Постанова

від 29.11.2023 по справі 210/757/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9820/23 Справа № 210/757/22 Суддя у 1-й інстанції - Вікторович Н. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Кішкіної І.В., Корчистої О.І.,

за участю секретаря судового засідання Шумило І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №210/757/22 за позовом ОСОБА_1 до Криворізької гімназії №15 ім. М.Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області, Відділу освіти Виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради про скасування наказу про відсторонення від роботи, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 серпня 2022 року, ухваленого у складі судді Вікторович Н.Ю.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Криворізької загальноосвітньоїшколи І-ІІІступенів №15ім.М.РешетнякаКриворізької міськоїради Дніпропетровськоїобласті (натеперішній час-Криворізька гімназія№15ім.М.РешетнякаКриворізької міськоїради Дніпропетровськоїобласті),Відділу освітиВиконавчого комітетуМеталургійної районноїу містіради проскасування наказупро відстороненнявід роботи,в обґрунтуванняякого зазначив,що він працює в Криворізькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №15 ім.М.Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області на посаді керівника гуртка. 01 листопада 2021 року позивач отримав повідомлення від 29 жовтня 2021 року №203 про обов`язкове профілактичне щеплення. 05 листопада 2021 року було видано наказ №135к/тр від 05 листопада 2021 року про відсторонення позивача від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти «COVID-19», без збереження заробітної плати. Наказ про відсторонення мотивований тим, що у нього відсутнє відповідне щеплення від «COVID-19», у зв`язку з чим відповідно до ст.46 Кодексу законів про працю, ч.2 ст.12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06 квітня 2000 року №1645-ІІІ, наказу МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництва та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04 жовтня 2021 року №2153, п.41-6 Постанови КМУ від 09 грудня 2020 року №1236 він відсторонюється від роботи. Своє відсторонення вважає незаконним, та таким, що порушує його право на працю.

Вважає, що відмова у наданні відомостей про наявність щеплення від «COVID-19» та відсутність вакцинації від «COVID-19» не може вважатися порушенням, та не може бути наслідком відсторонення його від роботи. До того ж спірний наказ позбавив його засобів до існування, оскільки він має на утриманні дружину та малолітню доньку, дружина перебуває у декретній відпустці, тому наразі він є головним годувальником сім`ї.

Після уточнення, позовних вимог просив суд: визнати незаконним і скасувати наказ Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №15 ім.М.Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області №135к/тр від 05 листопада 2021 року про відсторонення його від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти «COVID-19», без збереження заробітної плати; стягнути з Відділу освіти Виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради заробітну плату за час вимушеного прогулу, за період з 08 листопада 2021 року по 03 березня 2022 року, у розмірі 40755,20 гривень; стягнути з Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №15 ім. М.Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області на його користь судові витрати.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 серпня 2022 року, яке постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 березня 2023 року залишено без змін, позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 березня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відділу освіти Виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за період відсторонення змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції постанови суду касаційної інстанції.

В іншій частині, а саме в частині вимог ОСОБА_1 до Криворізької гімназії №15 ім.М.Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, Постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 березня 2023 року - скасовано. Справу в зазначеній частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що судом, при ухваленні рішення, не були враховані обставини справи та норми чинного законодавства, а саме, що станом на сьогоднішній день жодним нормативно-правовим актом не передбачено в яких випадках відсторонювати чи не відсторонювати невакцинованих від COVID-19 працівників, не передбачено винятків відсторонення, не розроблено отримання підтвердження протипоказань. Зазначає, що роботодавцем, про відсторонення його від роботи у зв`язку із відсутністю щеплення проти COVІD-19, не дотримано вимог щодо отримання письмового лікарського підтвердження про відмову від такого щеплення чи відповідного акту в разі відмови дати таке підтвердження. Натомість, відповідач виніс оскаржуваний наказ на підставі одного лише повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення, яке саме по собі не створює жодних юридичних наслідків та не засвідчує юридичного факту відмови чи ухилення позивача від обов`язкового профілактичного щеплення, а також факту ненадання медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданого закладом охорони здоров`я. Крім того, вакцинація проти COVID-19 не віднесена до переліку обов`язкових профілактичних щеплень. Вважає, що відсторонення від роботи є втручанням у право людини на працю та право заробляти працею на життя шляхом його обмеження, а тому таке втручання дозволено виключно законами України, а не підзаконними актами, до яких належать Постанова КМУ та Наказ МОЗ України.

Відсутністьупрацівника підтверджуючих документів про вакцинацію від COVID-19 або повідомлення/неповідомлення такої інформації не є законною підставою для відсторонення від роботи без збереження заробітної плати, визначених статтею 46 КЗпП України.

У відзивах на апеляційну скаргу, відповідачі Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №15 ім.М.Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області (на теперішній час - Криворізька гімназія №15 ім.М.Решетняка), Відділ освіти Виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради,коженокремо, зазначили, що адміністрація школи, виносячи наказ «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », не допустила порушень Закону, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Позивачем не надано доказів протиправності дій адміністрації школи. Судом досліджено надані докази повно та всебічно, їм дана належна правова оцінка, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити,

Представники відповідачів: Криворізької гімназії №15 ім. М.Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області Шевченко В.Г. та Відділу освіти Виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради Дирду Т.О., заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили її відхилити.

Позивач в судове засідання апеляційного суду не зявився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасника справи, який не з`явився в судове засідання, оскільки відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідачів, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення суду в частині вимог до Криворізької гімназії №15 ім.М.Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області «про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи» скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що що позивач ОСОБА_1 (а.с.6-8), наказом директора ОСОБА_3 №80/1-к від 18 серпня 2009 року по Криворізькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №15 ім. М.Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області (на теперішній час - Криворізька гімназія №15 ім. М.Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області), переведений з посади хормейстера на посаду керівника гуртка з 18 серпня 2009 року, підстава, заява ОСОБА_1 (а.с.9).

29 жовтня 2021 року в.о. директора Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №15 ім. М.Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області (на теперішній час - Криворізька гімназія №15 ім. М.Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області) ОСОБА_4 складено повідомлення керівника гуртка ОСОБА_1 №203 від 29 жовтня 2021 року Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19, згідно з яким Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №15 ім. М.Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області (на теперішній час - Криворізька гімназія №15 ім. М.Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області) повідомляє, що з 08 листопада 2021 року на період дії карантину, встановленого КМУ, щеплення проти COVID-19 обов`язкове для працівників закладів освіти, просить позивача до 05 листопада 2021 року, надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення проти COVID-19, або довідку про абсолютні протипоказання, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року №595. Також, позивачу повідомлено, що у випадку ненадання вказаних документів у встановлений строк, 08 листопада 2021 року його відсторонять від роботи без збереження заробітної плати (а.с.10).

Другий примірник даного повідомлення позивач ОСОБА_1 отримав 01 листопада 2021 року, що підтверджується його особистим підписом у повідомленні та не оспорювалось сторонами в ході розгляду справи.

05 листопада 2021 року, керуючись статтею 46 КЗпП України, частиною 2 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06 квітня 2000 року №1645-ІІІ, наказом МОЗ «Про затвердження переліку професій, виробництва та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04 жовтня 2021 року №2153, пунктом 41-6 постанови КМУ від 09 грудня 2020 року №1236, в.о. директора Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №15 ім. М.Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області (на теперішній час - Криворізька гімназія №15 ім. М.Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області) ОСОБА_3 , видано наказ №135к/тр від 05 листопада 2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_5 », відповідно до якого ОСОБА_1 , керівника гуртка, відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19, без збереження забортної плати. Підстава: повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 ОСОБА_5 від 01 листопада 2021 року (а.с.11).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , який за посадою віднесений до переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, і будучи обізнаним про необхідність такого щеплення, не вакцинувався проти COVID-19 та не надав медичний документ про наявність у нього абсолютних протипоказаньдо проведення профілактичного щеплення, у зв`язку з чим відповідач Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №15 ім. М.Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області (на теперішній час - Криворізька гімназія №15 ім. М.Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області), з урахуванням вимог статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», правомірно прийняв рішення про тимчасове відсторонення ОСОБА_1 від роботи. Таке відсторонення було цілком обґрунтоване та виправдане, оскільки мало на меті законні цілі. Саме тому, підстави для визнання незаконним та скасування оспорюваного наказу відсутні. У зв`язку з цим відсутні також підстави і для виплати позивачеві заробітної плати за час відсторонення.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком та зазначає наступне.

Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушеньЗакону України «Про запобігання корупції», а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання (стаття 21 КЗпП України).

Згідно зістаттею 51 КЗпП Українидержава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Право заробляти собі на життя є невід`ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене.

Згідно з пунктами "б", "г" статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (далі - Закон № 2801-XII)громадяни України зобов`язані у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (далі - Закон №1645-ІІІ) визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

За статтею 1 Закону №1645-ІІІ протиепідемічні заходи - це комплекс організаційних, медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій.

Стаття 11 цього Закону визначає, що організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров`я, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також на громадян.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт (речення перше та друге частини другої статті 12 Закону № 1645-ІІІ).

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (речення третє частини другої статті 12 Закону № 1645-ІІІ).

У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об`єктах можуть проводитися обов`язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями (частина третя статті 12 Закону № 1645-ІІІ).

Рішення про проведення обов`язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об`єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, виконання кримінальних покарань, захисту державного кордону, Служби безпеки України (частина четверта статті 12 Закону № 1645-ІІІ).

Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань (речення перше частини шостої статті 12 Закону № 1645-ІІІ).

Згідно із Положенням про Міністерство охорони здоров`я України (далі - Положення про МОЗ), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань.

Накази МОЗ, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов`язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами (пункт 8 вказаного Положення).

Наказом МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі - Перелік № 2153). У первинній редакції до цього переліку ввійшли: працівники центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 року № 1096 постанову Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року№ 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» було доповнено пунктом 41-6, відповідно до якого керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій доручено забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена Переліком № 2153;

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень протиCOVID-19 відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону № 1645-ІІІ та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень протиCOVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я;

3) взяття до відома, що:

- на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 КЗпП України, частини першої статті 1 Закону України "Про оплату праці" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу";

- відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються;

- строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Відповідно до ч.1ст.46 КЗпП Українивідсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №130/3548/21 (провадження № 14-82цс22) зазначено, що: «нагальна необхідність ужиття державою у 2021 році заходів для захисту здоров`я населення (зокрема, для попередження поширення коронавірусу SARS-CoV-2, мінімізації ризиків ускладнень і смертності у хворих на COVID-19) не викликає сумнівів. Проте слід з`ясувати, чи було нагально необхідним відсторонення позивачки від роботи та наскільки саме таке відсторонення сприяло досягненню зазначеної легітимної мети.

За змістом Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, який затвердженийНаказом МОЗ № 2153 від 04.10.2021, обов`язковим профілактичним щепленням проти COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають усі працівники визначених цим документом органів, закладів, підприємств, установ, організацій у разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженогонаказом МОЗ від 16.09.2011 № 595.

Отже Перелік № 2153 передбачав низку винятків, пов`язаних зі станом здоров`я конкретної людини, із загального правила про обов`язкову вакцинацію зазначених груп працівників, незалежно від того, чи є в них об`єктивна необхідність контактувати на роботі з іншими людьми та з якою саме їх кількістю, тобто чи мають підвищений ризик інфікуватися коронавірусом SARS-CoV-2 та/або сприяти його подальшому поширенню. Критеріїв вибору підприємств, установ та організацій для включення до вказаного Переліку останній не містить.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що відсторонення особи від роботи, що може мати наслідком позбавлення її в такий спосіб заробітку без індивідуальної оцінки поведінки цієї особи, лише на тій підставі, що вона працює на певному підприємстві, у закладі, установі, іншій організації, може бути виправданим за наявності дуже переконливих підстав. У кожному випадку слід перевіряти, чи була можливість досягнути поставленої легітимної мети шляхом застосування менш суворих, ніж відсторонення працівника від роботи, заходів після проведення індивідуальної оцінки виконуваних ним трудових обов`язків, зокрема, оцінки об`єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми, можливості організації дистанційної чи надомної роботи тощо.

Застосування до позивачки передбачених Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженимНаказом МОЗ № 2153 від 04.10.2021таЗаконом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000заходів не передбачало жодної індивідуальної оцінки виконуваних ним трудових обов`язків, зокрема об`єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми. Суди не встановили жодних фактів, які б підтверджували нагальність потреби у відстороненні саме позивачки від роботи. Відповідач не стверджував, що, обіймаючи посаду чергової по переїзду, позивачка могла спричинити поширення коронавірусної інфекції серед працівників АТ «Укрзалізниця», учасників дорожнього руху тощо. Її відсторонили від роботи, позбавивши на час відсторонення заробітку, лише тому, що вона працювала в АТ «Укрзалізниця», всі працівники якого підлягали обов`язковому щепленню проти COVID-19 (тоді як для працівників підприємств багатьох інших галузей економіки України таке щеплення було добровільним). Таке відсторонення не можна вважати пропорційним меті охорони здоров`я населення та самої позивачки.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що в кожному конкретному випадку для вирішення питання про наявність підстав для обов`язкового щеплення працівника проти COVID-19 і, відповідно, для відсторонення працівника від роботи, слід виходити не тільки з Переліку № 2153, але й з оцінки загрози, яку потенційно на роботі може нести невакцинований працівник. Зокрема, слід враховувати і такі обставини, як:

- кількість соціальних контактів працівника на робочому місці (прямих/непрямих);

- форму організації праці (дистанційна/надомна), у тому числі можливість встановлення такої форми роботи для працівника, який не був щепленим;

- умови праці, у яких перебуває працівник і які збільшують вірогідність зараження COVID-19, зокрема потребу відбувати у внутрішні та закордонні відрядження;

- контакт працівника з продукцією, яка буде використовуватися (споживатися) населенням.

Визначаючи об`єктивну необхідність щеплення працівника і перевіряючи законність його відсторонення від роботи для протидії зараженню COVID-19, необхідно з`ясовувати наявність наведених вище та інших факторів. Однак апеляційний суд залишив указані обставини поза увагою та не врахував, що відповідач не обґрунтовував необхідність відсторонення позивачки тим, що він, вона, працюючи черговою переїзду, створювала загрози, які б вимагали вжиття такого суворого заходу втручання у право на повагу до приватного життя, який позбавляв позивачку заробітку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.04.2019 у справі № 682/1692/17 дійшов висновку, що вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я заінтересованих осіб є виправданою. Принцип важливості суспільних інтересів превалює над особистими правами особи, однак лише тоді, коли таке втручання має об`єктивні підстави та є виправданим. Аналогічний висновок зробив Верховний Суд і в Постановах від 10.03.2021 у справі № 331/5291/19 (провадження № 61-17335св20), від 20.03.2018 у справі № 337/3087/17 (провадження № К/9901/283/18), від 08.02.2021 у справі № 630/554/19 (провадження № 61-6307св20).

З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що при розгляді подібних справ, суди повинні враховувати, що суспільні інтереси превалюють над особистими, однак лише тоді, коли втручання у відповідні права особи має об`єктивні підстави (передбачене законом, переслідує легітимну мету, є нагально необхідним і пропорційним такій меті)».

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанції по даній справі від 16.08.2022р. та 21.03.2023р. відповідно, суд касаційної інстанції у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду своєю постановою від 04.10.2023р. касаційну скаргу позивача задовольнив частково. Попередні рішення в частині відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Відділу освіти Виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за період відсторонення змінив, виклавши мотивувальну частину в редакції постанови Верхованого Суду. Тобто остаточно висловився щодо позову в цій частині. Крім того, постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 березня 2023 року в частині вимог позивача до Криворізької гімназії №15 ім. М. Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи скасував і справу в зазначеній частині передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При цьому Верховний Суд зазначив: « у справі, що переглядається суди встановили, що в.о. директора Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 15 ім. М. Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області видано наказ №135к/тр від 05 листопада 2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_5 », відповідно до якого ОСОБА_1 , керівника гуртка, відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19, без збереження забортної плати; ОСОБА_1 працює у Гімназії на посаді керівника гуртка, тобто є працівником закладу освіти і під час виконання професійних обов`язків знаходиться у безпосередньому контакті з учнями, зокрема, згідно наданих суду пояснень учасниками справи ОСОБА_1 є керівником хору;

апеляційний суд зробив висновок про неможливість запровадження дистанційної роботи позивача для гуртків, де позивач виконував обов`язки керівника, проте такий висновок не мотивував, на будь-які обставини та відповідні їм докази неможливості організації дистанційної роботине послався, не з`ясував чи розглядав відповідач таку можливість при застосуванні до позивача такого заходу як відсторонення від роботи.

За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції, що відсторонення позивача від роботи було пропорційними переслідуваній легітимній меті, для досягнення якої держава передбачила таку можливість, відповідно і залишення без змін рішення суду першої інстанції, не можливо визнати обґрунтованим».

Розглядаючи апеляційну скаргу, з урахуванням зазначенного вище висновку суду касаційної інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина першастатті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третястатті 89 ЦПК України).

В даному випадку, враховуючи правовідносини, що виникли між сторонами, саме на роботодавцеві лежить обов`язок доказування законності відсторонення позивача від роботи, в тому числі і через відсутність можливості запровадження дистанційної роботи гуртка, керівництво яким він (позивач) здійснював.

Так, при зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 посилався на те, що його відсторонення від роботи з 08 листопада 2021 року без збереження заробітної плати є незаконним і таким, що порушує його право на працю.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 працює на посаді керівника гуртка Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №15 ім. М.Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області (на теперішній час - Криворізька гімназія №15 ім.М.Решетняка).

Наказом відповідача №135к-тр від 05.11.2021 позивача відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19.

Разом з тим, Наказом №65 від 24.03.2021р. Департаменту освіти і науки Виконкому Криворізької міської ради «Про посилення обмежувальних заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19», зобов`язано начальників відділів освіти виконкомів районних у місті рад, керівників закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти з 29.03.2021р. до особового розпорядження (орієнтовно до 04.04.2021 року) організувати освітній процес у закладах: дошкільної освіти у звичайному режимі із дотриманням посилених обмежувальних протиепідемічних заходів; загальної середньої освіти для учнів 1-11-х класів в дистанційному форматі з використанням можливостей електронних освітніх ресурсів; позашкільної освіти у звичайному режимі із дотриманням посилених обмежувальних протиепідемічних заходів.

Заборонити проведення масових заходів на території закладів освіти, зокрема проведення олімпіад, спартакіад, змагань, конкурсів, виставок, концертів.

Максимально перевести роботу, яка здійснюється персоналом, на віддалений доступ шляхом застосування електронних засобів, інформаційно-комунікаційних технологій зі збереженням заробітної плати працівників.

Відповідачами не надано доказів на підтвердження неможливості організації дистанційної роботи при застосуванні до позивача такого заходу як відсторонення від роботи.

Разом з тим, на підтвердження такої можливості представником позивача надано до суду копію журналу планування та обліку роботи гуртка, з якого вбачається, що у зв`язку з карантином заняття проводились дистанційно.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що застосовуючи до позивача такий захід як відсторонення від роботи, відповідачем не здійснювалось індивідуальної оцінки виконуваних ним трудових обов`язків та об`єктивної можливості впровадження на певний час заходів, що дозволили би виконувати роботу без прямого контакту з іншими працівниками закладу та дітьми тощо.

В суді відповідачем не доведено, з наданням належних та допустимих доказів, нагальність потреби у відстороненні саме позивача від роботи, що дало би підстави вважати таке відсторонення пропорційним меті охорони здоров`я населення та самого позивача.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відсторонення позивача було цілком обґрунтоване та виправдане, оскільки мало на меті законні цілі, а тому підстави для визнання незаконним та скасування оспорюваного наказу відсутні.

Відповідно до пп.1, 3, 4 ч.1 та абз.2 ч.2 ст.376 ЦПК України самостійними підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів за резутатами розгляду скарги приходить до висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині вимог щодо визнання та скасування наказу Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №15 ім. М.Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області №135к/тр від 05 листопада 2021 року «Про відсторонення ОСОБА_1 , керівника гуртка, від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати» з ухваленням нового рішення про задоволення даних вимог.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною 1 цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Згідно матеріалів справи заявник при подачі апеляційної скарги сплатив судовий збір в сумі 1488,60 грн. Отже з Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №15 ім. М.Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області (на теперішній час - Криворізька гімназія №15 ім. М.Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області) на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати, понесені ним за подання апеляційної скарги в розмірі 1488,60 грн.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 серпня 2022 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Криворізької гімназії №15 ім. М.Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області, Відділу освіти Виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради про скасування наказу про відсторонення від роботи задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №15 ім. М.Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області (на теперішній час - Криворізька гімназія №15 ім. М.Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області) №135к/тр від 05 листопада 2021 року «Про відсторонення ОСОБА_1 , керівника гуртка, від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати».

Стягнути з Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №15 ім. М.Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області (на теперішній час - Криворізька гімназія №15 ім. М.Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області) на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1488,60 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту безпосередньо до Верховного Суду.

Судді:

Повний текст постанови складно 04 грудня 2023 року

Головуючий суддя: О.В. Агєєв