Рішення

від 30.11.2023 по справі 420/13864/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13864/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХКОМПЛЕКС» до Головного управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 14.06.2023 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХКОМПЛЕКС» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХКОМПЛЕКС» (код ЄДРПОУ 32811196) №2879 від 12.01.2022 року та №58836 від 18.05.2023 року;

2. Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області, виключити товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХКОМПЛЕКС» (код ЄДРПОУ 32811196) з переліку ризикових платників податків.

Ухвалою від 19.06.2023 позов товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХКОМПЛЕКС» залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

12.07.2023 ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості від 12.01.2022р. №2879, від 18.05.2023р. №58836 були прийняті безпідставно, необґрунтовано та підлягають скасуванню. Вказує, що згідно отриманого рішення від 12.01.2022 № 2879, Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ №1165 прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, підстава: п.8 Критеріїв ризиковості платників податку, податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку) «недостатність трудових ресурсів». Зазначає, що контролюючим органом у Рішенні жодним чином не обгрунтовано та не наведено цифрових показників та розрахунків нібито відповідності Товариства п. 8 Критерії ризиковості платника податків та/або Критеріїв ризиковості операцій. Таких підстав, як «недостатність трудових ресурсів» як передумови/підстави для прийняття податковим органом рішення про включення платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості немає ані серед Критеріїв ризиковості платника податків, ані серед Критеріїв ризиковості здійснення господарських операцій, що свідчить про очевидну протиправність дій Відповідача та відповідно протиправність прийнятого ним Рішення від 12.01.2022 р. №2879. Вказує, що позивач подав до Головного управління ДПС в Одеській області звернення про прийняття рішення щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості з копіями документів, та з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 16.05.2023 р. №1 прийнято рішення від 18.05.2023р. №58836 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, підстава: п.8 Критеріїв ризиковості платників податку з посиланням на нові критерії та коди податкової інформації: 1) 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 2) 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Зазначає, що протягом 2020-2022 років ТОВ «АГРОТЕХКОМПЛЕКС» в ході проведення власної господарської діяльності подало на реєстрацію ряд податкових накладних, які були зареєстровані належним чином. Вказує, що дійсно, податкові накладні блокувались, однак станом на дату прийняття оскаржуваного рішення від 18.05.2023 р, усі податкові накладні були зареєстровані без виключення, податкові накладні по яким реєстрацію зупинено або відмовлено - відсутні, а під час їх реєстрації ознак ризиковості також не було встановлено. Факт реєстрації поданих ТОВ «АГРОТЕХКОМПЛЕКС» податкових накладних свідчить, що підозра у ризиковості операцій не підтвердилась, а тому визнання позивача ризиковим платником податків на підстав ризиковості господарських операцій за зареєстрованими податковими накладними є безпідставним. Окрім того, у разі підтвердження реального характеру здійснених робіт, платник не може відповідати за порушення, допущені іншими особами (в тому числі контрагентом, якщо такий підозрюється у здійсненні ризикових операціях), якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Тобто навіть у разі визнання ТОВ «ШАБСЬКА ФЕРМА», ТОВ «ГОСПОДАРСТВО ДРЗ», ТОВ «АГРО ДОМІНАНТА», ТОВ «ВІКОНСАЛТ АЛЬЯНС» ризиковими платниками, позивач не може автоматично набувати такого ж статусу.

31.07.2023 до суду від відповідача за вх. №ЕП/29631/23 надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що Головне управління ДПС в Одеській області не погоджуються з доводами позивача. Вказано, що контролюючим органом встановлено недостатню кількість трудових ресурсів для ведення господарської діяльності ТОВ «АГРОТЕХКОМПЛЕКС». З метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов`язку підприємствами реального сектору економіки, враховуючи вимоги Постанови №1165 та вищезазначену податкову інформацію, рішенням Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №2879 від 12.01.2022 року ТОВ «АГРОТЕХКОМПЛЕКС» включено до Переліку ризикових платників податків (відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених Постановою №1165), яке направлено через електронний кабінет платника. Зазначено, що інформація щодо ризиковості контрагентів підтверджується рішеннями від 14.03.2023 №7838 ТОВ «НІРЛАНСЕР ТІЕЙТ», від 16.02.2022 №20838 ТОВ «ГОСПОДАРСТВО ДРЗ», від 27.05.2021 №1101 ТОВ «АГРО ДОМІНАТА», від 25.04.2023 №1545 ТОВ «ШАБСЬКА ФЕРМА». Вказано, що за наслідками наявної податкової інформації ТОВ «АГРОТЕХКОМПЛЕКС» включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

08.08.2023 до суду від позивача за вх №ЕП/30172/23 надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що заперечення відповідача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не спростовують обставини та обґрунтування позову, а в самому відзиві на адміністративний позов та в додатках до нього відповідач не зазначив належних обґрунтувань та доказів того, що саме ТОВ «АГРОТЕХКОМПЛЕКС» є ризиковим платником податку.

Ухвалою суду від 10.11.2023 позов товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХКОМПЛЕКС» на підставі ч.13 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України залишено без руху, встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали та роз`яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду доказів звернення до суду у строки, визначені ст.122 КАС України чи належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог щодо оскарження рішення №2879 від 12.01.2022.

30.11.2023 ухвалою суду заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду задоволено та поновити позивачу строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХКОМПЛЕКС» (код ЄДРПОУ 32811196) №2879 від 12.01.2022 року, та продовжено розгляд справи №420/13864/23.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на позов, дослідивши обставини, якими сторони обґрунтовують вимоги та заперечення та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, судом встановлено наступне.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «АГРОТЕХКОМПЛЕКС» зареєстроване в якості юридичної особи 19.02.2004 (номер запису: 15561200000013456) та здійснює такі види економічної діяльності за КВЕД: 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів (основний), 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, 52.10 Складське господарство, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 12.01.2021 №2879 (а.с.56), відповідно до якого ТОВ «АГРОТЕХКОМПЛЕКС» відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підставою прийняття рішення зазначено «п.8 Критеріїв ризиковості платника податку». Податкова інформація: «недостатність трудових ресурсів».

16.05.2023 позивачем було подано до відповідача повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №1 до якого додано 10 додатків, зокрема пояснення та первинні документи по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ «МАРКС ЛТД», ФОП ОСОБА_2 , а також повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

За результатами розгляду наданих позивачем пояснень та документів Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 18.05.2023 №58836 (а.с.57-58), відповідно до якого ТОВ «АГРОТЕХКОМПЛЕКС» відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підставою прийняття рішення зазначено «п.8 Критеріїв ризиковості платника податку», та вказано таку податкову інформацію: « 13 придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку».

Також у рішенні у графі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» зазначено таблицю:

Тип операції придбання/ постачанняПеріод здійснення господарської операції**Код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризиковаКод згідно з ДКПП операції, визначеної як ризиковаУмовний код товару операції, визначеної як ризиковаПодатковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операціїпридбання29.12.202025.04.2023-69.1038964355постачання29.12.202012.01.20222304000000-40717410постачання29.12.202012.01.20221201-44086286постачання29.12.202012.01.2022-10.41.9941054272Позивач, не погоджуючись з вказаними вище рішеннями відповідача, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.74.1, п.74.3 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац третій пункту 74.1).

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу (абзац 4 пункту 74.1).

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац 5 пункту 74.1).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 №2245-VIII, яким змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 (редакції до внесення змін Постановою КМ № 1428 від 23.12.2022) передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165, редакції до внесення змін Постановою КМ № 1428 від 23.12.2022).

Пунктом 6 Порядку №1165 (редакції Постанови КМ № 1428 від 23.12.2022) передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 (в редакції до внесення змін Постановою КМ № 1428 від 23.12.2022) встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Додатком 1 до Порядку №1165 (в редакції Постанови КМ № 1428 від 23.12.2022) встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Пунктом 6 Порядку №1165 (в первісній редакції) передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, який (в редакції до внесення змін Постановою КМ № 1428 від 23.12.2022) містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)».

Однак, як вбачається з оскаржуваного рішення №2879 від 12.01.2022, вказане поле містить наступну податкову інформацію «недостатність трудових ресурсів».

Водночас, вказана податкова інформація не розкриває, з яких підстав податковий орган дійшов висновку про недостатність у позивача трудових ресурсів та яка кількість трудових ресурсів на його думку є достатньою для здійснення позивачем його господарської діяльності.

Крім того, у цьому рішенні відповідачем не досліджено, чи залучались позивачем інші суб`єкти господарювання чи працівники за контрактом для здійснення господарської діяльності.

Тобто, оскаржуване рішення не містить чіткої та повної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, та відповідачем не надано до суду доказів наявності такої податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Також, з оскаржуваного рішення №58836 від 18.05.2023 вбачається, що підставою для його прийняття було придбання ТОВ «АГРОТЕХКОМПЛЕКС» у ТОВ «НІРЛАНСЕР ТІЕЙТ» (код ЄДРПОУ 38964355) послуг за ДКПП 69.10 у період з 29.12.2020 по 25.04.2023.

Також, з оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для його прийняття було постачання ТОВ «АГРОТЕХКОМПЛЕКС»:

- ТОВ «ГОСПОДАРСТВО ДРЗ» (код ЄДРПОУ 44086286) продукції та послуг за кодом УКТЗЕД 1201 у період з 29.12.2020 по 12.01.2022;

- ТОВ «АГРО ДОМІНАНТА» (код ЄДРПОУ 43513153) продукції та послуг за кодом ДКПП 10.41.99 у період з 29.12.2020 по 12.01.2022;

- ТОВ «ШАБСЬКА ФЕРМА» (код ЄДРПОУ 42004327) продукції та послуг за кодом УКТЗЕД 2304000000 у період з 29.12.2020 по 12.01.2022.

Щодо зазначених двох підстав віднесення позивача до ризикових суд зазначає, що як вбачається з наданих позивачем до суду копій первинних господарських документів:

- ТОВ «АГРОТЕХКОМПЛЕКС» та ТОВ «НІРЛАНСЕР ТІЕЙТ» (колишня назва ТОВ «ВІСКОНТ АЛЬЯНС») мали господарські відносини у грудні 2021 року лютому 2022 року, тоді як рішення №7838 про відповідність ТОВ «НІРЛАНСЕР ТІЕЙТ» критеріям ризиковості платника податку було прийнято 14.03.2023;

- ТОВ «АГРОТЕХКОМПЛЕКС» та ТОВ «ГОСПОДАРСТВО ДРЗ» мали господарські відносини у травні 2021 року лютому 2022 року, тоді як рішення №20838 про відповідність ТОВ «ГОСПОДАРСТВО ДРЗ» критеріям ризиковості платника податку було прийнято 16.02.2022;

- ТОВ «АГРОТЕХКОМПЛЕКС» та ТОВ «АГРО ДОМІНАНТА» мали господарські відносини у грудні 2020 року, тоді як рішення №1101 про відповідність ТОВ «АГРО ДОМІНАНТА» критеріям ризиковості платника податку було прийнято 27.05.2021;

- ТОВ «АГРОТЕХКОМПЛЕКС» та ТОВ «ШАБСЬКА ФЕРМА» мали господарські відносини у травні-липні 2021 року, тоді як рішення №1545 про відповідність ТОВ «ШАБСЬКА ФЕРМА» критеріям ризиковості платника податку було прийнято 25.04.2023.

Отже, з викладеного вбачається, що станом на час, протягом якого позивач мав господарські відносини із ТОВ «НІРЛАНСЕР ТІЕЙТ», ТОВ «ГОСПОДАРСТВО ДРЗ», ТОВ «АГРО ДОМІНАНТА» та ТОВ «ШАБСЬКА ФЕРМА», рішення про віднесення таких підприємств до ризикових платників податку прийнятими не були.

Суд не приймає до уваги надану відповідачем до суду разом з відзивом на позов таблицю, оскільки з неї неможливо встановити підстави віднесення позивача до ризикових платників податку та позаяк така таблиця містять узагальнену інформацію щодо придбання позивачем товару у його контрагентів та його реалізацію.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідно до п.25 Порядку №1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Відповідачем до суду надано документи щодо складу членів комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та витяг з протоколу засідання комісії від 12.01.2022 №6/15-32 про розгляд питань щодо включення платників до переліку ризикових, за результатами якого прийнято рішення №2879 від 12.01.2022, проте протоколу засідання комісії, за результатами розгляду якого прийнято оскаржуване рішення №58836 від 18.05.2023 відповідачем до суду не надано.

З витягу з протоколу засідання комісії від 12.01.2022 №6/15-32 проте не вбачається, які саме підстави стали причиною віднесення позивача рішенням №2879 від 12.01.2022 до ризикових платників податку.

Суд не вважає зазначене в протоколі «Запропоновано для внесення управлінням з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС в Одеській області, по якому виявлено ризикові операції» обґрунтованою підставою для прийняття оскаржуваного рішення №2879 від 12.01.2022, оскільки така «пропозиція» повинна ґрунтуватись на конкретній податковій інформації.

Суд вважає, що фактично у протоколі відсутні посилання на підставу прийняття оскаржуваного рішення, а саме відсутня конкретна інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20 та від 17.12.2022 у справі №640/13536/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Варто також зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Впродовж розгляду справи відповідач не надав належних та достатніх доказів, які би досліджувалися в ході засідань Комісії, і які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень, та відповідно суд не встановив наявність у відповідача підстав для віднесення підприємства до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим оскаржувані рішення Головного управління ДПС в Одеській області є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до положень статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

У частині 2 статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Наведене узгоджується із Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) та практикою Європейського Суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (ст. 32).

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07.11.2002 року по справі «Лавентес проти Латвії» та від 08.02.2011 року по справі «Берктай проти Туреччини» наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумцій».

Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1988 року, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, «Яллог проти Німеччини» від 11.07.2006 року, «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до суду надано докази сплати судового збору у розмірі 5368,00 грн.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХКОМПЛЕКС» судового збору у розмірі 5368,00 грн.

Також позивач подав до суду клопотання про розподіл судових витрат, в якому просить стягнути з відповідача його витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5700,00 грн.

Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду:

1) договір про надання правової (правничої) допомоги №19/05 від 19.05.2023, який укладено між адвокатом Пасічняк Людмилою та ТОВ «АГРОТЕХКОМПЛЕКС» (клієнт) з додатком №1;

2) квитанцію до прибуткового касового ордера №14/09 від 14.09.2023 на суму 5700,00 грн;

3) звіт від 14.09.2023 за договором про надання правової (правничої) допомоги №19/05 від 19.05.2023, згідно якого адвокат надав клієнту таку правову допомогу:

- вивчення матеріалів та інформації, наданих замовником, для прийняття рішення про вступ до справи та її перспективу (1 год) - 1000,00 грн;

- підготування позову про визнання протиправними та скасування рішень, та зобов`язання вчинити певні дії до Одеського окружного адміністративного суду (1 год) 1400,00 грн;

- формування додатків до позову про визнання протиправними та скасування рішень, та зобов`язання вчинити певні дії та опис первинних документів (1 год) 700,00 грн;

- подання позовної заяви, клопотань, заяв до Одеського окружного адміністративного суду (1 год) 800,00 грн;

- написання відповіді на відзив (1 год) 1000,00 грн;

- отримання рішення Одеським окружним адміністративним судом в справі про визнання протиправними та скасування рішень, та зобов`язання вчинити певні дії (1 год) 800,00 грн.

При цьому, відповідачем до суду подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Суд зазначає, що не вважає правничою допомогою таку послугу, зазначену у звіті, як подання позовної заяви, клопотань, заяв до Одеського окружного адміністративного суду. Крім того у звіті не конкретизовано, які саме заяви та клопотання подавались позивачем до суду.

Крім того суд зазначає, що позивачу станом на дату формування звіту така послуга (яка також не є правничою по суті) як отримання рішення не надавалась

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказана позиція узгоджується з позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постанові Верховного Суду від 03.08.2021 у справі №480/3172/20.

Неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Таким чином, на підставі вищенаведеного, враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, приймаючи до уваги значення справи для позивача, предмет позову та обсяг задоволених позовних вимог, суд вважає за доцільне стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача 3500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХКОМПЛЕКС» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 58836 від 18.05.2023 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХКОМПЛЕКС» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХКОМПЛЕКС» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХКОМПЛЕКС» судовий збір у розмірі 5368,00 грн. та 3500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХКОМПЛЕКС» (вул. Бугаївська, 35, оф.206, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 32811196).

Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд.5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Суддя Вовченко О.А.