Постанова

від 30.11.2023 по справі 646/3554/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 р.Справа № 646/3554/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Адміністративної комісії Основ`янського району м.Харкова на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.08.2023, головуючий суддя І інстанції: Демченко І.М., м. Харків, повний текст складено 10.08.23 року у справі №646/3554/23

за позовом ОСОБА_1

до Адміністративної комісії Основ`янського району м.Харкова

про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовною заявою (за підписом її представника адвоката Нев`ядомського А.Д.) до Адміністративної комісії Основ`янського району м.Харкова (далі по тексту - Адміністративна комісія, відповідач), в якій просила суд:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №21/2 від 12.07.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 181-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн. 00 коп.;

- закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що оскаржувана нею постанова Адміністративної комісії є протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Зазначає про недоліки при складанні постанови, на відсутність будь-яких доказів та обов`язкової ознаки об`єктивної сторони вчиненого правопорушення. Вважає, що відповідачем не доведено правомірність притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 181-1 КУпАП. Посилалася в обґрунтування своїх вимог на приписи ст.62 Конституції України.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.08.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Основ`янського району м. Харкова про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задоволено. Постанову адміністративної комісії Основ`янського району м. Харкова за №21/2 від 12.07.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.181-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн. скасовано і закрито справу про адміністративне правопорушення.

Адміністративна комісія, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила суд апеляційної інстанції скасувати рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.08.2023 року у справі №646/3554/23 за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Стягнути з позивачки на користь Адміністративної комісії судовий збір у розмірі 805 грн. 20 коп.

В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що суд першої інстанції приймаючи рішення не вивчив та не встановив усіх обставин, які мають значення для справи, не здійснив дослідження доказів та не дав їм належну правову оцінку, що спричинило прийняття незаконного та необґрунтованого рішення у справі, яке підлягає скасуванню. Посилається в обґрунтування своїх вимог на приписи Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП). Зазначає, що діяльність, що визначена як проституція, характеризується такими основними ознаками: діяльність сексуального характеру за винагороду чи іншу форму відшкодування за зайняття такою діяльністю. Вказує, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 07.06.2023 серія ВАВ 727412, ОСОБА_1 займалася проституцією за адресою АДРЕСА_1 , а саме надавала сексуальні послуги за грошову винагороду у розмірі 2000 грн. За даним фактом відносно позивачки було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.181-1 КУпАП (займання проституцією) Зазначає, що ОСОБА_2 під час складання зазначеного протоколу підписано та надано пояснення щодо суті самого порушення. Вказує, що Адміністративна комісія прийшла до висновку, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення від 07.06.2023 серія ВАВ 727412 дії позивачки правильно кваліфіковані за ч.1 ст.181-1 КУпАП (зайняття проституцією), оскільки характер обставин, за яких було виявлено правопорушницю, умови проживання, спосіб її життя наразі та відповідну модель поведінки, що її характеризує, у минулому, дають для цього об`єктивні підстави. Отже, вживаючи заходів щодо усунення порушення та запобігання у майбутньому, на позивачку було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн., що передбачений ч.1 ст. 181-1 КУпАП. Вказує, що протокол було складено за зайняття проституцією, передбаченою ч.1 ст.181-1 КУпАП, на підставі ст.255 КУпАП, уповноваженою на складання протоколу за даний вид правопорушення посадовою особою-співробітником органів внутрішніх справ. Посилається, що проколом про адміністративне правопорушення від 07.06.2023 серія ВАВ 727412, як письмовим доказом по справі, встановлено, що заяв та клопотань під час складання протоколу від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не надходило. Примірник зазначеного протоколу ОСОБА_1 добровільно отримала, про що свідчить особистий підпис. Про час та місце розгляду адміністративної справи повідомлена належним чином. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано при розгляді справи, що ДОП СДОП ВП ХРУП №1 ГУНП в Харківській області, капітан поліції Іваненко В.С. є суб`єктом адміністративних правовідносин, уповноваженим на складання адміністративного протоколу за даний вид правопорушення. Крім того, вказує, що судом першої інстанції не враховано, що протокол про адміністративне правопорушення від 07.06.2023 ВАВ №727412, як основний процесуальний документ у справі про адміністративне правопорушення, містить всі обов`язкові реквізити, що стосуються, насамперед, події правопорушення, особи порушника, обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, відомостей про тих, хто склав протокол і хто прийняв щодо нього відповідну постанову, як того вимагає ст. 256 КУпАП. Також, зазначає, що судом не було взято до уваги доводи відповідача щодо особистості та способу життя ОСОБА_1 , як доказу причетності до вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП, зокрема щодо оренди декількох квартир у м. Харкові за відсутності офіційних доходів. Посилається, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не враховано відсутність доказів вчинення психологічного тиску щодо правопорушниці з боку працівників поліції. Вважає, що рішення Червонозаводського районного суду від 10.08.2023 у справі №646/3554/23 є таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, а отже таким, що підлягає скасуванню.

ОСОБА_1 скористалася правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.304 КАС України, який поданий за підписом її представника адвокатом Нев`ядомським А.Д., в якому, зокрема, посилаючись на те, що відповідачем не доведено, що в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП, просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача, а рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.08.2023 року залишити без змін.

Розглянувши матеріали даної справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 07.06.2023 ДОП СДОП ВП № ХРУП №1 ГУНП в Харківській області Іваненком В.С. складено протокол серії ВАВ № 727412 про те, що 07.06.2023 о 16 год. 20 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 займалась проституцією за адресою: АДРЕСА_1 , а саме надавала сексуальні послуги за грошову винагороду у розмірі 2000 грн., чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.181-1 КУпАП.

На підставі вказаного протоколу Адміністративна комісія постановою №21/2 від 12.07.2023 притягнула ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.181-1 КУпАП та наклала адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.

Підставою для притягнення позивачки до адміністративної відповідальності стало встановлення факту зайняття нею проституцією.

ОСОБА_1 , вважаючи постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №21/2 від 12.07.2023 про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн. 00 коп. протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернулася до суду першої інстанції з позовною заявою.

Приймаючи рішення про задоволення позовної заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними доказами правомірність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивачки за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП, а відтак постанова Адміністративної комісії за №21/2 від 12.07.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.181-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн. підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно дост.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зіст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Стаття 280 КУпАПзакріплює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні

Відповідно до ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.

Статтею 218 КУпАП передбачено, що адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 181-1 цього Кодексу.

Приписами ч.1 ст.181-1 КУпАП передбачено, що зайняття проституцією тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері громадської моралі, під якою необхідно розуміти систему поглядів та уявлень, норм та оцінок, що регулюють поведінку людей.

Об`єктивна сторона даного адміністративного правопорушення полягає у здійсненні статевих контактів за матеріальну винагороду.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Приписами ч.1 ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з її правової природи та завдань, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Приписами ч.ч.1,2 ст.72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Як встановлено з матеріалів даної справи, ДОП СДОП ВП ХРУП №1 ГУНП в Харківській області капітаном поліції Іваненком Віктором Сергійовичем у відношенні гр. ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серія ВАВ №727412 від 07.06.2023 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП.

Зі змісту цього протоколу вбачається, що 07.06.2023 р. о 16 год. 20 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 займалась проституцією за адресою: АДРЕСА_1 , а саме надавала сексуальні послуги за грошову винагороду у розмірі 2000 грн., чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.181-1 КУпАП.

На підставі протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАВ №727412 від 07.06.2023 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП, Адміністративна комісія, дійшовши висновку, що в діях громадянки ОСОБА_1 наявне правопорушення, передбачене ч.1 ст.181-1 КУпАП, прийняла постанову від 12.07.2023 року №21/2 про накладення адміністративного стягнення, якою на останню накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що підставою для прийняття оспорюваної у даній справі постанови про накладення адміністративного стягнення відповідачем став лише зазначений вище протокол.

При цьому, варто зауважити, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним та достатнім доказом вини особи.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ), згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Наведене, в свою чергу означає, що особа не може бути притягнута до відповідальності, якщо її вину не буде доведено на підставі беззаперечних доказів, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням наведеного, при розгляді даної справи слід виходити з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності та брати до уваги, що відсутність належних доказів, які повинні покладатися в основу доказування винуватості особи, має тлумачитися на її користь.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення серія ВАВ №727412 від 07.06.2023 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП, який був підставою для прийняття оспорюваної постанови про накладення адміністративного стягнення, не є достатнім доказом вчинення правопорушення, оскільки протокол є предметом оцінки органу, який уповноважений на розгляд справи про адміністративне правопорушення, в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи у сукупності з іншими належними та допустимими доказами.

Обставини, викладені у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення, повинні бути перевірені та підтверджені за допомогою інших доказів, які б не викликали сумнівів у дотриманні процедури проведення огляду та доведеності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення від 07.06.2023 ВАВ №727412, як основний процесуальний документ у справі про адміністративне правопорушення, містить всі обов`язкові реквізити, що стосуються, насамперед, події правопорушення, особи порушника, обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, відомостей про тих, хто склав протокол і хто прийняв щодо нього відповідну постанову, як того вимагає ст. 256 КУпАП, то колегія відхиляє наведені доводи, як необґрунтовані та такі, що не узгоджуються із наведеними вже вище висновками.

Колегія суддів вважає, що відповідачем у справі не доведено належними та допустимими доказами правомірність притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.181-1 КУпАП.

Зокрема, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували передання позивачці грошових коштів (винагороди) за надання сексуальних послуг, тобто за зайняття проституцією; відповідних показань свідків, тощо.

Фактичних даних, на основі яких доведено вину позивачки у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП матеріали справи не містять.

При цьому, колегія суддів враховує той факт, що, як вбачається з протоколу №21/2 засідання Адміністративної комісії від 12.07.2023 року щодо розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 07.06.2023 ВАВ №727412 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП представником позивачки адвокатом Нев`ядомським А.Д. були висловлені заперечення щодо складання вказаного протоколу, посилаючись, зокрема, що останній було складено з порушеннями, зокрема, права на захист, із застосуванням до позивачки заходів психологічного впливу, однак, приймаючи оспорювану постанову про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, при цьому належної правової оцінки вказаним запереченням цього представника відповідачем не було надано.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 31.03.2020 року у справі №160/8046/18, принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, закріплений ч.4 ст.9 КАС України, зобов`язує суди вживати заходи для з`ясування всіх обставин у справі, у т.ч., шляхом витребування доказів з власної ініціативи.

Так, протокольною ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2023 витребувалися у відповідача пояснення щодо доказів вчинення позивачкою адміністративного правопорушення за ч.1 ст.181-1 КУпАП, які були враховані останнім під час прийняття оспорюваної постанови про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності.

На виконання зазначеної протокольної ухвали суду апеляційної інстанції відповідачем були надані до Другого апеляційного адміністративного суду письмові пояснення.

Разом з тим, досліджуючи зміст таких пояснень та надаючи їм правову оцінку, колегія суддів вважає, що вони не спростовують наведених вище висновків щодо відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували правомірність притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.181-1 КУпАП оспорюваною постановою відповідача.

На противагу доводам відповідача про те, що позивачка під час складання у відношенні неї протоколу надавала пояснення щодо обставин та суті справи, свою провину у зайнятті проституцією визнала у повному обсязі, фізично та психологічному тиску з боку поліції не піддавалася колегія суддів, зазначає, що обґрунтованих пояснень про неврахування заперечень позивачки та її представника адвоката Нев`ядомського А.Д. під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем до суду не було надано.

Щодо посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачка раніше притягалася до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків, а також те, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги доводи відповідача щодо особистості та способу життя ОСОБА_1 , як доказу причетності до вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП, зокрема, щодо оренди декількох квартир у м. Харкові за відсутності офіційних доходів, то колегія суддів відхиляє такі посилання, як такі, що не впливають на вирішення даної справи та не спростовують висновків суду у даній справі.

У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

Стаття 62 Конституції України закріплює принцип судочинства - презумпцію невинуватості, відповідно до якого особа, яка притягується до відповідальності може бути визнана винною і покараною лише за умови, якщо її вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена рішенням суду. Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування на особу, яка притягується до відповідальності. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП.

Відповідно до п.п.1,3 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспорюваної постанови про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи, та всупереч вимогам чинного законодавства.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, згідно ч.2 ст.77 КАС України не доведено правомірність оспорюваної постанови про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.181-1 КУпАП, яка є предметом оскарження у даній справі.

Відтак, доводи апеляційної скарги щодо правомірності оспорюваної постанови відповідача про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності є такими, що не знайшли свого обґрунтованого підтвердження у ході апеляційного перегляду даної справи.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова Адміністративної комісії за №21/2 від 12.07.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.181-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн. підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Одночасно, колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу (за підписом представника позивачки адвоката Нев`ядомського А.Д.), щодо пропущення відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.08.2023 року, оскільки ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 року було визнано причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, а процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.08.2023 року у справі №646/3554/23 поновлено.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

З огляду на приписи ст.139 КАС України відсутні правові підстави для задоволення вимог скарги відповідача щодо стягнення з позивачки на його користь судового збору у розмірі 805 грн. 20 коп.

Таким чином, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Адміністративної комісії Основ`янського району м.Харкова залишити без задоволення.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.08.2023 у справі №646/3554/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. МінаєваСудді В.А. Калиновський З.О. Кононенко