Ухвала

від 18.12.2023 по справі 916/3594/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

18 грудня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/3594/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: І.Г. Філінюка, С.В. Таран,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ»

на рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 (суддя С.В. Нікітенко, м.Одеса, повний текст складено 12.05.2023)

у справі №916/3594/22

за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ»

про стягнення 1648741,90 грн, розірвання договору оренди та виселення,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ», в якій просив:

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» заборгованість з орендної плати у розмірі 1445690,92 грн та пеню у розмірі 203050,98 грн;

-розірвати договір оренди від 08.11.2019 № 64/3, що зареєстрований в реєстрі за №637, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» і Департаментом комунальної власності Одеської міської ради;

-виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» з нежитлових приміщень, першого, другого поверхів, антресолі та цокольного поверху, загальною площею 754,3 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Грецька, 20, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради суму заборгованості з орендної плати у розмірі 1445690,92 грн, суму пені у розмірі 203050,98 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 29693,13 грн.

Розірвано договір оренди від 08.11.2019 про внесення змін до договору оренди №64/3 нежитлового приміщення, що зареєстрований в реєстрі за № 637, укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26302595) і Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» (код ЄДРПОУ 40563479).

Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» з нежитлових приміщень, першого, другого поверхів, антресолі та цокольного поверху, загальною площею 754,3 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Грецька, 20, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» 17.11.2023 звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, подавши її через скриньку суду 17.11.2023 (вх.№3736/23 від 17.11.2023).

Одночасно із поданням апеляційної скарги скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (вх.№3741/23 від 17.11.2023) та про відстрочення сплати судового збору (вх.№3742/23 від 17.11.2023).

Під час реєстрації апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» у справі №916/3594/22 виявлено недоліки, а саме: заявником оскаржується рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2022 у справі №916/3594/22, проте згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/3594/22 прийнято 03.05.2023, про що Південно-західним апеляційним господарським судом 17.11.2023 складено відповідний акт.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги та клопотань визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: І.Г. Філінюка, С.В. Таран, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2023 та протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.11.2023.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» на рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 у справі №916/3594/22 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/3594/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

22.11.2023 від скаржника надійшла заява про виправлення помилки в його апеляційній скарзі (вх.№3736/23/Д1 від 22.11.2023), в якій останній просив у розділі апеляційної скарги «Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження» вважати правильною наступну тезу: «Тільки 03 листопада 2023 в ході ознайомлення з матеріалами справи №916/2877/22 відповідач ознайомився з повним текстом оскаржуваного судового рішення».

27.11.2023 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» (вх.№3742/23 від 17.11.2023) про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 у справі №916/3594/22. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» на рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 у справі № 916/3594/22 залишено без руху. Встановлено скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Роз`яснено скаржнику, якщо ним не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску цього строку у встановлений в цій ухвалі строк, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Суд апеляційної інстанції, встановивши недоліки апеляційної скарги (відсутність доказів сплати судового збору у передбачених чинним законодавством порядку і розмірі та неповажність зазначених у скарзі причин пропуску строку на подання скарги), у вказаній ухвалі суду від 04.12.2023 запропонував Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ»:

-надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 у справі №916/3594/23, в якій вказати інші поважні причини пропуску строку на подання апеляційної скарги;

-надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 44539,70грн.

В межах встановленого ухвалою суду від 04.12.2023 строку від скаржника надійшла заява (вх.№3736/23/Д2 від 12.12.2023) про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ознайомившись із заявою про усунення недоліків апеляційної скарги, судовою колегією встановлено, що до вказаної заяви скаржником на підтвердження сплати судового збору надано квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №ПН12 від 12.12.2023 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 44541,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд апеляційної інстанції перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановив факт зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, перерахованого за подання апеляційної скарги у даній справі. Вказані обставини підтверджуються випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, скаржником усунуто недоліки апеляційної скарги в частині надання доказів сплати судового збору у передбачених чинним законодавством порядку і розмірі.

Також апелянт звернувся з клопотанням (вх.№4100/23 від 12.12.2023) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 у справі №916/3594/22.

Щодо виконання скаржником ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 в частині наведення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 у справі №916/3594/22 колегія суддів зазначає наступне.

Скаржник, звертаючись із апеляційною скаргою, заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Південно-західний апеляційний господарський суд, розглядаючи вказане клопотання в ухвалі від 04.12.2023, виходив з наступного.

Відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із частиною другою статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1)рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2)ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною третьою статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що вступну та резолютивну частини рішення Господарського суду Одеської області оголошено в судовому засіданні 03.05.2023, повний текст рішення складено 12.05.2023. Отже, 01.06.2023 є кінцевим строком для подання апеляційної скарги на вказане рішення суду, у той час як скаржник подав апеляційну скаргу через скриньку суду 17.11.2023, тобто з пропуском строку для її подання.

Як на причину пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 у справі №916/3594/22, скаржник послався на те, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції, а так само не був повідомлений про винесення оскаржуваного рішення.

При цьому апелянт зазначив, що про існування вказаного судового рішення відповідач дізнався випадково лише у листопаді 2023 року в той час, коли на його адресу прибули працівники виконавчої служби з метою виселення, та із Єдиного реєстру судових рішень, тоді як оприлюднення судових рішень у вказаному реєстрі не може нівелювати обов`язок судового органу щодо належного повідомлення, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №679/219/20. І тільки 03.11.2023 в ході ознайомлення з матеріалами справи відповідач ознайомився з повним текстом оскаржуваного судового рішення.

Визнаючи наведені скаржником підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги неповажними, колегія суддів, приймаючи ухвалу від 04.12.2023, виходила з того, що всі ухвали Господарського суду Одеської області, а саме: ухвала про відкриття провадження у справі з призначенням підготовчого засідання на 07.02.2023, ухвала від 07.02.2023 про відкладення підготовчого засідання на 07.03.2023, ухвала від 07.03.2023 про відкладення підготовчого засідання на 04.04.2023, ухвала від 04.04.2023 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 03.05.2023, а також рішення від 03.05.2023 надсилались Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» на адресу: м. Одеса, вул. Грецька, буд. 20.

Однак всі поштові відправлення повертались до Господарського суду Одеської області оператором поштового зв`язку з довідкою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Врахувавши викладене та відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження порушення оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, колегія суддів дійшла висновку, що в силу приписів пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 у справі №916/3594/22 вважається врученим Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» 25.05.2023 (дата проставлення оператором поштового зв`язку у довідці про причини повернення при відмітки про відсутність адресата), у той час як скаржник подав апеляційну скаргу 17.11.2023.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що наведені скаржником обставини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду не можуть визнаватись поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги.

Апелянт, звертаючись із клопотанням (вх.№4100/23 від 12.12.2023) на виконання вимог ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2023, зазначив, що оскільки товариству не було відомо про поштові відправлення, які були адресовані йому із Господарського суду Одеської області, то скаржник жодного разу не був повідомлений засобами телефонного зв`язку про необхідність отримати поштові відправлення, він жодного разу не зустрічав співробітників пошти, які б доставляли поштові відправлення до його поштової скриньки, а тому скаржник не відвідував самостійно поштові відділення для того, щоб переконатись, чи не надходили на його ім`я листи та інша кореспонденція.

Крім того, апелянт додав, що за адресою (м.Одеса, вул. Грецька, 20) знаходиться суборендар, при цьому працівники Укрпошти жодного разу не повідомляли суборендаря про надходження листів товариству, що підтверджує неналежне повідомлення товариства про надходження листів з Господарського суду Одеської області.

Також скаржник звернув увагу на те, що у зв`язку із введенням воєнного стану, загальновідомими є обставини нестабільної роботи усіх поштових операторів в Україні, в тому числі і ПАТ «Укрпошта», скорочення фактичного графіку роботи відповідних відділень, що об`єктивно могло вплинути на дотримання нормативів доставлення поштових відправлень.

При цьому апелянт зазначив, що оскільки у матеріалах справи відсутні докази отримання рішення суду першої інстанції рекомендованим листом, а оприлюднення рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень не позбавляє суд першої інстанції обов`язку направляти рішення суду рекомендованим листом, то строк на оскарження починає відраховуватись з моменту направлення простого листа, що підтверджує оригінал конверту.

Посилаючись на постанови Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №205/1129/19, від 02.08.2021 у справі №914/1191/20, від 03.11.2021 у справі №915/1190/20, скаржник зазначив, що день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 Господарського процесуального кодексу України (зараз і надалі в редакції, чинній на час відправлення Господарським судом Одеської області процесуальних документів у справі), за змістом частини п`ятої якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Згідно із положеннями частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі Правила, зараз і надалі в редакції, чинній на час відправлення Господарським судом Одеської області процесуальних документів у справі).

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою «Вручити особисто», рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» або «Адміністративна послуга» рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 99-3, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 99-1 Правил).

Виходячи зі змісту статті 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил, у разі якщо судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у низці постанов, а саме від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 07.09.2022 у справі №910/10569/21, від 01.03.2023 у справі №910/18543/21 тощо.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17, у постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20 тощо).

Європейський суд з прав людини зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі «Нун`єш Діаш проти Португалії» - Nunes Dias - Portugal, від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).

Як вбачається із встановлених судом апеляційної інстанції обставин, поштова кореспонденція направлялась Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» за адресою: м. Одеса, вул. Грецька, буд. 20, зазначеній у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як адреса місцезнаходження відповідача.

Південно-західний апеляційний господарський суд наголошує, що відповідно до статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» відомості до Єдиного державного реєстру про юридичну особу, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою юридичною особою.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ», подаючи апеляційну скаргу, також вказувало адресу: м.Одеса, вул. Грецька, буд. 20, як таку, що є місцезнаходженням відповідача. Інших адрес власного місцезнаходження відповідач суду не надавав.

Отже, вказане дає підстави вважати, що така адреса відповідача є актуальною, а відтак, саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.

Суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до статті 4, частини першої, пункту 10 частини другої статті 9 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок» та Правил.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вказані обставини у сукупності свідчать про те, що суд першої інстанції належним чином неодноразово повідомляв скаржника про розгляд справи, в якій він є відповідачем. Тобто судом першої інстанції вчинялись необхідні та достатні дії для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судових засідань у цій справі.

Проаналізувавши зміст постанов Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №205/1129/19, від 02.08.2021 у справі №914/1191/20, від 03.11.2021 у справі №915/1190/20, в яких Верховний Суд виходив з того, що відповідач у справі не був належно повідомлений, за критеріями подібності, ураховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, з огляду на відмінність обставин справи та фактично-доказової бази, колегія суддів дійшла висновку про неподібність цих справ за наведеними правовими ознаками зі справою, що розглядається.

Так, у справі №205/1129/19 АТ КБ «Приватбанк разом з позовом звернулося до суду із заявою про отримання процесуальних документів в електронному вигляді із зазначенням відповідної електронної адреси, тобто користуючись своїми процесуальними правами банк просив суд повідомляти його про результати розгляду даного позову шляхом направлення судових рішень на його електрону адресу. Заочне рішення суду першої інстанції в електронному вигляді було надіслано АТ КБ «Приватбанк» 25.06.2019 на його електронну адресу та у той же день воно було доставлено, що підтверджується довідкою суду про доставку електронного листа. У клопотанні про поновлення строку АТ КБ «ПриватБанк» посилалося на те, що повний текст заочного рішення суду було отримано поштою 11.07.2019, тому апеляційна скарга подана у строк, визначений статтею 354 Цивільного процесуального кодексу України. Також в своїй заяві банк зазначав, що оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не розпочала свого функціонування та заявник не реєстрував офіційну електронну адресу, в такому випадку доказом вручення копії судового рішення може слугувати виключно відповідна відмітка на поштовому повідомленні.

Верховний суд, переглядаючи у справі №№205/1129/19 ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, зазначив, що справа була розглянута судом першої інстанції за матеріалами в паперовій формі. Відповідно до пункту 15.14 пункту 15 частини першої Розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі. Станом на день ухвалення заочного рішення судом першої інстанції (29.05.2019) ЄСІТС не розпочала свого функціонування в порядку, визначеному Розділом XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України. Представник АТ КБ «ПриватБанк» не був присутнім в судовому засіданні 29.05.2019, в якому було ухвалене рішення суду. Вказані обставини свідчать, що в розумінні статті 272 Цивільного процесуального кодексу України днем вручення позивачу заочного рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

У справі №914/1191/20 скаржник стверджував, що в матеріалах справи відсутні докази вручення копії повного тексту оскаржуваного рішення позивачу, а надсилання копії такого рішення на електронну адресу представника позивача не відповідає вимогам чинного процесуального законодавства щодо порядку надсилання судових рішень; оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не скасовує обов`язок суду видати (надіслати) копії судових рішень учасникам справи; у зв`язку із цим, причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними та підлягають поновленню.

Верховний суд, скасовуючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №914/1191/20, вказав, що за змістом частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Відповідно до підпункту 17.14. пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі. Наведені норми свідчать, що суд першої інстанції був зобов`язаний в силу закону вручати і надсилати судові рішення у паперовій формі рекомендованим листом (наведене відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, від 28.01.2021 у справі №260/1888/20, від 19.02.2021 у справі №909/541/19, від 31.03.2021 у справі №240/13092/20, від 09.04.2021 у справі №500/90/19, від 14.04.2021 у справі №205/1129/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20). Також Верховний Суд зазначив, що посилання апеляційного суду на те, що оскаржуване рішення було надіслане на електронну адресу представника позивача, Верховний Суд оцінює критично, оскільки факт отримання копії рішення суду засобами електронної пошти не тягне за собою правових наслідків, передбачених статтею 242 Господарського процесуального кодексу України (подібний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.09.2019 у справі №520/899/18, від 30.10.2019 у справі №548/2296/18, від 22.04.2020 у справі №355/1280/17, від 28.01.2021 у справі №260/1888/20). Таким чином, день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення.

З викладеного вбачається, що у справах №205/1129/19 та №914/1191/20 направлення копій судових рішень відбувалося засобами електронної пошти, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної, на відміну від цієї справи №916/3594/22, в якій всі процесуальні документи суду направлялись на належну адресу відповідача засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У справі №915/1190/20 процесуальні документи суду першої інстанції були направлені на адресу скаржника, однак повернуті до суду із зазначенням відділенням поштового зв`язку на повідомленнях про вручення поштових відправлень причини: «адресат відсутній за вказаною адресою». В той же час, рішення господарського суду першої інстанції також направлялось скаржнику на цю ж адресу, проте було повернуто відділенням поштового зв`язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Верховний Суд вказав, що положення Господарського процесуального кодексу України не дають підстав для висновку, що повернення до суду кореспонденції із зазначенням причин повернення «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення», є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Повернення поштової кореспонденції з таких причин не свідчить ні про відмову сторони від одержання відправлення, ні про її відсутність за адресою, повідомленою суду.

Таким чином, у справі №915/1190/20 поштове відправлення, в якому направлялась копія оскаржуваного рішення суду, було повернуто відділенням поштового зв`язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання», у той час як у цій справі №916/3594/22 всі поштові відправлення, у тому числі оскаржуване судове рішення, повертались до Господарського суду Одеської області оператором поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», у зв`язку з чим в силу приписів статті 242 Господарського процесуального кодексу України вважаються врученими скаржнику.

Відхиляючи доводи скаржника стосовно того, що введення воєнного стану вплинуло на стабільну роботу ПАТ «Укрпошта», колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами першою та четвертою статті 26 вказаного Закону встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22).

У цьому випадку необхідно з`ясувати, в який саме строк позивач міг звернутися до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції та якими доказами підтверджується неможливість звернення до суду раніше, оскільки право на поновлення строку у зв`язку із запровадженим воєнним станом не може визнаватися безумовним і залежати тільки від факту його запровадження. Вирішення питання про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин справи (такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28.10.2022 у справі № 904/3910/21).

Апелянт, зазначаючи про те, що введення воєнного стану вплинуло на стабільну роботу ПАТ «Укрпошта», не підтвердив наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил через введення воєнного стану, що зумовило неотримання товариством поштової кореспонденції від суду.

Таким чином, апелянт, звертаючись до апеляційного суду з клопотанням (вх.№4100/23 від 12.12.2023), не навів жодних інших причин, внаслідок яких він пропустив строк на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення, які б можна було б визнати поважними для поновлення такого строку.

Відповідно до частини четвертої статті 260 Господарського процесуального кодексу України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Враховуючи те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» не усунуто недоліки апеляційної скарги (не зазначено інших поважних підстав для поновлення строку), колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Вказані приписи Господарського процесуального кодексу України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 261 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 232-235, 256, 258, 261 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ» на рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 у справі №916/3594/22.

Апеляційну скаргу з доданими до скарги матеріалами повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЖЕКСОНВІЛЬ».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяІ.Г. Філінюк

СуддяС.В. Таран