Ухвала

від 29.11.2023 по справі 947/25948/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/25948/23

Провадження № 1-кс/947/15267/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2023 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 заявника ОСОБА_4 розглянувши клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту на майно, який було накладено на підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси від 18.08.2023 року у справі №947/25948/23, -

В С Т А Н О В И В:

27.11.2023р. до слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло вказане клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту на майно, який було накладено на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18.08.2023 року у справі №947/25948/23.

Заявник звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту на майно вилученого в ході в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник вказує, що було вилучено карабін Diamondback Fireaems LLC, DB-15, Rem., № НОМЕР_1 , який належить йому ОСОБА_5 на праві власності. Він не є фігурантом в даному кримінальному провадженні, а тому просить скасувати арешт з майна.

В судовому засіданні заявник та його представник адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив його задовольнити, вказавши, що на вказаний карабін власник майна має дозвіл який чинний. Крім того долучили до матеріалів клопотання висновок експерта №175 від 20.11.2023 року.

Слідчий до суду не з`явився направив заяву про розгляд справи за його відсутності, залишив це питання на розсуд суду.

Дослідивши клопотання та матеріали доданих до нього вважаю, що клопотання підлягає задоволенню.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ч.4 ст.41Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Під час вирішення питання про наявність підстав для застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка визначає, що ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенціїз правлюдини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобовязує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ у справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року. У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенціїз правлюдини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також Європейський суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття таких заходів.

Згідно ч. 1 ст.318ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно із Узагальненням судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, інформацію про що заслухано та обговорено на засіданні пленуму ВССУ, яке відбулося 07.02.2014 року, зазначається, що щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18.08.2023 року у справі №947/25948/23 було накладено арешт на майно вилученого в ході в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник вказує, що було вилучено карабін Diamondback Fireaems LLC, DB-15, Rem., № НОМЕР_1 та боєприпаси до нього.

Судом досліджено висновок експерта №175 від 28.11.2023 року судової економічного дослідження згідно якого експерт вказує, що докази якими обґрунтовувався висновок від 24.08.2023 року Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_4 не підтвердились та не огрунтовуються.

Накладаючи арешт майно, слідчий суддя виходив з того, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ст.368-5 КК України, а також те, що вилучені речі, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні, з метою забезпечення їх збереження, вважаю необхідним клопотання слідчого задовольнити.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього додатки слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час триває досудове розслідування, пройшов значний проміжок часу, слідчий не заперечував проти скасування арешту з майна заявленого заявником, водночас продовження дії арешту на майно позбавляє можливості здійснювати свої права на користування та розпорядження своїм майном.

Слідчий суддя також враховує, що представником власника майна усунуті підстави на яві посилався слідчий суддя під час відмови у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, а саме надано документи щодо легальності зберігання зброї та боєприпасів.

Фактичні обставини справи свідчать про відсутність потреби для подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, ухвали слідчого судді від 07.11.2023 року було виконано, а тому на даний момент відпала необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 167, 170 - 174 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту на майно, який було накладено на підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси від 18.08.2023 року у справі №947/25948/23 - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18.08.2023 року у справі №947/25948/23, з майна, яке було вилучено в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

-карабін DIAMONDBACKDB15, серія DB Номер 9M00686, два магазини до нього та чохол кольору хакі; один набій з маркуванням Sb 223rem; один набій з маркуванням 9mm luger r; 150 одиниць набоїв з маркуванням Gfl 9x21; 327 одиниць набоїв з маркуванням Cbc 9x21.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчими, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №42023164690000040.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1