Ухвала

від 04.12.2023 по справі 908/2120/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.12.2023 Справа № 908/2120/22

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Концур Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» про забезпечення зустрічного позову у справі № 908/2120/22

за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС», ідентифікаційний код юридичної особи 34063592 (вул. Добролюбова, буд. 20, м. Запоріжжя, 69096)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна», ідентифікаційний код юридичної особи 42963180 (юридична адреса: 84500, Донецька область, м. Бахмут, пров. Першотравневий, буд. 165; адреса представника адвоката Незнамової Т.О.: 33024, м. Рівне, вул. Корольова, 8/39)

про стягнення 3 202 424,75 грн.

За участі уповноважених представників сторін:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» - Зекунов А.Е.

від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна»- Незнамова Т.О.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області (суддя Левкут В.В.) від 25.08.2023 у справі № 908/2120/22 постановлено:

« 1. Прийняти зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» 3202424,75 грн.

2. Об`єднати первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» про стягнення 501983,43 грн. разом із зустрічним позовом, - в одне провадження в рамках справи №908/2120/22.

3. Розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

4. Зупинити провадження у справі № 908/2120/22 з розгляду зустрічного позову до перегляду Центральним апеляційним господарським судом в порядку апеляційного провадження рішення Господарського суду Запорізької області від 27.06.2023 у справі №908/2120/22 та повернення матеріалів справи № 908/2120/22 до Господарського суду Запорізької області».

Станом на 15.11.2023 матеріали справи № 908/2120/22 до Господарського суду Запорізької області не повернулись.

12.11.2023 до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» про забезпечення зустрічного позову у справі № 908/2120/22.

Відповідно до протоколу повторного авторозподілу, беручи до у ваги перебування судді Левкут В.В. у відпустці, заяву про забезпечення позову визначено для розгляду судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.11.2023 у справі № 908/2120/22 відкладено вирішення питання щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» про забезпечення зустрічного позову у справі № 908/2120/22 до повернення матеріалів справи № 908/2120/22 до Господарського суду Запорізької області.

15.11.2023 до суду через систему «Електронний суд» від ТОВ «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» надійшли заперечення на клопотання про забезпечення позову та додаткові пояснення.

22.11.2023 від заявника до суду надійшли доповнення до заяви про забезпечення зустрічного позову.

30.11.2023 матеріали справи № 908/2120/22 повернулись до Господарського суду Запорізької області.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 140 ГПК України:

1. Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

3. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

4. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

На підставі ст. 140, ст. 230 ГПК України, беручи до уваги строки розгляду заяви, враховуючи обставини справи та заяви про забезпечення зустрічного позову, суд поновив провадження у справі № 908/2120/22 з розгляду зустрічного позову для розгляду заяви про забезпечення зустрічного позову з 04.12.2023, призначив судове засідання для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» про забезпечення зустрічного позову у справі № 908/2120/22 на 04.12.2023 о 12 год. 00 хв., про що учасники справи повідомлені належним чином.

04.12.2023 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 27.06.2023 у справі № 908/2120/22 суддею Левкут В.В. видано наказ.

04.12.2023 до суду від ТОВ «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» надійшли заперечення на доповнення до заяви про забезпечення позову.

В судовому засіданні 04.12.2023 за клопотанням представників сторін здійснювалась відеоконференція.

Відводів складу суду не заявлено. Представникам сторін права та обов`язки відомі та зрозумілі.

Суд оголосив подані сторонами документи та прийняв їх до розгляду. Також, судом оголошено про видачу 04.12.2023 наказу у даній справі.

Представник заявника підтримав заяву про забезпечення зустрічного позову та інші документи.

Представник ТОВ «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» заперечила проти заяви заявника з підстав, викладених у письмових документах.

За наслідками судового засідання 04.12.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення зустрічного позову.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» на свою користь 313 963,20 грн заборгованості, 106 306,93 грн пені, 11 703,52 грн 3% річних та 70 009,78 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань зі своєчасної та повної оплати за виконані позивачем роботи по договору №4145-ИЭС-ДЦ від 13.05.2021.

Ухвалою від 25.04.2023 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» про стягнення 3202424,75 грн. повернуто заявнику.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.06.2023 у справі №908/2120/22 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» 313 963,20 грн основного боргу, 21 189,45 грн пені, 11 459,69 грн 3% річних, 70 007,23 грн інфляційних втрат та 6 249,29 грн судового збору, в іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.06.2023 у справі №908/2120/22, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2023 у справі №908/2120/22 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.04.2023 у справі №908/2120/22 скасовано. Зустрічну позовну заяву направлено для розгляду Господарського суду Запорізької області зі стадії вирішення питання про відкриття провадження за зустрічною позовною заявою.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі №908/2120/22 рішення Господарського суду Запорізької області від 27.06.2023 у справі №908/2120/22 залишено без змін.

04.12.2023 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 27.06.2023 у справі №908/2120/22, яке вступило у законну силу 08.11.2023, видано наказ про примусове стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20; ідентифікаційний код 34063592) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» (юридична адреса: 84500, Донецька область, м. Бахмут, пров. Першотравневий, буд. 165; адреса для листування: 84511, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 41, а/с 53; адреса представника адвоката Незнамової Т.О.: 33024, м. Рівне, вул. Корольова, 8/39; ідентифікаційний код 42963180) 313963,20 грн. (триста тринадцять тисяч дев`ятсот шістдесят три грн. 20 коп.) основного боргу, 21189,45 грн. (двадцять одну тисячу сто вісімдесят дев`ять грн. 45 коп.) пені, 11459,69 грн. (одинадцять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять грн. 69 коп.) 3% річних, 70007,23 грн. (сімдесят тисяч сім грн. 23 коп.) інфляційних втрат та 6249,29 грн. (шість тисяч двісті сорок дев`ять грн. 29 коп.) судового збору.

Посилаючись на те, що всупереч положенням ГПК України первісний та зустрічний позови в рамках справи №908/2120/22 розглядались не одночасно рішення суду за первісним позовом від 27.06.2023 набрало законної сили, а зустрічний позов у справі ще залишається на розгляді, беручи до уваги важливість дотримання реалізації права на ефективний засіб правового захисту, 12.11.2023 ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» звернулось до суду із заявою про забезпечення зустрічного позову, яка була розглянута в судовому засіданні, з викликом представників сторін, з дотриманням строку її розгляду.

Згідно з заявою про забезпечення зустрічного позову, заявник просить суд:

- розглянути цю заяву одночасно з видачею виконавчого документа наказу

стосовно примусового виконання рішення від 27.06.2023 у справі №908/2120/22;

- в рамках справи №908/2120/22 до набрання чинності рішення, виданого за результатами розгляду зустрічного позову, забезпечити зустрічний позов ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа наказу стосовно примусового виконання рішення від 27.06.2023 у справі № 908/2120/22.

У заяві заявник посилається на обмеження можливості відповідача за первісним позовом скористатись правом захисту від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, що порушує право ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» на використання ефективного засобу правового захисту. Наразі є обґрунтовані передумови до того, що в рамках справи №908/2120/22 рішення суду за первісним позовом буде виконане, а рішення суду за зустрічним позовом залишиться не виконаним у зв`язку з тим, що ТОВ «ЕНЕРГОРЕМОНТ УКРАЇНА» не зможе сплатити стягнуті за ним кошти, враховуючи, що його майно та виробничі потужності знаходяться на окупованій території міста Бахмут Донецької області, клопотанням ТОВ «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» про звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору, а також тим, що ТОВ «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» вже є боржником по двом незакритим виконавчим провадженням. Вважає, що є всі підстави для задоволення заяви про забезпечення зустрічного позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа за первісним позовом в рамках справи №908/2120/22. Зазначає, що в ситуації коли допущено порушення права ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» на одночасний розгляд первісного та зустрічного позовів, передбачене статтею 180 ГПК України, коли у ТОВ «ЕНЕРГОРЕМОНТ УКРАЇНА» є реальна можливість оперативно отримати виконавчий документ і стягнути присуджені суми, а ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» позбавлений можливості вчасно на це прореагувати, є доцільним одночасний розгляд заяви про забезпечення зустрічного позову та видача наказу за первісним позовом. Просить забезпечити зустрічний позов лише в частині сум належних до примусового стягнення на підставі виконавчого документа наказу стосовно примусового виконання рішення від 27.06.2023 у справі №908/2120/22.

ТОВ «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» просить у заяві про забезпечення зустрічного позову відмовити. Звертає увагу суду на те, що зустрічний позов ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» приєднано до справи та об`єднано в одне провадження (ухвала Господарського суду Запорізької області від 25.08.2023 року), тому відсутні підстави вважати, що право ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» на подання зустрічного позову не реалізовано. Ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду за зустрічним позовом не відповідає дійсності. Подана представником ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» заява ґрунтується на припущеннях щодо можливого ускладнення чи унеможливлення в майбутньому виконання судового рішення в справі. Наявність у ТОВ «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» відкритих виконавчих проваджень не є тією обставиною, з якою законодавство пов`язує необхідність застосування заходів забезпечення позову. Намагання розстрочення або звільнення від сплати судового збору не може слугувати підставою для задоволення заяви про забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на ймовірну невиплату боргу та потенційну неможливість повернення ТОВ «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» грошових коштів у розмірі суми заборгованості, не може свідчити про утруднення та/або неможливість виконання рішення у справі в разі гіпотетичного задоволення позову.

У доповненнях до заяви заявник вказує, що у заяві про забезпечення позову ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС», як на доказову базу посилається не тільки на невиконані ТОВ «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» судові рішення, а і на факти відсутності ведення ним господарської діяльності та відсутності можливості її вести, і як наслідок, отримувати прибуток і відповідати за своїми грошовими зобов`язаннями, що у комплексі дозволяє зробити однозначний обґрунтований висновок про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду за зустрічним позовом, а також ефективний захист оспорюваних прав ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС». Зазначає, що ТОВ «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна», отримавши 02.11.2023 гроші з ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» за судовим рішенням 908/2121/20 у розмірі 40 161грн. 93коп., не виконало свої грошові зобов`язання зі сплати свого боргу за судовим рішенням по справі №905/717/22 (що залишається невиконаним і станом на 20.11.2023), тобто в наявності є факт ухилення ТОВ «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» від виконання судового рішення, що свідчить про його недобросовісну поведінку та обґрунтовані підстави вважати, що такої ж поведінки воно буде дотримуватись коли настане час виконувати рішення суду за зустрічним позовом в рамках цієї судової справи - №908/2120/22.

У запереченнях на доповнення до заяви ТОВ «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» вказує, що конкретних доказів, що саме по справі №908/2120/22 існує ймовірність не виконання можливого гіпотетичного рішення по зустрічному позову, ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» не надано. Посилання заявника на положення ст. 534 ЦК України є необґрунтованим. Справа №905/717/22 не має нічого спільного із справою №908/2120/22. На момент відкриття виконавчого провадження по справі №908/717/22 рахунок ТОВ «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» не був арештований, тому ТОВ «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» було вправі здійснювати будь-які фінансові операції з коштами (зокрема, на виплату заробітної плати), які могли знаходитися на рахунку підприємства. Факт відкриття виконавчих проваджень щодо ТОВ «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову з огляду на позицію ВС по справі №910/1762/20.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка застосовується судом при розгляді справ (ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України), закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Іншими словами, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яки

Згідно зі ст. 137 ГПК України, позов забезпечується:

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Розглянувши зазначену заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

За приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 3 цієї ж статті кодексу передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність та пропорційність.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги,

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 136 ГПК України, підставою для вжиття заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Наявність вказаних обставин має бути підтверджена доказами з урахуванням загальних вимог ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Так, заява ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» обґрунтована порушенням прав заявника на одночасний розгляд первісного та зустрічного позовів, а також тим, що в рамках справи №908/2120/22 рішення суду за первісним позовом буде виконане, а рішення суду за зустрічним позовом залишиться не виконаним.

Як вже зазначалось, 04.12.2023 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 27.06.2023 у справі №908/2120/22, яке вступило у законну силу 08.11.2023, видано наказ про примусове стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20; ідентифікаційний код 34063592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» (юридична адреса: 84500, Донецька область, м. Бахмут, пров. Першотравневий, буд. 165; адреса для листування: 84511, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 41, а/с 53; адреса представника адвоката Незнамової Т.О.: 33024, м. Рівне, вул. Корольова, 8/39; ідентифікаційний код 42963180) 313963,20 грн. (триста тринадцять тисяч дев`ятсот шістдесят три грн. 20 коп.) основного боргу, 21189,45 грн. (двадцять одну тисячу сто вісімдесят дев`ять грн. 45 коп.) пені, 11459,69 грн. (одинадцять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять грн. 69 коп.) 3% річних, 70007,23 грн. (сімдесят тисяч сім грн. 23 коп.) інфляційних втрат та 6249,29 грн. (шість тисяч двісті сорок дев`ять грн. 29 коп.) судового збору.

Провадження за зустрічним позовом у даній справі триває.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 908/309/21, від 04.11.2021 у справі № 907/416/21, від 24.06.2021 у справі № 310/9167/20, від 12.01.2023 у справі № 334/9179/21).

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За змістом статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Верховний Суд при розгляді справи № 925/731/18 (постанова від 26.06.2023) звертає увагу на те, що при виконанні судових рішень слід керуватися інтересами стягувача, оскільки стягувач вправі очікувати від держави вчинення всіх дій, які б наближали його до виконання судового рішення. У цьому сенсі наявність невиконаного судового рішення не вселятиме стягувачеві надію, що Україна як держава робить усе, аби наблизити стягувача до бажаної ним законної мети - виконання судового рішення як стадії реалізації права стягувача на справедливий суд у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 905/3773/14-908/5138/14).

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

У рішенні від 18.05.2004 Європейський суд з прав людини у справі "Продан проти Молдови" також наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Заходи забезпечення зустрічного позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа у даній справі, виданого за результатами розгляду первісного позову, фактично спрямовані на зупинення виконання судового рішення у справі № 908/2120/22 за первісним позовом, що свідчить про порушення прав стягувача і суперечать статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, висновкам Європейського суду з прав людини та висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 310/9167/20, від 12.08.2021 у справі № 908/309/21 та від 26.06.2023 у справі № 925/731/18.

Знаходження ТОВ «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» та його майна і виробничих на території міста Бахмут Донецької області, наявність у ТОВ «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» відкритих виконавчих проваджень не є тією обставиною, з якою законодавство пов`язує необхідність застосування заходів забезпечення позову. Розстрочення або звільнення від сплати судового збору не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову. Обставини щодо неодночасного розгляду первісного та зустрічного позову та не застосування можливого зарахування вимог не є підставою для задоволення заяви про забезпечення зустрічного позову у даній справі.

На підставі вищевикладеного, суд відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» про забезпечення зустрічного позову у справі № 908/2120/22.

Судовий збір за заявою відноситься на заявника.

Керуючись ст. ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» про забезпечення зустрічного позову у справі № 908/2120/22 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів.

Повний текст ухвали складено та підписано 04.12.2023.

Суддя А.О. Науменко