Постанова

від 08.02.2024 по справі 160/20924/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/20924/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Пархоменко Юлії Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року в адміністративній справі №160/20924/23 (суддя першої інстанції - Голобутовський Р.З.) за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 18.08.2023 року звернулася через свого представника до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Національні інформаційні системи», в якому просила:

- визнати протиправною реєстрацію в Спадковому реєстрі заповіту ОСОБА_2 , посвідченого 11.12.2019 року Котовською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області та зареєстрованого у Спадковому реєстрі 13.10.2022 року посадового особою Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» за №69793144;

- зобов`язати Дніпропетровську регіональну філію державного підприємства «Національні інформаційні системи» скасувати реєстрацію в Спадковому реєстрі №69793144 від 13.10.2022 року заповіту ОСОБА_2 , посвідченого 11.12.2019 Котовською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Дніпро помер рідний брат позивача - ОСОБА_2 . Позивач зазначає, що є спадкоємицею другої черги, померлий не мав спадкоємців першої черги. У 2023 році позивачу стало відомо про те, що 13.10.2022 року посадовою особою Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» (ДРФ ДП «HAIC») до Спадкового реєстру внесено інформацію щодо заповіту ОСОБА_2 , нібито посвідченого 11.12.2019 року Котовською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області. Позивач вважає, що реєстрація вказаного заповіту проведена ДРФ ДП «НАІС» протиправно, з порушенням норм чинного законодавства. Положенням про Спадковий реєстр, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2011 року №1810/5, чітко окреслене коло осіб, які наділені правом звертатись до Реєстратора із заявами про державну реєстрацію заповіту, а саме: посадова особа, яка посвідчила заповіт, або безпосередньо заповідач. Є очевидним, що заповідач, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не міг звернутися із заявою про реєстрацію заповіту у жовтні 2022 року. Крім того, відповідно до п.2.6. Положення, у випадку подання заяви про державну реєстрацію заповіту посадовою особою, яка його посвідчила, заяви за формою, наведеною в додатках 1-9, подаються (надсилаються) Реєстратору у день вчинення відповідної нотаріальної дії. З моменту ймовірного посвідчення заповіту до його реєстрації минуло майже три роки, що, на думку позивача, є очевидним порушенням вищенаведених норм Положення. Позивач вважає, що протиправна реєстрація заповіту порушує її законні права і інтереси як спадкоємиці померлого ОСОБА_2 .

Ухвалою Дніпропетровського адміністративного суду від 16 листопада 2023 року провадження у вказаній справі закрито з тих підстав, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції, представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Вказує, що предметом спору є незаконні дії посадової особи відповідача, якими порушені права та інтереси позивача. У даній справі, на думку скаржника, Дніпропетровська регіональна філія державного підприємства «Національні інформаційні системи», виступає державним реєстратором, яким при виконанні владних повноважень здійснено протиправні дії в частині внесення інформації до державного реєстру, а тому позивачем оскаржено такі дії в порядку адміністративного судочинства.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 312 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою Великобританії, що підтверджується наявним в матеріалах справи паспортом № НОМЕР_1 , копія якого посвідчена бакалавром права-нотаріусом Базіл Превенірз згідно з наданим перекладом (а.с.11).

Згідно тексту позову позивач (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) є рідною сестрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 07.05.2021 Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.17).

Згідно з довідкою приватного нотаріуса Дніпровського міського територіального округу Сисоєнко І.В. від 15.11.2021 року за вих.№484/01-30 ОСОБА_3 є спадкоємицею після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та постійно проживав по день своєї смерті за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18).

10.02.2023 року приватним нотаріусом Батовою Т.С. сформовано витяг зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №71441154 про реєстрацію 13.10.2022 року заповіту ОСОБА_5 , посвідченого 11.12.2019 року Котовською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області, реєстратором Дніпропетровською регіональною філією державного підприємства «Національні інформаційні системи» (а.с.19).

Відповідно до копії заповіту від 11.12.2019 року ОСОБА_5 усе належне рухоме, нерухоме майно, майнові обов`язки, де б вони не знаходились на території України та з чого вони не складалися, і взагалі все те, що буде належати спадкодавцю на день смерті, і на що за законом матиме право, заповідав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.20).

Не погодившись з реєстрацією 13.10.2022 року у Спадковому реєстрі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» заповіту ОСОБА_2 , посвідченого 11.12.2019 Котовською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області та зареєстрованого за №69793144, позивач оскаржила таку реєстрацію до суду.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір про скасування реєстрації заповіту не може розглядатись в межах адміністративного судочинства, оскільки оскаржуваним реєстраційним діям передує невирішений спір про право приватне право на спадщину, що не містить ознак публічно-правового спору. Вказаний спір необхідно розглядати за правилами цивільного судочинства, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі, відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Пунктами 2 та 7 ч.1 ст.4 КАС України передбачено, що публічно-правовий спір спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

У вказаній справі предметом спору є питання правомірності державної реєстрації заповіту у Спадковому реєстрі. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внесення відповідачем запису про державну реєстрацію заповіту на користь іншої особи, про скасування якої виник спір у цій справі, порушені права позивача як спадкоємиці.

З цього приводу колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до частини другої та третьої статті 1300 Цивільного кодексу України на вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину. У таких випадках нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину, які в подальшому реєструються у Спадковому реєстрі.

Апеляційний суд звертає увагу, що підставою для оскарження реєстраційних дій відповідача виступає незгода позивача зі змістом заповіту, процедурою його посвідчення секретарем Котовської сільської ради, розумовими та фізичними можливостями самого спадкодавця при посвідченні заповіту, тобто наявний спір про право приватне - право на спадщину, що не містить ознак публічно-правового спору в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, як правильно вказав суд першої інстанції.

При цьому, при розгляді справи суд повинен встановити коло спадкоємців, як за заповітом, так і тих, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, та вирішити питання про їх участь у справі.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 лютого 2021 року по справі №813/1009/17 також зазначено, що розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.

Разом з тим, у даних правовідносинах Дніпропетровська регіональна філія державного підприємства «Національні інформаційні системи» виступає адміністратором Спадкового реєстру, який лише здійснює внесення поданої інформації в Спадковий реєстр.

Питання щодо посвідчених заповітів, спадкових договорів, а також змін до них, скасування заповітів та розірвання спадкових договорів в даному випадку повинно вирішуватись в порядку цивільного судочинства, оскільки спір про спадкове право не є публічно-правовим.

Таким чином, враховуючи те, що спір про скасування реєстрації заповіту не може розглядатись в порядку адміністративного судочинства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для закриття провадження у цій адміністративній справі на підставі п.1 ч.1ст.238 КАС України.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім описаних вище обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

З урахуванням наведеного вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Керуючись статтями 109, 243, 250, 294, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року в адміністративній справі №160/20924/23 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року в адміністративній справі №160/20924/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяА.В. Суховаров