Окрема думка

від 14.02.2024 по справі 504/3408/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

Судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Зайцева А. Ю.

14 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 504/3408/22

провадження № 61-18041св23

У листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Техагро» (далі - ТОВ Компанія «Техагро») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило суд встановити позивачу право земельного сервітуту щодо частини земельної ділянки площею 2,6850 га, що розташована за адресою: смт Нові Біляри, Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області, загальна площа земельної ділянки складає 7,2027 га, кадастровий номер земельної ділянки 5122755400:01:001:0014, власником якої є ОСОБА_1 .

У березні 2023 року позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій просить накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014, що належить ОСОБА_1 ; застосувати зустрічне забезпечення у розмірі 20 000,00 грн.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що позивач вже двічі звертався до суду з цим самим предметом позову, однак до інших відповідачів, а саме - до ОСОБА_2 , який з метою уникнення можливих негативних наслідків у разі ухвалення в майбутньому судового рішення, здійснив відчуження земельної ділянки на користь ОСОБА_3 , у зв`язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду вже з позовом до нового власника земельної ділянки, яким був ОСОБА_3 .

При цьому, у період часу від дня подання заяви про забезпечення позову, земельна ділянка була відчужена ОСОБА_3 на користь нового власника майна - ОСОБА_1 .

З метою уникнення подібних негативних дій для судового процесу зі сторони відповідачки ОСОБА_1 та з метою забезпечення його своєчасного розгляду, позивач вважав за необхідне ініціювати перед судом питання про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 05 квітня 2023 року у задоволенні заяви ТОВ Компанія «Техагро» про забезпечення позову відмовлено.

Свою відмову районний суд мотивував відсутністю доказів про реальні наміри ОСОБА_1 на відчуження земельної ділянки, а також не зазначено про реальні обставини, які б свідчили про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Постановою Одеського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року апеляційну скаргу ТОВ Компанія «Техагро» задоволено. Ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 05 квітня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким задоволено заяву ТОВ Компанія «Техагро» про забезпечення позову. Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014, яка належить ОСОБА_1 на праві власності.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що невжиття заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити в подальшому виконання рішення суду у випадку задоволення позову, зважаючи на обставину, що після звернення позивача до суду, право власності на земельну ділянку неодноразово переходило від одного власника до іншого, і такі зміни вочевидь викликані та безпосередньо пов`язані зі зверненням ТОВ Компанія «Техагро» до суду. А тому невжиття заходів забезпечення позову до суду у вигляді накладення арешту на земельну ділянку призведе до обмеження прав позивача на ефективний судовий захист.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є., суддів: Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю., касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом - Рябоконь Кирилом Юрійовичем, задовольнив. Постанову Одеського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року скасував та залишив в силі ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 05 квітня 2023 року.

Постанову мотивували тим, що суд апеляційної інстанцій не здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, не з`ясував співмірність видів забезпечення позову, які просив застосувати позивач, позовним вимогам, не дослідив, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, належним чином не обґрунтував необхідність вжиття таких заходів, пославшись лише на загальні норми процесуального права та доводи заявника.

Не можу погодитись з ухваленим у справі рішенням щодо відмови в забезпеченні позову з наступних міркувань.

У постанові від 15 вересня 2020 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20), залишаючи без змін постанову апеляційного суду, якою було забезпечено позов шляхом накладення арешту, дійшла таких висновків:

«33. Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

34. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (частини сьома та восьма статті 158 ЦПК України).

35. Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

36. Позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України). Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України). Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

37. Цей спір стосується, зокрема, майнових прав на частину будинку. Апеляційний суд встановив, що відповідачка під час розгляду справи зареєструвала право власності на будинок. Тому через ризик його відчуження на користь третіх осіб невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту частини будинку може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову. Те, що відповідачка проживає у будинку впродовж десяти років і після державної реєстрації її права власності на нього ще не вчинила дії, що могли би підтвердити намір відчужити будинок, зокрема, не зверталася до ріелторів і не розміщувала оголошення про продаж, не спростовують висновки апеляційного суду про наявність у відповідачки як в одноособового власника можливості вільно розпорядитись будинком, якщо не вжити заходи забезпечення позову. Крім того, той вид забезпечення позову, який застосував апеляційний суд, є домірним заявленим позовним вимогам. Немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачки, оскільки будинок залишається в її володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини, якої стосується спір».

У цій справі позивач заявив вимоги про встановлення земельного сервітуту щодо ділянки належної відповідачу. Мотивував необхідність накладення арешту тим, що вимушений втретє звертатись з таким самим позовом до суду, оскільки власник земельної ділянки вже втретє змінюється під час розгляду справи.

Вважаю, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність накладення арешту на земельну ділянку щодо якої розглядається спір.

У справі, що розглядається очевидне не тільки достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а й наявність фактичних даних які свідчать про неодноразову зміну власника земельної ділянки під час судового розгляду справи, що перешкоджає ухвалити рішення у справі з належним складом його учасників, що в подальшому може бути підставою як для скасування рішення суду, відповідно і затягування розгляду спору, так і ускладненню (унеможливленню) виконання рішення суду ухваленого щодо особи, яка вже не є власником земельної ділянки.

Отже, у суду за таких обставин наявні всі підстави для накладення арешту на спірну земельну ділянку, який є тимчасовим заходом і жодним чином не порушує прав її власника, лише забороняє відчуження ділянки на час розгляду справи, що вже і відбулося двічі у цьому спорі.

Постанова апеляційного суду відповідає вимогам як процесуального закону так і суті інституту забезпечення позову та його меті. Разом з цим, колегією суддів Верховного Суду не враховані вищевикладені висновки Великої Палати Верховного Суду та обставини справи за якими вжиті заходи забезпечення позову є своєчасними та домірними заявленим позовним вимогам.

Суддя А. Ю. Зайцев