Ухвала

від 01.12.2023 по справі 521/22516/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/22516/23

Номер провадження:1-кс/521/4090/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2023 року м. Одеса

Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одеса клопотання слідчого СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Малиновської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023163470000604 від 06.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області звернувся до слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси з клопотанням, погодженим з прокурором, про арешт майна у кримінальному проваджені, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12023163470000604 від 06.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12023163470000604 від 06.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, тобто - у сприянні незаконного переправлення осіб через державний кордон України, наданням засобів та усунення перешкод, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів. 15.11.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Так, відповідно до санкції статті кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено, що такі дії караються позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років із конфіскацією майна. Тобто, під час судового розгляду вказаного правопорушення, у судді є всі підстави призначити відповідне покарання з конфіскацією майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно п.3 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально- правового характеру щодо юридичної особи; ,

У випадку, передбаченому п.3 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Під час досудового розслідування встановлено, що згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно довідка №354617536 від 16.11.2023 року ОСОБА_5 має у приватній власності земельну ділянку з кадастровим номером 5123781700:01:001:0155, з площею 2.0143 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 305360451237 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ОД № 047133, виданого 13.04.2044 року.

Так, ОСОБА_5 знаючи про те, що вона притягується до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину та покарання за який передбачає конфіскацію майна, може вжити заходів, що спрямовані на відчуження, переоформлення власного майна, яке може бути в подальшому конфісковано.

На підставі викладеного, враховуючи, що з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, виникла необхідність у накладені арешту

Підставою для накладення арешту на майно, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Слідчий ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 01.12.2023 року надала до суду заяву, відповідно до змісту якої просила здійснити розгляд клопотання за відсутності її та прокурора.

Власник майна в судове засідання не викликався відповідно до вимог ч.2 ст.172 КПК України.

Дослідивши матеріали справи, суть клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте вказані положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Приймаючи до уваги, що підозрювана має у власності зазначене нерухоме майно, відповідно до матеріалів кримінального провадження обгрунтовано підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого та необхідністю накладення арешту на майно підозрюваної з метою забезпечення можливого виконання рішення суду в частині конфіскації майна враховуючи, що не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Малиновської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023163470000604 від 06.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України- задовольнити.

Накласти арештна нерухомемайно зметою забезпеченняконфіскації майнаяк видупокарання,яке направі приватноївласності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , напідставі державногоакту направо власностіна земельнуділянку ОД№ 047133,виданого 13.04.2044року,саме: земельну ділянку з кадастровим номером 5123781700:01:001:0155, з площею 2.0143 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 305360451237.

Заборонити відчужувати, розпоряджатись та користуватись зазначеним майном до прийняття рішення по кримінальному провадженню.

Виконання ухвали про арешт майна негайно доручити слідчому та прокурору.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1