Рішення

від 01.12.2023 по справі 910/14711/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

01.12.2023Справа № 910/14711/23 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу №910/14711/23 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код 40538421, адреса: пл.ІВАНА ФРАНКА,5,Київ 1,01001, адреса для листування: вул.. Жилянська, 83/53, м. Київ, 01032; е-mail: energozbut@kte.kmda.gov.ua ) до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» (код 38283024, просп. Валерія Лобановського, 51, м. Київ, 03110) про стягнення 579 992,10 грн., без виклику представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - позивач, Підприємство) звернулося з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» (далі - відповідач, Інститут) про стягнення 579 992,10 грн., з яких: 487 319,05 грн. заборгованості; 15 766,64 грн. інфляційна складова боргу, 5 486,79 грн. 3% річних, 71 419,62 пені та 8 699,88 грн. витрат зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зі сторони відповідача обов`язку з оплати за спожиту теплову енергію за період з грудня 2022 по березень 2023(включно).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі №910/14711/23; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

12.10.2023 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому визнавав наявність заборгованості за спожиту теплову енергію за вказаний період.

Відповідач повідомив суд, що приміщення інженерного корпусу Інституту орендує Державна установа «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України», що фінансується за державні кошти.

Через введення військового стану Орендар та Орендодавець опинилися в складних фінансових становищах, що унеможливило Інститут вчасно здійснити оплату за спожиту теплову енергію.

Водночас Відповідач здійснює господарську діяльність самостійно за рахунок коштів за здійснення замовлень, що суттєво зменшилися адже діяльність Інституту відбувається виключно у сфері будівництва, кількість замовлень значно зменшилася від початку оголошення військового стану на території України, що негативно вплинуло на платоспроможність Відповідача.

Відповідно до статті 51 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК- України) щодо наслідків незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви додаються докази направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

У відзиві на позовну заяву позивачем не дотримано норм вищевказаної статті суд не залучав Державну установу «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.

Крім того, відповідно до умов договору від 17.05.2022 №7834/22-к щодо стягнення заборгованості з оплати понесених витрат має право Балансоутримувач тобто Державне підприємство «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва».

19.10.2023 до суду надійшла відповідь на відзив.

30.10.2023 від Державного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» надійшло повідомлення щодо часткової сплати суми основного боргу в розмірі 250 000, 00 грн.

07.11.2023 Позивач подав до суду пояснення щодо часткової оплати Відповідачем заборгованості.

16.11.2023 до суду від Відповідача надійшло повідомлення про сплату основного боргу в розмірі 380 000, 00 грн.

Надавши розумний час позивачеві для заперечень, суд ухвалює рішення не отримавши відповідних заяв.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 (із подальшими змінами, внесеними Указами Президента України, які затверджені відповідними Законами України), затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

З урахуванням режиму воєнного стану та перерв у роботі суду та учасників справи через оголошення повітряної тривоги в місті Києві, та з огляду на те, що у Господарському суді міста Києва встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (постачальник) та Державним підприємством «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» (Абонент) 23.08.2018 укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1540378 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого предметом договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 2.2.1 договору постачальник зобов`язується постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком №1 до Договору.

Відповідно до п. 2.3.1 договору споживач зобов`язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку № 2.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2019, з подальшою його пролонгацією. При цьому, керуючись ст. 631 ЦК України сторони домовились про те, що дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.05.2018 (п. 8.1, 8.2).

Додатками № 3 та № 4 до договору сторони узгодили тарифи та порядок розрахунків.

Згідно зі ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Також згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг" (далі - ЖКП) здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості ЖКП згідно із законодавством та умовами договору на надання ЖКП. Такому праву прямо відповідає визначений вказаним Законом обов`язок споживача оплачувати надані ЖКП за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити вартість ЖКП, якщо вони фактично користувалися ними.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» (Балансоутримувач) та Державна установа «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» (Орендар/Замовник) 17.05.2022 уклали Договор №78347/22-к про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Згідно п. 1.1-1.2 Орендар користується нежитловим приміщенням загальною площею 3 186,7 м2, на 6-13 поверхах Інженерного корпусу на підставі Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.05.2020 №7834/01 за адресою : пр.-т Валерія Лобановського, 51, м. Київ, 03110. Балансоутримувач зобов`язується у порядку та на умовах, передбачених цим Договором, забезпечити надання комунальних послуг тепло-, електро-, водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п. 3.1 Балансоутримувач має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість з оплати понесених витрат на утримання орендованого Приміщення та спожитих комунальних послуг.

Протягом десяти робочих днів після підписання Акту у строки, визначені п. 2.2.3, вносити плату на рахунок Балансоутримувача (п 2.2.4).

У випадку несвоєчасних платежів у термін, встановлений Договором (п. 2.2.4) сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення платежу по день оплати включно.

Розмір відшкодувань вартості комунальних послуг сторони погодили та затвердили в додатку №1 до Договору №7834/22-к.

Однак відповідно до умов договору від 17.05.2022 №7834/22-к щодо стягнення заборгованості з оплати понесених витрат має право Балансоутримувач тобто Державне підприємство «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва».

Крім того відповідно до п.5.3 Договору спори, що виникають за Цим Договором або у зв`язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються у судовому порядку.

Відповідачем не надано доказів вжиття заходів стягнення заборгованості з Орендаря у відшкодування вартості послуг, в тому числі теплопостачання, не своєчасна оплата якого за твердженням відповідача спричинила додаткове фінансове навантаження на Відповідача, оскільки Він несе витрати за спожиті орендарем комунальні послуги за власний рахунок.

Оскільки Державне підприємство «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» є Балансоутримувачем приміщення, що знаходиться в оренді, а отже отримує дохід крім основного виду діяльності.

Також судом встановлено, що 13.12.2022 між КП "Київтеплоенерго" та Державним підприємством «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» (споживач) був укладений договір про реструктуризацію заборгованості № Р-1540378/2022/12 (далі - договір про реструктуризацію), за умовами якого споживач визнає та підтверджує заборгованість перед КП «Київтеплоенерго» за договором № 1540378 від 23.08.2018 на постачання теплової енергії у гарячій воді станом на 01.12.2022 у загальній сумі 681 949,51 грн. (п. 1).

Відповідно до п. 2 договору про реструктуризацію споживач зобов`язується сплатити зазначену у п. 1 угоди суму заборгованості протягом січня 2023 - травня 2023 щомісячними сплатами згідно з додатком 1 до цієї угоди до 25 числа кожного місяця.

Згідно з п. 3 споживач разом зі сплатою суми, зазначеної у п. 1 цієї угоди, зобов`язується у повному обсязі оплачувати поточне споживання згідно з договором № 1540378 від 23.08.2018.

Пунктом 8 угоди сторонами погоджено що у разі порушення споживачем умов (невиконання та/або неналежне її виконання) угоди остання втрачає чинність з наступного дня, що встановлений щомісячним строком оплати: умови щодо реструктуризації сплати боргу втрачають чинність, а підприємство набуває право вимоги всієї несплаченої частини боргу з урахуванням пені, 3% річних та інфляційної складової боргу за час прострочення, які споживач зобов`язується оплатити. Також споживач зобов`язаний оплатити підприємству штраф за невиконання ним угоди у розмірі 5% від суми непогашеної заборгованості за угодою.

Угода вступає в дію з дня її підписання сторонами і діє до 31.05.2023 (п. 10).

Додатком до угоди сторони погодили графік погашення заборгованості протягом січня 2023 - травня 2023 кожного місяця до 25 числа у сумі по 136 389,90 грн. (у січні 136 389,91 грн.)

Також судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання щодо внесення платежів у строки, передбачені угодою про реструктуризацію заборгованості, виконав не вчасно(платежі датовані серпнем 2023 року, відповідно строком здійснення останнього платежу згідно договору про реструктуризацію вказано травень 2023 року).

Платіжні інструкції від 15.08.2023 №600 (сума сплати 100 000,00 грн.), від 11.09.2023 №709 (сума сплати 70 000,00 грн.), від 18.09.2023 №724 (сума сплати 82 269,34 грн.), від 03.10.2023 №155 (сума сплати 100 000,00) №164 від 19.10.2023 (сума 107 319, 05 грн.), № 168 від 19.10.2023 підтверджують виконання угоди про реструктуризацію від 13.12.2022.

Вказаний договір не стосується предмету спору, оскільки не охоплює спірний період заборгованості за позовом (грудень 2022-березень 2023) однак свідчить про виникнення та наявність заборгованості наявність окрім заявленої до стягнення у справі №910/14711/23.

Однак надані відповідачем докази свідчать про систематичне прострочення.

Позивач підтвердив зарахування сум сплачених платіжною інструкцією №164 від 19.10.2023 (сума 107 319, 05 грн.) по договору від 13.12.2022 в оплату боргу з аспірний період,

Разом з тим відповідач почав частково погашати заборгованість за спірний період - грудень 2022-березень 2023.

Так, відповідач здійснив оплату боргу в розмірі 380000,00 грн, що підтверджують платіжні інструкції від 09.11.2023 №183 (сума сплати 150 000,00 грн.), від 09.11.2023 №186 (сума сплати 230 000,00 грн.),

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України провадження у справі закривається у разі відсутності предмету спору.

Враховуючи зарахування платежу 19.10.2023 (сума 107 319, 05 грн.) та сплату 09.11.2023 №183 (сума сплати 150 000,00 грн.), від 09.11.2023 №186 (сума сплати 230 000,00 грн.) відповідач здійснив оплату боргу в сумі 487 319,05 грн. під час розгляду справи, то відповідне грошове зобов`язання припинилося, а тому провадження у цій частині позовних вимог підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Також у зв`язку із простроченням зобов`язання за Договором за поставлену теплову енергію, позивач просить стягнути з відповідача інфляційну складову у сумі 15 766,64 грн., 3 % річних у сумі 5 486,79 грн. та пеню у сумі 71 419,62.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Сторони у Договорі погодили, що у разі прострочення споживачем оплати за цим Договором, споживач зобов`язаний сплатити пеню у визначеному розмірі.

Відповідач допустив порушення грошового зобов`язання з оплати вартості отриманих за Договором послуг, у зв`язку з чим Позивач нарахував на суму боргу пеню.

За розрахунком перевіреним судом до стягнення підлягає інфляційні втрати у сумі 15 766,64 грн., три проценти річних у сумі 5 486,79 грн та пеня у розмірі 71 419,62 грн.

Відповідач в своїх заявах не заперечував стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, однак просив зменшити пеню до 90 %, враховуючи тяжке фінансове становище, що спричинено веденням бойових дій та зменшенням прибутків оскільки необхідність у наданні послуг, що здійснює Відповідач суттєво зменшилася, але є основним джерелом.

Також Відповідач просив врахувати наявність заборгованості по заробітній платі працівникам, що станом до серпня 2023 зростала.

Відповідач зазначає, що одразу після відновлення роботи, отримання замовлень в достатній кількості ним почались здійснюватися виплати по заборгованості, просив не утрудняти його фінансове становище.

Разом з тим, вирішуючи заявлене відповідачем клопотання про зменшення суми пені, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням частини першої статті 550 ЦК України.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

Тобто, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19і №918/116/19.

Судом взято до уваги, що 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, який триває і на даний час.

Так, зокрема у відзиві на позов Відповідач просив зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню до 7 141,96 грн. У клопотанні просив врахувати, що джерелом доходу є виконання замовлення, що стосуються сфери будівництва і наголошував про занепад останньої, зменшення замовлень, складне матеріальне становище, значене зменшення прибутку.

З матеріалів справи вбачається, що виконання простроченого у грудні 2022 - березні 2023 зобов`язання відповідачем з оплати наданих послуг почало виконуватися у листопаді 2023 року, попереднє прострочене зобов`язання, яке вже на 01.12.2023 мало місце - почало виконуватися у серпні 2023 року .

Разом з тим Відповідач не скористався своїм правом відшкодування за рахунок Орендаря плати за послуги, в тому числі за спожиту теплову енергію (принаймні повідомив суду, що відшкодування не здійснено).

Розмір неустойки на думку суду не є надмірним тягарем для відповідача, в той час як на енергетиків покладається обов`язок всіма можливими силами забезпечувати стале функціонування систем теплопостачання.

Щодо оплати житлово-комунальних послуг в умовах воєнного стану. Уряд ухвалив рішення заборонити нарахування та стягнення штрафів або пені, інфляційних нарахувань, відсотків річних у разі несвоєчасної чи неповної оплати за житлово-комунальні послуги. Також заборонено припиняти надання комунальних послуг за їх несплати або оплати не в повному обсязі. Постанова прийнята, щоб захистити інтереси людей у період воєнного стану та стосується всіх комунальних послуг без винятку.

Проте, таке рішення уряду стосується лиш побутових споживачів.

Згідно з частиною першою статті 42 Господарського кодексу підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Однак, скрутне фінансове становище заявника не є винятковою обставиною у розумінні приписів ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, адже, укладаючи господарський договір, стягнення заборгованості згідно якого було предметом розгляду даної справи, кожна зі сторін приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому та, при цьому, учасник договору не має відповідати за негативні наслідки підприємницької діяльності контрагента.

Результати фінансової діяльності, а також тяжке матеріальне становище, стали наслідком власної підприємницької діяльності, яку відповідач здійснює на свій ризик.

Судом враховано мирову угоду у справі 910/7591/22 позовом Державного підприємства "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва" до Державного підприємства "Укркомунобслуговування" про стягнення 544 971,62 грн. (номер рішення в ЄДРСР 106916165).

Доказів неможливості своєчасного виконання зобов`язання за договором суду не надано, тому доводи з цього приводу є необгунтованими і поважність причин прострочення і підстав для зменшення пені не доведена.

Відповідно до статті 14 ГПК України диспозитивність господарського судочинства суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин вбачається не доцільним клопотання відповідача щодо зменшенням пені з посиланням на добросовісність та погашення заборгованості в повному обсязі після відкриття провадження у справі.

При цьому, з урахуванням встановлених судом обставин щодо ступеня виконання зобов`язання, характеру вчиненого правопорушення,, суд відповідно вважає не можливим та необґрунтованим застосування вимог ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України та зменшення розміру належної з відповідача на користь позивача пені на 90%, тобто до 7 141,96 грн.

За таких обставин вимога позивача щодо стягнення з відповідача на його на користь пеня відповідно до вимог ст. 624 ЦК України підлягає стягненню в розмірі 71 419,62 грн. в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, то понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись статтями 129, 231, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі №910/14711/23 в частині стягнення боргу у розмірі 487 319,05 грн., у зв`язку з відсутністю предмету спору.

2. Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» про стягнення 579 992,10 грн., в частині стягнення 15 766,64 грн. інфляційної складової боргу, 5 486,79 грн. 3% річних та 71 419,62 грн. пені задовольнити повністю.

3. Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» (код 38283024, просп. Валерія Лобановського(Червонозоряний), 51, м. Київ, 03110)на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код 40538421, адреса: пл. Івана Франка, 5, Київ 1,01001, адреса для листування: вул. Жилянська, 83/53, м. Київ, 01032; E-mail: energozbut@kte.kmda.gov.ua): 15 766 (п`ятнадцять тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 64 коп. інфляційної складової боргу, 5 486 (п`ять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 79 коп. 3% річних, 71 419 (сімдесят одну тисячу чотириста дев`ятнадцять) грн. 62 коп. пені та 8 699 (вісім тисяч шістсот дев`яносто дев`ять) грн. 88 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01.12.2023

Суддя Ігор Курдельчук