Ухвала

від 04.12.2023 по справі 916/970/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про призначення справи до розгляду

04 грудня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/970/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 (суддя Ю.М.Невінгловська, м.Одеса, повний текст складено 18.09.2023)

у справі №916/970/22

за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА»

про визнання недійсними рішень, оформлених протоколом зборів уповноважених кооперативу, скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА», в якій просив:

-визнати недійсними рішення уповноважених кооперативу «РАКЕТА», оформлені протоколом засідання зборів уповноважених №1 кооперативу «РАКЕТА» від 17.10.2020;

-визнати недійсними рішення правління кооперативу «РАКЕТА», оформлені протоколом засідання правління №6 кооперативу «РАКЕТА» від 24.10.2020;

-скасувати державну реєстрацію змін в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА», здійснених на підставі протоколу засідання зборів уповноважених №1 від 17.10.2020 та протоколу правління №6 від 24.10.2020, проведених 25.11.2020 за №100522107005572.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення зборів уповноважених Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА» про визначення складу правління, які оформлені протоколом №1 від 17.10.2020, прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України щодо порядку скликання і проведення загальних зборів, та за відсутності кворуму для прийняття рішень, чим порушені корпоративні права позивача та права інших членів кооперативу на участь в управлінні товариством.

У зв`язку з нелегітимністю правління, обраного 17.10.2020, позивач також просив визнати недійсними рішення правління кооперативу «РАКЕТА», оформлені протоколом засідання правління №6 кооперативу «РАКЕТА» від 24.10.2020, про обрання головою правління кооперативу ОСОБА_2 з 24.10.2020 та доручення йому внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та інших установ.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Судові витрати покладено на позивача.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що надані відповідачем та не спростовані позивачем докази щодо повідомлення учасників кооперативу про проведення зборів уповноважених, за умови відсутності у статуті кооперативу визначеного способу та/або порядку повідомлення про збори, з огляду на забезпечення відповідачем на зборах реальної присутності 51 уповноваженого члена кооперативу, серед яких був присутній і позивач, дають підстави для висновку, що відповідачем під час скликання зборів уповноважених членів Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА», які відбулись 17.10.2020, не було порушено вимог статуту та норм чинного законодавства.

При цьому місцевий господарський суд, врахувавши належне повідомлення учасників Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА» про проведення 17.10.2020 зборів уповноважених членів Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА», з огляду на присутність ОСОБА_1 на оскаржуваних зборах, вказав про хибність тверджень позивача щодо неможливості реалізації ним права на участь в управлінні товариством.

Окрім того, суд дійшов висновку про наявність в уповноважених членів Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА» повноважень та правомочності приймати оскаржуване рішення на зборах уповноважених, які відбулись 17.10.2020, а також про прийняття оскаржуваного рішення за достатньої кількості голосів.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 07.10.2023 за допомогою засобів поштового зв`язку звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою (вх.№3246/23 від 10.10.2023).

В апеляційній скарзі скаржник просив рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 у даній справі скасувати у повному обсязі і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Зокрема, апелянт не погодився із посиланням суду першої інстанції, як на підтвердження повідомлення учасників кооперативу про дату, місце, час проведення та порядок денний зборів уповноважених, на нотаріально посвідчені акти опитування ОСОБА_3 від 01.03.2023, ОСОБА_4 від 15.02.2023, ОСОБА_5 від 22.02.2023. Обґрунтовуючи зазначений довід ОСОБА_1 послався на те, що всі опитувані особи зазначають практично про одне і теж, однаковими реченнями, що, на переконання скаржника, може свідчити лише про те, що опитування фактично проведено не було. Додатково апелянт наголосив на тому, що всі опитувані особи стверджують про повідомлення, скликання та взяття участі у «загальних зборах», а по факту ці особи опинились на інших зборах і підписали протокол «зборів уповноважених». Крім того, скаржник зазначив, що опитувані ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є обраними за оскаржуваним рішенням членами правління, і вони підписались в додатку, а опитаний ОСОБА_6 не є членом обраного правління (а може і не є членом кооперативу), в додатку відсутній його підпис, однак він теж стверджує про те, що був на загальних зборах. Як зазначив ОСОБА_1 , вказані доводи неодноразово зазначались його представником, але не були взяті до уваги судом першої інстанції.

Крім того, скаржник зазначив, що місцевий господарський суд при вирішенні справи не встановив, скільки було членів кооперативу станом на 17.10.2020 і скільки має бути уповноважених осіб на оскаржуваних зборах. Позивач зазначив, що у нього є підстави вважати, що протокол від 17.10.2020 не підписувався цією датою, а кількість осіб при підписанні протоколу була значно меншою. Також позивач вказав, що список, доданий до протоколу, містить осіб, які не є членами кооперативу, а також містить колишніх його членів, які або полишили членство в кооперативі, або на час голосування були померлими. Наскільки відомо скаржнику, на зборах фізично не могли бути присутні деякі з членів кооперативу, які померли, і при отриманні доказів вказаних фактів вони будуть надані до суду.

Одночасно із поданням апеляційної скарги апелянт заявив клопотання (вх.№3246/23/Д1 від 10.10.2023) про виклик свідків в судове засідання, а саме:

- ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 );

- ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 );

- ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 );

- ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 ).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В.Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 у справі №916/970/22 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/970/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

19.10.2023 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №916/970/22.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 у справі №916/970/22 залишено без руху. Встановлено скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Роз`яснено скаржнику, що якщо не буде усунуто недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 у справі №916/970/22. Встановлено відповідачу строк до 27.11.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Запропоновано Обслуговуючому гаражному кооперативу «РАКЕТА» у строк до 27.11.2023 подати свої міркування або заперечення щодо заявленого скаржником клопотання (вх.№3246/23/Д1 від 10.10.2023) про виклик свідків в судове засідання.

Ухвалу суду від 06.11.2023 відповідач отримав, проте відзив на апеляційну скаргу не надав, як і не висловив своєї позиції щодо заявленого скаржником клопотання (вх.№3246/23/Д1 від 10.10.2023) про виклик свідків в судове засідання.

24.11.2023 від апелянта надійшло клопотання (вх.№3246/23/Д3 від 24.11.2023) про долучення до матеріалів справи копії відповіді Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) від 13.11.2023 №1317-06.1-29, згідно із якою за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян по Миколаївській області виявлено актові записи про смерть таких осіб: ОСОБА_7 (дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_1 ); ОСОБА_8 (дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_2 ); ОСОБА_9 (дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_3 ); ОСОБА_10 (дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_3 ); ОСОБА_11 (дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_4 (у відповіді зазначена некоректна дата смерті)).

Розглянувши клопотання скаржника (вх.№3246/23/Д1 від 10.10.2023) про виклик свідків в судове засідання, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

За приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частинами першою та другою статті 87 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Приписами статті 88 Господарського процесуального кодексу України визначено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Суд має право зобов`язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок без поважних причин не з`явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання. В ухвалі про виклик свідка суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Отже, свідок може бути викликаний для допиту лише у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам у справі. Таким чином, обов`язковою умовою для вирішення судом питання про виклик свідка є дослідження викладених свідком у заяві обставин, які мають значення для справи. При цьому неподання стороною до суду заяви свідка виключає можливість встановлення судом вказаних обставин, а, отже, має наслідком відсутність правових підстав для виклику особи, якою не було викладено свої показання письмово, для її допиту у судовому засіданні. Приписами Господарського процесуального кодексу України не передбачено повноважень суду щодо покладення на особу, якою не було викладено свої пояснення у заяві свідка, обов`язку з`явитись у судове засідання для надання пояснень щодо обставин, які входять до предмета доказування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №918/36/19 та у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №910/2122/19.

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач на спростування доводів позивача про порушення процедури скликання зборів та на підтвердження обставини проведення 17.10.2020 зборів надав копії актів опитування ОСОБА_3 від 01.03.2023, ОСОБА_4 від 15.02.2023, ОСОБА_5 від 22.02.2023, ОСОБА_6 від 22.02.2023.

Із наведених актів опитування вбачається, що останні складені адвокатом Літковою Людмилою Вікторівною в порядку статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Справжність підписів опитуваних осіб та адвоката засвідчені приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема: збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою.

Отже, право адвоката на опитування осіб за їх згодою передбачено пунктом 7 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», проте ані норми вказаного Закону, ані норми Господарського процесуального кодексу України не визначають правовий статус таких пояснень, не наділяють їх таким доказовим значенням, як показання свідків.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вказані письмові акти опитування можуть бути оцінені як письмові докази у справі, однак останні не можна вважати письмовими заявами свідків, з огляду на що відсутні правові підстави для виклику та допиту у судовому засіданні ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , що має наслідком відмову у задоволенні заявленого позивачем клопотання про виклик вказаних осіб для допиту у судовому засіданні апеляційної інстанції.

Розглянувши клопотання скаржника (вх.№3246/23/Д3 від 24.11.2023) про долучення до матеріалів справи копії відповіді Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) від 13.11.2023 №1317-06.1-29, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

У відповідності до положень статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Межі перегляду в суді апеляційної інстанції передбачено у статті 269 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини першої якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною третьою статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як «винятковість випадку» та «причини, що об`єктивно не залежать від особи», і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14.

Відповідно до висновку щодо застосування приписів статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладеного Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17 та від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному разі - позивача).

При цьому за імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Вказані положенні закріплені законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази.

Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції.

Скаржник, звертаючись з клопотанням (вх.№3246/23/Д3 від 24.11.2023) про долучення до матеріалів справи нового доказу, а саме: відповіді Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) від 13.11.2023 №1317-06.1-29, в якій зазначено про виявлення актових записів про смерть ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання цього доказу не заявляв, об`єктивні причини неподання доказу до суду першої інстанції, які унеможливили своєчасне вчинення такої процесуальної дії, жодним чином не обґрунтував.

Враховуючи викладені норми процесуального закону та наведені вище обґрунтування, у задоволенні клопотання скаржника (вх.№3246/23/Д3 від 24.11.2023) слід відмовити.

Окрім того, колегія суддів вважає, що неприйнятною є ситуація, коли суд першої інстанції прийняв рішення, а заявник апеляційної скарги просить долучити до матеріалів справи докази, отримані після вирішення справи судом першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що апеляційний перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 у справі №916/970/22 повинен здійснюватися з урахуванням тих документів, які були наявні у матеріалах справи на час постановлення оскаржуваного рішення і які суд першої інстанції мав можливість дослідити та оцінити. Навпаки, саме допущення можливості прийняття судом апеляційної інстанції нових доказів, які за відсутності поважних та об`єктивних причин не були подані до місцевого господарського суду, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, ключовим елементом якої є однозначність та передбачуваність правозастосування, системність і послідовність у діяльності органів судової влади.

Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для залучення до матеріалів справи нового доказу, тобто такого, що з`явився вже після прийняття оскаржуваного рішення місцевого господарського суду.

Саме такий сталий правовий висновок стосовно того, що відсутність існування доказів на момент прийняття судового рішення місцевим господарським судом виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції цих додаткових доказів, викладено Верховним Судом у постановах від 11.09.2019 у справі №922/393/18, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15.

З урахуванням викладеного, колегія суддів відхиляє клопотання скаржника про залучення до матеріалів справи додаткового доказу, у зв`язку з чим не приймає до розгляду в якості доказу копії відповіді Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) від 13.11.2023 №1317-06.1-29 та не враховує зазначені у цьому документі обставини, але долучає до матеріалів справи.

Підготовчі дії до розгляду апеляційної скарги закінчені, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за доцільне відповідно до статті 268 Господарського процесуального кодексу України призначити справу до розгляду в судовому засіданні на 23.01.2024 об 11:00 год.

При визначенні дати наступного судового засідання у даній справі колегією суддів враховувалось наступне.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи необхідність повного та всебічного розгляду апеляційної скарги із забезпеченням принципу змагальності та створення сторонам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, судова колегія вважає за необхідне розглянути вказану апеляційну скаргу у розумний строк.

Відповідно до приписів частин другої та третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною другою статті 281 Господарського процесуального кодексу України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 121, 234-235, 267, 268, ч.ч. 1, 3 ст. 270, 281 ГПК України,

Південно-західний апеляційний господарський суд -

У Х В А Л И В:

1.Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 (вх.№3246/23/Д1 від 10.10.2023) про виклик свідків в судове засідання та клопотання (вх.№3246/23/Д3 від 24.11.2023) про долучення до матеріалів справи додаткового доказу.

2.З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 у справі №916/970/22 поза межами строку, встановленого у частині першій статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк.

3.Розгляд справи №916/970/22 призначити на 23.01.2024 об 11:00 год.

4.Засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судового засідання №6, тел. /0482 /301-426.

5.Повідомити учасників справи, що у разі явки в судове засідання, необхідно надати документи, що підтверджують повноваження представників.

6.Явка учасників справи не є обов`язковою.

7.Запропонувати учасникам справи подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії, використовуючи засоби електронного зв`язку (підсистеми «Електронний суд», офіційної електронної пошти суду), а також скористатись своїм правом та надати до Південно-західного апеляційного господарського суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

8.Роз`яснити учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя К.В. Богатир

Суддя С.В. Таран