Рішення

від 21.11.2023 по справі 910/8592/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2023Справа № 910/8592/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" (вул. Рибальська, 13, Київ, 01011)

до Об`єднання Співвласників Багатоквартирного Будинку "Червоноармійська 44" (Червоноармійська 44, Київ, 01004 )

про стягнення 175 549,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" (Позивач), як правонаступник прав (не обов`язків) акціонерного товариства "Київенерго" (після перейменування-АТ "К.Енерго") за договором від 11.10.2012 № 1532656, згідно з результатами аукціону з придбання майна банкрута за лотом №71, звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Об`єднання Співвласників Багатоквартирного Будинку "Червоноармійська 44" про стягнення 175 549,94 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору від 11.10.2012 № 1532656, щодо повної та своєчасної сплати вартості поставленої позивачем теплової енергії за період з 01.10.2017 по 01.05.2018, укладеного між Об`єднанням Співвласників Багатоквартирного Будинку "Червоноармійська 44" та Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (перейменоване з 01.01.2019 в акціонерне товариство "Київенерго", та з 09.08.2019 в акціонерне товариство "К.Енерго").

У позові ТОВ "Київенерго-борг" просить стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 175 549,94 грн. за період з 01.10.2017 по 01.05.2018

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8592/23, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача: Червоноармійська 44, Київ, 01004.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 01024 18786571, відповідач отримав ухвалу суду - 14.06.2023

26.06.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 26.06.2023 №б/н, в якому останній заперечував проти позову. Вказував про відсутність підстав для сплати заявлених позивачем до стягнення коштів, з огляду на відсутність заборгованості з оплати поставленої ПАТ "Київенерго" у період з 01.10.2017 по 30.04.2018, у зв`язку з чим, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. При цьому судом взято до уваги надання відповідачем доказів направлення відзиву на адресу позивача- 26.06.2023.

Позивач скористався своїм правом на подачу відповіді на відзив, 10.07.2023 до суду надійшла Відповідь на Відзив від 03.07.2023 за №02- 14/3345.

19.07.2023 до суду від Відповідача надійшли Заперечення на відповідь на Відзив від 13.07.2023.

Зважаючи на характер спірних відносин та значення справи для сторін, доводи сторін, викладені у своїх поясненнях щодо предмета спору, з метою повного, всебічного та об`єктивного встановлення всіх обставин, які мають істотне значення для вирішення спору, суд вважав за необхідне здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2023, суд ухвалив розгляд справи № 910/8592/23 здійснювати в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

30.10.2023 до суду надійшли письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг".

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено наявні у справі докази, зокрема позовну заяву від 30.05.2023 за № 02-14/3280, відзив на позовну від 26.06.2023 №б/н, відповідь на відзив від 03.07.2023 за №02-14/3345, заперечення на відповідь на відзив від 13.07.2023 за №б/н, письмові пояснення ТОВ "Київенерго-борг" та додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоноармійська 44" утворене 11.04.2007 власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №44 по вул. Велика Васильківська у м. Києві з метою управління, утримання і використання їх спільного майна, яке знаходиться у багатоквартирному будинку.

11.10.2012 року між Об`єднанням Співвласників Багатоквартирного Будинку "Червоноармійська 44" (надалі - Відповідач/Споживач) та Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (перейменоване з 01.01.2019 в акціонерне товариство "Київенерго", та з 09.08.2019-в акціонерне товариство "К.Енерго" (надалі /Постачальник), укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №1532656 надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 цього договору ПАТ "Київенерго" зобов`язалося виробити та поставити відповідачу теплову енергію "Споживачу" для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а "Споживач" (відповідач) зобов`язався отримати її та оплатити відповідно до умов договору.

Згідно із підпунктом 2.2 Договору №1532656 ПАТ "Київенерго" зобов`язалось оформляти для відповідача, зокрема, величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в Гігакалоріях (облікову картку), її вартість за кожним особовим рахунком відповідача за розрахунковий період (місяць) та акт приймання-передавання товарної продукції.

В додатках до договору, Сторонами визначено, що загальна опалювальна площа багатоквартирного житлового будинку №44 по вул. Велика Васильківська складає 1129,2 кв.м., з яких 1091,1 кв. м. (96,63%) становлять житлові приміщення та 38,1 кв.м. (3,37%) - нежитлові приміщення.

Судом встановлено, що 25.08.2021 заборгованість, яка виникла у відповідача перед AT "К.Енерго" за період з 01.10.2017 по 01.05.2018 за договором про постачання теплової енергії у гарячій воді від 11.10.2012 №1532656 у розмірі 175 549,94 грн. була придбана ТОВ "Спортсервіс-СТМ" на аукціоні з придбання майна банкрута - AT "К.Енерго" за лотом № 71, що підтверджується електронним протоколом № UA-PS-2021-08-10-000016-3 від 25.08.2021, актом про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 та витягом з додатку № 1 до акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021, (результати аукціону розміщені за постанням https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2021-08-10-000016-3).

14.09.2021 ТОВ "Спортсервіс-СТМ" на підставі протоколу загальних зборів учасників № 1/2021 змінено назву на ТОВ "Київенерго-борг".

Згідно вищезазначеного акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 до ТОВ "Київенерго-борг" від AT "К.Енерго" перейшли всі права вимоги дебіторської заборгованості за спожиту теплову енергію за договорами, переліченими в додатку № 1 до цього акту і жодних обмежень такого переходу прав вимоги вказаним актом не було встановлено.

З огляду на викладене вище, ТОВ "Київенерго-борг" (Позивач) є правонаступником всіх прав AT "К.Енерго" за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №1532656 від 11.10.2012 згідно з результатами аукціону з придбання майна банкрута за лотом № 71.

За твердженням Позивача, внаслідок неналежного виконання договірних зобов`язань у відповідача утворилася заборгованість за використану теплову енергію за договором про постачання теплової енергії у гарячій воді від 11.10.2012 №1532656, яка виникла за період з 01.10.2017 по 01.05.2018 та станом на 01.05.2023 становить 175 549,94 грн., що підтверджується:

- обліковими картками (табуляграмами) за період з жовтня 2017 року по травень 2018 року;

- довідкою про стан розрахунків за спожиту від АТ "К.Енерго" теплоенергію за договором №1532656 від 11.10.2012 за період з 01.10.2012 по 01.01.2021;

- розрахунком заборгованості за спожиту від AT "К.Енерго" теплову енергію за договором №1532656 від 11.10.2012 за період з 01.10.2017 по 01.05.2023 підписаного директором ТОВ "Київенерго-борг" С.П. Костянчуком.

Відповідач заперечує проти позовних вимог та стверджує, що за період з 01.10.2017 по 30.04.2018 він мав перед ПАТ "Київенерго" переплату у розрахунках за теплову енергію у розмірі 3 450,00грн., а не заборгованість, про яку заявив у своєму позові позивач, оскільки заявлені позивачем показники споживання відповідачем теплової енергії не базуються на показниках Теплолічильника №40515, який був встановлений та взятий на комерційний облік на початку 2017р, а також те, що позивачем не надано належних підтверджень обсягу постачання відповідачу теплової енергії протягом спірного періоду.

Відповідач стверджує, що після встановлення на початку 2017р. приладів обліку теплової енергії, Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Червоноармійська 44" щомісячно подавались в ПАТ "Київенерго" показники лічильника за спожиту теплову енергію по опаленню. Однак, ПАТ "Київенерго" проводило нарахування Відповідачу за теплову енергію згідно п.3 Звертання - доручення, що є невід ємною частиною Договору- по приладах обліку за тарифами, встановленими у Додатку 2.

Позивач посилається на те, що вузол обліку, встановлений у будинку № 44 по вул. Велика Васильківська при влаштуванні індивідуальної системи опалення не приймався на абонентський облік ПАТ "Київенерго", тому розподіл обсягу послуги, спожитої у вказаній будівлі з часу впровадження типового договору, здійснювався відповідно до Додатку 2 до Договору.

Представник відповідача зазначає, що згідно із ст. 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", ПАТ "Київенерго" зобов`язане було приймати вузли обліку, встановлені відповідно до вимог цього Закону, на абонентський облік протягом 14 календарних днів.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" у цій справі є безпідставними та суперечать чинному законодавству, а тому у позові слід відмовити повністю.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 6 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах: зокрема, забезпечення захисту прав та інтересів споживачів; забезпечення комерційного обліку постачання теплової енергії.

Відповідно до пункту 22 типового договору розподіл обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" здійснює виконавець.

Закон України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" від 22.06.2017 № 2119-VIII визначає засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону вузлом розподільного обліку є вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.

Відповідно до ч. 1ст. 4 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла розподільного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги.

На підставі частини четвертої статті 6 Закону "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", оператор зовнішніх інженерних мереж, виконавець комунальної послуги, інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг, зобов`язані приймати вузли обліку, встановлені відповідно до вимог цього Закону, на абонентський облік протягом 14 календарних днів, про що складається відповідний акт.

Прийняття приладу обліку на абонентський облік здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до Розділу ІІІ Закону, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

За наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 8 Закону України Закону "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону. Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця.

Порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів-розподілювачів теплової енергії затверджується Кабінетом Міністрів України. За наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов`язковим.

Відповідно до пункту 20 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових Мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Суду доведено, що на початку 2017 року, відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.11.2014 №1395 "Про оснащення інженерних вводів житлових будинків теплолічильниками разом з програмно-апаратною частиною диспетчеризації", було проведено роботи з оснащення інженерних вводів тепломережі до житловому будинку №44 по вул. Велика Васильківська теплолічильником із взяттям його на комерційний облік.

Матеріали справи свідчать, що встановлений Теплолічильник №40515 розташований у будинку №42а по вул. Велика Васильківська у м. Києві, та здійснює облік теплової енергії, що споживається будинком № 44 та будинком №42а по вул. Велика Васильківська.

Даний факт підтверджується змістом листів Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.02.2017 №058/3/2-1624 та від 01.03.2017 №058/3/2- 1881, листа КП "Київенерго" від 08.11.2019 №30/1/1/5999 та звітами теплоелектролічильника, марка 8К8-3, заводський №40515 (далі - Теплолічильник №40515), за період з 01.01.2017 по 30.04.2018 (копії листів та звітів містяться в матеріалах справи).

Відповідно до пункту 1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.11.2014 №1395 "Про оснащення інженерних вводів житлових будинків теплолічильниками разом з програмно-апаратною частиною диспетчеризації" (в редакції, викладеній розпорядженням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.03.2015 №273 замовником робіт з розробки проектно-кошторисної документації та виконання будівельно-монтажних робіт з оснащення інженерних вводів житлових будинків комунальної власності, житлово-будівельних кооперативів та об`єднань співвласників багатоквартирних будинків теплолічильниками разом з програмно-апаратною частиною диспетчеризації визначено КП "Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва".

Згідно із пунктами 5 та 6 вказаного розпорядження встановлені теплолічильники з програмно-апаратною частиною диспетчеризації зараховуються до комунальної власності міста та передаються у володіння та користування ПАТ "Київенерго".

Згідно із ст. З Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" вузли комерційного обліку приймаються виконавцем відповідної комунальної послуги та оператором зовнішніх інженерних мереж на абонентський облік протягом 14 календарних днів з дня встановлення або дня отримання виконавцем та оператором звернення власника (співвласників). У разі порушення виконавцем відповідної комунальної послуги або оператором зовнішніх інженерних мереж строків прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку споживачі мають право вимагати, а виконавці і оператори на таку вимогу зобов`язані визначати обсяг спожитої комунальної послуги на основі показань вузла комерційного обліку з дати фактичного встановлення такого вузла, яка підтверджується відповідним актом, складеним між замовником і виконавцем робіт із встановлення (монтажу) вузла комерційного обліку.

Проте, незважаючи на наявність у будинку №44 по вул. Велика Васильківська у м. Києві (відповідача) встановленого вузла розподільчого обліку теплової енергії (теплоелектролічильника, марка 8К8-3, заводський №40515), про встановлення якого не міг не знати ПАТ "Київенерго", нарахування оплати за теплову енергію ПАТ "Київенерго" проводив на загальних підставах, без урахування його показників, що суперечить нормам законодавства і умовам діючого договору, за якими обсяг спожитої послуги визначається (у разі встановлення комерційних приладів обліку теплової енергії) за показниками засобів вимірювальної техніки вузла комерційного обліку.

Як з`ясовано судом, до ПАТ "Київенерго" направлялись показання приладів розподільного обліку теплової енергії, зокрема за період з жовтня 2017 р. по 30.04.2018 для проведення нарахування оплати за спожиті послуги за спірний період. Однак, за ствердженнями відповідача, ПАТ "Київенерго" відмовлялося здійснювати нарахування оплати на підставі показників приладів розподільного обліку теплової енергії, оскільки, на думку позивача, прилади розподільного обліку, які були встановлені у приміщенні у 2017 році, на абонентський облік ПАТ "Київенерго" не прийняті.

Як вбачається з роздруківки інтернет-сторінки наданої Відповідачем, за даними, опублікованими на офіційному сайті КП "Київтеплоенерго" за посиланням https://teр1о.огg.uа/buildings/vulitsya-velika-vasilkivska-42a житловий будинок №42а по вул. Велика Васильківська у м. Києві має загальну площу 1329,55 кв.м.

Враховуючи це, частка облікованої Теплолічильником №40515 теплової енергії, що припадає на житловий будинок №44 по вул. Велика Васильківська, становить 45,93% (1129,2 кв.м. (11292. кв.м.+ 1329,55 кв_м. * 100, де 1129,2 кв.м. - площа будинку №44, а 1329,55 кв.м. - площа будинку №42а).

Відповідач довів суду, що обсяг спожитої теплової енергії у період з 01.10.2017 по 30.04.2018 для житлового будинку №44 по вул. Велика Васильківська за даними Теплолічильника №40515 становить 122,9237 грн. її вартість за житлові приміщення становить 131248,39, а за нежитлові приміщення - 6301,65 грн.

Загальна вартість спожитої у період з 01.10.2017 по 30.04.2018 теплової енергії житловими та нежитловими приміщеннями житлового будинку №44 по вул. Велика Васильківська згідно обсяг визначеного за Теплолічильником №40515, становить 137550,05 грн. (131248,39+6301,65).

Як вбачається з доданих Позивачем до позову Довідки про стан розрахунків за спожиту від АТ "К.Енерго" теплоенергію та Розрахунку заборгованості за спожиту від АТ "К.Енерго" теплоенергію сальдо по розрахункам за спожиту відповідачем теплову енергію на 01.10.2017 становило 0,06 грн. У цих же додатках до позову зазначено, що у січні-березні 2018 р. відповідач здійснив оплати за спожиту теплову енергію у загальній сумі 141000 грн., що на 3450 грн. (141000-137550) більше, ніж вартість спожитої теплової енергії у період з 01.10.2017 по 30.04.2018 житловими та нежитловими приміщеннями житлового будинку №44 по вул. Велика Васильківська згідно показників Теплолічильника №40515.

Відповідно до п. 2 Додатку 2 до Договору від 11.10.2012 №1532656, у разі встановлення у "Споживача" будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3, 4).

Відтак, суд вважає, що дії позивача по нарахуванню позивачу вартості послуг з постачання теплової енергії в будинку №44 по вул. Велика Васильківська, без врахування показників лічильника теплової енергії теплоелектролічильника, марка 8К8-3, заводський №40515, за період з 01.10.2017 по 30.04.2018 є протиправними.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не має заборгованості з оплати поставленої ПАТ "Київенерго" у період з 01.10.2017 по 30.04.2018 теплової енергії.

Докази, на які позивач посилається у своєму позові на підтвердження заборгованості відповідача з оплати поставленої ПАТ "Київенерго" у період з 01.10.2017 по 30.04.2018 теплової енергії у сумі 175 549,94 грн. суд вважає неналежними з огляду на таке.

На підтвердження заявлених вимог до свого позову позивач додає копії дублікатів облікових карток (табуляграм) за період з жовтня 2017 р. по квітень 2018 р., в яких зазначені набагато більші обсяги споживання відповідачем теплової енергії, ніж ті, що базуються на показниках встановленого та взятого на комерційний облік Теплолічильника №40515.

Як стверджує Відповідач в відзиві, з яким погоджується суд, обсяг споживання відповідачем теплової енергії за наданими позивачем копіями дублікатів облікових карток (табуляграм) на 88,9348% (122,9237/(224,4181+7,827557)-100) перевищують обсяги споживання відповідачем теплової енергії за даними встановленого та взятого на комерційний облік Теплолічильника №40515.

Суд також погоджується з твердженнями Відповідача, що додані до позову дублікати облікових карток (табуляграм) могли бути сформовані лише з використанням інформаційно-комунікаційної системи відповідної теплопостачальної організації - АТ "К.Енерго".

Натомість, додані до позову дублікати облікових карток (табуляграм) за період з жовтня 2017 р. по квітень 2018 р. не містять будь-яких засвідчуваних підписів зі сторони АТ "К.Енерго".

У своєму позові позивач не повідомляє будь-якої інформації щодо походження не засвідчених АТ "К.Енерго" дублікатів облікових карток (табуляграм), які ним додані до позову, так же, як не вказує яким чином у цих дублікатах карток було визначено обсяги споживання відповідачем теплової енергії.

У зв`язку з цим, додані позивачем до позову дублікати облікових карток (табуляграм) не є належними доказами щодо обсягу споживання відповідачем теплової енергії у спірний період.

Суд вважає, що в даному випадку належним підтвердженням обсягу споживання відповідачем теплової енергії у період з жовтня 2017 р. по квітень 2018 р., могли бути лише облікові картки, данні в які внесені на підставі показників встановленого та взятого на комерційний облік Теплолічильника №40515, та/або передбачені підпунктом 2.2 Договору №1532656 акти приймання-передавання товарної продукції, підписані ПАТ "Київенерго" та відповідачем. Натомість, позивач у своєму позові на такі докази не посилається.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Стаття 519 ЦК України передбачає, що за недійсність переданої новому кредитору вимоги відповідає первісний кредитор.

Суду доведено, шо про невизнання вимог нового кредитора щодо оплати заборгованості за спожиту теплову енергію у період з жовтня 2017 р. по квітень 2018 р. відповідач повідомляв позивача своїм листом №11 від 03.11.2022, копія цього листа міститься в матеріалах справи.

Судом прийнято до уваги твердження Відповідача і той факт, що на даний час Відповідач продовжує здійснювати розрахунки за спожиту теплову енергію на підставі показників встановленого та взятого на комерційний облік на початку 2017 року Теплолічильника №40515 розташованого у будинку №42а по вул. Велика Васильківська у м. Києві, що здійснює облік теплової енергії, що споживається будинком № 44 та будинком №42а по вул. Велика Васильківська, у м. Києві, що спростовує твердження Позивача, що Теплолічильника №40515 не був прийнятий на абонентський облік.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.97 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі N 129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v.SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив із того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі фактично встановлених обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів, господарський суд дійшов до висновку, що відповідачем представлено суду більш вірогідних доказів, що свідчать про відсутність заборгованості за договором від 11.10.2012 № 1532656 в розмірі 175 549,94 грн. за період з жовтня 2017 р. по квітень 2018 р.

Суд вказує, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст. 76, 77, 78, 79, 91 ГПК України на підтвердження боргу відповідача за використану теплову енергію, яка виникла за твердженням Позивача в період з 01.10.2017 по 01.05.2018 та станом на 01.05.2023 становить 175 549,94 грн.

Відтак, наявні в матеріалах справи докази надані суду Відповідачем про стан розрахунків за спожиту від АТ "К.Енерго" теплоенергію ОСББ "Червоноармійська 44" за договором від 11.10.2012 № 1532656 приймається судом як належні на допустимі докази.

Здійснюючи нарахування відповідачу вартості послуги з постачання теплової енергії протягом з жовтня 2017 року по травень 2018 року без урахування показників лічильника теплової енергії, позивач обмежив право відповідача на оплату за фактично отриманні послуги з постачання теплової енергії.

На переконання суду заборгованість Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоноармійська 44" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 11.10.2012 № 1532656 відсутня.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 175 549,94 грн.- суми основної заборгованості є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоноармійська 44" про стягнення 175 549,94 грн. відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 30 листопада 2023

Суддя І.І. Борисенко