Постанова

від 14.11.2023 по справі 504/3408/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4490/23

Справа № 504/3408/22

Головуючий у першій інстанції Вінська Н.В.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Лозко Ю.П.,

суддів: Коновалової В.А., Назарової М.В.,

за участю секретаря судового засідання Лупши В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Техагро», в інтересах якого діє представник-адвокат Костюченко Станіслав Геннадійович,

на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 21 грудня 2022 року

у цивільній справі за позовною заявою ТОВ Компанія «Техагро» до ОСОБА_1 про встановлення сервітуту,

встановив:

02 листопада 2022 року ТОВ Компанія «Техагро» в інтересах якого діє адвокат Костюченко С.Г. звернулося до суду з вказаним вище позовом у якому просило:

1. встановити ТОВ Компанії «Техагро» право земельного сервітуту щодо частини земельної ділянки площею 2,6850 га, що розташована за адресою: смт. Нові Біляри, Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області, загальна площа земельної ділянки складає 7,2027 га, кадастровий номер земельної ділянки 5122755400:01:001:0014, власником якої є ОСОБА_1 ;

2.визначити істотні умови сервітуту: об`єкт сервітутного права (площа, на яку поширюється земельний сервітут) та строк сервітуту:

- опис зони дії сервітуту згідно вказаного плану-схеми: частина ділянки площею 2,6850 га, що розташована за адресою: смт. Нові Біляри, Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області, загальна площа земельної ділянки складає 7,2027 га, кадастровий номер земельної ділянки 5122755400:01:001:0014, що використовується для прокладання та експлуатації залізничної колії на постійній основі;

- вид сервітуту: право прокладання та експлуатації залізничної колії;

- строк дії сервітуту: постійний;

- плата за користування сервітутом: власник сервітуту сплачує власнику земельної ділянки плату за користування сервітутом у грошовій формі в розмірі 50000 грн. на рік. Оплата в розмірі 100% річної плати за користування земельним сервітутом, здійснюється шляхом перерахування власником сервітуту коштів на поточний рахунок власника земельної ділянки згідно виставленим рахунком до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим роком, з моменту виникнення права користування (сервітуту).

Позовна заява обґрунтована тим, що ТОВ Компанія «Техагро» орендує земельні ділянки за кадастровими номерами 5122755400:01:001:0267 та 5122755400:01:001:0264, цільове призначення: 12.01 для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури залізничного транспорту, на підставі договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0264 від 24 листопада 2021 року №2411АЗК, укладеного з ТОВ «Агроземкурс» на 49 років та на підставі договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0267 від 24 листопада 2021 року №2411АТІ, укладеного з ТОВ «Агротрейд Інвестментс» на 49 років.

Між вказаними вище земельними ділянками, знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Позивач є замовником будівництва залізничної колії, яка проходитиме через земельні ділянки 5122755400:01:001:0264 та 5122755400:01:001:0267, а тому ефективне використання цих земельних ділянок неможливе без обтяження сервітутом частини земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1

09 грудня 2022 року через систему «Електронний суд» представник ТОВ Компанія «Техагро» адвокат Костюченко С.Г. подав заяву про забезпечення позову у якій просив:

-накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014,

що належить відповідачу ОСОБА_1 ;

-застосувати зустрічне забезпечення у розмірі 20000 грн.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що позивач вже звертався до суду з цим самим предметом позову, однак до іншого відповідача, а саме до ОСОБА_2 , який з метою уникнення можливих негативних наслідків у разі ухвалення в майбутньому судового рішення, здійснив відчуження земельної ділянки на користь ОСОБА_1 .

Звертав увагу, що державна реєстрація права власності на земельну ділянку відбулася за два дні до першого підготовчого засідання, яке було призначене на 14 березня 2022 року.

За наведених обставин, позивач був вимушений пред`явити позовні вимоги до нового відповідача, яким є ОСОБА_1 .

Зважаючи на поведінку попереднього власника земельної ділянки, з метою уникнення подібних дій зі сторони теперішнього власника земельної ділянки ОСОБА_1 , на думку позивача необхідним є ініціювання питання про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 21 грудня 2022 року у задоволенні заяви ТОВ Компанія «Техагро» про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ТОВ Компанія «Техагро» в інтересах якого діє представник-адвокат Костюченко С.Г. подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 21 грудня 2022 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву ТОВ Компанія «Техагро» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, не у повному обсязі дослідив обставини справи та не надав належну оцінку доказам у справі, зокрема не врахував, що попередній власник цієї земельної ділянки ОСОБА_2 з метою уникнення можливих негативних наслідків у разі постановлення в майбутньому рішення суду, здійснив відчуження земельної ділянки на користь ОСОБА_1 , при цьому перехід права власності на майно відбувся під час перебування позову у провадженні суду, а саме до першого підготовчого судового засідання. За таких обставин, позивач був вимушений звертатися до суду із новим позовом до теперішнього власника земельної ділянки, яким є ОСОБА_1 .

На вказану апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат

Рябоконь К.Ю. подав відзив у якому просить залишити ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 21 грудня 2022 року без змін, а апеляційну скаргу ТОВ Компанія «Техагро» без задоволення.

14 листопада 2023 року директор ТОВ Компанія «Техагро» Рихальчук О. подав заяву у якій просив розглянути справу без участі представника ТОВ Компанія «Техагро».

14 листопада 2023 року представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат

Рябоконь К.Ю. подав заяву у якій просив розглядати справу за відсутності відповідача та його представника.

У судовезасідання учасникисправи нез`явилися,про дату,час імісце розглядусправи повідомленіналежним чином,що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю доповідача,перевіривши законністьі обґрунтованістьухвали судупершої інстанціїу межахдоводів тавимог апеляційноїскарги,апеляційний судвважає,що апеляційнаскарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимогі заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржувана ухвала суду відповідає не в повній мірі.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того,що усвоїй заявіпредставник позивачапосилається виключнона можливістьвідчуження відповідачемземельної ділянкина користьтретіх осіб,як цезробив попереднійвласник земельноїділянки,водночас,відомостей прореальні наміри ОСОБА_1 на відчуженняземельної ділянки,а такождоказів цихнамірів матеріализаяви немістять, представником позивача не обґрунтовано належним чином підстави застосування заходів забезпечення позову, не зазначено про реальні обставини, які б свідчили про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, як і про те, що відповідач ОСОБА_1 має намір відчужити земельну ділянку, а вчинення можливих недобросовісних дій ОСОБА_2 - іншого відповідача по іншій справі, не можуть свідчити про те, що ОСОБА_1 вчинить будь-які дії, які утруднять або унеможливлять виконання майбутнього рішення суду. Лише побоювання та посилання представника позивача на те, що теперішній власник відчужить земельну ділянку на корить інших осіб, як це зробив ОСОБА_2 , не заслуговують на увагу та не можуть бути єдиною підставою для накладення арешту на зазначену земельну ділянку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову в задоволенні вимог вказаної вище заяви ТОВ Компанія «Техагро», водночас помилковими є мотиви з яких виходив суд відмовляючи позивачу в забезпеченні позову, з огляду на таке.

Відповідно до частини другоїстатті 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускаєтьсянабудь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнятенакористь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Устатті 150 ЦПК Українивстановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арештунамайно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також заборона вичиняти певні дії.

Під арештом майна слід розуміти заборону розпоряджатися цим майном, а в певних випадках - і користуватися ним. Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана з необхідністю збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.

Арештмайна (земельної ділянки), як спосіб забезпечення позову, передбачає накладання заборонинаправо розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Відповідно до частини третьоїстатті 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна,наяке він заявляє клопотання накластиарешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заявупрозабезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачемнапідтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення судупрозадоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, даніпроособу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питанняпрозабезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчатьпронаявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Подібних висновків дійшла Велика Палати Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року усправі№ 381/4019/18 (провадження N 14-729цс19).

Колегія суддівзауважує,що напідтвердження достатньоїобґрунтованості для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування конкретно-визначеного виду забезпечення позову.

Такі обставини, можуть як обумовлюватися вчиненням відповідачем певного роду дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явленням вимоги чи подання позову до суду, шляхом вжиття заходів з реалізації майна чи вчиненням дій по їх підготовці, так і мати форму вираження у правовстановлюючих документах, які регламентують повноваження відповідача щодо права на відчуження майна відносно якого існує спір про право.

Постановляючи ухвалупровідмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції належним чином не здійснив оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, не з`ясував співмірність виду забезпечення позову, який просив застосувати позивач, позовним вимогам, не дослідив чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення судупрозадоволення позову.

Сторонами у справі не заперечується, що попереднім власником вказаної вище земельної ділянки був ОСОБА_2 , який відчужив її на користь ОСОБА_1 , після того як ТОВ Компанія «Техагро» звернулося до нього ( ОСОБА_2 ) з позовом про встановлення права сервітуту на частину земельної ділянки 5122755400:01:001:0014, що розташована за адресою: Одеська область, Лиманський район, Новобілярська селищна рада, а саме на 2,6850 га цієї земельної ділянки, від її загальної площі 7,2027 га.

Як убачається з матеріалів справи 15 липня 2022 року ОСОБА_1 набув права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014, загальною площею 7,2027 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Лиманський район, Новобілярська селищна рада про що свідчить інформація Державного земельного кадастру про право власності та речові права не земельну ділянку станом на 03 листопада 2022 року (а.с. 17).

28 листопада 2022 року ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області відкрито провадження у справі за позовом ТОВ Компанія «Техагро» до ОСОБА_1 . Призначено підготовче засідання на 30 січня 2023 року о 11.30 год. (а.с. 31-32).

Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно убачається, що 15 грудня 2022 року, тобто після відкриття судом провадження у справі за позовом ТОВ Компанія «Техагро» до ОСОБА_1 , вказана вище земельна ділянка, була відчужена на користь ОСОБА_3 .

Колегія суддів вважає, що такий характер маніпуляцій щодо однієї і тієї ж земельної ділянки, яка є предметом позову, обумовлений зміною (переходом) права власності від одного власника земельної ділянки до іншого, особливістю якого є укладення правочинів щодо відчуження земельної ділянки, після відкриття судом провадження у справі за позовами ТОВ Компанія «Техагро», свідчить про необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову, оскільки власниками майна штучно створюються умови, спрямовані на утруднення виконання можливого рішення судуу разі задоволення позову.

Окрім того, місцевий суд не врахував, що при вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Із матеріалів справи убачається, що предметом цього позову є встановлення позивачу права земельного сервітуту на земельну ділянку площею 2,6850 га, що розташована за адресою: смт. Нові Біляри, Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області, загальна площа земельної ділянки складає 7,2027 га, кадастровий номер земельної ділянки 5122755400:01:001:0014, власником якої на момент подачі цього позову був ОСОБА_1 , з метою використання для прокладання та експлуатації залізничної колії.

Наслідком потенційного задоволення такого позову буде встановлення права сервітуту ТОВ Компанія «Техагро» на частину вказаної вище земельної ділянки, а саме на площу 2,6850 га.

Таким чином, обраний позивачем вид забезпечення позову у вигляді накладення арештуна земельну ділянку кадастровий номер 5122755400:01:001:0014, є допустимим способом забезпечення позову при такому предметі позову.

На підставі викладеного вище, апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Вирішуючи питання щодо можливості задоволення заяви позивача про накладення арешту на земельну ділянку апеляційний суд враховує таке.

Упостанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі

№ 755/5333/20(провадження N 61-17180св20) вказано, що "при задоволенні заяви позивача про накладення арешту на нерухоме майно та заборони його відчуження суди не звернули уваги, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, що не належить відповідачеві. Тому єпомилковим накладення арешту на майно особи, яка неєвідповідачемусправі".

Аналогічні висновкивикладені ВерховнимСудом упостановах від21квітня 2021 року у справі № 372/333/20 (провадження N 61-19492св20) та від 21 квітня 2022 року у справі № 755/5300/21 (провадження N 61-18391св21).

Апеляційний судом встановлено, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014, яка розташована за адресою: смт. Нові Біляри, Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області є ОСОБА_3 .

Зважаючи на те, що на час вирішення судом питання про забезпечення позову (21 грудня 2022 року) земельна ділянка вже не належала відповідачу ОСОБА_1 , так як 15 грудня 2022 року на підставі договору купівлі-продажу була відчужена на користь

ОСОБА_3 , яка на той час не мала статусу відповідача у справі, ця обставина унеможливлювала накладення арешту на майно, та мала слугувати самостійною правовою підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про накладення арешту на майно.

Втім, дійшовши висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову, що є самостійною підставою для відмови у накладенні арешту на майно, суд першої інстанції не пересвідчився та не з`ясував питання про те чи належала на час вирішення питання про забезпечення позову (21 грудня 2022 року) відповідачеві ОСОБА_1 земельна ділянка щодо якої позивачем порушувалося питання про її арешт.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та накладення арешту на майно, однак не погоджується з мотивами з яких виходив місцевий суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, оскільки у цьому конкретному випадку самостійною правовою підставною для відмови у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову є саме та обставина, що станом на 21 грудня 2022 року власником земельної ділянки була ОСОБА_3 , яка не мала процесуального статусу відповідача у справі.

У відповідності до приписівст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За положеннямист. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та ( або) резолютивної частин.

З огляду на викладене вище апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувану ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 21 грудня 2022 року потрібно змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-384 ЦПК України

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Техагро», в інтересах якого діє представник-адвокат Костюченко Станіслав Геннадійович, задовольнити частково.

Ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 21 грудня 2022 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині судове рішення залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст постанови 20 листопада 2023 року.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: М.В. Назарова

В.А. Коновалова