Ухвала

від 30.11.2023 по справі 760/33211/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/33211/21

2-др/760/152/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення заяви без розгляду

30 листопада 2023 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді - Зуєвич Л.Л.,

розглянувши матеріали заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; e-mail представника: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 02.11.2023 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, - відмовлено.

07.11.2023 до суду засобами поштового зв`язку надійшла заява представника відповідача, датована 02.11.2023, в якій ставиться питання про ухвалення додаткового рішення у даній справі, яким вирішити питання про стягнення витрат на правничу допомогу.

Протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 09.11.2023 для розгляду вказаної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 13.11.2023 для розгляду заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу на 30.11.2023 призначено судове засідання.

Щодо заяви відповідача про залишення без розгляду заяви про розподіл судових витрат

30.11.2023 до початку судового засідання до суду надійшла заява за підписом ОСОБА_2 , датована 29.11.2023, в якій вона просить суд: «скасувати засідання, яке призначене на 30.11.2023р. 14.30 годину про розподіл судових витрат, в зв`язку з тим, що нам з ОСОБА_1 , вдалося домовитися врегулювати питання про витрати мирним шляхом. Претензій один до одного не маємо».

Відповідна заява підписана особисто ОСОБА_2 , відомостей та обставин які б свідчили про недостовірність її підпису на такій заяві та, відповідно, сумніву у достовірності її волевиявлення, наразі у суду немає.

Проаналізувавши зміст такої заяви, суд кваліфікує її як таку, що подана в порядку ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді завяви та застосовані ним норми права

Дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати до суду заяви та клопотання.

Подання заяви про залишення позову без розгляду є правом позивача, яке не може бути обмежено судом.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (принцип диспозитивності цивільного судочинства). Відповідна правова позиція викладена у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.07.2020 у справі № 585/2152/19 (провадження № 61-4450св20) та від 11.04.2019 у справі № 712/13263/17 (провадження № 61-29936св18).

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.07.2022 у справі № 388/1029/20 (провадження № 61-5083св22):

«За змістом статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це його диспозитивне право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Закріплене за позивачем право на подання такої заяви є абсолютним. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд.

Суд зобов`язаний залишити подану заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням.

Таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2020 року у справі № 548/2531/18 (провадження № 61-2228св20), від 29 червня 2021 року у справі № 505/3083/13-ц (провадження № 61-4773св19), від 04 квітня 2022 року у справі № 441/1609/19 (провадження № 61-20050св21)».

Враховуючи, що звернення з заявою про залишення позову (заяви) без розгляду є диспозитивним правом особи, здійснено до початку розгляду відповідної заяви по суті, і залишення її без розгляду не суперечить закону і не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін та держави, суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача та залишити заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, - без розгляду.

Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 353 ЦПК України ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 13, 43, 49, 257, 259-261, 352-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_2 про залишення без розгляду заяви її представника про розподіл судових витрат - задовольнити.

Заяву представника відповідача ( ОСОБА_2 ) про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у цивільній справі № 760/33211/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Суддя Л. Л. Зуєвич