Ухвала

від 04.12.2023 по справі 916/3594/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

04 грудня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/3594/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: І.Г. Філінюк, С.В. Таран,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ»

на рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 (суддя С.В. Нікітенко, м.Одеса, повний текст складено 12.05.2023)

у справі №916/3594/22

за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ»

про стягнення 1648741,90 грн, розірвання договору оренди та виселення,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ», в якій просив:

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» заборгованість з орендної плати у розмірі 1445690,92 грн та пеню у розмірі 203050,98 грн;

-розірвати договір оренди від 08.11.2019 № 64/3, що зареєстрований в реєстрі за №637, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» і Департаментом комунальної власності Одеської міської ради;

-виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» з нежитлових приміщень, першого, другого поверхів, антресолі та цокольного поверху, загальною площею 754,3 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Грецька, 20, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради суму заборгованості з орендної плати у розмірі 1445690,92 грн, суму пені у розмірі 203050,98 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 29693,13 грн.

Розірвано договір оренди від 08.11.2019 про внесення змін до договору оренди № 64/3 нежитлового приміщення, що зареєстрований в реєстрі за № 637, укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26302595) і Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» (код ЄДРПОУ 40563479).

Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» з нежитлових приміщень, першого, другого поверхів, антресолі та цокольного поверху, загальною площею 754,3 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Грецька, 20, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» 17.11.2023 звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, подавши її через скриньку суду 17.11.2023 (вх.№3736/23 від 17.11.2023).

Одночасно із поданням апеляційної скарги скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (вх.№3741/23 від 17.11.2023) та про відстрочення сплати судового збору (вх.№3742/23 від 17.11.2023).

Під час реєстрації апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» у справі №916/3594/22 виявлено недоліки, а саме: заявником оскаржується рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2022 у справі №916/3594/22, проте згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/3594/22 прийнято 03.05.2023, про що Південно-західним апеляційним господарським судом 17.11.2023 складено відповідний акт.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги та клопотань визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: І.Г. Філінюка, С.В. Таран, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2023 та протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.11.2023.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» на рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 у справі №916/3594/22 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/3594/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

22.11.2023 від скаржника надійшла заява про виправлення помилки в його апеляційній скарзі (вх.№3736/23/Д1 від 22.11.2023), в якій останній просив у розділі апеляційної скарги «Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження» вважати правильною наступну тезу: «Тільки 03 листопада 2023 в ході ознайомлення з матеріалами справи №916/2877/22 відповідач ознайомився з повним текстом оскаржуваного судового рішення».

27.11.2023 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.

Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід залишити без руху, виходячи з наступного.

По-перше, відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із частиною другою статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1)рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2)ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною третьою статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що вступну та резолютивну частини рішення Господарського суду Одеської області оголошено в судовому засіданні 03.05.2023, повний текст рішення складено 12.05.2023. Отже, 01.06.2023 є кінцевим строком для подання апеляційної скарги на вказане рішення суду, у той час як скаржник подав апеляційну скаргу через скриньку суду 17.11.2023, тобто з пропуском строку для її подання.

Як на причину пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 у справі №916/3594/22, скаржник послався на те, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції, а так само не був повідомлений про винесення оскаржуваного рішення.

При цьому апелянт зазначив, що про існування вказаного судового рішення відповідач дізнався випадково лише у листопаді 2023 року в той час, коли на його адресу прибули працівники виконавчої служби з метою виселення, та із Єдиного реєстру судових рішень, тоді як оприлюднення судових рішень у вказаному реєстрі не може нівелювати обов`язок судового органу щодо належного повідомлення, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №679/219/20. І тільки 03.11.2023 в ході ознайомлення з матеріалами справи відповідач ознайомився з повним текстом оскаржуваного судового рішення.

За умовами статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.

Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи, і лише сам факт звернення з відповідним клопотанням про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.12.2022 позовну заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вх.№3716/22 від 22.12.2022) залишено без руху з підстав того, що позивачем не виконано вимоги щодо надсилання на адресу відповідача позовної заяви з додатками.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що 27.12.2022 судом зроблено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» зареєстроване за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Грецька, буд. 20, натомість у якості доказів, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, позивачем надано опис вкладення № 6500508998389 від 21.12.2022, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» направлено позовну заяву з додатками на адресу: 65123, м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 28, кв. 254.

На виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 27.12.2022 позивач усунув недоліки позовної заяви, надавши опис вкладення до цінного листа №6503908427231, накладну АТ «Укрпошта» від 02.01.2023 №6503908427231 та фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 02.01.2023, з яких вбачається, що позовна заява була направлена позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» на таку адресу: 65026, м. Одеса, вул. Грецька, буд. 20.

Всі подальші ухвали Господарського суду Одеської області, а саме: ухвала про відкриття провадження у справі з призначенням підготовчого засідання на 07.02.2023, ухвала від 07.02.2023 про відкладення підготовчого засідання на 07.03.2023, ухвала від 07.03.2023 про відкладення підготовчого засідання на 04.04.2023, ухвала від 04.04.2023 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 03.05.2023, а також рішення від 03.05.2023 надсилались Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» на адресу: м. Одеса, вул. Грецька, буд. 20.

Однак всі поштові відправлення повертались до Господарського суду Одеської області оператором поштового зв`язку з довідкою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 Господарського процесуального кодексу України (зараз і надалі в редакції, чинній на момент постановлення та направлення процесуальних документів судом першої інстанції), за змістом частини п`ятої якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Згідно з положеннями частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (зараз і надалі в редакції, чинній на момент постановлення та направлення процесуальних документів судом першої інстанції), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою «Вручити особисто», рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 99 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Колегія суддів звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Колегія суддів також зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено визначення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників справи на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників справи, наявними в матеріалах справи. Якщо ж фактичне місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників справи з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників справи, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

За таких обставин, Господарський суд Одеської області вжив належних та необхідних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань, направляючи рекомендованою кореспонденцією відповідні ухвали за адресою, наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (м. Одеса, вул. Грецька, буд. 20).

На цю ж адресу направлялась і копія повного тексту рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 у даній справі, однак і це поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Таким чином, відповідно до положення пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, у тому числі рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 у справі №916/3594/22, вважаються врученими скаржнику, а доводи щодо неналежного повідомлення є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження порушення оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, колегія суддів дійшла висновку, що в силу приписів пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 у справі №916/3594/22 вважається врученим Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» 25.05.2023 (дата проставлення оператором поштового зв`язку у довідці про причини повернення при відмітки про відсутність адресата), у той час як скаржник подав апеляційну скаргу 17.11.2023.

З урахуванням викладеного колегія суддів зазначає, що скаржник у своїй заяві не навів належних обґрунтувань пропуску процесуального строку, які можна було б вважати непереборними та пов`язаними з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії з подання апеляційної скарги.

Відтак, апелянту слід навести інші поважні причини пропуску строку на подання апеляційної скарги, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення скаржника та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

По-друге, згідно із пунктом 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України «Про судовий збір».

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 вище означеного Закону за подання до господарського суду позову майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позов подано у 2022 році.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2022 року для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн.

За подання апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Колегією суддів встановлено, що в апеляційній скарзі апелянт просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Отже, враховуючи, що в апеляційній скарзі скаржником оскаржується рішення суду, яким задоволено 1 вимогу майнового характеру (стягнення суми заборгованості з орендної плати та пені у загальному розмірі 1648741,90 грн) та 2 вимог немайнового характеру (розірвання договору та виселення), за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 у справі №916/3594/22 скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 44539,70 грн, виходячи з такого розрахунку:

1) 1648741,90 грн (ціна позовної вимоги майнового характеру) х 1,5 % (ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру) = 24731,13 грн; відтак, судовий збір за подання апеляційної скарги становить 37096,70 грн (24731,13 грн х 150% (ставка за подання апеляційної скарги на рішення суду) = 37096,70 грн);

2) 2 вимоги немайнового характеру х 2481,00 грн. (ставка судового збору за подання позову немайнового характеру у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2022 році, в якому позивач звернувся з позовом до суду) х 150% (ставка за подання апеляційної скарги на рішення суду) = 7443,00 грн;

3)Всього: 37096,70 грн + 7443,00 грн = 44539,70 грн.

Апелянт судовий збір за подання апеляційної скарги не сплатив, натомість одночасно із поданням апеляційної скарги заявив клопотання (вх.№3742/23 від 17.11.2023), в якому просив відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на скрутне матеріальне становище, майже припинення діяльності підприємства через воєнні дії та постійні ракетні обстріли території Одеської області.

Розглянувши клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги (вх.№3742/23 від 17.11.2023), колегія суддів зазначає про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1)розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2)позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3)предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).

Приписи вказаної вище норми права передбачають право суду, з урахуванням майнового стану сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору лише за наявності викладених вище умов, тоді як законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №912/3514/20.

Що ж до самих умов, визначених в статті 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, з системного аналізу змісту статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої вказаної статті не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.

Таким чином, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус. Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8 вказаного Закону, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Отже, виходячи з того, що скаржник не підпадає під категорію осіб, яким суд, враховуючи майновий стан, може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити сплату судового збору, а позов не спрямований на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, апеляційний господарський суд зазначає про відсутність правових підстав для задоволення клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги (вх.№3742/23 від 17.11.2023), у зв`язку з чим відмовляє у його задоволенні.

Згідно із частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За змістом частин першої та другої статті 174 Господарського процесуального України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Частинами третьою та четвертою статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що скаржником не виконані вимоги статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Встановивши недоліки апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ», колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржнику можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме:

-надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 у справі №916/3594/23, в якій вказати інші поважні причини пропуску строку на подання апеляційної скарги;

-надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 44539,70 грн.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» (вх.№3742/23 від 17.11.2023) про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 у справі №916/3594/22.

2.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» на рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 у справі № 916/3594/22 залишити без руху.

3.Встановити скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

4.Роз`яснити скаржнику, якщо ним не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску цього строку у встановлений в цій ухвалі строк, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження. Якщо не буде надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню.

5.Південно-західним апеляційним господарським судом рекомендовано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням засобів електронного зв`язку (підсистеми «Електронний суд», офіційної електронної пошти суду).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяІ.Г. Філінюк

Суддя С.В. Таран