021 у справі №320/3843/20, від 26.05.2021 у справі №360/1362/20, від 04 листопада 2021 року у справі №440/5244/19.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач має статус учасника бойових дій з 2015 року.

З листа Ліквідаційної комісії Департаменту протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції України від 04.10.2021 № 38мс/40/01-2021, довідки Головного управління Національної поліції в Луганській області від 21.12.2022 № 273/111/19-2022, встановлено, що в 2016 році додаткова відпустка як учаснику бойових дій позивачу не надавалась. Додаткова відпустка як учаснику бойових дій за 2015 рік позивачем використана. Залишок невикористаної позивачем в минулих роках відпустки становить 3 доби щорічної основної оплачуваної відпустки та 1 доби додаткової оплачуваної відпустки за 2015 рік.

Отже, позивач має право на отримання компенсації за невикористану ним додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2016 рік, а також за 3 доби щорічної основної оплачуваної відпустки та 1 доби додаткової оплачуваної відпустки за 2015 рік.

З матеріалів справи вбачається, що позивача наказом Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України по особовому складу від 14.07.2016 № 76 о/с призначено на посаду як такого, що прибув в порядку переведення з Головного управління Національної поліції в Луганській області.

За приписами законодавства, визначальною обставиною для нарахування позивачу грошової компенсації за дні не використаної відпустки є факт звільнення. Тобто, під час звільнення зі служби, позивач набуває право на грошову компенсацію за невикористані дні відпуски.

Отже, оскільки позивача було звільнено саме зі служби в поліції з Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України, відповідно Департамент протидії наркозлочинності Національної поліції України є останнім місцем проходження служби позивача.

Відповідно грошову компенсацію за дні не використаної відпустки має виплачувати саме Департамент протидії наркозлочинності Національної поліції України.

Враховуючи викладене, суд погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовної вимоги про виплату сум індексації, колегія суддів зазначає на наступне.

Пунктом 4 ч.10ст.62 Закону № 580-VІІІ, передбачено, що поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.

Відповідно статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3 липня 1991 року № 1282-XII (далі Закон № 1282-XII), індексація грошових доходів населення-встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації-це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Статтею 2 вказаного Закону № 1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

У частині 5ст. 2 Закону № 1282-XII закріплено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

За змістомст. 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток).

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Частинами 1 та 2 ст.5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

За правилами ч.2ст.6 Закону № 1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації цих положеньЗакону Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року № 1078затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі Порядок №1078).

Згідно п.11 вказаного Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р.-місяця опублікуванняЗакону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз. 8 п. 4 Порядку).

Відповідно до п.6 Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другоїстатті 233 Кодексу законів про працю Українизазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

У вказаній справі Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Аналіз вищезазначених правових норм дає суду підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Наведений висновок викладений у пунктах 43-44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20.

Матеріали справи свідчать, що позивачу індексація грошового забезпечення за спірний період не нараховувалась та не виплачувалась.

Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені під час розгляду справи обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині наявності у відповідача обов`язку виплачувати позивачу індексацію грошового забезпечення в спірний період.

Стосовно доводів апелянта про те, що індексація грошового забезпечення позивачу повинна здійснюватися з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №782, суд вважає помилковими, оскільки така індексація прямо передбачена положеннямиЗакону України "Про Національну поліцію"таЗакону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 16 липня 2020 року у справі № 2140/1763/18 (адміністративне провадження № К/9901/12469/19).

Колегія суддів вважає, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходить службу та який виплачував йому грошове забезпечення за спірний період. І саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.

Суд не приймає посилання скаржника на відсутність бюджетних асигнувань на виплату індексації, та зауважує, що Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зазначав, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Щодо позовних вимог в частині виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, установленої Законом України Про індексацію грошових доходів населення, суд зазначає наступне.

Згідно статті 102 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII) пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначенихЗаконом України"Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

За ч. 1статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі Закон № 2262-ХІІ) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікуванняЗакону України"Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п`яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно доЗакону України"Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначенихпунктом 1частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку", а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Згідно ч.4статті 9 Закону № 2262-XII виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Службою судової охорони, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

За ч. 5 статті 9 Закону № 2262-XII, поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, співробітникам Служби судової охорони, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

За п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Як зазначалось, за п. 3 розділу І Порядку № 260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За унормуванням п. 6 розділу VI Порядку № 260 нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.

Згідно з пунктом 8 розділу VI Порядку № 260 одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п`яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання центрального органу управління поліцією, органів поліції, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандировані) поліцейські.

За п. 2, 5, 6, 8 розділу VI Порядку № 260, поліцейським, які звільняються із служби за власним бажанням та мають календарну вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно зпунктами 1і2постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" та зазначається кадровим підрозділом у наказі про звільнення поліцейського, якому передбачена виплата цієї допомоги.

Нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.

Одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п`яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання центрального органу управління поліцією, органів поліції, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандировані) поліцейські.

Згідно з пунктом 23 розділу І Порядку № 260 встановлено, що поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення.

При цьому до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні не включається винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах, антитерористичних операціях та інших заходах в умовах особливого періоду.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

День звільнення вважається останнім днем служби.

Згідно статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року № 2017-III, Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Як зазначалось, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід`ємною складовою частиною грошового забезпечення.

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення позивача для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.

Судом враховано правову позицію в постановах Верховного Суду від 11 грудня 2019 року в справі № 638/5794/17, від 27 грудня 2019 року в справі № 643/11749/17, від 30 квітня 2021 року у справі № 620/561/20, предметом розгляду яких було, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.

Отже, одноразова грошова допомога при звільненні мала розраховуватися відповідачем з урахуванням індексації грошового забезпечення, установленої Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Суд критично ставиться до тверджень скаржника, що спеціальним законодавством не передбачено врахування індексації грошового забезпечення при розрахунку одноразової допомоги, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України "Про Національну поліцію" та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.

Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року № 17рп(щодо повноважності Верховної Ради України) визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.

Ще однією ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин. Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України.

Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

За визначенням частини 3 статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Оскільки право на індексацію грошового забезпечення позивача, передбаченого Законом України "Про Національну поліцію" та Законом України "Про індексацію грошових доходів населення", порушено скаржником, воно підлягає відновленню в судовому порядку.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 823/2249/18, від 28 липня 2022 року у справі № 300/6805/21, від 26 січня 2022 року у справі № 520/8887/2020, які відповідно до частини 5статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Таким чином, оскільки перед звільненням позивача індексація нараховувались і виплачувались позивачу щомісяця, підстави вважати такі виплати одноразовими видами грошового забезпечення відсутні.

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 30.04.2013 у справі «Тимошенко проти України» (заява № 49872/11) вказав на необхідності дотримання принципу юридичної визначеності, який означає, що застосування національного законодавства має бути передбачуваним тією мірою, щоб воно відповідало стандарту «законності», передбаченому Конвенцією - стандарту, що вимагає, щоб усе законодавство було сформульовано з достатньою точністю для того, щоб надати особі можливість - за потреби, за відповідної консультації - передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, які може потягнути за собою її дія (параграф 264).

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду, які регламентують спірні правовідносини.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, тому, при таких обставинах, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України в особі Ліквідаційної комісії на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 р. у справі № 360/6615/21 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 р. у справі № 360/6615/21 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 30 листопада 2023 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді А.А. Блохін

І.В. Геращенко