Рішення

від 21.11.2023 по справі 643/8769/20

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/8769/20

Провадження № 2/643/1609/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2023 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - Поліщук Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Костенюк А.В.,

розглянувши у відкритому судового засіданні у приміщенні суду в м. Харкові в порядкузагального позовногопровадження цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЛБІ», третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Клопотов Станіслав Давидович, про скасування державної реєстрації прав, визнання договорів недійсними та зобов`язання звільнити земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В:

Харківська міська рада звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю НАЛБІ», третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Клопотов С.Д., про скасування державної реєстрації прав, визнання договорів недійсними та зобов`язання звільнити земельну ділянку в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить скасувати державну реєстрацію права власності з відкриттям розділу на нежитлову будівлю літ. «Б-1», загальною площею 33,1 кв. м. по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2024514763101, індексний номер рішення 51002149); визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки нежитлової будівлі № 366 від 10.02.2020, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «НАЛБІ» посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І.; визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки нежитлової будівлі № 377 від 11.02.2020, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «НАЛБІ» посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І.; зобов`язати ТОВ «НАЛБІ» (код ЄДРПОУ 38385531) звільнити зайняту земельну ділянку по АДРЕСА_1 від нежитлової будівлі літ. «Б-1» загальною площею 33,1 кв.м з приведенням її у придатний для подальшого використання стан та стягнути судові витрати по справі.

В обґрунтуванняпозову посилаютьсяна те,що відділом контролю за розміщенням малих архітектурних форм та тимчасові споруд Департаменту територіального контролю Харківської міської ради під час здійснення заходів самоврядного контролю виявлено факт розміщення тимчасові споруди (павільйону) біля будівлі по АДРЕСА_1 . За інформацією Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 04.03.2020 рішень щодо продажу земельної ділянки під вказаним об`єктом міською радою не приймалось, договори оренди на оформленні не перебувають. Земельна ділянка за вказаною адресою перебуває у комунальній власності. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (далі - Реєстр) за ОСОБА_1 04.02.2020 вперше з відкриттям розділу було зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. «Б-1», загальною площею 33,1 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2024514763101, індексний номер рішення 51002149). Згідно відомостей з Реєстру ОСОБА_2 є першим власником цієї нежитлової будівлі, оскільки право набуто не за договором щодо його відчуження. Державна реєстрація прав проведена державним реєстратором приватним нотаріусом ХМНО Клопотовим С.Д. Підставою для проведення державної реєстрації права власності державним реєстратором визначені: технічний паспорт № 81884, виданий 04.02.2020 ТОВ «ЛІМІНГТОН»; довідка № 81884, видана 04.02.2020 ТОВ «ЛІМІНГТОН». Інших документів для проведення державної реєстрації прав ОСОБА_1 державному реєстратору не надавалось. Таким чином, на підставі лише технічного паспорту та довідки, виготовлених ТОВ «ЛІМІНГТОН» ОСОБА_1 набув права власності на нежитлову будівлю літ. «Б-1», загальною площею 33,1 кв.м по АДРЕСА_1 . Будь-яка інформація щодо прийняття до експлуатації спірного об`єкту у міській раді відсутня. Реєстрація речових прав на спірну нежитлову будівлю за вказаною адресою проведена державним реєстратором Клопотовим С.Д. за відсутності документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно та відомостей про присвоєння такому об`єкту адреси.

В подальшому, ОСОБА_1 здійснив дії щодо відчуження спірного об`єкту нерухомого майна шляхом укладення договору купівлі-продажу. 10.02.2020 ОСОБА_2 відчужив 1/2 нежитлової будівлі літ. «Б-1», загальною площею 33,1 кв.м по АДРЕСА_1 уклавши договір купівлі-продажу № 366 від 10.02.2020 з ТОВ «НАЛБІ», посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. Також, 11.02.2020 ОСОБА_1 відчужив 1/2 нежитлової будівлі літ. «Б-1», загальною площею 33,1 кв.м по АДРЕСА_1 уклавши договір купівлі-продажу № 377 від 11.02.2020 з ТОВ «НАЛБІ», посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. ОСОБА_1 відчужив спірний об`єкт нерухомості, уклала спірні договори купівлі - продажу з метою уникнути заходи цивільної відповідальності та застосування в майбутньому аргументів добросовісного набувача новим власником за оспорюваними цивільними договорами. Відповідно, ТОВ «НАЛБІ» стало власником нежитлової будівлі літ. «Б-1», загальною площею 33,1 кв.м. по АДРЕСА_1 .

Таким чином, реєстрація речових прав на спірний об`єкт є незаконною та протиправною. Державна реєстрація речових прав на зазначений об`єкт нерухомого майна порушує права міської ради як власника земельної ділянки, зачіпає її інтереси як органу, що присвоює адреси об`єктам нерухомого майна.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 04.06.2020 відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження.

Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 08.03.2022 року №2/0/9/-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», змінено територіальну підсудність Московського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м. Полтави.

Ухвалою Октябрського районного суду від 01.03.2023 року справу прийнято до провадження.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 04.04.2023 задоволено клопотання представника позивача та дану цивільну справу передано на розгляд до Московського районного суду м. Харкова.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 16.05.2023 вказану справу прийнято до провадження, відкрито провадження в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

25.07.2023 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи до судового розгляду.

Представник позивача Гусєва А.В. подала клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, зазначивши, що не заперечує проти заочного розгляду справи. Просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю «НАЛБІ», будучи повідомленими про час та місце розгляду справи згідно зіст. 128 ЦПК України, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, правом на подання відзиву на позов не скористалися.

Третя особа-приватний нотаріусХарківського міськогонотаріального округуКлопотов С.Д.в судовезасідання нез`явився,письмових поясненьщодо предмета спору не подавав.

Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з`явились, суд, керуючись ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

На підставі ухвали суду від 21.11.2023 проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст.280-282ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідно до них правовідносини встановив наступне.

10.02.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «НАЛБІ» було укладено договір купівлі-продажу 1/2 частки нежитлової будівлі, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та зареєстровано в реєстрі за № 366 (а.с.32-33 т.1). Предметом цього договору була продаж 1/2 частки нежитлової будівлі літ. Б-1, загальною площею 33,1 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , ТОВ «НАЛБІ».

Крім того, 11.02.2020, між ОСОБА_1 та ТОВ «НАЛБІ» було укладено договір купівлі-продажу 1/2 частки нежитлової будівлі, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та зареєстровано в реєстрі за № 377 (а.с.30-31 т.1). Предметом цього договору була продаж 1/2 частки нежитлової будівлі літ. Б-1, загальною площею 33,1 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , ТОВ «НАЛБІ».

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 209516087 від 20.05.2020 за ТОВ «НАЛБІ» 10.02.2020 та 11.02.2020 було зареєстроване право власності по 1/2 частці нежитлової будівлі літ. Б-1, загальною площею 33,1 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договорів купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 10.02.2020 за № 366 та 11.02.2020 за № 377 (а.с.26-29).

Підставою для проведення державної реєстрації права власності державним реєстратором визначені: технічний паспорт № 81884, виданий 04.02.2020 ТОВ «ЛІМІНГТОН»; довідка № 81884, видана 04.02.2020 ТОВ «ЛІМІНГТОН».

Згідно відомостей з Реєстру ОСОБА_2 є першим власником цієї нежитлової будівлі.

Відповідно до відомостей технічного паспорту та довідки від 04.02.2020, поданих відповідачем ОСОБА_1 для реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомості, нежитлова будівля літ. Б-1 у АДРЕСА_1 , відповідає таким характеристикам: загальна площа 33,1 кв.м., рік побудови 1989.

При цьому,відповідно дослужбової запискиначальника відділуконтролю зарозміщенням малихархітектурних формта тимчасовихспоруд ОСОБА_3 від 28.04.2020відділом контролюза розміщенняммалих архітектурнихформ татимчасовихспоруд під час здійснення заходів самоврядного контролю виявлено факт самовільного розміщення тимчасової споруди (павільйону) біля будинку по АДРЕСА_1 . Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано нежитлову будівлю літ. Б-1, загальною площею 33,1 кв.м. за ТОВ «НАЛБІ» (а.с.16 т.1).

За інформацією Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 04.03.2020 рішень щодо продажу земельної ділянки під вказаним об`єктом міською радою не приймалось, договори оренди на оформленні не перебувають (а.с.21 т.1). Зазначена інформація також підтверджується інформацією у листі від 02.03.2020 ГУ Держгеокадастру у Харківській області (а.с.23 т.1).

Як вбачається з листа заступника директора Департаменту містобудування та архітектури начальника відділу підготовки розпорядчих актів Артибаш Н.І. рішення Харківської міської ради стосовно надання земельної ділянки у власність або користування для здійснення будівництва, збереження зазначеного об`єкту не приймались. Присвоєння, зміна та впорядкування адреси об`єкту по АДРЕСА_1 не проводилась. Паспорт прив`язки об`єкту за вищезазначеною адресою та у відповідності до наданих схем не видавались (а.с.24 т.1).

Згідно зп."б"ч.1ст. 80ЗЗК України суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону ( частина першаст. 116 ЗК України).

Статтею 125ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом ст.1Закону України"Продержавний контрольза використаннямта охороноюземель" про самовільне зайняття земельної ділянки свідчить вчинення особою будь-якої дії, спрямованої на фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дії, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що незаборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

За вимогамист. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбаченихст. 31 цього Закону. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених ст. 31 цього Закону.

Статтею 31 цього Законупередбачено, що для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Одночасно з цим, спірна будівля не є присадибною будівлею або спорудою, а отже на неї відповідні правила навіть не розповсюджуються (спірна будівля не знаходиться у складі домоволодіння).

За загальним правилом, визначеним ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Порядок прийняття об`єктів будівництва до експлуатації визначенийст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Об`єкт будівництва приймається до експлуатації після завершення будівельних робіт.

Відповідно до ст.26Закону України«Про регулюваннямістобудівної діяльності» проведенню державної реєстрації прав на об`єкт нерухомого майна має передувати прийняття його до експлуатації.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Положеннями ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

До визначених пунктом 14 «інших документів» можна віднести декларацію про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат готовності.

Так, згідно п. 13 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461(у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для оформлення права власності на нього.

Пунктом 41 Порядку унормовано, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Інформації щодо прийняття до експлуатації спірного об`єкту матеріали справи не містять, як і не містять жодних посилань на докази на підтвердження здійснення співвідповідачем ОСОБА_1 будівництва спірної будівлі відповідно до вимог чинного законодавства, введення її в експлуатацію та присвоєння спірній будівлі адреси у встановленому законодавством порядку.

Натомість відповідно до заяви ТОВ «НАЛБІ» від 25.03.2020 та від 21.04.2020, які адресовані Харківському міському голові, ТОВ «НАЛБІ» прохало надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 0,0075 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. Б-1 (магазин) (а.с.19-20 т.1), що в свою чергу підтверджує, що право власності на нежитлову будівлю зареєстровано у Реєстрі без правових підстав.

Матеріали справи не містять посилань на докази формування земельної ділянки, на якій розташована спірна нежитлова будівля, присвоєння їй кадастрового номера, а також посилань на докази, які б підтверджували наявність у ОСОБА_1 права власності або права користування земельною ділянкою.

Таким чином, реєстрація речових прав на спірну нежитлову будівлю за вказаною адресою проведена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим С.Д. за відсутності документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно та відомостей про присвоєння такому об`єкту адреси.

Державна реєстрація речових прав на зазначений об`єкт нерухомого майна порушує права міської ради як власника земельної ділянки, зачіпає її інтереси як органу, що присвоює адреси об`єктам нерухомого майна.

При цьому, ОСОБА_1 здійснив відчуження спірного об`єкту нерухомого майна шляхом укладення договору купівлі-продажу від 10.02.2020 за № 366 та від 11.02.2020 за № 377, яким здійснив продаж по 1/2 нежитлової будівлі літ. «Б-1», загальною площею 33,1 кв.м по АДРЕСА_1 ТОВ «НАЛБІ» та відповідно, ТОВ «НАЛБІ» стало власником нежитлової будівлі літ. «Б-1», загальною площею 33,1 кв.м. по АДРЕСА_1 .

Частиною 1 ст.215ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною першоюстатті 203 ЦК України, за якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 3 ст.215цього Кодексу якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 216ЦК України передбачає загальні наслідки недійсності правочину, відповідно до яких недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, а згідно зі статтею 236ЦК України правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі №638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зроблено висновок, що «недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим».

Підстави недійсності правочину повинні існувати саме на момент його укладення, усі сумніви та зміна намірів і ставлення до укладеного правочину, що виникли після моменту укладення, не впливають на його дійсність, а можуть слугувати виключно підставами для його розірвання, якщо це передбачено законом для такої правової ситуації.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2016 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам роз`яснено, якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача.

Таким чином, ОСОБА_1 не мав правових підстав здійснювати відчуження нежитлової будівлі літ. «Б-1», загальною площею 33,1 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а тому до спірних договорів від 10.02.2020 та 11.02.2020 застосовуються правові наслідки недійсності правочинів, які передбачені статтею 215 ЦК України.

Щодо вимоги позивача про звільнення зайнятої земельної ділянки по АДРЕСА_1 від нежитлової будівлі літ. «Б-1» загальною площею 33,1 кв.м з приведенням її у придатний для подальшого використання стан, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2ст. 152 ЗК Українивласник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1ст. 321 ЦК України).

Одним зі способів захисту права користування майном є припинення дії, яка це право порушує (п. 3 ч. 2ст. 16 ЦК України), - усунення перешкод у здійсненні права користування майном.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 33 Постанови № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначав, що застосовуючи положенняст. 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суди мають враховувати, що відповідно до положень ст.ст.391,396 ЦК України, позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Отже вимога про звільнення земельної ділянки по АДРЕСА_1 від нежитлової будівлі літ. «Б-1» загальною площею 33,1 кв.м. з приведенням її у придатний для подальшого використання стан стан також підлягає задоволенню.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат, суд вирішує у відповідності до ст. 141 ЦПК України, якою визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12,13,43,49,76-78,81,141, 258-259,263,264,265,273,280-282, 352 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити .

Скасувати державну реєстрацію права власності з відкриттям розділу на нежитлову будівлю літ. «Б-1», загальною площею 33,1 кв. м. по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2024514763101, індексний номер рішення 51002149).

Визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки нежитлової будівлі № 366 від 10.02.2020, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «НАЛБІ» посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки нежитлової будівлі № 377 від 11.02.2020, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «НАЛБІ» посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І.

Зобов`язати ТОВ «НАЛБІ» (код ЄДРПОУ 38385531) звільнити зайняту земельну ділянку по АДРЕСА_1 від нежитлової будівлі літ. «Б-1» загальною площею 33,1 кв.м з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

Стягнути з ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «НАЛБІ» на користь Харківської міської ради судовий збір у розмірі 10041 (десять тисяч сорок одну) грн. 00 коп. в рівних частках по 5020 (п`ять тисяч двадцять) грн. 50 коп. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складений 30.11.2023.

Позивач: Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, місцезнаходження за адресою: м. Харків, м-н Конституції, буд. 7.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЛБІ», код ЄДРПОУ 38385531, адреса: м. Харків, пр-т. Тракторобудівників, 92Д.

Третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Клопотов Станіслав Давидович, адреса: м. Харків, пров. Короленка, буд.19.

Суддя Т. В. Поліщук