Рішення

від 27.09.2023 по справі 911/1238/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1238/23

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Тимошенка Д.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом

Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» (01601, місто Київ, вулиця Лисенка, будинок 6, код: 40081221)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Елеватор «Успіх Рокитне» (09600, Київська обл., Білоцерківський р-н, селище міського типу Рокитне, вулиця Телешівська, будинок 24, код: 38486411)

про стягнення 470975,88 гривень,

за участю представників учасників справи:

від позивача:Сімчук І.А.;

від відповідача:Оцтевич Є.Ю.;

До Господарського суду Київської області 25.04.2023 надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» (надалі по тексту позивач/Залізниця) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елеватор «Успіх Рокитне» (надалі по тексту відповідач/Товариство) заборгованості у загальному розмірі 470975,88 гривень, з яких: 420043,08 гривень плата за користування вагонами, 50932,80 гривень збір за зберігання.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що стягувана сума заборгованості сформувалася внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 та укладеного на його підставі договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії від 15.02.2021 № 3674.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/1238/23, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 05.07.2023.

На адресу суду 21.06.2023 від відповідача надійшов відзив на позов за змістом якого останній заперечує пред`явленні позовні вимоги та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

До суду 27.07.2023 від позивача надійшли письмові пояснення, які за своїм правовим змістом є відповіддю на відзив.

Підготовче судове засідання у справі неодноразово судом відкладалося та остаточно ухвалою суду від 02.08.2023, із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 10.08.2023, яке в подальшому судом відкладалося та остаточно призначено на 27.09.2023.

В судове засідання 10.08.2023 з`явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, а представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Повідомленням про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 01.04.2020 № 99-38486411/2020-002, Залізниця засвідчила прийняття від Товариства заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомило, що замовнику присвоєні коди, а саме: відправника/одержувача: 3775; платника: 8217155 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером. Код платника використовується для ідентифікації договірних відносин як номер договору.

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином, 01.04.2020 між Залізницею (перевізник) та Товариством (замовник) було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що знаходиться у публічному доступі (далі договір-1).

Відповідно до пункту 1.1. договору-1 предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника пов`язаних з цим супутніх послуг (далі послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона перевізника не є орендною платою.

Надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами (п. 1.4. договору-1).

Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі КЕП) (п. 1.6. договору-1).

Договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору (пункт 1.7. договору-1).

Згідно п. 1.8. договору-1 умови договору, що потребують визначення окремих параметрів їх надання (окрему станцію надання послуг, ін.) набувають сили і застосовуються у відносинах сторін шляхом надання перевізником пропозиції укласти такі додаткові умови до договору (оферти), прийняття пропозиції (акцепту) замовником та підтвердження її прийняття перевізником з підтвердженням таких умов надання послуг. Приймаючи пропозицію отримання послуг на умовах, що потребують визначення окремих параметрів їх надання, замовник засвідчує, що ознайомився та згоден з такими умовами.

Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1. договору (пункт 1.10. договору-1).

За умовами підпунктів 2.1.4., 2.1.5., 2.1.10., 2.1.14 пункту 2.1. договору-1 замовник зобов`язаний:

- сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов`язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника;

- відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника;

- приймати подані за заявкою замовника власні вагони перевізника. Відмова замовника від прийняття власних вагонів перевізника допускається лише у випадках, якщо виключається можливість використання замовником таких вагонів для перевезення вантажу внаслідок їх технічної або комерційної непридатності, на підставі відповідних документів (форм ГУ-23, ВУ-23). Якщо подання Замовнику на його замовлення порожніх власних вагонів Перевізника затримується з його вини, з нього стягується встановлена в п. 3.4. договору плата за користування власними вагонами перевізника за весь час затримки вагонів на станції призначення. Якщо замовник заявить про відмову від цих вагонів, плата за час затримки нараховується до моменту одержання відмови. У випадку відмови замовника від замовлених власних вагонів перевізника, що подані замовнику, замовник зобов`язаний письмово повідомити станцію навантаження та філію «Центр транспортної логістики» AT «Укрзалізниця» про таку відмову та сплатити плату за пробіг цих вагонів від станції, з якої вони були відправлені, до станції навантаження. Така плата стягується за накопичувальною карткою форми ФДУ-92 на підставі акту загальної форми ГУ-23 та перевізного документа, за яким прибули вагони на станцію призначення за тарифною схемою 14 Збірника тарифів. Плата за пробіг вагонів не нараховується у випадку, якщо виключається можливість використання замовником вагонів під перевезення вантажу внаслідок їх технічної та комерційної непридатності, що підтверджується відповідним документом (акт форми ГУ-23, ВУ-23);

- самостійно та регулярно ознайомлюватись з змінами до договору, направленими перевізником документами та повідомленнями, іншою інформацією щодо надання послуг, розміщеними в інформаційних системах перевізника.

Згідно пункту 3.1. договору-1 розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками й тарифами, які визначаються відповідно до умов Збірника Тарифів.

Пунктом 3.4 договору-1 встановлено, що замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі плата за користування власними вагонами перевізника).

Підпунктом 3.4.1. пункту 3.4. договору-1 визначено, що розмір плати за користування власними вагонами перевізника встановлюється відповідно до п. 3.4.2. договору, яким передбачено, що плата за користування власними вагонами перевізника визначається за кожен вагон відповідного типу за формулою:

Пвик = (Спл /24) * tгод * kм, де:

Пвик плата за користування власними вагонами перевізника для відповідного типу вагонів;

Спл ставка плати за використання власних вагонів перевізника для відповідного типу власних вагонів перевізника, грн/вагон за добу визначена в додатку 1-2 до договору;

24 кількість годин у добі;

tгод кількість годин користування власним вагоном перевізника для відповідного типу вагонів;

kм коригуючий коефіцієнт, що застосовуються до Пвик для вагонів, які приймаються до перевезення у складі маршрутного поїзда або контейнерного поїзда. Коефіцієнт встановлюються перевізником та зазначається в додатку 1-2 договору.

Згідно підпункту 3.4.3. договору-1 моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в п. 3.4. договору-1, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами.

Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках вказаних в п. 3.4. договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами перевізника в частині, що не визначена договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами.

Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.

У відповідності до пп. 3.4.4. договору-1 також плата за користування власними вагонами перевізника нараховується та сплачується Замовником у випадку їх затримки під час перевезення з причин, що не залежать від перевізника. В таких випадках кількість годин затримки обліковується окремо по кожній станції затримки на підставі актів загальної форми ГУ-23.

За умовами пункту 4.2. договору-1 оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в розд. 15 договору. Датою надходження платежів вважається дата зарахування коштів обслуговуючим банком на поточний рахунок перевізника зі спеціальним режимом використання. Одержані на поточний рахунок з спеціальним режимом використання кошти перевізник зараховує на особовий рахунок Замовника, а також веде облік надходження коштів і використання їх замовником для оплати перевезень та інших послуг за умовами цього договору.

Розділом 8 договору-1 сторони погодили між собою порядок організації електронного документообігу.

Так, згідно п. 8.1., 8.2. договору-1 для організації електронного документообігу використовуються виключно власні інформаційні системи перевізника.

Електронний документообіг між перевізником та замовником передбачає оформлення документів з накладанням КЕП, якщо їх оформлення в електронній формі реалізовано в інформаційних системах перевізника та нормативно-правовими актами не встановлено обов`язковість паперового оформлення, зокрема, комерційний акт форми ГУ-22, акт загальної форми ГУ-23, акт про затримку вагонів форми ГУ-23а, пам`ятка про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомість плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а, накопичувальна картка зборів за роботи (послуги) та штрафів форми ФДУ-92.

Згідно з п. 9.4. договору-1 зміни (доповнення) до договору перевізник здійснює шляхом викладення в новій редакції договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням КЕП.

Між Залізницею та Товариством (власник колії) 15.02.2021 укладено договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії № 3674 (далі договір-2), відповідно до пункту 1 якого, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику колії, яка примикає до колії № 51 станції Рокитне через стрілки № 18 та № 20 і обслуговується власним локомотивом. Межею під`їзної колії є знаки «Межа під`їзної колії», які встановлені навпроти граничних стовпчиків стрілочних переводів № 18 та № 20.

Розгорнута довжина під`їзної колії складає 1203,1 погонних метра, з яких на балансі Залізниці знаходиться 103,7 пог.м. та на балансі Власника колії знаходиться 1099,4 пог.м. (пункт 2 договору-2).

Пунктом 4 договору-2 визначено, що рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та сигналізації.

Згідно п. 5 договору-2 вагони на під`їзну колію подаються після повідомлення, яке передається по телефону не пізніше, ніж за дві години до подачі вагонів.

Пунктом 6 договору-2 встановлено, що вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці на виставочну колію № 1 або № 3 власника колії. Здавання вагонів проводиться на: виставочній колії № 1 або № 3 власника колії. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.

За умовами пункту 7 договору-2 максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії, становить 14 вагонів.

Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю по телефону з послідуючим письмовим повідомленням за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами (пункт 8 договору-2).

Згідно п. 9 договору-2 з під`їзної колії вагони повертаються всією партією, одночасно переданою, меншими партіями за погодженням відповідального працівника станції. Партії вагонів, що повертаються з під`їзної колії, формуються згідно ПТЕ і доставляються локомотивом власника колії на виставочну колію № 1 або № 3 власника колії. Приймання вагонів залізницею здійснюється на виставочній колії № 1 або № 3 власника колії.

Максимальна переробна спроможність вантажних пунктів: колія № 2, фронт № 1, навантаження різні зернові вантажі, розмір максимальної подачі на фронт 7 вагонів, фронт одночасного навантаження, вивантаження 1 вагон, термін вантажних операцій 0,67 год. Або в рахунок фронту № 1 вивантаження на фронті № 2: колія № 2, фронт № 2, навантаження різні зернові вантажі, розмір максимальної подачі на фронт 6 вагонів, фронт одночасного навантаження, вивантаження 1 вагон, термін вантажних операцій 0,64 год. Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій… (пункт 11 договору-2).

Для під`їзної колії встановлюються такі терміни перебування на ній вагонів: 7,6 год. (пункт 12 договору-2).

Відповідно до п. 15 договору-2 відстань для нарахування збору за подачу та забирання вагонів приймається за: на колію №1 - 0,6км обидва кінці, з них 0,1км на балансі Залізниці та 0,5км на балансі Власника колії; на колію №3 - 0,8км обидва кінці, з них 0,1 км на балансі Залізниці та 0,7км на балансі Власника колії.

Пунктом 16 договору-2 передбачено, що власник колії сплачує залізниці плату: за подачу, забирання вагонів - згідно Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1) - далі Тарифне керівництво №1; за користування загонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами; за складування вантажів або примиканні під`їзних колій у смузі відведення; за маневрову роботу - згідно Тарифного керівництва № 1; інші збори і плати - згідно Тарифного керівництва № 1.

Згідно з протоколом електронного аукціону № RСЕ001-UА-20220113-60811, проведеного 17/01.2022, Товариство стало переможцем аукціону з продажу послуг з використання вагонів власності Залізниці у кількості 50 вагонів-зерновозів у складі одного маршрутного поїзда на станціях регіональної філії «Південно-Західна залізниця».

У період з лютого по квітень 2022 року на під`їзну колію Товариства подавались та забирались вагони.

Так, як вказує позивач, 15.02.2022 на станцію Рокитне зі станції Миколаїв-Вантажний Од. на адресу Товариства (код 3775) під навантаження вантажу прибуло 50 вагонів власності Філіал «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця», в тому числі вагони №№ 95691028, 95792115, 95392841, 95538484, 95335402, 95396040, 95346110, 95618237, 95757274, 58568650, 95516944, 95758538, 95388054, 95343141, 95454658, 95318358, 95760252, 95455481, 95829883, 59597245, 95620431, 53202651, 95653960, 95621215, 95526976, 95641932, 95636163, 95372967, 95531703, 95757712, 95524153, 58567785, 95389227, 95360681, 95452868, 95635827, 95455168, 95798104, 58568445, 95758249, 95386702, 95493060, 58563099, 95622460, 95327920, 95395836, 95453759, 95832267, 95646204, 953902217.

Згідно залізничної накладної від 16.02.2022 № 34489765 вказані вище вагони було прийнято до перевезення за напрямом руху Рокитне - Миколаїв-вантажний (експ.) Од., одержувач ТОВ «Грінтур-Екс» (код 0581).

За словами позивача, вагони відправлені зі станції Рокитне 22.02.2022 о 05 год. 38 хв. поїздом № 3504 (інд.3441 019 3444). На станцію Миколаїв-Вантажний Од. вагони прибули 24.02.2022 поїздом № 2821 (інд. 3444 726 4156) та 25.02.2022 о 12 год. 45 хв. були розкредитовані.

Листом від 21.04.2022 № 21/04/2022-1 Товариство звернулось до філії ЦТЛ АТ «Укрзалізниця», в якому просило вагони власності філії ЦТЛ АТ «Укрзалізниця» у кількості 50 одиниць відправник: ТОВ «Елеватор «Успіх Рокитне» код 3775, станція відправлення Рокитне (344105) Півд.Зах.зал., платник ТОВ «Елеватор «Успіх Рокитне» код: 8217155, станція призначення: Миколаїв-Вантажний експ. (415601), отримувач: ООО «Грінтур-Екс», Миколаївський МТП парк "Рудний", код отримувача: 0581, вантаж - зерно кукурудзи код 015006, переадресувати по станції Миколаїв-Вантажний Од. залізниці (415207) за старими документами на станцію Рокитне (344105) Півд.Зах. залізниці, одержувач: ТОВ «Елеватор «Успіх Рокитне», код (3775), платник по прибуттю ТОВ «Елеватор «Успіх Рокитне» код 8217155.

Як зазначив позивач та не заперечував відповідач 21.04.2022 згідно наказу № 6646 ст. Миколаїв-Вантажний Од. вказані вище вагони були переадресовані за первинним перевізним документом на ст. Рокитне, одержувач ТОВ «Елеватор «Успіх Рокитне». Одержувач повідомлений 23.04.2022 о 04:45. Вказані вагони з вантажем - кукурудза прибули на станцію Рокитне 23.04.2022 о 04:41.

Як стверджує позивач, на станції 344105 Рокитне Південно-Західна на партію з 50 вагонів відбулась затримка вагонів, по причині очікування розкредитування перевізного документа, тому 23.04.2022 о 04:50 на вказану партію вагонів складені акти загальної форми ГУ-23 № 288 на початок затримки, а згідно акту загальної форми ГУ-23 № 289 зняті з затримки цього ж дня о 09:54.

Згідно опису обставин, що викликали складання актів зазначено затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. Вагони простоюють на коліях станції в очікуванні розкредитування перевізних документів.

Водночас вказані акти з боку відповідача підписані представником із зауваженнями наступного змісту: затримка вагонів сталася не з вини клієнта (код: 38486411), оскільки нормативно-правовими актами з 24.02.2022 введено воєнний стан, встановлено комендантську годину та запроваджено режим світломаскування.

Так, відповідно до Пам`ятки про подавання вагонів № 36 (форми ГУ-45) 23.04.2022 о 09:54 на станцію 344105 Рокитне Південно-Західна на під`їзну колію 3775 3674 Товариства залізницею на адресу відповідача (вантажовласника) було подано вагони №№ 95360681, 95452868, 95635827, 95524153, 58567785, 95389227, 95455168, 95798104, 58568445, 95758249, 95386702, 95493060, 58563099, 59597245.

Вказані вагони відповідно до Пам`ятки про забирання вагонів № 41 (форми ГУ-45) було передано 25.04.2022 о 15:15 та фактично забрано 25.04.2022 о 15:20.

Відповідно до Пам`ятки про подавання вагонів № 37 (форми ГУ-45) 25.04.2022 о 15:20 на станцію 344105 Рокитне Південно-Західна на під`їзну колію 3775 3674 Товариства залізницею на адресу відповідача (вантажовласника) було подано вагони №№ 53202651, 58568650, 95318358, 95327920, 95335402, 95343141, 95346110, 95372967, 95388054, 95390217, 95392841, 95395836, 95396040, 95453759.

Вказані вагони відповідно до Пам`ятки про забирання вагонів № 42 (форми ГУ-45) було передано 26.04.2022 о 16:15 та фактично забрано 26.04.2022 о 16:30.

Відповідно до Пам`ятки про подавання вагонів № 38 (форми ГУ-45) 26.04.2022 о 16:30 на станцію 344105 Рокитне Південно-Західна на під`їзну колію 3775 3674 Товариства залізницею на адресу відповідача (вантажовласника) було подано вагони №№ 95620431, 95653960, 95621215, 95526976, 95641932, 95636163, 95646204, 95832267, 95622460, 95760252, 95454658, 95758538, 95757274, 95618237.

Вказані вагони відповідно до Пам`ятки про забирання вагонів № 43 (форми ГУ-45) було передано 28.04.2022 о 08:00 та фактично забрано 28.04.2022 о 11:55.

Відповідно до Пам`ятки про подавання вагонів № 39 (форми ГУ-45) 28.04.2022 о 11:55 на станцію 344105 Рокитне Південно-Західна на під`їзну колію 3775 3674 Товариства залізницею на адресу відповідача (вантажовласника) було подано вагони №№ 95455481, 95516944, 95531703, 95538484, 95691028, 95757712, 95792115, 95829883.

Вказані вагони відповідно до Пам`ятки про забирання вагонів № 44 (форми ГУ-45) було передано 28.04.2022 о 18:20 та фактично забрано 28.04.2022 о 18:40.

Також, згідно акту загальної форми ГУ-23 № 290 від 23.04.2022 засвідчено факт затримки вагонів №№ 53202651, 58568650, 95318358, 95327920, 95335402, 95343141, 95346110, 95372967, 95388054, 95390217, 95392841, 95395836, 95396040, 95453759, 95454658, 95455481, 95516944, 95526976, 95531703, 95538484, 95618237, 95620431, 95621215, 95622460, 95636163, 95641932, 95646204, 95653960, 95691028, 95757274, 95757712, 95758538, 95760252, 95792115, 95829883, 95832267, які знаходяться на станції 344105 Рокитне Південно-Західна. Опис обставин, що викликали складання акта: затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. Вагони простоюють на коліях станції в очікуванні звільнення вантажного фронту.

Час початку затримки вагонів: 23.04.2022 о 09:54.

Згідно акту загальної форми ГУ-23 № 293 від 25.04.2022 засвідчено факт затримки вагонів №№ 53202651, 58568650, 95318358, 95327920, 95335402, 95343141, 95346110, 95372967, 95388054, 95390217, 95392841, 95395836, 95396040, 95453759, які знаходяться на станції 344105 Рокитне Південно-Західна. Опис обставин, що викликали складання акта: затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. Вагони простоюють на коліях станції в очікуванні звільнення вантажного фронту.

Час початку затримки вагонів: 23.04.2022 о 09:54 (акт № 290 від 23.04.2022).

Час закінчення затримки вагонів: 25.04.2022 о 15:20.

Згідно акту загальної форми ГУ-23 № 296 від 26.04.2022 засвідчено факт затримки вагонів №№ 95620431, 95653960, 95621215, 95526976, 95641932, 95636163, 95646204, 95832267, 95622460, 95760252, 95454658, 95758538, 95757274, 95618237, які знаходяться на станції 344105 Рокитне Південно-Західна. Опис обставин, що викликали складання акта: затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. Вагони простоюють на коліях станції в очікуванні звільнення вантажного фронту.

Час початку затримки вагонів: 23.04.2022 о 09:54 (акт № 290 від 23.04.2022).

Час закінчення затримки вагонів: 26.04.2022 о 16:30.

Згідно акту загальної форми ГУ-23 № 298 від 28.04.2022 засвідчено факт затримки вагонів №№ 95455481, 95516944, 95531703, 95538484, 95691028, 95757712, 95792115, 95829883, які знаходяться на станції 344105 Рокитне Південно-Західна. Опис обставин, що викликали складання акта: затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. Вагони простоюють на коліях станції в очікуванні звільнення вантажного фронту.

Час початку затримки вагонів: 23.04.2022 о 09:54 (акт № 290 від 23.04.2022).

Час закінчення затримки вагонів: 28.04.2022 о 11:55.

Вказані вище акти загальної форми з боку відповідача підписані представником із зауваженнями наступного змісту: затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження сталася не з вини клієнта (код: 38486411), оскільки нормативно-правовими актами з 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, встановлено комендантську годину та запроваджено режим світломаскування на території Київської області.

За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника позивачем нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями плати форми ГУ-46 №№ 26040036, 28040037 на загальну суму 417200,00 гривень та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками форми ФДУ-92 №№ 26040115, 28040117 на загальну суму 76639,13 гривень, всього на суму 493839,13 гривень.

Відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальні картки форми ФДУ-92 були підписані відповідачем із запереченнями з посиланням на дію форс-мажорних обставин, а саме військові дії на території України, у зв`язку з чим Товариство було позбавлено можливості вплинути на вивантаження товару або повернення вагонів; Товариство зазнало збитків та вважає недоцільним здійснювати нарахування за користування та збір за зберігання; до відомостей додано лист від 28.04.2022 № 28-1.

За доводами позивача, вагони, що прибували на адресу відповідача, згідно актів загальної форми, віднесено на відповідальність вантажовласника з вини клієнта по фронту зайнятості під`їзної колії, що призвело до нарахування плати за користування вагонами у розмірі 350035,90 гривень та плати за зберігання вагонів у розмірі 42444,00 гривень, що разом з ПДВ становить 470975,88 гривень, однак відповідач всупереч умовам договору не розрахувався за наданні послуги, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 470975,88 гривень, що стало підставою звернення до суду із розглядуваним позовом.

Відповідач заперечуючи проти пред`явлених вимог посилався на відсутність в його діях вини у затримці 50-ти вагонів на станції призначення Рокитне у період з 04 год. 50 хв. 23.04.2022 до 18 год. 40 хв. 28.04.2022, оскільки 16.02.2022 вказані вагони були завантаженні відповідачем зерном кукурудзи та прийняті позивачем до перевезення за станції Рокитне до станції призначення Миколаїв Вантажний експ. на адресу ТОВ «Грінтур-Екс», що підтверджується накладною від 16.02.2022 № 34489765.

Проте, згідно накладної від 16.02.2022 № 34489765 вагони фактично відправлено зі станції Рокитне лише 22.02.2022 та прибули на станцію Миколаїв Вантажний експ. 24.02.2022, коли як, згідно звіту по розрахунку перевізної плати, сформованим у програмі «ТМкартка», вагони мали перебувати у дорозі три доби та прибути на станцію призначення не пізніше 20.02.2022. При цьому, з огляду на те, що вагони прибули на станцію призначення 24.02.2022, це унеможливило подачу вагонів отримувачу та проведення їх розвантаження у зв`язку з початком бойових дій та призупиненням надання відповідних послуг залізницею.

Як вказує відповідач ним протягом березня-квітня 2022 року неодноразово вчинялися дії спрямовані на повернення вагонів зі станції Миколаїв Вантажний, які були безрезультатними, водночас переадресацію вагонів зі станції Миколаїв Вантажний на станцію Рокитне було дозволено Товариству здійснити 21.04.2022, що підтверджується листом Товариства від 21.04.2022 № 21/04/2022-1 та накладною від 22.04.2022 № 34489765.

Відповідач стверджує, що причиною повернення 50 вагонів на станцію Рокитне та незапланованого їх вивантаження Товариством стало те, що Залізниця несвоєчасно доставила вантаж за накладною № 34489765 до станції Миколаїв Вантажний експ., оскільки вагони мали прибути до вказаної станції 20.02.2022, а не 24.02.2022, що призвело до неможливості розвантаження прибувших вагонів, у зв`язку із початком 24.02.2022 активних бойових дій, зокрема на території Миколаївської області.

Після повернення вагонів 23.04.2023 о 04 год. 41 хв. у пункт початкової відправки (станція Рокитне), у зв`язку з виникненням об`єктивних та незалежних від відповідача обставин, останній не мав можливості оперативно прийняти та розвантажити вагони.

Так, відповідач посилається на такі обставини:

1) встановлення на території Київської області комендантської години з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. з 23.04.2022 до 24.04.2022 та з 22 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. з 24.04.2022 до 30.04.2022, під час якої було заборонено перебувати на вулиці та пересуватися на автотранспорті, на підтвердження вказаної обставини відповідачем до матеріалів справи надано копії листа та інформаційної довідки Рокитнянської селищної ради Київської області від 25.04.2022 № 03-04-823 та від 17.05.2022 № 03-04-942 відповідно;

2) встановлення на території Київської області режиму світломаскування з 11.04.2022, під час якого категорично заборонялось проведення робіт із використанням освітлюючих приладів в темну пору доби (з 20 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.), на підтвердження вказаної обставини відповідачем до матеріалів справи надано копію листа Добровольчого формування Рокитнянської територіальної громади від 26.04.2022 № 2604/01;

3) оголошення у період з 23.04.2022 по 28.04.2022 на території Київської області 14-ти повітряних тривог, загальною тривалістю 15,5 годин, під час яких категорично заборонялось перебування поряд з об?єктом критичної інфраструктури - ж/д вузлом, на підтвердження вказаної обставини відповідачем до матеріалів справи надано роздруківку статистики повітряних тривог в Україні на Київщині;

4) пошкодження частини вантажу кукурудзи (10280 кг), яка за 2 місяці перебування у вагонах перевізника змокла, почала пліснявіти та зіпсувалась, що призвело до необхідності розвантаження вагонів у ручному режимі та збільшило час перебування вагонів на коліях, на підтвердження вказаної обставини відповідачем до матеріалів справи надано копії актів пошкодження зерна від 25.04.2022, 26.04.2022, від 27.04.2022, від 28.04.2022, від 29.04.2022 складених відповідачем;

5) подання позивачем вагонів одразу у кількості 50 штук, що перевищує максимальну переробну спроможність розвантажувального пункту відповідача, якому як Власнику колії, згідно п. 7 договору-2, могла передаватись максимальна кількість вагонів у кожній партії не більше 14-ти одиниць.

На переконання відповідача, в умовах дії обставин непереборної сили та запровадження режиму воєнного стану, відповідач вжив всіх залежних від нього заходів для переадресування вагонів з вантажем на станцію початкової відправки, звільнення даних вагонів від зерна кукурудзи та їх повернення на користь Укрзалізниці, зазнавши при цьому збитків, а саме витрати на оплату перевезення зі станції Рокитне до станції Миколаїв Вантажний експ. та у зворотному напрямку у розмірі 3607965,60 гривень, витрати на оплату маневрової роботи, плати за подачу-забирання вагонів та плати за користування вагонами у сумі 157001,88 гривень, втрати частини вантажу, тому нарахування позивачем додатково до цих витрат плати за користування вагонами за час їх вимушеної та незалежної від відповідача затримки з 04 год. 50 хв. 23.04.2022 до 18 год. 40 хв. 28.04.2022 на станції призначення Рокитне є безпідставними та необґрунтованими.

Також відповідач вважає, що оскільки відомості плати за користування вагонами та акти загальної форми підписанні ним із зауваженнями, то такі не можуть бути підставою для нарахування відповідачу плати за користування вагонами.

Щодо нарахування збору за зберігання вантажу у разі затримки вагонів, то, як стверджує відповідач, підставою для його нарахування згідно п. 46 Статуту залізниць України та п. 8 Правил зберігання вантажів є факт відповідної затримки вагонів саме з вини одержувача, чого позивачем належним чином не доведено.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

За змістом пункту першого частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Так, частиною 8 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Отже, правовідносини з перевезення вантажів залізничним транспортом на підставі договорів про надання послуг перевезення, укладених із суб`єктами господарювання-замовниками, регулюються в порядку, визначеному Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншим галузевим законодавством, що застосовується під час надання залізницею послуг з перевезення.

Згідно п. 71 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), передбачено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Пунктом 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Час перебування вагонів (контейнерів) на залізничній під`їзній колії визначається за їх номерами (пункт 72 Статуту).

Отже, за період фактичного використання суб`єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.

Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України від 25.02.1999 № 113 (далі Правила № 113).

Відповідно до п.п. 2, 3 Правил № 113 за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.

Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Пунктом 4 Правил № 113 визначено, що відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями.

Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.

Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам`ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій.

Пам`ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласника.

Згідно п. 6 Правил № 113 час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під`їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Відповідно до п. 8 Правил № 113 у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (пункти 9, 10 Правил № 113).

У пункті 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зазначається, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства.

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (п. 12 Правил № 113).

Відповідно до п. 14 Правил № 113 розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством.

При цьому, згідно п. 13 Правил № 113 плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Згідно з п. 15 Правил № 113, за час перебування на під`їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків.

Відповідно до п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Таким чином, відповідно до зазначених вище норм чинного законодавства належним і допустимим доказом на підтвердження факту настання відповідних подій затримки вагонів на станції є акт загальної форми ГУ-23, що складений згідно з додатком № 6 до Правил № 113.

При розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції) в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства) (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.09.2020 у справі № 908/1795/19).

Судом встановлено, що на адресу відповідача на станцію Рокитне Південно-Західна прибували вагони з вантажем.

З огляду на те, що вагони, які прибули на адресу Товариства своєчасно не забирались відповідачем на під`їзну колію, у відповідності з п. 8 Правил № 113, позивачем на підтвердження затримки вагонів на станції Рокитне Південно-Західна в очікуванні подачі під вантажні операції з вини відповідача, складено акти загальної форми ГУ-23 на початок затримки/на кінець затримки, копії яких наявні в матеріалах справи: від 23.04.2022 № 288-№ 289, від 23.04.2022 № 290-від 25.04.2022 № 293, від 26.04.2022 № 296, від 28.04.2022 № 298.

На підставі вказаних актів Залізницею було складено відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 на загальну суму 417200,00 гривень та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками форми ФДУ-92 на загальну суму 76639,13 гривень.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи Залізниці про наявність у Товариства обов`язку вносити плату за користування вагонами та збір за зберігання, адже відповідно до складених актів загальної форми затримка вагонів сталася з вини відповідача по причині зайнятості вантажного фронту.

За приписами п. 5 Правил № 113 плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника.

Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Ставки за користування вагонами встановлені у таблиці 1 розділу V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317 (далі Збірник тарифів). При визначенні часу користування вагонами і контейнерами час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Збірником тарифів передбачено погодинні ставки плати за користування вантажними вагонами від 1 до 45 годин окремо для випадків виконання однієї вантажної операції. Ставка плати за користування вантажними вагонами понад 45 годин становить 16 грн за кожну годину за 1 вагон незалежно від виду вантажної операції.

Порядок зберігання вантажів та нарахування у зв`язку із цим відповідного збору визначено Правилами зберігання вантажів, затверджених наказом Мінтранспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі Правила № 644).

Відповідно до п.п. 4, 5 Правил № 644, термін граничного зберігання починається з моменту вивантаження вантажу (контейнера з вагона) засобами залізниці або з моменту подачі вагона під вивантаження засобами одержувача. Якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

Згідно з п. 8 Правил № 644, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при затримці - з моменту затримки.

Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми (п. 9 Правил № 644).

Відповідно до підп. 2.1 п. 2 розділу 3 Збірника тарифів, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу; при зберіганні вантажів у вагонах 4,0 грн. за одну тонну. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 22.03.2019 № 205, до плати користування вагонами та контейнерами, що вказана в розділі V Збірника тарифів, та збору за зберігання вантажів, що вказані в розділі ІІІ Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 3,023.

Відповідно до пункту 5 Розділу 5 Збірника тарифів за затримку на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення власних та орендованих вагонів з вини одержувача, відправника або власника (орендаря) вагонів залізниці сплачується плата в розмірі 50% ставок, зазначених у табл. 1.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок плати за користування вагонами згідно відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 та збору за зберігання по накопичувальним карткам форми ФДУ-92, суд встановив, що останній є обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Проте, всупереч наведених вище приписів закону, Правил користування вагонами і контейнерами, Статуту залізниць України та положень укладеного між сторонами договору, відповідач своїх зобов`язань щодо внесення плати за користування вагонами у розмірі 417200,00 гривень та сплати збору за зберігання у розмірі 76639,13 гривень не виконав, доказів протилежного сторонами в перебігу розгляду справи не надано.

При цьому, як зазначив позивач у позові, нарахування плати за користування вагонами здійснено ним з урахуванням обставин, зазначених у розпорядженні від 05.04.2022 № ЦМ-13/693, тобто до часу користування вагонами не включається час дії комендантської години, а тому сума, яка підлягає сплаті за відомостями плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№ 26040036, 28040037 у розмірі 350035,90 гривень та згідно накопичувальних карток форми ФДУ-92 №№ 26040115, 28040117 за зберігання на суму 42444,00 гривень, відтак загальна сума нарахувань з урахуванням ПДВ складає 470975,88 гривень.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене вище, суд вважає доведеним факт існування заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 420043,08 гривень, в т.ч ПДВ, плати за користування вагонами та у сумі 50932,80 гривень, в т.ч ПДВ, збір за зберігання, а вимога позивача про стягнення з відповідача існуючої заборгованості є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджена та належить до задоволення.

Суд критично ставиться до заперечень відповідача щодо несвоєчасної доставки Залізницею вантажу за накладною № 34489765 до станції призначення Миколаїв Вантажний експ., що призвело до неможливості їх розвантаження на станції призначення, у зв`язку із початком бойових дій, через що відповідач зазнав збитків, оскільки предметом розгляду у справі є встановлення наявності факту заборгованості перед позивачем, а не факту встановлення завданих відповідачу збитків, через неналежне виконання позивачем обов`язків покладених на нього умовами договору, тому до предмету дослідження у межах розглядуваної справи входить встановлення факту використання вагонів та спричинення затримки вагонів на станціях призначення саме з вини вантажоодержувача.

Стосовно заперечень відповідача наведених ним при підписанні відомостей плати та накопичувальних картках, що за доводами відповідача наведеними у відзиві є підставою для звільнення від здійснених позивачем нарахувань, суд відзначає таке.

Так, акти загальної форми ГУ-23 та відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 підписані відповідачем із зауваженнями наступного змісту: «затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження сталася не з вини клієнта (код: 38486411), оскільки нормативно-правовими актами з 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, встановлено комендантську годину та запроваджено режим світломаскування на території Київської області; військові дії на території України, у зв`язку з чим Товариство було позбавлено можливості вплинути на вивантаження товару або повернення вагонів; Товариство зазнало збитків та вважає недоцільним здійснювати нарахування за користування та збір за зберігання; до відомостей додано лист від 28.04.2022 № 28-1».

Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання визначені ст. 617 Цивільного кодексу України згідно з якою особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

За змістом ст. 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Отже, відповідно до положень законодавства, наявність обставин непереборної сили є підставою для звільнення особи саме від відповідальності за порушення зобов`язання, проте обов`язок сплатити як плату за користування вагонами, так і збір за зберігання за своєю правовою природою не може вважатися заходом відповідальності за порушення зобов`язання, а тому наявність обставин непереборної сили за договором не звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку сплатити позивачу плату за користування вагонами та збір за зберігання.

Між тим, введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність.

У розділі 6 договору-1 встановлено обставини непереборної сили, положеннями якого визначено, що сторона, що не може виконувати зобов`язання за Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів (п. 6.2.); доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України, уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або торгово-промисловою палатою країни, на території якої мали місце такі обставини (п. 6.3.).

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17 викладено висновок щодо застосування статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», відповідно до якого:

- статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифіката про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;

- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Отже, необхідною умовою є наявність причинно-наслідкового зв`язку між неможливістю виконання договору та обставинами непереборної сили. Стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, а саме їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Таким чином, окрім наявності обставин непереборної сили, для звільнення від відповідальності за повне чи часткове невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за договором відповідач має довести, що саме введення воєнного стану стало причиною неможливості ведення господарської діяльності та виконання ним обов`язків за договором, проте відповідачем документально не підтверджено вплив введеного воєнного стану та активних бойових дій на території України на спроможність виконання обов`язків визначених договором. Та, як вже зазначалось судом, нарахована позивачем та пред`явлена до стягнення плата за користуванням вагонами та збір за зберігання є основним зобов`язанням відповідача перед позивачем за надані йому Залізницею послуги, та не є заходом відповідальності за порушення зобов`язання.

Разом з тим, обставини, за якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами, передбачені пунктом 121 Статуту, відповідно до якого вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; в) у інших випадках, передбачених Правилами.

Пунктом 16 Правил № 113 передбачено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі «Примітки» Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами). Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі «Примітки» відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Отже, пунктом 121 Статуту та пунктом 16 Правил № 113 передбачено вичерпний перелік підстав звільнення вантажовласника від нарахованої плати за користування вагонами.

Під час розгляду справи, судом самостійно не встановлено, а відповідачем не доведено підстав для звільнення відповідача від відповідних нарахувань, а наведені відповідачем зауваження при підписанні актів загальної форми, відомостей плати та накопичувальних карток, не підпадають під жоден з випадків звільнення від плати за користування вагонами, наведених у п. 121 Статуту та п. 16 Правил № 113, і обставини, за яких виникла затримка, а також не входять до переліку виняткових умов, що є підставою для звільнення від обов`язку вносити плату та збір під час дії воєнного стану.

Таким чином, підстави, які б звільнили відповідача від нарахованої плати за користування вагонами в даному випадку відсутні.

Суд вкотре зауважує, що, за словами позивача та не спростовано відповідачем в перебігу розгляду справи, нарахування плати за користування вагонами здійснено Залізницею з урахуванням обставин, зазначених у розпорядженні від 05.04.2022 № ЦМ-13/693, тобто до часу користування вагонами не включено час дії комендантської години.

Також суд зауважує, що листом від 24.02.2022 № ЦЦО/99 позивач проінформував про введення обмежень перевезень з технічних причин у області призначення: Донецька Дон (48), Куп`янська дир. зал. перевезень ДН-5 (5), Сумська дир. зал. перевезень ДН-3 (3), Харківська дир. зал. перевезень ДН-2 (2), Київська дир. зал. перевезень ДН-1 (1), Конотопська дир. зал. перевезень ДН-5 (5), Коростенська дир. зал. перевезень ДН-4 (4), Одеська дир. зал. перевезень ДН-1 (1), Порт. Припорт. дир. зал. перевезень ДН-5 (5).

При цьому, вказані вище обмеження стосуються окремих напрямків перевезення до яких станцію Рокитне не віднесено.

Окрім іншого, суд визнає необґрунтованими посилання відповідача на те, що позивач порушив умови п. 7 договору-2 та одночасно подав 50 вагонів, що перевищує максимальну спроможність розвантажувального пункту, оскільки як слідує з умов пункту 7 договору-2 максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії, становить 14 вагонів.

Таким чином максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається Товариству, не повинна перевищувати 14 вагонів.

З матеріалів справи вбачається, зокрема з Пам`яток про подавання вагонів, що подача вагонів позивачем здійснювалась окремо чотирма групами, кожна з яких не перевищувала встановлену договором максимальну кількість вагонів, які подаються власнику колії.

Враховуючи викладене та з огляду на пункт 16 Правил № 113, посилання відповідача на порушення вимог пункту 7 договору-2, як підставу для звільнення від плати за користування, є помилковими.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

При цьому, суд зауважує, що решта доводів та міркувань учасників справи, викладених у заявах по суті справи, були ретельно досліджені судом та відхилені як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо обґрунтованості позовних вимог.

Отже, суд приймає рішення про стягнення з Товариства на користь Залізниці 420043,08 гривень плати за користування вагонами та 50932,80 гривень збору за зберігання, що разом становить 470975,88 гривень.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елеватор «Успіх Рокитне» (09600, Київська обл., Білоцерківський р-н, селище міського типу Рокитне, вулиця Телешівська, будинок 24, код 43354657) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» (01601, місто Київ, вулиця Лисенка, будинок 6, код 40081221) 470975,88 гривень заборгованості та 7064,64 гривень судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 01.12.2023.

Суддя Р.М. Колесник