Постанова

від 29.11.2023 по справі 380/4844/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 380/4844/21 пров. № А/857/18118/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівБруновської Н.В. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Василюк В.Б.,

а також сторін (їх представників):

від пенсійного органу Полуліх Н.І.;

від відповідача - Бакум О.Є.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській обл. на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2023р. про заміну сторони виконавчого провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської обл. про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в наданні житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Качур Р.П., час та місце постановлення ухвали суду І інстанції: 14.09.2023р., м.Львів, дата складання повного тексту ухвали суду І інстанції: 15.09.2023р.),-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2023р. задоволено заяву заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну сторони виконавчого провадження; замінено боржника у виконавчому провадженні № 68063528 з Управління соціального захисту населення /УСЗН/ Львівської районної державної адміністрації /РДА/ на правонаступника Головне управління /ГУ/ Пенсійного фонду /ПФ/ України у Львівській обл. (а.с.114-116).

Вказану ухвалу суду в апеляційному порядку оскаржило ГУ ПФ України у Львівській обл., який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення питання щодо заміни сторони виконавчого провадження, просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну сторони виконавчого провадження відмовити (а.с.119-120).

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що згідно усталеної судової практики заміна сторони в адміністративній справі допускається до закінчення її розгляду судами відповідних інстанцій та набранням остаточним судовим рішенням у справі законної сили.

У свою чергу, на стадії примусового виконання судового рішення, як завершальної стадії судового провадження, передумовою для заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником є відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому законом, та звернення до суду, що розглянув справу, державного виконавця або заінтересованої особи.

Натомість, чинне процесуальне, законодавство не дає суду можливості допускати заміну сторони в адміністративній справі в порядку процесуального правонаступництва після набрання остаточним судовим рішенням законної сили.

В розглядуваному випадку перехід до іншого суб`єкта владних повноважень певних обов`язків, які були предметом судового розгляду, не є процесуальним правонаступництвом в розумінні положень КАС України. За таких обставин суд не має підстав замінювати боржника у виконавчому провадженні на іншу особу, яка має самостійну правосуб`єктність, але не була залучена до розгляду, справи, а отже, має право заявляти інші заперечення та доводи проти позовних вимог, які не були предметом судового дослідженні при розгляді справи за участі первісного відповідача.

Отже, покладання певних обов`язків на іншого суб`єкта владних повноважень, до якого перейшли функціональні повноваження у спірних правовідносинах, можливо лише шляхом пред`явлення іншого позову з боку позивача.

Інші учасники справи не подали до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника пенсійного органу на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2021р. позов ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення УСЗН Перемишлянської РДА Львівської обл. про відмову в наданні житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період 2018, 2019 років гр. ОСОБА_1 , оформлене протоколом № 13 від 03.12.2020р. засідання Комісії по розгляду заяв та скарг громадян, пов`язаних з наданням населенню житлових субсидій, при Перемишлянській РДА; зобов`язано УСЗН Перемишлянської РДА Львівської обл. прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період 2018, 2019 років за адресою її проживання (а.с.56-62).

19.11.2021р. суд видав виконавчий лист № 380/4844/21 на виконання рішення суду від 22.07.2021р. в справі № 380/4844/21 (а.с.69, 97).

Згідно постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) ВП № 68063528 від 18.01.2022р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 380/4844/21, виданого 19.11.2021р. про зобов`язання УСЗН Перемишлянської РДА Львівської обл. прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період 2018, 2019 років за адресою її проживання (а.с.73).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2022р. замінено боржника у виконавчому провадженні ВП № 68063528 з УСЗН Перемишлянської РДА Львівської обл. на правонаступника - УСЗН Львівської РДА (а.с.88-89).

10.08.2023р. до суду першої інстанції надійшла заява заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 380/4844/21, виданого 19.11.2021р. Львівським окружним адміністративним судом (вх. № 62227 від 10.08.2023р.), якій просить замінити сторону боржника у виконавчому провадженні, а саме: із УСЗН Львівської РДА на ГУ ПФ України у Львівській обл. (а.с.95-96).

В обґрунтування поданої заяви зазначив про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів /КМ/ України № 1041 від 16.09.2022р. «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України» з 01.10.2022р. виплату та з 01.12.2022р. призначення житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу здійснює ПФ України. За рішенням Уряду проведена поетапна передача функцій адміністрування житлових субсидій та пільг ПФ України.

За таких обставин є наявними підстави для заміни первісного боржника виконавчого провадження орган соціального захисту населення на пенсійний орган.

Вирішуючи питання щодо заміни сторони виконавчого провадження та задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що для вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні у цій справі слід з`ясувати, кому на даний час належать повноваження щодо призначення та виплати житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, з урахуванням її правового статусу, в т.ч. і розгляду заяв/скарг щодо такого виду правовідносин.

Згідно з п.2 постанови КМ України № 1041 від 16.09.2022р. «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України» ПФ України забезпечує з 1 жовтня 2022 виплату та з 1 грудня 2022 призначення житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; продовжує утримувати суми надміру виплачених житлових субсидій, рішення про які прийнято структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міський, районних у містах рад, згідно з актами приймання-передачі відповідних справ про одержувачів житлових субсидій.

Таким чином, пенсійний орган компетенційно набув статусу правонаступника у правовідносинах, які раніше законодавчо були закріплені за УСЗН Львівської РДА в частині прав та обов`язків щодо призначення та виплати житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції підставними і такими, що відповідають нормам діючого процесуального законодавства та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Із змісту наведеної норми слідує, що заміна сторони виконавчого провадження є можливою лише у випадку вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, при цьому під час розгляду вказаного питання підлягають дослідженню докази, які підтверджують факт вибуття сторони виконавчого провадження, а також підстави для правонаступництва відповідної особи.

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.

Також згідно ч.5 ст.15 Закону України № 1404-VIII від 02.06.2016р. «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За приписами ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Системний аналіз вказаних норм вказує на те, що інститут заміни сторони виконавчого провадження за своїм змістом є аналогічний інституту процесуального правонаступництва (ст.52 КАС України). Разом з тим, норми ст.379 КАС України спрямовані на продовження виконавчого провадження у разі вибуття його сторони із заміною її іншою особою.

Виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов`язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження.

З огляду на зміст ст.52 КАС України процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні ст.52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Отже, ухвала про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є документом, що забезпечує виконання рішення та фактично є його невід`ємною частиною, а тому заміна сторони в зобов`язанні (правонаступництво) на стадії виконавчого провадження є зміною судового рішення, передбаченою чинним законодавством, що оформлюється ухвалою. Оскарження такої ухвали варто розуміти як оскарження судового рішення.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2019р. (справа № 905/1956/15), також вона відображена у постановах Верховного Суду від 12.06.2018р. у справі № 2а-23895/09/1270, від 13.03.2019р. у справі № 524/4478/17, від 20.02.2019р. у справі № 826/16659/15.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

Також згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 09.11.2020р. в справі № 826/14670/16, під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно-правові відносини нового суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) на місце суб`єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.

В розглядуваному випадку заміна боржника у виконавчому провадженні зумовлена наслідками прийняття КМ України постанови № 1041 від 16.09.2022р. «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України», згідно якого ПФ України забезпечує з 1 жовтня 2022 виплату та з 1 грудня 2022 призначення житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; продовжує утримувати суми надміру виплачених житлових субсидій, рішення про які прийнято структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міський, районних у містах рад, згідно з актами приймання-передачі відповідних справ про одержувачів житлових субсидій.

Звідси, пенсійний орган компетенційно набув статусу правонаступника у правовідносинах, які раніше законодавчо були закріплені за УСЗН Львівської РДА в частині прав та обов`язків щодо призначення та виплати житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг.

За наведених обставин та вказаного правового регулювання, є наявними ознаки публічного правонаступництва, оскільки одночасно із передачею пенсійним органам функцій щодо призначення та виплати житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг відбулось передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) та прийняття такої компетенції іншим органом (в розглядуваному випадку ГУ ПФ України у Львівській обл.).

Водночас, доводи апелянта про необхідність ініціювання позивачем аналогічного позову до ГУ ПФ України у Львівській обл. колегія суддів вважає помилковими, оскільки розглядуваний спір вирішений в судовому порядку, доводам відповідача надана правова оцінка, а рішення суду набуло законної сили.

Відтак, спірне питання заміни сторони виконавчого провадження постало на стадії виконання судового рішення, а тому виходячи із компетенції апелянта, саме він може виконати рішення суду згідно виданого виконавчого листа. Таке виконання судового рішення не призводить до будь-яких порушень прав та інтересів ГУ ПФ України у Львівській обл., оскільки в цих правовідносинах він реалізує теперішню свою компетенцію і не повинен ставити під сумнів акт правосуддя, який набрав законної сили. Також статус боржника у виконавчому провадженні не позбавляє можливості пенсійного органу висловлювати свої заперечення щодо дій державного виконавця, звертатися до суду із заявами роз`яснення рішення тощо.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає заяву заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну сторони виконавчого провадження своєчасною, підставною та обґрунтованою.

За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність застосування у розглядуваному випадку приписів ст.379 КАС України та щодо наявності обставин для проведення заміни сторони виконавчого провадження, а тому оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам закону.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність винесеної ухвали суду не впливають та висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстави для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Згідно ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ГУ ПФ України у Львівській обл.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській обл. на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2023р. про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі № 380/4844/21 залишити без задоволення, а вказану ухвалу суду без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській обл.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: Р. М. Шавель Судді: Н. В. Бруновська С. М. Кузьмич Дата складання повного тексту судового рішення: 30.11.2023р.