Ухвала

від 01.12.2023 по справі 480/3774/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 грудня 2023 р. Справа № 480/3774/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Кунець О.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми заяву представника відповідачів про відвід судді у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міського голови міста Суми Лисенка Олександра Миколайовича, Виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа: Незалежна професійна спілка департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Сумського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Міського голови міста Суми Лисенка Олександра Миколайовича, Виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа: Незалежна професійна спілка Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку.

Ухвалою суду від 05.05.2021 відкрите загальне позовне провадження та призначене підготовче засідання по справі на 01.06.2021.

Ухвалою суду від 01.06.2021 було зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №480/2183/21.

Ухвалою суду від 16.12.2021 провадження у даній справі поновлено, продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 14.09.2022 було зупинено провадження у справі до перегляду в апеляційному порядку рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 у справі №480/2183/21.

Відповідно до ухвали суду від 26.04.2023 провадження у справі було поновлено, продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 08.08.2023 судом було задоволено клопотання незалежної професійної спілки Департаменту земельних відносин Сумської міської ради та зупинено провадження провадження у даній справі до отримання відповіді незалежної професійної спілки Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради про надання згоди чи про відмову у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Сумської міської ради.

Ухвалою суду від 29.09.2023 провадження у справі поновлено та продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 17.10.2023.

Ухвалою суду від 17.10.2023 відкладено підготовче засідання на 02.11.2023 у зв`язку з оголошенням сигналу "Повітряна тривога".

Ухвалою суду від 02.11.2023, занесеною до протоколу, задоволено клопотання представника відповідачів та викликано в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 29.11.2023.

Ухвалою суду від 29.11.2023, занесеною до протоколу, задоволено клопотання представника відповідачів та викликано в якості свідка ОСОБА_4 . У судовому засіданні було допитано свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . У розгляді справи оголошена перерва до 06.12.2023. Щодо доцільності допиту третього свідка ОСОБА_2 , представник відповідача зазначив, що ОСОБА_2 надасть такі ж, аналогічні пояснення тим поясненням, що вже надали у цьому засіданні два, вже допитаних, свідка - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Зважаючи на те, що двоє вже допитаних свідка надали достатньо пояснень стосовно невиконання позивачем своїх обов"язків та щодо складання відповідних Актів на підтвердження даної обставини, суд не вбачав за доцільне у допиті третього свідка, який мав підтвердити аналогічні обставини про які вже повідомили свідки - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . У розгляді справи оголошена перерва до 06.12.2023. та зобов"язано представника позивача та представника відповідача надати додаткові докази у справі.

30.11.2023р. представником відповідача було надано до матеріалів справи витребувані докази.

Крім цього, 30.11.2023 представником відповідачів подано заяву про відвід судді, яка мотивована тим, що перед початком допиту свідка суддя Сумського окружного адміністративного суду Кунець О.М. зазначила, що «у вас є 2 хвилини на допит свідка». Після допиту свідка, ОСОБА_3 , суддя Сумського окружного адміністративного суду Кунець О.М. повідомила, що немає необхідності у допиті свідка ОСОБА_2 , котрий був викликаний в судове засідання та чекав запрошення до зали суду. Мотивуючі це тим, що він напевно буде пояснювати всі ті обставини, що і попередні свідки, а суду достатньо і двох свідків. Наведені обставини, на думку представника відповідачів, свідчать про надання преваги позивачу у доведенні своїх заявлених вимог і порушення прав відповідача по даній справі у процесі її розгляду, що виявляється у порушенні принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, встановленого ч. 1 ст. 8 КАС України та дає привід сумніватись в неупередженості та об`єктивності судді Кунець О.М. під час розгляду справи № 480/3774/21. Також, на переконання відповідачів, судом не надано можливості представнику відповідача скористатися своїм правом передбаченим КАС України, допитати свідкав судовому засіданні, котрий був викликаний судом, чим поставила під сумнів своє неупереджене ставлення щодо розгляду даної справи.

Надаючи оцінку підставам заявленого відводу, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).

Надаючи оцінку обґрунтованості доводів про наявність правових підстав для відводу судді Кунець О.М., суд зазначає, що заявлений відвід обумовлений виключно незгодою представника відповідача з процесуальними діями судді, а саме: з відмовою у допиті одного із викликаних свідків.

Разом з цим суд зазначає, що головуюча у справі суддя дійсно не вбачала доцільності у допиті третього свідка ОСОБА_2 , оскільки сам представник відповідача повідомив суддю проте, що даний свідок надасть пояснення аналогічні тим, що вже надали два попередніх свідка. Тому суд вбачав за достатнє пояснення надані попередніми свідками.

При цьому суд звертає увагу на те, що ч.4 ст.36 КАС України чітко передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Необхідно зазначити, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" (безсторонність) судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").

У висновку N 3 (2002) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи підкреслюється, що мета, для досягнення якої повноваження надані суддям, - дати їм можливість здійснювати правосуддя шляхом застосування закону, забезпечуючи право кожної людини реалізовувати належні йому права та/або законні інтереси, яких вона була або може бути несправедливо позбавлена.

Отже, прийняття процесуальних актів, а також дії суду під час розгляду справи належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження дій чи актів, що стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Правову оцінку дій суду під час розгляду справи, перевірку законності та обґрунтованості прийнятих судових рішень має виключно відповідний суд згідно процесуальним законодавством в межах провадження відповідної справи.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Разом з тим, необхідно зауважити, що для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Крім того, згідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

При цьому, незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.

Крім того, у рішенні у справі "Білуха проти України" від 09 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).

Отже, заяви про відвід судді не можуть ґрунтуватися лише на припущеннях про упередженість чи необ`єктивність судді, а повинні містити відповідні докази на підтвердження заявлених доводів.

Заявником не надано до суду жодних доказів, які підтверджують упередженість або необ`єктивність судді Кунець О.М. при розгляді справи.

Таким чином, доводи представника відповідачів про необ`єктивність та упередженість судді Кунець О.М. ґрунтуються виключно на суб`єктивних уявленнях та припущеннях. Визначаючись з доцільністю допиту третього свідка ОСОБА_2 , суд виходив з того, що представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що даний свідок може підтвердити аналогічні обставини, про які вже зазначили допитані в цьому засіданні два свідка - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Проаналізувавши викладені у заяві представника відповідачів міркування та наведені доводи, суд приходить до висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Кунець О.М. у цій справі, оскільки заява не містить посилань на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають можливість участі судді у розгляді цієї справи, відповідно до статей 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та необхідність вирішення питання про відвід в порядку, встановленому ч. 4 ст. 40 КАС України.

Керуючись ст. ст. 36-41, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідачів про відвід судді по адміністративній справі № 480/3774/21 за позовом ОСОБА_1 до Міського голови міста Суми Лисенка Олександра Миколайовича, Виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа: Незалежна професійна спілка департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку - визнати необґрунтованою.

Передати заяву про відвід судді Кунець О.М. у справі №480/3774/21 на автоматизований розподіл для визначення судді, який вирішуватиме питання про заявлений відвід, у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для розгляду заяви про відвід судді Кунець О.М.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя О.М. Кунець