Постанова

від 23.01.2024 по справі 916/970/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/970/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

секретар судового засідання - І.С. Мисько,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 (суддя Ю.М.Невінгловська, м.Одеса, повний текст складено 18.09.2023)

у справі №916/970/22

за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА»

про визнання недійсними рішень, оформлених протоколом зборів уповноважених кооперативу, скасування державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА», в якій просив:

-визнати недійсними рішення уповноважених кооперативу «РАКЕТА», оформлені протоколом засідання зборів уповноважених №1 кооперативу «РАКЕТА» від 17.10.2020;

-визнати недійсними рішення правління кооперативу «РАКЕТА», оформлені протоколом засідання правління №6 кооперативу «РАКЕТА» від 24.10.2020;

-скасувати державну реєстрацію змін в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА», здійснених на підставі протоколу засідання зборів уповноважених №1 від 17.10.2020 та протоколу правління №6 від 24.10.2020, проведених 25.11.2020 за №100522107005572.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення зборів уповноважених Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА» про визначення складу правління, які оформлені протоколом №1 від 17.10.2020, прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України щодо порядку скликання і проведення загальних зборів, та за відсутності кворуму для прийняття рішень, чим порушені корпоративні права позивача та права інших членів кооперативу на участь в управлінні товариством, а також право позивача бути обраним до керівних органів кооперативу.

У зв`язку з нелегітимністю правління, обраного 17.10.2020, позивач також просив визнати недійсними рішення правління кооперативу «РАКЕТА», оформлені протоколом засідання правління №6 кооперативу «РАКЕТА» від 24.10.2020, про обрання головою правління кооперативу ОСОБА_2 з 24.10.2020 та доручення йому внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та інших установ.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Судові витрати покладено на позивача.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що надані відповідачем та не спростовані позивачем докази щодо повідомлення учасників кооперативу про проведення зборів уповноважених, за умови відсутності у статуті кооперативу визначеного способу та/або порядку повідомлення про збори, з огляду на забезпечення відповідачем на зборах реальної присутності 51 уповноваженого члена кооперативу, серед яких був присутній і позивач, дають підстави для висновку, що відповідачем під час скликання зборів уповноважених членів Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА», які відбулись 17.10.2020, не було порушено вимог статуту та норм чинного законодавства.

При цьому місцевий господарський суд, врахувавши належне повідомлення учасників Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА» про проведення 17.10.2020 зборів уповноважених членів Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА», з огляду на присутність ОСОБА_1 на оскаржуваних зборах, вказав про хибність тверджень позивача щодо неможливості реалізації ним права на участь в управлінні товариством.

Окрім того, суд дійшов висновку про наявність в уповноважених членів Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА» повноважень та правомочності приймати оскаржуване рішення на зборах уповноважених, які відбулись 17.10.2020, а також про прийняття оскаржуваного рішення за достатньої кількості голосів.

Водночас суд відхилив доводи позивача про незатвердження порядку делегування для участі у зборах уповноважених, а також щодо його необізнаності з приводу включення до переліку уповноважених членів Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА», з посиланням на те, що матеріалами справи підтверджується факт того, що 20.08.2018 ОСОБА_1 , як уповноважений член Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА», вже приймав участь у зборах уповноважених, що дає можливість зробити висновок про обізнаність позивача із порядком призначення уповноважених для участі у зборах уповноважених членів кооперативу та обрання його уповноваженим.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 у даній справі скасувати у повному обсязі і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник зазначив, що відповідач не довів, що процедура скликання зборів не була порушена, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази про повідомлення його, як члена кооперативу, про проведення зборів. Крім того, відповідачем не тільки не спростовано факту відсутності повідомлення про проведення зборів, а й навіть не надано тексту оголошення, яке нібито розміщувалось на дошці об`яв протягом трьох тижнів.

Апелянт не погодився із посиланням суду першої інстанції, як на підтвердження повідомлення учасників кооперативу про дату, місце, час проведення та порядок денний зборів уповноважених, на нотаріально посвідчені акти опитування ОСОБА_3 від 01.03.2023, ОСОБА_4 від 15.02.2023, ОСОБА_5 від 22.02.2023. Обґрунтовуючи зазначений довід ОСОБА_1 послався на те, що всі опитувані особи зазначають практично про одне і теж, однаковими реченнями, що, на переконання скаржника, може свідчити лише про те, що опитування фактично проведено не було. Додатково апелянт наголосив на тому, що всі опитувані особи стверджують про повідомлення, скликання та взяття участі у «загальних зборах», а по факту ці особи опинились на інших зборах і підписали протокол «зборів уповноважених». Крім того, скаржник зазначив, що опитувані ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є обраними за оскаржуваним рішенням членами правління, і вони підписались в додатку, а опитаний ОСОБА_6 не є членом обраного правління (а може і не є членом кооперативу), в додатку відсутній його підпис, однак він теж стверджує про те, що був на загальних зборах. Як зазначив ОСОБА_1 , вказані доводи неодноразово зазначались його представником, але не були взяті до уваги судом першої інстанції.

Крім того, скаржник зазначив, що місцевий господарський суд при вирішенні справи не встановив, скільки було членів кооперативу станом на 17.10.2020 і скільки має бути уповноважених осіб на оскаржуваних зборах. Позивач зазначив, що у нього є підстави вважати, що протокол від 17.10.2020 не підписувався цією датою, а кількість осіб при підписанні протоколу була значно меншою. Також позивач вказав, що список, доданий до протоколу, містить осіб, які не є членами кооперативу, а також містить колишніх його членів, які або полишили членство в кооперативі, або на час голосування були померлими. Наскільки відомо скаржнику, на зборах фізично не могли бути присутні деякі з членів кооперативу, які померли, і при отриманні доказів вказаних фактів вони будуть надані до суду.

Також апелянт послався на те, що суд першої інстанції фактично визнав відсутність документа, що регламентує діяльність уповноважених Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА». При цьому скаржник зауважив на тому, що жоден член кооперативу не уповноважував його на підписання жодного документу, не беручи вже до уваги обставину про здійснення уповноваження з боку двадцятьох членів кооперативу бути їхнім уповноваженим на зборах кооперативу, як це вимагається статутом Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА». Докази з цього приводу відсутні також і щодо інших уповноважених, зазначених у списку уповноважених.

Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції

Одночасно із поданням апеляційної скарги апелянт заявив клопотання (вх.№3246/23/Д1 від 10.10.2023) про виклик свідків в судове засідання, а саме:

- ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 );

- ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 );

- ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 );

- ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 ).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 у справі №916/970/22 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/970/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

19.10.2023 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №916/970/22.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 у справі №916/970/22 залишено без руху.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 у справі №916/970/22. Встановлено відповідачу строк до 27.11.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Запропоновано Обслуговуючому гаражному кооперативу «РАКЕТА» у строк до 27.11.2023 подати свої міркування або заперечення щодо заявленого скаржником клопотання (вх.№3246/23/Д1 від 10.10.2023) про виклик свідків в судове засідання.

Ухвалу суду від 06.11.2023 відповідач отримав, проте відзив на апеляційну скаргу не надав, як і не висловив своєї позиції щодо заявленого скаржником клопотання (вх.№3246/23/Д1 від 10.10.2023) про виклик свідків у судове засідання.

24.11.2023 від апелянта надійшло клопотання (вх.№3246/23/Д3 від 24.11.2023) про долучення до матеріалів справи копії відповіді Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) від 13.11.2023 №1317-06.1-29, згідно із якою за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян по Миколаївській області виявлено актові записи про смерть таких осіб: ОСОБА_7 (дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_1 ); ОСОБА_8 (дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_2 ); ОСОБА_9 (дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_3 ); ОСОБА_10 (дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_3 ); ОСОБА_11 (дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_4 (у відповіді зазначена некоректна дата смерті)).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 (вх.№3246/23/Д1 від 10.10.2023) про виклик свідків в судове засідання та клопотання (вх.№3246/23/Д3 від 24.11.2023) про долучення до матеріалів справи додаткового доказу.

Відхиляючи клопотання скаржника (вх.№3246/23/Д1 від 10.10.2023) про виклик свідків в судове засідання, колегія суддів виходила з такого.

За приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частинами першою та другою статті 87 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Приписами статті 88 Господарського процесуального кодексу України визначено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Суд має право зобов`язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок без поважних причин не з`явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання. В ухвалі про виклик свідка суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Отже, свідок може бути викликаний для допиту лише у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам у справі. Таким чином, обов`язковою умовою для вирішення судом питання про виклик свідка є дослідження викладених свідком у заяві обставин, які мають значення для справи. При цьому неподання стороною до суду заяви свідка виключає можливість встановлення судом вказаних обставин, а, отже, має наслідком відсутність правових підстав для виклику особи, якою не було викладено свої показання письмово, для її допиту у судовому засіданні. Приписами Господарського процесуального кодексу України не передбачено повноважень суду щодо покладення на особу, якою не було викладено свої пояснення у заяві свідка, обов`язку з`явитись у судове засідання для надання пояснень щодо обставин, які входять до предмета доказування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №918/36/19 та у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №910/2122/19.

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач на спростування доводів позивача про порушення процедури скликання зборів та на підтвердження обставини проведення 17.10.2020 зборів надав копії актів опитування ОСОБА_3 від 01.03.2023, ОСОБА_4 від 15.02.2023, ОСОБА_5 від 22.02.2023, ОСОБА_6 від 22.02.2023.

Із наведених актів опитування вбачається, що останні складені адвокатом Літковою Людмилою Вікторівною в порядку статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Справжність підписів опитуваних осіб та адвоката засвідчені приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема: збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою.

Отже, право адвоката на опитування осіб за їх згодою передбачено пунктом 7 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», проте ані норми вказаного Закону, ані норми Господарського процесуального кодексу України не визначають правовий статус таких пояснень, не наділяють їх таким доказовим значенням, як показання свідків.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що вказані письмові акти опитування можуть бути оцінені як письмові докази у справі, однак останні не можна вважати письмовими заявами свідків, з огляду на що відсутні правові підстави для виклику та допиту у судовому засіданні ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , що має наслідком відмову у задоволенні заявленого позивачем клопотання про виклик вказаних осіб для допиту у судовому засіданні апеляційної інстанції.

Клопотання скаржника (вх.№3246/23/Д3 від 24.11.2023) про долучення до матеріалів справи копії відповіді Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) від 13.11.2023 №1317-06.1-29 колегією суддів відхилено, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

У відповідності до положень статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Межі перегляду в суді апеляційної інстанції передбачено у статті 269 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини першої якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною третьою статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як «винятковість випадку» та «причини, що об`єктивно не залежать від особи», і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14.

Відповідно до висновку щодо застосування приписів статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладеного Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17 та від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному разі - позивача).

При цьому за імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Вказані положенні закріплені законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази.

Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції.

Скаржник, звертаючись з клопотанням (вх.№3246/23/Д3 від 24.11.2023) про долучення до матеріалів справи нового доказу, а саме: відповіді Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) від 13.11.2023 №1317-06.1-29, в якій зазначено про виявлення актових записів про смерть ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання цього доказу не заявляв, об`єктивні причини неподання доказу до суду першої інстанції, які унеможливили своєчасне вчинення такої процесуальної дії, жодним чином не обґрунтував.

Враховуючи викладені норми процесуального закону та наведені вище обґрунтування, у задоволенні клопотання скаржника (вх.№3246/23/Д3 від 24.11.2023) апеляційним судом відмовлено.

Окрім того, колегією суддів зазначено, що неприйнятною є ситуація, коли суд першої інстанції прийняв рішення, а заявник апеляційної скарги просить долучити до матеріалів справи докази, отримані після вирішення справи судом першої інстанції.

При цьому судом апеляційної інстанції зауважено, що апеляційний перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 у справі №916/970/22 повинен здійснюватися з урахуванням тих документів, які були наявні у матеріалах справи на час постановлення оскаржуваного рішення і які суд першої інстанції мав можливість дослідити та оцінити. Навпаки, саме допущення можливості прийняття судом апеляційної інстанції нових доказів, які за відсутності поважних та об`єктивних причин не були подані до місцевого господарського суду, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, ключовим елементом якої є однозначність та передбачуваність правозастосування, системність і послідовність у діяльності органів судової влади.

Таким чином, апеляційний господарський суд зазначив, що не вбачає підстав для залучення до матеріалів справи нового доказу, тобто такого, що з`явився вже після прийняття оскаржуваного рішення місцевого господарського суду.

Саме такий сталий правовий висновок стосовно того, що відсутність існування доказів на момент прийняття судового рішення місцевим господарським судом виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції цих додаткових доказів, викладено Верховним Судом у постановах від 11.09.2019 у справі №922/393/18, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд відхилив клопотання скаржника про залучення до матеріалів справи додаткового доказу, у зв`язку з чим не прийняв до розгляду в якості доказу копії відповіді Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) від 13.11.2023 №1317-06.1-29, зазначивши при цьому, що не враховуватиме зазначені у вказаному документі обставини.

З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, ухвалою суду від 04.12.2023 постановлено розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 у справі №916/970/22 поза межами строку, встановленого у частині першій статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк. Розгляд справи №916/970/22 призначено на 23.01.2024 об 11:00год.

22.01.2024 відповідач подав клопотання (вх.№3246/23/Д5 від 23.01.2024) про розгляд справи за відсутності його представника за наявними матеріалами.

Також 22.01.2024 відповідач надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№3246/23/Д4 від 23.01.2024), в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

У судовому засіданні 23.01.2024 протокольною ухвалою суду наданий відповідачем відзив на апеляційну скаргу (вх.№3246/23/Д4 від 23.01.2024) залишено без розгляду на підставі статті 118 Господарського процесуального кодексу України, оскільки останній надано поза межами строку, встановленого в ухвалі суду апеляційної інстанції про відкриття провадження у справі.

Сторони про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, проте участі не брали.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов`язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, а частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представників сторін.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Фактичні обставини справи

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Обслуговуючий гаражний кооператив «РАКЕТА», зареєстрований 21.09.1979, а 30.11.2005 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №152212000000005572 про реєстрацію вказаної юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до статуту Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА», затвердженого загальними зборами уповноважених членів кооперативу (протокол №2 від 22.10.2016), надалі - статут, Обслуговуючий гаражний кооператив «РАКЕТА» є правонаступником 100 % майнових прав та обов`язків перереєстрованого КООПЕРАТИВУ ГАРАЖІВ «РАКЕТА» (зареєстрованого 29.06.1971 та перереєстрованого 21.09.1979 рішенням ВК Центральної районної РНД м. Миколаєва №511, Державна реєстраційна служба України серія АВ №742895 від 20.01.2014 код ЄДРПОУ 22441779) згідно з рішенням загальних зборів уповноважених членів кооперативу від 22.10.2016 та Закону України «Про кооперацію» (далі - кооператив).

Згідно із пунктом 1.3. статуту місцезнаходженням кооперативу є така адреса: 540039, Україна, м. Миколаїв, вул. Привільна 87-а.

Пунктом 2.1. статуту передбачено, що кооператив створюється у формі обслуговуючого гаражного кооперативу, згідно чинного законодавства України. Кооператив зобов`язаний додержуватися діючого законодавства України, яке регулює господарську діяльність, та цього статуту, який затверджений рішенням установчих зборів кооперативу.

За положеннями пунктів 2.3., 2.5. статуту кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, поточні та вкладні депозитні рахунки у банківських установах, печатки та штампи зі своїм найменуванням, бланки.

Відповідно до пункту 2.4. статуту обслуговуючі кооперативи, здійснюючи обслуговування членів кооперативу, не ставлять за мету отримання прибутку.

Кооператив створюється у формі обслуговуючого гаражного кооперативу для обслуговування переважно своїх членів на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку, їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. Метою діяльності кооперативу є задоволення, економічних, соціальних та інших потреб (пункт 3.1. статуту).

У пункті 3.2. статуту визначено предмет діяльності кооперативу, яким є: організація та комплексна експлуатація автогаражів, автостоянок, автозаправних станцій та станцій технічного обслуговування для своїх потреб та потреб своїх членів; фінансово-інвестиційна діяльність; проведення маркетингових досліджень та вивчення кон`юнктури ринку з різноманітних напрямків комерційної та виробничої діяльності; аналітико- консультаційна діяльність; юридичне обслуговування своїх членів; інші види діяльності, не заборонені законодавством.

Положеннями пункту 5.1. статуту передбачено, що членами кооперативу можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, які є власниками транспортних засобів, визнають статут кооперативу та дотримуються його вимог, зробили вступні та пайові внески, користуються послугами та беруть участь у господарській діяльності кооперативу та користуються правом ухвального голосу. Фізичні особи можуть бути членами кооперативу, якщо вони досягли 16-річного віку і виявили бажання брати участь у діяльності кооперативу.

Відповідно до пункту 6.1. статуту члени кооперативу мають право:

-брати участь в управлінні кооперативом шляхом голосування на загальних зборах членів кооперативу за принципом: «один член кооперативу - один голос», обирати і бути обраним в органи управління кооперативом. Для членів кооперативу - юридичних осіб ці права реалізуються ї повноважними представниками;

-ухвального голосу на загальних зборах;

-користуватися послугами кооперативу для здійснення своєї господарської діяльності;

-отримувати повну інформацію про діяльність кооперативу відповідно до Правил внутрішньої господарської діяльності.

При вступі в кооператив для організаційного забезпечення його діяльності кожна фізична і юридична особа робить вступний внесок у грошовій формі у розмірах, визначених зборами уповноважених членів кооперативу або загальними зборами кооперативу, та за рішенням правління (пункт 7.1. статуту). Вступний внесок є обов`язковою умовою членства у кооперативі, та його розмір повинен бути не менш як від мінімальної заробітної плати на момент вступу до кооперативу (пункт 7.2. статуту). Пай члена кооперативу формується з його пайових внесків. Майнові внески оцінюються у грошовій формі згідно акту оцінки. Розмір мінімального обов`язкового пайового внеску складає від мінімальної заробітної плати на момент вступу до кооперативу (пункт 8.1. статуту).

Управління кооперативом здійснюється на основі самоврядування, гласності, участі його членів у вирішенні питань діяльності кооперативу (пункт 12.1. статуту).

Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу або збори членів уповноважених кооперативу. До органів управління належить правління кооперативу. Кооператив може наймати виконавчого директора та утворювати спостережну раду (пункт 12.2. статуту).

Згідно із пунктом 13.1. статуту загальні збори або збори членів уповноважених кооперативу:

-затверджують статут, вносять до нього зміни і доповнення, приймають нормативні документи кооперативу;

-обирають шляхом прямого таємного голосування членів правління кооперативу, членів ревізійної комісії, членів спостережної ради та резерв. Резерв обирається в порядку, визначеному Правилами внутрішньої господарської діяльності;

-заслуховують та ухвалюють звіти органів управління кооперативу про їх діяльність;

-визначають види і розміри фондів кооперативу, порядок їх формування та використання;

-затверджують: Правила внутрішньої господарської діяльності кооперативу; річний звіт і баланс кооперативу; порядок формування і розподілу доходу кооперативу; рішення правління кооперативу про прийняття нових членів та асоційованих членів та про припинення членства;

-вирішують: питання про входження кооперативу до об`єднання кооперативів, створення філій, відділень та інших відособлених підрозділів з правом відкриття поточних рахунків та затвердження положень про них, про створення або участь у створенні підприємств; господарчі та правові питання між кооперативом та членами кооперативу; господарчі та правові питання між членами кооперативу; господарчі та правові питання між членами кооперативу; питання про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

Загальні збори або збори членів уповноважених кооперативу мають право приймати будь-які інші рішення, пов`язані із статутною діяльністю кооперативу та які не суперечать чинному законодавству України.

У пункті 13.2. статуту визначено, що загальні збори або збори членів уповноважених кооперативу проводяться щорічно після закінчення фінансового року. Вони можуть скликатися позачергово за рішенням правління кооперативу або з ініціативи не менше двох третин членів кооперативу.

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів членів або зборів, уповноважених члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Збори уповноважених членів кооперативу проводяться з розрахунку - один уповноважений на 20 членів, порядок їх призначення регулюється внутрішнім положенням кооперативу.

Пунктом 13.4. статуту передбачено, що загальні збори або збори членів уповноважених кооперативу правомочні приймати рішення, якщо на них присутні більше половини членів кооперативу або не менше двох третин членів уповноважених кооперативу.

Рішення загальних зборів або зборів членів уповноважених кооперативу приймається відкритим або таємним голосуванням, якщо за нього проголосувало не менше ніж 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на зборах у випадку вирішення питань щодо внесення змін до статуту, вступу та вихід з кооперативного об`єднання, реорганізації або ліквідації кооперативу. З інших питань рішення загальних зборів приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених членів) кооперативу, присутніх на зборах (пункт 13.5. статуту).

Рішення загальних зборів або зборів членів уповноважених кооперативу є обов`язковим для всіх членів та асоційованих членів кооперативу. Рішення зборів фіксуються у протоколах, що ведуться відповідно до Правил внутрішньої господарської діяльності (пункт 13.6. статуту).

Відповідно до пункту 14.1. статуту правління кооперативу обирається у кооперативі, до складу якого входить не менше 10 членів кооперативу.

Правління кооперативу обирається на п`ять років у кількості, визначеній загальними зборами (пункт 14.2. статуту).

Згідно із пунктом 14.3. статуту правління кооперативу:

-здійснює поточне керівництво господарською діяльністю кооперативу в період між проведенням загальних зборів членів кооперативу;

-розробляє і вносить на затвердження загальними зборами членів кооперативу або зборами членів уповноважених кооперативу напрями розвитку кооперативу;

-визначає розміри вступного і членського внесків та паїв;

-визначає розміри оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу;

-приймає рішення про скликання загальних зборів або зборів членів уповноважених кооперативу;

-скликає загальні збори членів кооперативу або зборів уповноважених кооперативу і контролює виконання прийнятих ними рішень;

-вирішує питання господарської діяльності згідно зі статутом;

-вносить на затвердження зборів рішення про прийняття до кооперативу нових членів та асоційованих членів та припинення членства, а також про переоформлення простого членства на асоційоване;

-укладає трудові договори (контракти) у разі найму на роботу виконавчої дирекції та оцінює її діяльність;

-забезпечує збереження майна кооперативу;

-організовує у разі потреби проведення незалежних аудиторських перевірок;

-розробляє Правила внутрішнього трудового розпорядку;

-встановлює форму і порядок ведення книги реєстрації членів кооперативу та асоційованих членів;

-вирішує питання навчання членів кооперативу, співробітництва з вітчизняними та іноземними організаціями.

Члени правління кооперативу можуть обирати із свого складу голову правління кооперативу/заступника голови та секретаря правління (пункт 14.5. статуту).

Згідно із пунктом 15.1. статуту голова правління кооперативу очолює правління і обирається членами правління проміж собою на термін п`ять років.

Відповідно до пункту 15.2. статуту голова правління кооперативу: виконує рішення правління кооперативу, яке він очолює; керує поточною діяльністю кооперативу; представляє кооператив перед третіми особами та у судових органах, або дає доручення; несе відповідальність перед кооперативом за недоліки у роботі, які він допустив при виконанні покладених на нього обов`язків.

Спостережна рада кооперативу здійснює контроль за додержанням статуту кооперативу та за діяльністю виконавчого органу управління кооперативу (пункт 16 статуту).

Для контролю за фінансово-господарською діяльністю кооперативу загальними зборами обирається ревізійна комісія. Ревізійна комісія обирається з числа членів кооперативу терміном на п`ять років. При обранні ревізійної комісії кількість її членів повинна складати не менше трьох осіб. Члени правління, а також члени спостережної ради не можуть бути членами ревізійної комісії (пункт 17.1. статуту). Ревізійна комісія підзвітна зборам кооперативу (пункт 17.2. статуту). Члени ревізійної комісії обирають голову комісії та секретаря (пункт 17.5. статуту).

Позивач є членом Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА», що підтверджується копією довідки виконавчого директора відповідача від 20.12.2017 та копією квитанції до прибуткового касового ордеру №1388 від червня 2017 року про сплату вступного внеску у розмірі 1600,00 грн та пайового внеску у розмірі 800,00 грн, особовими картками члена кооперативу, а також не заперечується відповідачем.

Згідно довідки голови правління Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА» вих. №25/04/2023-1 від 25.04.2023 кооператив має в комплексній експлуатації 1464 автомобільні гаражі, які розміщені у 38 гаражних блоках, розташованих на земельній ділянці площею 76125 кв.в по вул. Привільній, 87-а, у місті Миколаєві. Також у довідці зазначено, що за даними обліку кооперативу фактична кількість членів Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА» складає 1375 осіб.

17.10.2020 відбулись збори уповноважених членів Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА», рішення яких оформлено протоколом №1 від 17.10.2020.

У протоколі №1 від 17.10.2020 зазначено, що: всього уповноважених членів - 74 особи; всього зареєстровано 51 особу уповноважених (згідно списку, доданого до протоколу); запрошений - виконавчий директор кооперативу Літков Сергій Вікторович.

До порядку денного зборів уповноважених, оформлених протоколом №1 від 17.10.2020, включено наступні питання:

1)обрання голови зборів уповноважених кооперативу та секретаря зборів уповноважених кооперативу;

2)визначення кількості членів правління кооперативу;

3)обрання нового складу правління кооперативу.

Як вбачається з протоколу №1 від 17.10.2020 зборів уповноважених Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА», на вказаних зборах прийнято наступні рішення:

-по першому питанню порядку денного: про обрання головою зборів уповноважених кооперативу ОСОБА_2 , секретарем зборів уповноважених кооперативу - ОСОБА_12 , та затвердження порядку денного зборів уповноважених кооперативу;

-по другому питанню порядку денного: про визначення складу правління кооперативу в кількості 10 (десяти) осіб;

-по третьому питанню порядку денного: про обрання до правління кооперативу наступних членів кооперативу: ОСОБА_3 , ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_4 .

По всіх трьох питаннях порядку денного рішення прийняті одноголосно («за» проголосувало 51 особа, проти та утримались - відсутні).

У переліку осіб, які були присутні та приймали участь у голосуванні, містяться прізвища, ім`я, по батькові та підписи 51 особи, серед яких наявний підпис ОСОБА_1 .

24.10.2020 відбулось засідання правління Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА», на яких були присутні всі 10 членів правління, з наступним порядком денним:

1)обрання голови зборів правління та секретаря зборів правління;

2)обрання голови правління кооперативу.

По першому питанню порядку денного вирішено: обрати головою зборів правління ОСОБА_2 , секретарем зборів правління - ОСОБА_12 , та затверджено порядок денний зборів правління.

По другому питанню порядку денного вирішено: обрати головою правління кооперативу ОСОБА_2 з 24.10.2020, доручено внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішення щодо порядку денного були прийняті одноголосно, проти та утримались - відсутні.

Звертаючись із позовною заявою позивач зазначав, що наприкінці 2021 року позивачу стало відомо про те, що головою правління кооперативу є ОСОБА_2 , що підтверджується копіями протоколу №1 засідання зборів уповноважених від 17.10.2020 та протоколом №6 засідання правління від 24.10.2020, які він отримав під час особистого прийому.

Рішення, оформлене протоколом зборів уповноважених №1 від 17.10.2020, позивач просив визнати недійсним з підстав того, що: позивач та інші члени кооперативу не були повідомлені про проведення зборів уповноважених кооперативу; загальними зборами не приймалось рішення порядку делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених; відсутнє внутрішнє положення, що регулює порядок обрання уповноважених, а отже, як наслідок, порушено права більш як 96% членів кооперативу.

В той же час, позивач зазначав, що він був присутній на зборах Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА» 17.10.2020, однак йому не було відомо, чи це проводились «збори уповноважених», чи «загальні збори». При цьому позивач вказував про те, що він не бачив оголошення про збори та не отримував жодного повідомлення чи телефонного дзвінка щодо його проведення, а на зборах опинився випадково, прийшовши у справах до свого гаражного боксу.

За доводами позивача, на зборах 17.10.2020 він був присутній від початку і до кінця, однак на них обговорювались буденні питання справ кооперативу, а порядок денний зборів не затверджувався, питання обрання будь-кого з керівного складу кооперативу не вирішувалося.

Водночас позивач зазначав, що протокол №1 від 17.10.2020 містить додаток «список уповноважених», в якому, зокрема, міститься підпис позивача, проте, за твердженням позивача, у той день він підписувався лише в папері реєстрації присутніх членів кооперативу на зборах і ніким не уповноважувався на представництво інтересів інших членів кооперативу.

Також позивач звернув увагу на те, що зі списку, доданого до протоколу реєстрації членів зборів уповноважених кооперативу для проведення зборів 17.10.2020, вбачається, що із 74 уповноважених членів на зборах були присутні 51 особа, однак жодних доказів, що підтверджують їх повноваження, відсутні, а тому, на думку позивача, фактично були присутні лише 51 член кооперативу, що складає 3,6 % від загальної кількості членів кооперативу.

Таким чином, позивач стверджував про те, що на загальних зборах членів кооперативу були присутні менше половини його членів, а отже, загальні збори не були правомочними.

У зв`язку з нелегітимністю правління, обраного 17.10.2020, позивач також просив визнати недійсними рішення правління кооперативу «РАКЕТА», оформлені протоколом засідання правління №6 кооперативу «РАКЕТА» від 24.10.2020, про обрання головою правління кооперативу ОСОБА_2 з 24.10.2020 та доручення йому внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та інших установ.

Позивач, обґрунтовуючи порушення своїх прав, як члена Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА», у позовній заяві зазначав про порушення його корпоративних прав на участь в управлінні товариством і що його, як члена кооперативу, було позбавлено права бути обраним до керівних органів кооперативу.

Відповідач на спростування доводів позивача про порушення процедури скликання зборів та на підтвердження обставини проведення 17.10.2020 зборів надав копії актів опитування ОСОБА_3 від 01.03.2023, ОСОБА_4 від 15.02.2023, ОСОБА_5 від 22.02.2023, ОСОБА_6 від 22.02.2023.

Як вбачається із списку, доданого до протоколу №1 зборів уповноважених Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА» від 17.10.2020, ОСОБА_6 у цьому списку відсутній.

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у актах опитування повідомили про те, що оголошення з інформацією про порядок денний, дату та час проведення загальних зборів більше трьох тижнів знаходились на будівлі охорони при в`їзді на територію гаражного кооперативу, додатково оголошення було розміщено на дошці оголошень біля офісу. Також опитувані особи зазначили, що їм особисто та іншим членам кооперативу виконавчий директор ОСОБА_18 телефонував із запрошенням бути присутніми на зборах 17.10.2020. При цьому зазначені особи під час опитування підтвердили, що на зборах одноголосно обрано кількісний склад правління - десять осіб. Так, ОСОБА_12 проголосив поіменно кандидатів у члени правління, а присутні на зборах одноголосно проголосували за запропоновані кандидатури. В протоколі №1 від 17.10.2020 зазначені обрані члени правління. Інших кандидатів в члени правління на зборах не висувалось, кандидатура ОСОБА_1 на зборах не висувалась і не розглядалась, самостійно свого бажання бути членом правління ОСОБА_1 не пропонував.

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина перша статті 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу (пункти 25, 26 постанови Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №916/1813/16, на яку посилається скаржник як на підставу касаційного оскарження).

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право (пункт 5.2 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і, в залежності від встановленого, вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду. Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем (пункти 27 та 29 постанови Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №916/1813/16).

Тому ОСОБА_1 має обґрунтувати, в чому саме полягає порушення його прав та законних інтересів, як члена Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА» у зв`язку з ухваленням загальними зборами відповідних рішень, а суд перевірити такі доводи та вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у Господарському кодексі України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3 Господарського кодексу України).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 Господарського кодексу України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначені Законом України «Про кооперацію».

За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України «Про кооперацію» кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України «Про кооперацію»).

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 17.12.2019 у справі №904/4887/18, від 12.02.2020 у справі №916/1253/19 зазначено, що відносини між членами обслуговуючого кооперативу та самим кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

У цій справі, у разі встановлення порушення прав позивача як члена кооперативу, має місце спір щодо управління таким кооперативом, тобто корпоративний спір. Тому апеляційний суд вбачає за можливе застосувати практику щодо скасування загальних зборів господарських товариств з урахуванням особливостей управління кооперативом, визначеним законодавством та статутом.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №920/432/17 підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та / або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

У постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №920/432/17 передбачено, що під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на ухвалення загальними зборами рішення.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу.

Згідно із пунктом 12.2. статуту Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу або збори членів уповноважених кооперативу.

Згідно із частиною другою статті 15 Закону України «Про кооперацію» та пункту 6.4. статуту до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу.

З наведених положень законодавства вбачається, що однією зі складових корпоративних прав є правомочність члена кооперативу на участь в управлінні кооперативом, яка реалізується ним, зокрема, шляхом участі в загальних зборах членів кооперативу.

Вказані права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо член кооперативу не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні кооперативом.

Частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про кооперацію» визначено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Аналогічні за змістом положення містяться у абзаці другому пункту 13.2. статуту Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА», відповідно до якого про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів членів або зборів, уповноважених члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Положеннями статуту Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА» не визначено конкретний спосіб повідомлення учасників кооперативу про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів членів або зборів, уповноважених.

Разом із тим, обраний особою, що скликає загальні збори учасників, спосіб повідомлення про проведення загальних зборів повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника про час та місце проведення зборів з метою реалізації ним свого права на участь у цих зборах (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 916/2584/18, від 06.02.2020 у справі № 906/307/19).

В матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача, як члена кооперативу, про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів, які відбулися 17.10.2020.

Разом з тим, свою присутність на зборах уповноважених членів Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА», що відбулись 17.10.2020, результати яких оформлені протоколом №1 від 17.10.2020, ОСОБА_1 не заперечує.

Окрім того, як вже зазначалось, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у актах опитування повідомили про те, що оголошення з інформацією про порядок денний, дату та час проведення загальних зборів більше трьох тижнів знаходились на будівлі охорони при в`їзді на територію гаражного кооперативу, додатково оголошення було розміщено на дошці оголошень біля офісу. Також опитувані особи зазначили, що їм особисто та іншим членам кооперативу виконавчий директор ОСОБА_18 телефонував із запрошенням бути присутніми на зборах 17.10.2020. При цьому зазначені особи під час опитування підтвердили, що на зборах одноголосно обрано кількісний склад правління - десять осіб. Так, ОСОБА_12 проголосив поіменно кандидатів у члени правління, а присутні на зборах одноголосно проголосували за запропоновані кандидатури. В протоколі №1 від 17.10.2020 зазначені обрані члени правління. Інших кандидатів в члени правління на зборах не висувалось, кандидатура ОСОБА_1 на зборах не висувалась і не розглядалась, самостійно свого бажання бути членом правління ОСОБА_1 не пропонував.

Згідно із усталеною практикою Верховного Суду навіть встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Наприклад, відсутність доказів повідомлення учасника про скликання загальних зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних загальних зборах (аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постановах від 06.09.2021 у справі №916/3074/20, від 03.04.2018 у справі №916/3071/16, від 28.03.2018 у справі №910/22291/16, від 06.09.2021 у справі №916/3074/20).

Також Верховний Суд у постанові від 17.11.2022 у справі №904/7841/21 вказав, що враховуючи присутність позивача на зборах, суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку, що порушення порядку повідомлення позивача не вплинуло на можливість реалізації позивачем права на участь у зборах як безпосередньо під час їх проведення.

З урахуванням викладеного, враховуючи надані відповідачем докази щодо повідомлення учасників кооперативу про проведення зборів уповноважених, за умови відсутності у статуті кооперативу визначеного способу та/або порядку повідомлення про збори, з огляду на забезпечення відповідачем на зборах реальної присутності 51 уповноваженого члена кооперативу та беручи до уваги присутність ОСОБА_1 на оскаржуваних зборах, які відбулися 17.10.2020, суд першої інстанції правильно відхилив твердження позивача щодо неможливості реалізації ним права на участь в управлінні кооперативом.

Стосовно такої підстави для визнання недійсним спірних рішень відповідача, оформлених протоколом №1 зборів уповноважених Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА» від 17.10.220, як відсутність кворуму, колегія суддів зазначає таке.

Суд першої інстанції, виснуючи про наявність в уповноважених членів Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА» повноважень та правомочності приймати оскаржуване рішення на зборах уповноважених, які відбулись 17.10.2020, а також про прийняття оскаржуваного рішення за достатньої кількості голосів, виходив з такого.

У пункті 13.2. статуту відповідача передбачено, що збори уповноважених членів кооперативу проводяться з розрахунку - один уповноважений на 20 членів, порядок їх призначення регулюється внутрішнім положенням кооперативу.

Згідно довідки вих. № 25/04/2023-1 від 25.04.2023 на земельній ділянці Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА» в комплексній експлуатації знаходиться 1464 автомобільні гаражі у 38 гаражних блоках, а до кооперативу входить 1375 членів.

Враховуючи, що до кооперативу входить 1375 членів, уповноважених представників повинно бути не менше 69 осіб.

Згідно із пунктом 13.4. статуту загальні збори або збори членів уповноважених кооперативу правомочні приймати рішення, якщо на них присутні більше половини членів кооперативу або не менше двох третин членів уповноважених кооперативу.

Оскільки загальна кількість уповноважених представників не може бути меншою за 69 осіб, для наявності у зборів членів уповноважених кооперативу правомочності приймати рішення, на такі збори повинно з`явитися не менше двох третин членів уповноважених кооперативу, тобто 46 осіб.

Згідно списку, доданого до протоколу реєстрації членів зборів уповноважених кооперативу для проведення зборів 17.10.2020, на зазначених зборах були присутні 51 особа.

Відповідно до пункту 13.5. статуту рішення загальних зборів або зборів членів уповноважених кооперативу приймається відкритим або таємним голосуванням, якщо за нього проголосувало не менше ніж 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на зборах, у випадку вирішення питань щодо внесення змін до статуту, вступу та вихід з кооперативного об`єднання, реорганізації або ліквідації кооперативу. З інших питань рішення загальних зборів приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених членів кооперативу, присутніх на зборах).

Натомість на зборах уповноважених членів Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА», що відбулись 17.10.2020, по всім трьом питанням порядку денного рішення прийняті одноголосно.

Відхиляючи доводи позивача про відсутність затвердженого порядку делегування для участі у зборах уповноважених, а також щодо його необізнаності з приводу включення до переліку уповноважених членів Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА», місцевий господарський суд зазначив, що матеріалами справи підтверджується факт того, що 20.08.2018 ОСОБА_1 , як уповноважений член кооперативу, вже приймав участь у зборах уповноважених, що дає можливість зробити висновок про обізнаність позивача із порядком призначення уповноважених для участі у зборах уповноважених членів кооперативу та обрання його уповноваженим, у зв`язку з чим Господарський суд Одеської області дійшов висновку, що обставина наявності в Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА» уповноважених членів є встановленою, з огляду на більшу вірогідність доказів, що наявні в матеріалах справи.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що суд першої інстанції фактично визнав відсутність документа, що регламентує діяльність уповноважених Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА». При цьому скаржник зауважив на тому, що жоден член кооперативу не уповноважував його на підписання жодного документу, не беручи вже до уваги обставину про здійснення уповноваження з боку двадцятьох членів кооперативу бути їхнім уповноваженим на зборах кооперативу, як це вимагається статутом Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА». Докази з цього приводу відсутні також і щодо інших уповноважених, зазначених у списку уповноважених.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, встановила, що дійсно, матеріали справи не містять затвердженого порядку призначення уповноважених для участі у зборах уповноважених членів кооперативу, як і доказів уповноваження членами кооперативу представників на участь у загальних зборах.

Оцінюючи доводи скаржника про відсутність кворуму на оскаржуваних зборах уповноважених Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА», які відбулись 17.10.2020, з огляду на відсутність документа, що регламентує діяльність уповноважених Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА», а також відсутність в матеріалах справи доказів про уповноваження ОСОБА_1 та інших членів кооперативу бути уповноваженими для участі у зборах, апеляційний суд, беручи до уваги приписи статей 15, 16 Цивільного кодексу України та усталену практику Верховного Суду, зауважує на тому, що задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем.

Позивач у позовній заяві зазначав, що його права, як члена кооперативу, було порушено, оскільки було позбавлено права бути обраним до керівних органів кооперативу.

Колегія суддів зазначає, що на оспорюваних зборах уповноважених Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА», які відбулись 17.10.2020 та на яких був присутній позивач, було визначено кількісний склад виконавчого органу кооперативу - правління, а також обрано персональний склад правління у кількості 10 осіб.

Із протоколу №1 зборів уповноважених Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА» від 17.10.2020 і актів опитування ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вбачається, що під час розгляду питання про обрання складу правління кандидатура ОСОБА_1 на зборах не висувалась і не розглядалась, а також самостійно свою кандидатуру для обрання до складу правління він не пропонував.

При цьому, відхиляючи доводи позивача про те, що порядок денний не затверджувався, не обговорювались питання обрання будь-кого з керівного складу кооперативу, колегія суддів зазначає, що жодних доказів на підтвердження зазначених обставин (наприклад, заперечення на протокол тощо) позивачем до матеріалів господарської справи не надано.

Так, у частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18).

Аналогічна позиція викладена у пункті 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності саме позивач як особа, яка стверджує про те, що порядок денний зборів не затверджувався, питання обрання будь-кого з керівного складу кооперативу не вирішувалося, мав довести ту обставину, на яку він посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Окрім того, апеляційний суд зазначає, що у відзиві на позов відповідач зауважував на тому, що твердження позивача про те, що йому стало відомо про обрання голови правління кооперативу лише наприкінці 2021 року спростовується тим, що позивач входить до ревізійної комісії Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА», на підтвердження чого надав:

-копію протоколу №1 засідання ревізійної комісії Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА» від 08.12.2021, з якого вбачається, що членами ревізійної комісії, в тому числі і позивачем, прийнято рішення про проведення ревізії діяльності кооперативу;

-копію протоколу засідання правління Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА» від 11.12.2021, з якого вбачається присутність позивача на засіданні правління при розгляді питання про проведення перевірки діяльності кооперативу і визначення правлінням кооперативу комісії по проведенню перевірки діяльності виконавчого директора, членом якої призначено позивача;

-копію протоколу зборів правління від 24.12.2021, з якого вбачається присутність позивача на засіданні правління.

Позивач у відзиві на позов не зазначав, що він не являється членом ревізійної комісії Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА», але поставив під сумнів долучені до відзиву наведені вище протоколи засідань правління та ревізійної комісії з огляду на те, що вони не містять підпису позивача і мають суперечливий зміст.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позивач визнав обставину того, що він є членом ревізійної комісії Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА».

Натомість положеннями пункту 17.1. статуту Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА» передбачено, що члени правління не можуть бути членами ревізійної комісії, а тому позивач, являючись членом ревізійної комісії, не може реалізувати своє право на обрання до складу виконавчого органу кооперативу - правління.

При цьому наданим відповідачем протоколам засідань правління та ревізійної комісії апеляційний суд правової оцінки не надає, оскільки вони не мають значення для вирішення по суті спору, що є предметом судового розгляду у цій справі.

Отже, враховуючи, що позивач звернувся за захистом свого порушеного права бути обраним в склад правління, а також беручи до уваги присутність позивача на зборах уповноважених Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА», які відбулись 17.10.2020, під час розгляду питання про обрання складу правління кандидатура ОСОБА_1 на зборах не висувалась і не розглядалась, а також самостійно свою кандидатуру для обрання до складу правління позивач не пропонував, позивач не довів порушення його корпоративних прав на участь в управлінні товариством та бути обраним до керівних органів кооперативу.

Колегія суддів вважає, що позивач, вказуючи про незаконність проведених зборів уповноважених, висловив незгоду з ухваленим рішенням зборів уповноважених кооперативу, які відбулися 17.10.2020. Однак сама по собі незгода члена кооперативу з таким рішенням, в тому числі, якщо воно стосується його особи, але не порушує його прав/законних інтересів, не означає безумовної незаконності відповідного рішення.

Відсутність порушених прав позивача внаслідок прийняття рішення уповноважених кооперативу «РАКЕТА», оформлених протоколом засідання зборів уповноважених №1 кооперативу «РАКЕТА» від 17.10.2020, є підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання такого рішення недійсним, а також похідних вимог про визнання недійсними рішення правління кооперативу «РАКЕТА», оформлені протоколом засідання правління №6 кооперативу «РАКЕТА» від 24.10.2020, на якому серед членів правління обрано головою правління ОСОБА_2 , та про скасування державної реєстрації змін в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Обслуговуючого гаражного кооперативу «РАКЕТА», здійснених на підставі протоколу засідання зборів уповноважених №1 від 17.10.2020 та протоколу правління №6 від 24.10.2020, проведених 25.11.2020 за №100522107005572.

Висновки суду апеляційної інстанції

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника, суд апеляційної керується висновком Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції про відмову у позові.

В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи скаржника не спростовують висновків Господарського суду Одеської області про відмову у задоволенні позову, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає, а у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 284 ГПК України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 у справі №916/970/22 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 29.01.2024.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя К.В. Богатир

Суддя С.В. Таран