Постанова

від 28.11.2023 по справі 448/1359/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 448/1359/23 Головуючий у 1 інстанції: Кічак Ю.В.

Провадження № 22-ц/811/2595/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в приміщенні Львівського апеляційного суду в м. Львові цивільну справуза апеляційною скаргою Яворівської окружної прокуратури Львівської області на ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 22 серпня 2023 року в складі судді Кічака Ю.В. в справі за позовом керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Яворівської районної державної адміністрації Львівської області до Мостиської міської ради Львівської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Істрейт», ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Служби автомобільних доріг у Львівській області, про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з одночасним припиненням усіх прав на неї,-

встановив:

У серпні 2023 року керівник Яворівської окружної прокуратури Львівської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Яворівської районної державної адміністрації Львівської області до Мостиської міської ради Львівської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ТзОВ «Істрейт», ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Служби автомобільних доріг у Львівській області, про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з одночасним припиненням усіх прав на неї.

Вимоги обґрунтовані тим, що Яворівською окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», встановлені порушення інтересів держави під час розпорядження землями державної власності.

Зокрема, рішенням сесії Мостиської міської ради №86 від 16.02.2021 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Гостинцеве ОСОБА_1 площею 0,40 га, з подальшою передачею у власність, угіддя - рілля, із земель, ненаданих у власність чи користування Мостиської міської ради.

Вказане рішення прийняте за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.02.2021, до якої не були долучені графічні матеріали, із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, як того вимагає ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.04.2021 сесією Мостиської міської ради Львівської області прийнято рішення № 202 від 23.04.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с.Гостинцеве, гр. ОСОБА_1 », згідно пункту 1 якого ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,35 га (кадастровий номер 4622481200:13:019:0258) в с. Гостинцеве та передано у власність вищевказану земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.

Таку земельну ділянку зареєстровано державним реєстратором Мостиської міської ради Львівської області Поліщак М.В. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень 23.04.2021 за реєстраційним номером 2347232746224 (номер запису про право власності 41709371).

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок було розроблено ФОП ОСОБА_20 .

30.04.2021 вказану земельну ділянку згідно із договором купівлі-продажу земельної ділянки придбав ОСОБА_2 , про що 30.04.2021 внесені відомості в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та реєстрацію права власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2347232746224.

В подальшому, за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 сесією Мостиської міської ради Львівської області прийнято рішення № 245 від 05.07.2021 «Про затвердження детального плану території щодо зміни цільового призначення земельної ділянки наданої для ведення особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень, та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) в с.Гостинцеве, Яворівського району Львівської області для визначення граничних розмірів забудови та режимів використання гр. ОСОБА_21 », відповідно до якого площа земельної ділянки становить 0,35 га (кадастровий номер 4622481200:13:019:0258), що перебуває у власності ОСОБА_21 .

Рішенням сесії Мостиської міської ради Львівської області № 22 від 19.07.2021 затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.

11.08.2021 ОСОБА_2 звернувся із заявою до компетентних органів, у якій надав згоду на поділ земельної ділянки із кадастровим номером 4622481200:13:019:0258 на самостійні земельні ділянки відповідно до кадастрових планів. В результаті поділу утворено 25 нових земельних ділянок, з яких на даний час на праві приватної власності ОСОБА_22 належать: 4622481200:13:019:0266 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2440804846224, номер інформаційної довідки: 309700016, площа (га): 0.0046, власник - ОСОБА_2 ); 4622481200:13:019:0267 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441457846224, номер інформаційної довідки: 309700237, площа (га): 0.0371, власник ОСОБА_2 ; орендар - ТзОВ "ІСТРЕЙТ", орендодавець - ОСОБА_2 ); 4622481200:13:019:0269 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441414446224, номер інформаційної довідки: 309701383, площа (га): 0.015, власник: ОСОБА_2 , суперфіціар - ОСОБА_2 , суперфіціарій - ОСОБА_14 ); 4622481200:13:019:0270 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441408146224, номер інформаційної довідки: 309701475, площа (га): 0.01, власник - ОСОБА_2 ; суперфіціар - ОСОБА_2 , суперфіціарій - ОСОБА_14 ); 4622481200:13:019:0273 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441109046224, номер інформаційної довідки: 309701844, площа (га): 0.009, власник - ОСОБА_2 , суперфіціар - ОСОБА_2 , суперфіціарій - ОСОБА_12 ); 4622481200:13:019:0274 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441108446224, номер інформаційної довідки: 309701990, площа (га) 0.009, власник - ОСОБА_2 , суперфіціар - ОСОБА_2 , суперфіціарій - ОСОБА_13 ); 4622481200:13:019:0275 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441107946224, номер інформаційної довідки: 309702118, площа (га): 0.009, власник - ОСОБА_2 , суперфіціар - ОСОБА_2 , суперфіціарій - ОСОБА_13 ); 4622481200:13:019:0276 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441107346224, номер інформаційної довідки: 285472288, площа (га): 0.009, власник - ОСОБА_2 , суперфіціар - ОСОБА_2 , суперфіціарій - ОСОБА_15 ); 4622481200:13:019:0277 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441106046224, номер інформаційної довідки: 309702260, площа (га): 0.009, власник - ОСОБА_2 , суперфіціар - ОСОБА_2 , суперфіціарій - ОСОБА_15 ); 4622481200:13:019:0278 (власник - ОСОБА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441105146224, номер інформаційної довідки: 309702296, площа (га): 0.009, суперфіціар - ОСОБА_2 , суперфіціарій ОСОБА_15 ); 4622481200:13;019:0282 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441101746224, номер інформаційної довідки: 309702583, площа (га): 0.009, власник - ОСОБА_2 ); 4622481200:13:019:0283 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441101146224, номер інформаційної довідки: 309702703, площа (га): 0.009, власник - ОСОБА_2 ; суперфіціар - ОСОБА_2 , суперфіціарій - ОСОБА_16 ); 4622481200:13:019:0285 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2440842146224, номер інформаційної довідки: 309702897, площа (га): 0.009, власник - ОСОБА_2 ; суперфіціар - ОСОБА_2 , суперфіціарій - ОСОБА_17 ); 4622481200:13:019:0286 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2440835446224, номер інформаційної довідки: 309702944, площа (га): 0.009, власник - ОСОБА_2 ; суперфіціар - ОСОБА_2 , суперфіціарій - ОСОБА_18 ); 4622481200:13:019:0287 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2440827446224, номер інформаційної довідки: 309703076, площа (га): 0.009, власник - ОСОБА_2 ; суперфіціар - ОСОБА_2 , суперфіціарій - ОСОБА_19 ); 4622481200:13:020:0001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441476446224, номер інформаційної довідки: 309703279, площа (га): 0.0043, власник ОСОБА_2 ); 4622481200:13:020:0002 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441467846224, номер інформаційної довідки: 309703369, площа (га): 0.1018, власник ОСОБА_2 ).

Решту земельних ділянок ОСОБА_2 продав, зокрема, земельні ділянки з кадастровими номерами: 4622481200:13:019:0268 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441449246224, номер інформаційної довідки: 309701305, площа (га): 0.015, власник - ОСОБА_3 ); 4622481200:13:019:0271 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441110446224, номер інформаційної довідки: 309701663, площа (га): 0.0092, власник ОСОБА_4 ); 4622481200:13:019:0272 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441109746224, номер інформаційної довідки: 309701734, площа (га): 0.009, власник - ОСОБА_5 (1/2 частки), спільна власність - ОСОБА_6 (1/2 частки); 4622481200:13:019:0279 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441103946224, номер інформаційної довідки: 309702377, площа (га): 0.009, власник - ОСОБА_7 ); 4622481200:13:019:0280 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441103446224, номер інформаційної довідки: 309702455, площа (га): 0.009, власник ОСОБА_8 ); 4622481200:13:019:0281 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441102746224, номер інформаційної довідки: 309702522, площа (га): 0.009, власник ОСОБА_9 ); 4622481200:13:019:0284 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2440849746224, номер інформаційної довідки: 309702771, площа (та): 0.009, власник - ОСОБА_10 , суперфіціар - ОСОБА_2 , суперфіціарій - ОСОБА_10 ); 4622481200:13:019:0288 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2440821346224, номер інформаційної довідки: 309703161, площа (га): 0.009, власник - ОСОБА_11 ).

Зазначені земельні ділянки накладаються на земельну ділянку, яка належить на праві постійного користування Службі автомобільних доріг у Львівській області та є частиною автомобільної дороги державного значення М-11 Львів-Шегині.

Спірні земельні ділянки використовуються Службою автомобільних доріг у Львівській області, що належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор), діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, відповідно до ч. 2 ст. 117 Земельного кодексу України (в редакції станом на час виділення земельної ділянки ОСОБА_1 ) до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать серед іншого земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

Таким чином, земельна ділянка, що перебуває у постійному користуванні Служби автомобільних доріг у Львівській області незаконно, вибула з державної власності у приватну власність та не перебувала у комунальній власності. Водночас, необхідно врахувати, що жодного рішення уповноваженими органами відповідно до ст. 149 Земельного кодексу України про вилучення з постійного користування Служби автомобільних доріг у Львівській області спірної земельної ділянки не приймалось.

Рішення сесії Мостиської міської ради від 16.02.2021 №86 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с.Гостинцеве, гр. ОСОБА_1 » та від 21.04.2021 № 202 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с.Гостинцеве, гр. ОСОБА_1 » прийняті в порушення вимог ст.ст. 6,14,19 Конституції України, ст. ст. З, 20, 67, 71, 84, 122, 141, 142, 149 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення), ст.11 Закону України «Про транспорт», ст.ст. 7, 9 Закону України «Про автомобільні дороги», оскільки землі автомобільних доріг загального користування не можуть передаватись у власність для інших потреб без їх вилучення у постійних користувачів.

Прийняття незаконного рішення потягнуло за собою порушення норм законодавства при прийнятті сесією Мостиської міської ради рішення № 245 від 05.07.2021 «Про затвердження детального плану території щодо зміни цільового призначення земельної ділянки наданої для ведення особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень, та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) в с.Гостинцеве, Яворівського району Львівської області для визначення граничних розмірів забудови та режимів використання гр. ОСОБА_2 » та рішення сесії №22 від 19.07.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по зміні цільового призначення земельної ділянки наданої для ведення особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень, та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) в с.Гостинцеве, гр. ОСОБА_2 ».

В обґрунтування представництва інтересів держави в особі Яворівської районної державної адміністрації Львівської області прокурор зазначає, що земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні Служби автомобільних доріг у Львівській області віднесені до земель державної форми власності, а на даний час саме Яворівська районна державна адміністрація (Яворівська районна військова адміністрація) є розпорядником земельних ділянок вказаної категорії, в тому числі щодо їх вилучення, тому позовну заяву подано в інтересах Яворівської районної військової адміністрації, як уповноваженого органу на розпорядження спірними земельними ділянками. Яворівська районна військова адміністрація не висловлювала ініціативи щодо звернення до суду (листи від 09.03.2023 № 510/4, від 15.03.2023 №538/4) про наміри самостійно звернутися з позовом чи ініціювати проведення перевірки щодо виявлених прокуратурою фактів не заявила, водночас не спростувала твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства, а також зазначила про принцип невтручання місцевими державними адміністраціями у здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень. Прокурором інформовано позивача про наявні порушення вимог законодавства листом від 07.03.2023, однак відповідних заходів адміністрацією не вжито.

При цьому, інтереси держави потребували невідкладного захисту, зважаючи на значимість їх порушення та можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентних органів. В результаті винесення Мостиською міською радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , відчуження їх та поділу відповідачам відбулася незаконна зміна цільового призначення землі та вилучення їх з постійного користування Служби автомобільних доріг у Львівській області. Відповідно до п.3.1 Положення про Службу автомобільних доріг у Львівській області, затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 29.07.2019 №249, Служба є державною неприбутковою організацією - юридичною особою публічного права, утвореною в установленому законом порядку. Будучи повідомленою про порушення Служба автомобільних доріг у Львівській області не звернулась до суду з метою витребування оспорюваних земель та повернення їх в постійне користування.

Яворівська окружна прокуратура листами від 10.01.2023 №14.59/05-23-82вих-23 та від 07.03.2023 №14.59/05-23-773вих-23 проінформовала Яворівську РДА про порушення, однак позивачем повідомлено про те, що позов не пред`являвся.

Не вжиття заходів до усунення наявних порушень може призвести до безповоротного вилучення спірної земельної ділянки, що в свою чергу створює труднощі в реалізації Службою автомобільних доріг у Львівській області повноважень щодо забезпечення збереження автомобільної дороги у належному стані, а також обслуговування її, відтак бездіяльність позивачів зумовлювала настання невідворотних негативних наслідків.

На виконання вимог ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» Яворівська окружна прокуратура листом від 07.08.2023 №14.59/05-23-2879 вих-23 повідомила Яворівську районну військову адміністрацію щодо звернення із позовом до Мостиського районного суду Львівської області в їх інтересах.

Враховуючи наведене, прокурор просив суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним рішення Мостиської міської ради 202 від 23.04.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с.Гостинцеве, гр. ОСОБА_1 »; визнати недійсним рішення Мостиської міської ради №245 від 05.07.2021 «Про затвердження детального плану території щодо зміни цільового призначення земельної ділянки наданої для ведення особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень, та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) в с.Гостинцеве, Яворівського району Львівської області для визначення граничних розмірів забудови та режимів використання гр. ОСОБА_2 »; визнати недійсним рішення Мостиської міської ради №22 від 19.07.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по зміні цільового призначення земельної ділянки наданої для ведення особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень, та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) в с.Гостинцеве, гр. ОСОБА_2 » та усунути перешкоди державі в особі уповноваженого органу - Яворівської районної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою смуги відведення автомобільної дороги М-11 Львів - Шегині (км.64+306м. - км.64+485м.) на території с.Гостинцеве Яворівського району Львівської області площею 2,3673 га, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації сформованих на ній земельних ділянок, які утворилися внаслідок поділу, з кадастровими номерами: 4622481200:13:019:0266, 4622481200:13:019:0267, 4622481200:13:019:0268, 4622481200:13:019:0269; 4622481200:13:019:0270, 4622481200:13:019:0271; 4622481200:13:019:0272, 4622481200:13:019:0273, 4622481200:13:019:0274, 4622481200:13:019:0275, 4622481200:13:019:0276, 4622481200:13:019:0277, 4622481200:13:019:0278, 4622481200:13:019:0279, 4622481200:13:019:0280, 4622481200:13:019:0281, 4622481200:13:019:0282, 4622481200:13:019:0283, 4622481200:13:019:0284, 4622481200:13:019:0285, 4622481200:13:019:0286, 4622481200:13:019:0287, 4622481200:13:019:0288, 4622481200:13:020:0001, 4622481200:13:020:0002 з одночасним припиненням усіх інших прав на ці земельні ділянки, а також скасування державної реєстрації права власності та усіх інших речових прав на ці земельні ділянки, відомості про які внесені в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

21.08.2023 керівник Яворівської окружної прокуратури Львівської області звернувся до суду із заявою про забезпечення вказаного цивільного позову шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з одночасним припиненням усіх прав на неї шляхом накладання арешту та заборони суб`єктам владних повноважень, відповідачам, іншим фізичним та юридичних особам вчиняти будь які дії (шляхом поділу, об`єднання, реєстрації права власності, відчуження на користь третіх осіб), а також проведення будівництва чи встановлення малих архітектурних форм щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 4622481200:13:019:0266, 4622481200:13:019:0267, 4622481200:13:019:0268, 4622481200:13:019:0269; 4622481200:13:019:0270, 4622481200:13:019:0271; 4622481200:13:019:0272, 4622481200:13:019:0273, 4622481200:13:019:0274, 4622481200:13:019:0275, 4622481200:13:019:0276, 4622481200:13:019:0277, 4622481200:13:019:0278, 4622481200:13:019:0279, 4622481200:13:019:0280, 4622481200:13:019:0281, 4622481200:13:019:0282, 4622481200:13:019:0283, 4622481200:13:019:0284, 4622481200:13:019:0285, 4622481200:13:019:0286, 4622481200:13:019:0287, 4622481200:13:019:0288, 4622481200:13:020:0001, 4622481200:13:020:0002.

Оскаржуваною ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 22 серпня 2023 року позовну заяву керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Яворівської районної державної адміністрації Львівської області до Мостиської міської ради Львівської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Істрейт», ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Служба автомобільних доріг у Львівській області, про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з одночасним припиненням усіх прав на неї - повернуто.

Роз`яснено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, а також право заявити клопотання про повернення сплаченої суми судового збору.

Копію ухвали надіслано в Яворівську окружну прокуратуру Львівської області.

Ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 23 серпня 2023 року заяву керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області про забезпечення позову - повернуто без розгляду.

Копію ухвали скеровано керівнику Яворівської окружної прокуратури Львівської області.

Ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 22 серпня 2023 рокуоскаржив в.о. керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області, вважає ухвалу незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального та права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Покликаючись на хронологію спірних правовідносин та встановлених прокуратурою обставин, зазначає, що в межах смуги відведення автомобільної дороги загального користування державного значення сформовано 25 земельних ділянок без врахування вимог щодо ширини смуги відведення автомобільної дороги.

Зокрема, смуга відведення автодороги М-11 Львів-Шегині в с. Гостинцеве становить 65 метрів, з цих підстав Службою автомобільних доріг відмовлено у погодженні ОСОБА_1 меж земельної ділянки.

Нежважаючи на відмову у погодженні меж земельної ділянки, ФОП ОСОБА_20 виготовив проект землеустрою, з приводу чого Служба автомобільних доріг у Львівській області зверталася до ГУ Держгеокадастру у Львівській області, Мостиської міської ради та ОСОБА_20 , однак відповіді не отримала.

Заходи державного нагляду за фактом незаконної приватизації земель не проводилися.

Звертає увагу на те, що предметом спору є земельна ділянка державної форми власності, розпорядження якою входить до компетенції районної державної адміністрації, а не органу місцевого самоврядування, тому Мостиська міська рада не мала повноважень приймати оспорювані рішення.

Таким чином, земельна ділянка, що перебуває у постійному користуванні Служби автомобільних доріг у Львівській області, незаконно вибула з державної власності у приватну власність та не перебувала у комунальній власності.

При цьому, листи Яворівської районної військової адміністрації підтверджують факт бездіяльності суб`єкта владних повноважень Яворівської РДА.

Також, не погоджується із обґрунтуванням адміністрацією своєї позиції та звертає увагу на відповідні виключення Перехідних положень Земельного кодексу України.

Не погоджується із висновком суду про вибуття земель шляхом передачі у постійне користування Служби автомобільних доріг у Львівській області, оскільки власником земель транспорту є держава, при цьому питання про вилучення таких не вирішувалося.

Тому твердження про те, що у даному випадку вбачаються порушення інтересів не держави, а лише Служби автомобільних доріг у Львівській області, є помилковим та не обґрунтованим.

При цьому, суд не надав можливості прокурору довести відповідні обставини, оскільки справа не розглядалася взагалі, а позов було повернуто.

Звертає увагу на те, що позов поданий в інтересах держави в особі Яворівської районної адміністрації.

Покликається на судову практику та позиції висловлені касаційною інстанцією і Конституційним Судом України у контексті можливості представництва прокурором інтересів держави.

Просить скасувати ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 22 серпня 2023 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Стягнути судовий збір з відповідачів на користь Львівської обласної прокуратури.

19.09.2023 на адресу апеляційного суду надійшов відзив ТзОВ «ІСТРЕЙТ» на апеляційну скаргу, в якому товариство просить оскаржувану ухвалу залишити в ислі.

25.09.2023 на адресу апеляційного суду надійшов відзив Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на апеляційну скрагу, в якому представник просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

26.09.2023 на адресу апеляційного суду надійшов відзив Мостиської міської ради на апеляційну скрагу, в якому представник просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

06.10.2023 на адресу апеляційного суду надійшли письмові пояснення Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області.

24.10.2023 та 31.10.2023 на адресу апеляційного суду надійшли додаткові пояснення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області.

01.11.2023 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання Яворівської окружної прокуратури про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленимицією главою.

Згідно із ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України судове засідання не проводиться, що свідчить про безпідставність вимог апеляційної скарги в цій частині.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які вже висловлені, зокрема, у позові заяві та апеляційній скарзі, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі № 668/13907/13-ц), відтак відповідне клопотання Яворівської окружної прокуратури до задоволення не підлягає.

Разом з цим, згідно із ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, відтак колегія суддів інформувала учасників справи про час і день розгляду справи, шляхом оприлюднення інформації про розгляд справи на офіційному сайті Львівського апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника прокуратури на підтримку доводів скарги, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково виходячи із такого.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до приписів частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна людина має можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Це право гарантується частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якій зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що питання представництва інтересів держави прокурором в суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру», частина перша якої визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною третьою цієї статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Подаючи позовну заяву прокурор вважає, що набув право на представництво, оскільки уповноважені органи - Яворівська районна військова адміністрація та Служба автомобільних доріг у Львівській області, незважаючи на очевидний характер порушення впродовж тривалого часу, не здійснюють належним чином захист інтересів держави та самостійно до суду з позовом не звернулися, при цьому позов в інтересах держави поданий виключно в особі Яворівської районної державної адміністрації Львівської області.

При цьому, суд зазначив, що Яворівській районній державній адміністрації Львівської області відомо, що земельна ділянка, на яку накладаються спірні земельні ділянки, перебуває в постійному користуванні Служби автомобільних доріг у Львівській області (автодорога державного значення М-11), однак на адресу райдержадміністрації не надходили звернення Служби щодо порушення їхніх прав, як постійного землекористувача.

Крім цього, Яворівська районна державна адміністрація Львівської області наголошує, що з 27.05.2021 відповідно до п.24 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад вважаються землями комунальної власності, а згідно п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», вирішення питань регулювання земельних відносин відноситься виключно до компетенції сільських, селищних, міських рад, а місцеві державні адміністрації не мають права втручатися у здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень. З цього ж листа слідує, що Яворівська районна державна адміністрація Львівської області не вважає себе суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист у спірних правовідносинах, у тому числі пред`являти відповідний позов до суду.

Враховуючи наведене, суд зазначив, що незрозумілим є факт подання даного позову в інтересах держави в особі Яворівської районної державної адміністрації Львівської області.

Зокрема, прокурор мотивує, що дану позовну заяву подано в інтересах Яворівської районної військової адміністрації Львівської області, як уповноваженого органу на розпорядження спірними земельними ділянками в той час, коли Яворівська районна державна адміністрація, вже розпорядилась спірною земельною ділянкою та з 2010 року така використовується Службою автомобільних доріг Львівської області на праві постійного користування.

Відтак, Яворівська районна державна адміністрація Львівської області не вживала заходів щодо звернення до суду у спірних правовідносинах, оскільки, на даний час не вважається суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист у таких правовідносинах, тому дії Яворівської РДА Львівської області не розцінюються судом як бездіяльність компетентного органу у спірних правовідносинах.

При цьому, незрозумілим є покликання прокурора в частині підстав для представництва інтересів держави на нездійснення належним чином захисту інтересів держави з боку Служби автомобільних доріг у Львівській області, яка не є державним органом та не має державно-владних повноважень.

У цьому контексті суд першої інстанції врахував висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 06 липня 2021 року, справа № 911/2169/20 та постановах Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі №204/6292/18 та від 17 червня 2020 року у справі № 204/7119/18.

Оскільки позовні вимоги прокурора спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державних організацій, такі не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державної організації, а прокурор не має повноважень на ведення справ в частині таких вимог.

Окремо суд зазначив, що Служба автомобільних доріг у Львівській області, будучи землекористувачем спірної земельної ділянки, вправі самостійно із відповідним цивільним позовом звернутися до суду чи правоохоронних органів з повідомленнями про ознаки скоєння кримінального правопорушення.

Крім цього, Службою чітко вказано причини не звернення в суд з відповідним позовом, які пов`язані з очікуванням на конкретні документи (письмові докази), необхідні для подачі позову, що свідчить про самостійний намір Служби звернутись в подальшому до суду з відповідними позовними заявами.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що прокурором у поданій позовній заяві належним чином не обґрунтовано та не доведено підстав для здійснення представництва інтересів держави, тому повернув позовну заяву керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області на підставі п. 4 ч. 4 ст.185 ЦПК України.

При цьому, суд роз`яснив, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення такої, тому прокурор не позбавлений можливості додатково належним чином обґрунтувати наявність підстав для звернення до суду за захистом інтересів держави, в тому числі обґрунтувати бездіяльність належного компетентного органу, нездійснення компетентним органом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах

Зважаючи на те, що у предмет доказування даного апеляційного провадження входить виключно оцінка процесуального рішення суду першої інстанції, яке виключає можливість розгляду поданого прокурором позову, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, які стосуються суті спірних правовідносин, оскільки таким може бути надана оцінка лише при розгляді справи по суті.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів виходить з такого.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального а бо спрощеного), окремого провадження (ч. 2 ст. 19 ЦПК України).

Згідно із положеннями ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог статей 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі. Дана стаття також встановлює ряд вимог, яким повинна відповідати позовна заява.

Відповідно до вимог статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу (ч. 1 ст. 187 ЦПК України).

При цьому, позовна заява повертається повертається у випадку, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи (п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України).

Колегія суддів виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Разом із тим, відповідно до положень статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно з частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Таким чином, правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом (постанова Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у цивільній справі 337/474/14-ц, провадження № 61-15813сво18).

Статтею 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачами і відповідачами можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Виходячи з положень цивільного процесуального законодавства відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є виключним правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обгрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.

З матеріалів справи вбачається, що позов прокурора у даній справі, незважаючи на його обґрунтування, поданий в інтересах держави виключно в особі Яворівської районної державної адміністрації.

При цьому, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції фактично свої висновки пов`язав із матеріальними правовідносинами та їх оцінкою, залишивши поза увагою те, що стадія відкриття провадження у справі це у першу чергу відповідність поданого позову вимогам процесуального закону, а не оцінка доказів.

Так, колегія суддів виходить з того, що Законом України від 02 червня 2016 року №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30 вересня 2016 року Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно із ч. 3 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (ч. 5 ст. 56 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Урегульовуючи розбіжності у раніше викладених правових позиціях, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року по справі № 912/2385/18 уточнила висновки, зроблені у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16 квітня 2019 у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17 та 18 квітня 2019 року у справах № 923/560/18 та № 913/299/18 відповідно, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18, зазначивши, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Підсумовуючи викладене вище, необхідно відзначити, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру»).

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Натомість, не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції (ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру»).

Таким чином, абзац третій частини третьої цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 справа № 911/2169/20 Велика Палата відступила від висновку щодо застосування частини третьої статті 23 Закону в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 363/4656/16-ц, який зводиться до необхідності визначення організаційно-правової форми суб`єкта, в особі якого звертається прокурор, з метою підтвердження підстав для представництва інтересів держави в суді в особі державного підприємства.

У цій постанові вказано, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, в пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункт 26 постанови від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

Також Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. пункт 27 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Беручи до уваги викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Зокрема, інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19, пункт 62)). Інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 71)).

Крім цього, відповідно до статті 170 ЦК України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.

Дійсно, слідуючи висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пункті 69 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, суд згідно з принципом «jura novit curia» (суд знає закони) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, зокрема який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Враховуючи наведене, колегія суддів розділяє висновки суду першої інстанції, які відповідають актуальній позиції касаційної інстанції та зводяться до того, що позовні вимоги прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ в частині таких вимог.

Натомість, як зазначалося вище, позов прокурора в інтересах держави у даній справі поданий лише в особі Яворівської районної державної адміністрації, без визначення позивачем Служби автомобільних доріг у Львівській області.

В свою чергу, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі №523/9076/16-ц, провадження №14-61цс18, викладено висновок, який зводиться до того, що встановлення обґрунтованості позову (заяви) є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи по суті, а не на стадії відкриття провадження.

При цьому, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що у випадку, якщо суд встановить, що визначений прокурором позивач не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тобто відбулося звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, це має процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову.

Таким чином, надавши оцінку спірним правовідносинам та доказам, наданим учасниками справи, суд першої інстанції припустився порушень процесуального закону, які можуть бути виправлені виключно при продовженні розгляду справи судом першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України однією із підстав для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Встановлені колегією суддів факти щодо допущення відповідних порушень судом першої інстанції свідчать про підставність доводів апеляційної скарги у відповідній частині та як наслідок необхідність скасування оскаржуваної ухвали з одночасним направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Разом з цим, оскільки справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції, відповідно до приписів ч. 13 ст. 141 ЦПК України, розподіл судових витрат, сплачених за подання апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції, який прийматиме рішення з врахуванням загальних правил розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, 372, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 383 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Яворівської окружної прокуратури Львівської області - задовольнити частково.

Ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 22 серпня 2023 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 28 листопада 2023 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк