Ухвала

від 16.11.2023 по справі 160/20924/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 листопада 2023 р.Справа №160/20924/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в місті Дніпро питання про закриття провадження у справі №160/20924/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

18.08.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправною реєстрацію в Спадковому реєстрі заповіту ОСОБА_2 , посвідченого 11.12.2019 Котовською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області та зареєстрованого у Спадковому реєстрі 13.10.2022 посадового особою Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» за №69793144;

- зобов`язати Дніпропетровську регіональну філію державного підприємства «Національні інформаційні системи» скасувати реєстрацію в Спадковому реєстрі №69793144 від 13.10.2022 заповіту ОСОБА_2 , посвідченого 11.12.2019 Котовською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпрі помер рідний брат позивача у справі Метерелл Гордон Реджінальд Бернард. Позивач зазначає, що є спадкоємицею другої черги, померлий не мав спадкоємців першої черги. У 2023 році позивачу стало відомо про те, що 13.10.2022 посадовою особою Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» (ДРФ ДП «HAIC») до Спадкового реєстру внесено інформацію щодо заповіту ОСОБА_2 , нібито посвідченого 11.12.2019 Котовською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області. Позивач вважає, що реєстрація вказаного заповіту проведена ДРФ ДП «НАІС» протиправно, з порушенням норм чинного законодавства. Положенням про Спадковий реєстр, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2011 №1810/5 чітко окреслене коло осіб, які наділені правом звертатись до Реєстратора із заявами про державну реєстрацію заповіту, а саме: посадова особа, яка посвідчила заповіт, або безпосередньо заповідач. Є очевидним, що заповідач, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не міг звернутися із заявою про реєстрацію заповіту у жовтні 2022 року. Крім того, відповідно до п. 2.6. Положення, у випадку подання заяви про державну реєстрацію заповіту посадовою особою, яка його посвідчила, заяви за формою, наведеною в додатках 1-9, подаються (надсилаються) Реєстратору у день вчинення відповідної нотаріальної дії. З моменту ймовірного посвідчення заповіту до його реєстрації минуло майже три роки, що, на думку позивача, є очевидним порушенням вищенаведених норм Положення. Позивач вказує, що протизаконна реєстрація заповіту порушує законні права і інтереси позивача як спадкоємиці померлого ОСОБА_2 , що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2023 відкрито провадження у справі; справу №160/20924/23 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

07.09.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів у справі №160/20924/23 - задоволено. Витребувано у Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства "Національні інформаційні системи" належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких було здійснено реєстрацію в Спадковому реєстрі №69793144 від 13.10.2022 заповіту ОСОБА_2 , посвідченого 11.12.2019 Котовською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області, в тому числі в електронній формі з використанням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади.

07.09.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні із викликом сторін, у якому просить здійснювати розгляд справи №160/20924/23 в судовому засіданні із викликом сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2023 клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні із викликом сторін у справі №160/20924/23 - залишено без задоволення.

19.09.2023 судом отримано відзив Державного підприємства «Національні інформаційні системи», в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними з огляду на наступне. ДП «НАІС» не здійснює владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, та законодавчо не уповноважений владно керувати поведінкою позивача. Відповідач вважає, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір не є публічно-правовим. Відомості про заповіт за реєстраційним номером в Спадковому реєстрі №69793144 були внесені 13.10.2022 Дніпропетровською регіональною філією «НАІС» на підставі належним чином оформленої заяви про державну реєстрацію заповітів та спадкових договорів від 13.10.2022, поданої Магдалинівською селищною радою Новомосковського району Дніпропетровської області в електронній формі з використанням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади. Оскільки заява була оформлена належним чином та містила усі відомості, передбачені додатками 1-3, 9 до Положення, також подана відповідним суб`єктом, у Філії ДП «НАІС» були відсутні правові підстави для відмови у внесенні відомостей до Спадкового реєстру та, відповідно, Філією ДП «НАІС» було здійснено механічну функцію з перенесення до реєстру відомостей, що були зазначені у вказаній заяві. ДП «НАІС» переконане, що заміна первісного відповідача в даній справі ДП «НАІС» належним відповідачем - Магдалинівською селищною радою Новомосковського району Дніпропетровської області та встановлення для неї зобов`язання подати ДП «НАІС» заяву про скасування відповідного запису про заповіт, за наявності у останнього відповідних правових підстав, було б належним способом захисту прав позивача. Натомість, обраний позивачем спосіб захисту прав не є ефективним, та не може відновити права та інтереси позивача, оскільки всупереч ст. 19 Основного Закону, на ДП «HAIС» було покладено не притаманну йому функцію, та яка не передбачена для нього чинним законодавством. 3 огляду на те, що ДП «НАІС» не є суб`єктом владних повноважень, не фінансується з державного бюджету, а є державним комерційним підприємством, що діє на принципах госпрозрахунку, самофінансування, на відповідача в даному випадку не можуть бути покладені судові витрати позивача.

До відзиву відповідачем долучені витребувані ухвалою від 07.09.2023 документи.

21.09.2023 на офіційну електронну адресу суду та 28.09.2023 через канцелярію суду надійшли додаткові документи від відповідача.

24.10.2023 представником позивача подано до суду заяву про зміну підстав позову.

09.11.2023 представником ДП «HAIС» подані до суду письмові заперечення щодо зміни підстав позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 заяву ОСОБА_1 про зміну підстав позову у справі №160/20924/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернуто без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлене наступне.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою Великобританії, що підтверджується наявним в матеріалах справи паспортом № НОМЕР_1 , копія якого посвідчена бакалавром права-нотаріусом Базіл Превенірз згідно з наданим представником позивача перекладом.

Мері ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 , змінено після укладання шлюбу 04.11.1978), є рідною сестрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 07.05.2021 Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з довідкою приватного нотаріуса Дніпровського міського територіального округу Сисоєнко Іриною Вікторівною від 15.11.2021 за вих. №484/01-30 ОСОБА_3 є спадкоємицею після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та постійно проживав по день своєї смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

10.02.2023 приватним нотаріусом Батовою Т.С. сформовано витяг зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №71441154 про реєстрацію 13.10.2023 заповіту ОСОБА_6 , посвідченого 11.12.2019 Котовською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області, реєстратором Дніпропетровською регіональною філією державного підприємства «Національні інформаційні системи».

Відповідно до долученої до матеріалів справи копії заповіту від 11.12.2019 ОСОБА_6 усе належне рухоме, нерухоме майно, майнові обов`язки, де б вони не знаходились на території України та з чого вони не складалися, і взагалі все те, що буде належати спадкодавцю на день смерті, і на що за законом матиме право, заповідав ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

17.05.2023 представник позивача звернулась до Міністерства юстиції України зі скаргою з приводу реєстрації заповіту.

30.05.2023 скаргу направлено на розгляд до Державного підприємства «Національні інформаційні системи», листом якого від 15.06.2023 №2680/13.1-11 повідомлено представника позивача про те, що правом на звернення до реєстратора із заявами про державну реєстрацію заповіту наділені також і посадові особи органів місцевого самоврядування. Таким чином, відомості про заповіт за реєстраційним номером в Спадковому реєстрі 69793144 були внесені 13.10.2022 Дніпропетровською регіональною філією ДП «НАІС» (далі - Філія) на підставі належним чином оформленої заяви про державну реєстрацію заповітів та спадкових договорів від 13.10.2022, поданої Магдалинівською селищною радою Новомосковського району Дніпропетровської області в електронній формі з використанням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади. Оскільки заява була оформлена належним чином та містила усі відомості, передбачені Положенням, а також подана відповідним суб`єктом, у Філії були відсутні правові підстави для відмови у внесенні відомостей до Спадкового реєстру та, відповідно, Філією було здійснено механічну функцію з перенесення до реєстру відомостей, що були зазначені у вказаній заяві.

3 огляду на викладене зазначено, що відповідні відомості до Спадкового реєстру були внесені ДП «НАІС» у межах компетенції реєстратора зазначеного реєстру, та у повній відповідності до порядку і в спосіб, що передбачені спеціальними нормативно-правовими актами, а повноваженнями щодо здійснення аналізу внесених до заяв відомостей, чи контролю за своєчасністю подання таких заяв органами місцевого самоврядування - Підприємство не наділене.

Не погодившись з реєстрацію в Спадковому реєстрі заповіту ОСОБА_2 , посвідченого 11.12.2019 Котовською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області та зареєстрованого у Спадковому реєстрі 13.10.2022 посадового особою Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» за №69793144, позивач через свого представника звернулась до суду з позовом.

Згідно зіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №№29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що «судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява №7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Статтею 55 Конституції Українипроголошено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до ч. 5ст. 125 Конституції України, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Із заявлених вимог, викладених у позовній заяві встановлено, що позивач просить визнати протиправною реєстрацію в Спадковому реєстрі заповіту ОСОБА_2 , посвідченого 11.12.2019 Котовською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області та зареєстрованого у Спадковому реєстрі 13.10.2022 посадового особою Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» за №69793144; зобов`язати Дніпропетровську регіональну філію державного підприємства «Національні інформаційні системи» скасувати реєстрацію в Спадковому реєстрі №69793144 від 13.10.2022 заповіту ОСОБА_2 , посвідченого 11.12.2019 Котовською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області.

У ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України наведено визначення термінів, вжитих у цьому Кодексі, згідно з якими адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1);

публічно-правовим спором є спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2);

суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Водночас, в ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України наведений перелік публічно-правових спорів, на які розповсюджується юрисдикція адміністративних судів, до яких, зокрема, віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Разом з цим обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таким чином, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права, свободи чи законні інтереси позивача.

Отже, публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

У справі, яка розглядається спір виник щодо державної реєстрації заповіту у Спадковому реєстрі. Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначила, що внесенням відповідачем запису про державну реєстрацію заповіту на користь іншої особи, про скасування якої виник спір у цій справі, порушені права позивача як спадкоємиці.

Так, згідно із ст. 1300 Цивільного кодексу України на вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину. У таких випадках нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину, які в подальшому реєструються у Спадковому реєстрі.

При цьому, постановою пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» суд роз`яснив, що спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, а справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Частиною 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Так, згідно із п. 10 ч. 1 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Як видно з матеріалів справи, оскаржуваним реєстраційним діям передує невирішений спір (між позивачем та іншої особою, на яку складено заповіт) про право приватне право на спадщину, що не містить ознак публічно-правового спору, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №826/11771/18.

Питання реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі регулюється Порядком державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №491.

На підставі п. 3 Порядку адміністратором Спадкового реєстру є державне підприємство, яке належить до сфери управління Мін`юсту, що забезпечує технічне і технологічне створення та супроводження програмного забезпечення Спадкового реєстру, надання доступу до зазначеного реєстру, забезпечує збереження та захист даних, що містяться у ньому.

Згідно з абз. 2 п. 5 зазначеного Порядку реєстратором Спадкового реєстру щодо заповітів, посвідчених посадовими особами органів місцевого самоврядування; є державне підприємство, яке належить до сфери управління Мін`юсту, та його філії.

Відповідно до п. 7 Порядку внесення до Спадкового реєстру відомостей щодо посвідчених заповітів, спадкових договорів, а також змін до них, скасування заповітів та розірвання спадкових договорів здійснюється Реєстраторами на підставі заяв про реєстрацію, форми та вимоги до заповнення яких встановлює Мін`юст.

Порядок ведення й користування Спадковим реєстром, внесення до нього відомостей про заповіти та спадкові договори, посвідчені в Україні, а за бажанням заповідача - посвідчені (складені та/або прийняті на зберігання) і зареєстровані в іноземних державах згідно з Конвенцією про запровадження системи реєстрації заповітів (далі - Конвенція), про заведені спадкові справи та видані свідоцтва про право на спадщину, а також надання інформації з нього визначений Положенням про спадковий реєстр, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2011 №1810/5.

Згідно з абз. 2 п. 2.3 Положення про спадковий реєстр посадові особи органів місцевого самоврядування вносять до Спадкового реєстру відомості про посвідчення заповітів шляхом подання державному підприємству "Національні інформаційні системи" або його філіям заяв в електронній формі з використанням системи взаємодії за формою, наведеною в додатках 1 - 3, 9.

Відповідно до п.п. 5 п. б ч. 1ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до делегованих повноважень виконавчих органів сільських селищних, міських рад віднесено вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання.

Згідно з п. 1.2 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 №3306/5, нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 37 ЗаконуУкраїни «Про нотаріат» у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють нотаріальні дії, зокрема, посвідчують заповіти (крім секретних).

З наведеного встановлено, що до повноважень Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства "Національні інформаційні системи" належить питання адміністрування автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів. Будь - якими владнимиуправлінськимифункціями по відношенню до позивача Дніпропетровська регіональна філія державного підприємства "Національні інформаційні системи" не наділена.

Більше того, Порядком №491 не передбачено можливість прийняття Дніпропетровською регіональною філією державного підприємства "Національні інформаційні системи" рішення стосовно реєстрації або відмови в проведенні реєстрації, оскільки здійснюється лише внесення поданої інформації в Спадковий реєстр.

Отже, спір про скасування реєстрації заповіту не може розглядатись в межах адміністративного судочинства.

Суд звертає увагу, що згідно з абз. 2 п. 2.3 Положення про спадковий реєстр посадові особи органів місцевого самоврядування вносять до Спадкового реєстру відомості про посвідчення заповітів шляхом подання державному підприємству "Національні інформаційні системи" або його філіям заяв в електронній формі з використанням системи взаємодії за формою, наведеною в додатках 1 - 3, 9.

Жодних вимог до заявника Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, як суб`єкта владних повноважень, у цій справі не заявлено, відтак вказані позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

При цьому суд наголошує на тому, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.

Відповідно до ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (п. 1 ч. 1).

Враховуючи викладене, суд робить висновок про те, що цей спір не є публічно-правовим, оскільки стосується належного адміністрування ДП «НАІС» Спадкового реєстру в частині реєстрації заповіту, а тому захист порушених прав позивача, за захистом яких вона звернулася до суду з даним позовом, слід здійснювати за правилами цивільного судочинства, що в свою чергу виключає можливість розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 19, 238, 239, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі №160/20924/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Роз`яснити позивачу про можливість вирішення заявлених у цій справі вимог в порядку цивільного судочинства.

Повторне звернення до адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський