Ухвала

від 20.11.2023 по справі 367/7193/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 367/7193/14-ц

провадження № 61-15535св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,

Сердюка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 30 січня 2023 року

та постанову Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року у справі за заявою Київського міського будинку дитини імені М. М. Городецького Київської міської державної адміністрації Департаменту охорони здоров`я про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів

до виконання у справі за позовом Київського міського будинку дитини

імені М. М. Городецького Київської міської державної адміністрації Департаменту охорони здоров`я до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Департамент комунальної власності міста Києва, Служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради, про виселення,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Київський міський будинок дитини

імені М. М. Городецького Київської міської державної адміністрації Департаменту охорони здоров`я (далі - Київський міський будинок дитини) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Департамент комунальної власності міста Києва, Служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради, про виселення відповідачів та їх малолітньої дочки ОСОБА_3 , 2010 року народження, з приміщення дитячого корпусу АДРЕСА_1 , без надання іншого житла.

Ірпінський міський суд Київської області рішенням від 24 січня 2017 року

у задоволенні позову Київського міського будинку дитини відмовив.

Апеляційний суд Київської області рішенням від 04 квітня 2017 року рішення Ірпінського міського суду Київської області від 24 січня 2017 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позов Київського міського будинку дитини задовольнив.

Виселив ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх неповнолітню дитину ОСОБА_3 ,

2010 року народження, з приміщення корпусу АДРЕСА_1 , без надання іншого житла.

Верховний Суд постановою від 29 серпня 2018 року рішення Апеляційного суду Київської області від 04 квітня 2017 року залишив без змін (провадження № 61-22300св18).

У вересні 2021 року Київський міський будинок дитини звернувся до суду із заявою, в якій просив:

- поновити Київському міському будинку дитини строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі № 367/7193/14-ц щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Будинку дитини судових витрат у розмірі 921,80 грн;

- поновити Київському міському будинку дитини строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі № 367/7193/14-ц щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь Будинку дитини судових витрат у розмірі

921,80 грн;

- поновити Київському міському будинку дитини строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі № 367/7193/14-ц з виселення ОСОБА_3 з приміщення корпусу № 9 будинку

АДРЕСА_2 , без надання іншого житла;

- поновити Київському міському будинку дитини строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі № 367/7193/14-ц з виселення ОСОБА_2 з приміщення корпусу № 9 будинку АДРЕСА_2 , без надання іншого житла;

- поновити Київському міському будинку дитини строк пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі № 367/7193/14-ц з виселення ОСОБА_1 з приміщення корпусу № 9 будинку АДРЕСА_2 , без надання іншого житла.

Ірпінський міський суд Київської області ухвалою від 30 січня 2023 року заяву Київського міського будинку дитини про поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання задовольнив.

Поновив Київському міському будинку дитини строк для пред`явлення

до виконання виконавчого листа у справі № 367/7193/14-ц щодо стягнення

з ОСОБА_1 на користь Будинку дитини судових витрат у розмірі 921,80 грн.

Поновив Київському міському будинку дитини строк для пред`явлення

до виконання виконавчого листа у справі № 367/7193/14-ц щодо стягнення

з ОСОБА_2 на користь Будинку дитини судових витрат у розмірі

921,80 грн.

Поновив Київському міському будинку дитини строк для пред`явлення

до виконання виконавчого листа у справі № 367/7193/14-ц з виселення

ОСОБА_3 з приміщення корпусу № 9 будинку

АДРЕСА_2 , без надання іншого житла.

Поновив Київському міському будинку дитини строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі № 367/7193/14-ц з виселення ОСОБА_2 з приміщення корпусу № 9 будинку АДРЕСА_2 , без надання іншого житла.

Поновив Київському міському будинку дитини строк пред`явлення

до виконання виконавчого листа у справі № 367/7193/14-ц з виселення

ОСОБА_1 з приміщення корпусу № 9 будинку

АДРЕСА_2 , без надання іншого житла.

Київський апеляційний суд постановою від 03 жовтня 2023 року ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 30 січня 2023 року залишив без змін.

31 жовтня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 30 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з частиною першою статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскарження ухвал суду першої інстанції про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання після їх перегляду в апеляційному суді (пункт 24 частини першої статті 353 ЦПК України), у наведеній вище статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.

Як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02)

та від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України»

(заява № 8863/06), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, згідно зі статтею 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені у статті 389 ЦПК України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами цивільного судочинства.

У постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження

№ 12-90гс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Введення процесуальних «фільтрів» не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, можна стверджувати, що введення процесуальних «фільтрів» допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя».

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та 29465/04) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначення у постанові Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

Ураховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області

від 30 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду

від 03 жовтня 2023 року необхідно відмовити.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 337/5253/13-ц (провадження № 61-10084сво18).

З наведених обставин не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Одночасно суд роз`яснює вимоги пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 1 частиною другої статті 394, статтею 389 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за заявою Київського міського будинку дитини імені М. М. Городецького Київської міської державної адміністрації Департаменту охорони здоров`я про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання

у справі за позовом Київського міського будинку дитини

імені М. М. Городецького Київської міської державної адміністрації Департаменту охорони здоров`я до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Департамент комунальної власності міста Києва, Служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради, про виселення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 30 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко В. В. Сердюк