Ухвала

від 28.11.2023 по справі 908/110/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

28.11.2023 м. Дніпро Справа № 908/110/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя Черкаський В.І.) від 06.07.2023р. з розгляду скарги на дії державного виконавця у справі № 908/110/19

про банкрутство Комунального підприємства "Добробут" Василівської міської ради Запорізької області (юридична адреса: пров. Шкільний, буд. 5, м. Василівка, Василівський район, Запорізька область, 71601, код ЄДРПОУ 35925015), -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.07.2023р. у справі № 908/110/19:

- скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" № 008-32/55 від 30.06.2023 (вх. № 14051/08-08/23 від 30.06.2023) задоволено;

- визнано неправомірною та скасовано постанову від 27.06.2023 про арешт коштів боржника, прийняту державним виконавцем Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо накладення арешту на грошові кошти ПАТ "Запоріжжяобленерго" (ЄДРПОУ 00130926) які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ "МетаБанк", м. Запоріжжя, МФО 313582, який призначений для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів при виплаті заробітної плати;

- зобов`язано Акціонерне товариство "МетаБанк", МФО 313582 (69006, м. Запоріжжя, проспект Металургів, 30, mbank@mbank.com.ua, код ЄДРПОУ 20496061) зняти арешт з коштів ПАТ "Запоріжжяобленерго" (ЄДРПОУ 00130926) які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 в АТ "МетаБанк", м. Запоріжжя, МФО 313582, який призначений для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів при виплаті заробітної плати;

- заборонено Акціонерному товариству "МетаБанк", МФО 313582 (69006, м. Запоріжжя, проспект Металургів, 30, mbank@mbank.com.ua, код ЄДРПОУ 20496061) вчиняти дії, направлені на блокування (арешт) грошових коштів та списання (стягнення) грошових коштів ПАТ "Запоріжжяобленерго" (ЄДРПОУ 00130926), що містяться на рахунку № НОМЕР_2 в АТ "МетаБанк", м. Запоріжжя, МФО 313582, який використовується для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів при виплаті заробітної плати.

Не погодившись з вказаною ухвалою господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.07.2023р. у справі № 908/110/19 в частині заборони Акціонерному товариству "МетаБанк" (код ЄДРПОУ 20496061) вчиняти дії, направлені на блокування (арешт) грошових коштів та списання (стягнення) грошових коштів ПАТ "Запоріжжяобленерго" (ЄДРПОУ 00130926), що містяться на рахунку № НОМЕР_2 в АТ "МетаБанк", м. Запоріжжя, МФО 313582.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує, що на виконанні Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження, у якому боржником виступає Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго", а оскаржувана ухвала всупереч вимогам ст. 18 ГПК України, ст.ст. 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» перешкоджає у виконанні виконавчих документів про стягнення з останнього на користь ДП «Енергоринок» грошових коштів.

Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України також вказує, що він має право на оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 06.07.2023р. у справі № 908/110/19 в інтересах ДП «Енергоринок», адже заборона звернення стягнення на кошти ПАТ "Запоріжжяобленерго" суттєво впливає на права стягувача у виконавчому провадженні - ДП «Енергоринок».

При цьому апелянт посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 10.05.2023р. у справі № 509/84/14ц, щодо права виконавця звертатися до суду з апеляційною скаргою в інтересах інших осіб.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.09.2023р. поновлено строк подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.07.2023р. з розгляду скарги на дії державного виконавця у справі № 908/110/19, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 14.11.2023р.

У судовому засіданні по справі оголошувалась перерва з 14.11.2023р. по 28.11.2023р., про що Центральним апеляційним господарським судом постановлено письмову ухвалу.

Представник апелянта у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.

Запорізький відділ державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надіслав до апеляційного суду письмові пояснення по справі, згідно з якими підтримує доводи апеляційної скарги апелянта та просить скасувати, в оскаржуваній частині, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.07.2023р. з розгляду скарги на дії державного виконавця у справі № 908/110/19.

Представник ПАТ "Запоріжжяобленерго" у відзиві на апеляційну скаргу, додаткових письмових поясненнях та в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, постановленою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, та просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з підстав відсутності в останнього статусу учасника у справі, відсутності вирішення оскаржуваною ухвалою його прав та інтересів, а відтак і відсутності права на оскарження судових рішень у справі.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку представників, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені апеляційним судом, що підтверджується відповідними матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що апеляційним судом не визнавалася явка представників учасників справі в судове засідання обов`язковою, а неявка інших учасників справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників інших учасників справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників апелянта та кредитора, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у справі, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі № 908/110/19 про банкрутство Комунального підприємства "Добробут" Василівської міської ради Запорізької області відкрито ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.01.2019р.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 19.02.2019р. визнано Комунальне підприємство "Добробут" Василівської міської ради Запорізької області банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора банкрута.

Ухвалою від 23.01.2023р. Господарський суд Запорізької області:

Затвердив звіт ліквідатора про нарахування і виплату основної грошової винагороди за період з 03.09.2019 по 20.01.2023 у сумі 682 809 (шістсот вісімдесят дві тисячі вісімсот дев`ять) грн. 14 коп., здійснення та відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням ним повноважень ліквідатора у справі № 908/110/19 за період з 03.09.2019 по 20.01.2023 у сумі 46 465 (сорок шість тисяч чотириста шістдесят п`ять) грн. 92 коп.

Затвердив звіт ліквідатора про нарахування і виплату додаткової грошової винагороди у справі № 908/110/19 в сумі 86 515, 49 гривень, що становить 5 (п`ять) відсотків вартості стягнутого на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб (суми фактичного надходження коштів на рахунок боржника) та в сумі 51 909, 30 гривень, що становить 3 (три) відсотки суми погашених вимог кредиторів.

Стягнув з кредитора Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на користь арбітражного керуючого Коршуна Владислава Володимировича основну грошову винагороду за період з 03.09.2019 по 20.01.2023 у сумі 539 271 (п`ятсот тридцять дев`ять тисяч двісті сімдесят одна) грн. 13 коп. та відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням ним повноважень ліквідатора в сумі 41 650 (сорок одна тисяча шістсот п`ятдесят) грн. 93 коп., що становить 89, 64 % від встановленої суми основної винагороди та здійснених витрат.

Стягнув з кредитора Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на користь арбітражного керуючого Коршуна Владислава Володимировича основну грошову винагороду за період з 03.09.2019 по 20.01.2023 у сумі 62 341 (шістдесят дві тисячі триста сорок одна) грн. 61 коп. та відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням ним повноважень ліквідатора в сумі 4 814 (чотири тисячі вісімсот чотирнадцять) грн. 99 коп., що становить 10, 36 % від встановленої суми основної винагороди та здійснених витрат.

Стягнув з кредитора Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на користь арбітражного керуючого Коршуна Владислава Володимировича додаткову грошову винагороду в сумі 124 080 (сто двадцять чотири тисячі вісімдесят) грн. 64 коп., що становить 89,64 % від встановленої суми додаткової винагороди.

Стягнув з кредитора Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на користь арбітражного керуючого Коршуна Владислава Володимировича додаткову грошову винагороду в сумі 14 344 (чотирнадцять тисяч триста сорок чотири) грн. 15 коп., що становить 10,36 % від встановленої суми додаткової винагороди.

Затвердив звіт ліквідатора (вх. № 1308/08-08/23 від 23.01.2023) та ліквідаційний баланс Комунального підприємства "Добробут" Василівської міської ради Запорізької області (юридична адреса: пров. Шкільний, буд. 5, м. Василівка, Василівський район, Запорізька область, 71601, код ЄДРПОУ 35925015).

Ліквідував банкрута - Комунальне підприємство "Добробут" Василівської міської ради Запорізької області (юридична адреса: пров. Шкільний, буд. 5, м. Василівка, Василівський район, Запорізька область, 71601, код ЄДРПОУ 35925015).

Закрив провадження у справі № 908/110/19.

На виконання вищенаведеної ухвали Господарський суд Запорізької області 27.01.2023р. видав відповідні накази.

30.06.2023р. до Господарського суду Запорізької області від Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" надійшла скарга № 008-32/55 від 30.06.2023 (вх. № 14051/08-08/23 від 30.06.2023) на дії державного виконавця Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Штепи К.Д. щодо накладення арешту на грошові кошти ПАТ "Запоріжжяобленерго" (ЄДРПОУ 00130926) які знаходяться на рахунках в АТ "МетаБанк".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.07.2023р. у справі № 908/110/19 скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" № 008-32/55 від 30.06.2023 (вх. № 14051/08-08/23 від 30.06.2023) задоволено та поміж іншого заборонено Акціонерному товариству "МетаБанк", МФО 313582 (69006, м. Запоріжжя, проспект Металургів, 30, mbank@mbank.com.ua, код ЄДРПОУ 20496061) вчиняти дії, направлені на блокування (арешт) грошових коштів та списання (стягнення) грошових коштів ПАТ "Запоріжжяобленерго" (ЄДРПОУ 00130926), що містяться на рахунку № НОМЕР_2 в АТ "МетаБанк", м. Запоріжжя, МФО 313582, який використовується для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів при виплаті заробітної плати.

З апеляційною скаргою на вказану ухвалу у наведеній частині звернувся Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, який обгрунтовує звернення з апеляційною скаргою необхідністю захисту прав та інтересів стягувача у виконавчому провадженні - ДП «Енергоринок».

Отже, виходячи з вищенаведених обставин, в-першу чергу, дослідженню підлягає питання щодо статусу заявника апеляційної скарги та, відповідно, наявності у нього права на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 06.07.2023р. у справі № 908/110/19.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), § 59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), § 28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], § 229).

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм Господарсько процесуального кодексу України (ГПК України) та Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ).

Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.

Частина перша статті 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

У розумінні наведених норм процесуального права судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї із сторін спору.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Варто враховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 03.06.2019 у справі № 910/6767/17, від 25.10.2019 у справі №910/16430/14 та від 05.05.2020 у справі № 910/9254/18.

У разі встановлення господарським судом відповідних обставин суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (частина 2 статті 50 ГПК України), та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права у будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 911/2635/17).

Частиною п`ятою статті 41 ГПК України передбачено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, поряд з цим відповідні зміни до ГПК України внесені не були.

Відтак, при застосуванні судом норм ГПК України, під час розгляду справ про банкрутство, які містять посилання на Закон про банкрутство, який втратив чинність, з урахуванням частини 3 статті 3 ГПК України та пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 № 4-зп (у справі за конституційним зверненням Барабаша О.Л. щодо офіційного тлумачення частини п`ятої статті 94 та статті 160 Конституції України), з 21.10.2019 підлягають застосуванню саме норми КУзПБ (правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладений у пункті 55.26 постанови від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19).

У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в ГПК України, ані в Законі про банкрутство або КУзПБ, однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі №916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі №908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі №911/5186/14.

Так, за статтею 1 КУзПБ учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

З матеріалів справи вбачається та не оспорюється апелянтом, що він не є учасником справи про банкрутство № 908/110/19 та не є тим органом державної виконавчої служби, дії якого оскаржувалися в межах даної справи про банкрутство.

Відтак в силу вищенаведеного, апелянт не є учасником справи № 908/110/19 та позбавлений права на оскарження судових рішень у цій справі в статусі його учасника.

Також не вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали і безпосереднього вирішення судом прав та обов`язків Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Так, як вже вище зазначалось, за приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Між тим, будь-яких висновків щодо безпосереднього вирішення прав, інтересів та обов`язків Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ухвала Господарського суду Запорізької області від 06.07.2023р. у справі № 908/110/19 не містить, як не містить і вирішення спору про право у правовідносинах, учасником яких є апелянт, а також суджень про його права та обов`язки у відповідних правовідносинах.

Відтак, в силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 254 ГПК України, в Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відсутнє право апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 06.07.2023р. у справі № 908/110/19.

Колегія суддів також вважає безпідставними доводи апелянта про наявність в нього права на подання апеляційної скарги в інтересах іншої особи - ДП «Енергоринок».

Так, як встановлено ч.ч. 1, 2 ст. 44 ГПК України, усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність).

Фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (процесуальна дієздатність).

Частиною 1 ст. 53 ГПК України передбачено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

За ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" встановлено, що завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Згідно з ст. 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

За ст. 7 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", відповідно до цього Закону державними виконавцями є керівники органів державної виконавчої служби, їхні заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці органів державної виконавчої служби.

Державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За частинами першою - третьою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження, зокрема має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.

Отже, Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено право органів державної виконавчої служби (державних виконавців) звертатися до суду в інтересах інших осіб, зокрема подавати апеляційні скарги на судові рішення у справах, які не стосуються прав та обов`язків державного виконавця та стягувача у відповідному виконавчому провадженні.

Також, як неодноразово наголошував Верховний Суд, провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

Виходячи з вищенаведеного колегія суддів вважає нерелевантними до даної справи правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 10.05.2023р. у справі № 509/84/14ц, адже ці висновки здійснені за інших фактичних обставин та іншого правового регулювання, тобто правовідносини у справах не є подібними.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Виходячи з усього вищевикладеного, апеляційний суд вважає за необхідне закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.07.2023р. у справі № 908/110/19.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 234, 235, 254, 264, 270, 271, 281, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.07.2023р. у справі № 908/110/19 - закрити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повна ухвала складена та підписана 04.12.2023 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль