Постанова

від 14.02.2024 по справі 908/2120/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2024 року м.Дніпро Справа № 908/2120/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. (доповідач),

судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

секретар судового засідання: Солодова І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Зекунов А.Е., довіреність №122-ІЕС/Д/2024 від 01.02.2024, самопредставництво;

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.12.2023 (повний текст ухвали складено 04.12.2023, суддя Науменко А.О.) у справі № 908/2120/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» про забезпечення зустрічного позову у справі

за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС», ідентифікаційний код юридичної особи 34063592 (вул. Добролюбова, буд. 20, м. Запоріжжя, 69096)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна», ідентифікаційний код юридичної особи 42963180 (юридична адреса: 84500, Донецька область, м. Бахмут, пров. Першотравневий, буд. 165; адреса представника адвоката Незнамової Т.О.: 33024, м. Рівне, вул. Корольова, 8/39)

про стягнення 3 202 424,75 грн,

ВСТАНОВИВ:

12.11.2023 до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» про забезпечення зустрічного позову у справі № 908/2120/22.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.12.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» про забезпечення зустрічного позову у справі № 908/2120/22 відмовлено.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС», звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.12.2023 та ухвалити нове рішення, яким в рамках справи №908/2120/22 до набрання чинності рішення, виданого за результатами розгляду зустрічного позову, забезпечити зустрічний позов ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа наказу стосовно примусового виконання рішення від 27.06.2023 у справі № 908/2120/22.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що: - посилання на постанови Верховного Суду при розгляді заяви ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» про забезпечення позову не є коректні;

-суд першої інстанції зробив не обґрунтований висновок, що зупинення стягнення

фактично спрямоване на зупинення виконання судового рішення за первісним позовом, адже забезпечення позову за заявою ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» спрямоване на захист права на залік вимог зустрічного та первісного позовів і подання цієї заяви є наслідком неправомірної ухвали суду 1-ї інстанції від 25.04.2023 №908/2120/22 про повернення зустрічного позову без розгляду, яка порушила право ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» на ефективний засіб правового захисту;

- чинне законодавство не пов`язує необхідність застосування заходів забезпечення позову ні з тим, що майно і виробничі потужності ТОВ «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» знаходяться у місті Бахмут Донецької області, ні з наявністю у ТОВ «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» відкритих виконавчих проваджень. Вказаний висновок суду не коректний і не обґрунтовує відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову оскільки хоча чинне законодавство України і не визначає конкретних підстав для забезпечення позову, але стаття 136 ГПК України чітко вказує, що забезпечення позову допускається у разі якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Саме в обґрунтування обставин, що обумовлюють істотне ускладнення або навіть унеможливлення виконання рішення суду за зустрічним позовом ТОВ «ІНТЕРЕНЕРЕГОСЕРВІС» і посилався на знаходження майна та виробничих потужностей на окупованій РФ території та на наявність відкритих виконавчих проваджень (за рішенням суду які були обов`язкові до виконання та не виконувались боржником на протязі довгого строку);

- ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» наполягає, що неодночасний розгляд позовних вимог за зустрічним та первісним позовом: відбувся у зв`язку з незаконною ухвалою суду 1-ї інстанції про повернення зустрічного позову; мав наслідком порушення права ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» на ефективний засіб судового захисту, що полягає у можливості зарахуванні вимог за зустрічним та первісним позовами. У тому числі про захист/поновлення цих прав йдеться у ч.2 ст. 136 ГПК України з якими Господарський процесуальний кодекс України пов`язує можливість забезпечення позову;

- Суд першої інстанції мав задовольнити заяву ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» від 12.11.2023 про забезпечення зустрічного позову виходячи з її обґрунтованості;

- наразі, в порушення вимог статті 180 ГПКУ, виникла ситуація коли право ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» на одночасний розгляд первісного та зустрічного позовів в одному провадженні було порушене. Так, за первісним позовом було винесено рішення, що вступило в законну силу, отже стало обов`язковим до виконання та за яким у відповідності до статті 327 ГПКУ може бути виданий виконавчий документ з наступним примусовим стягненням. При цьому зустрічний позов ще залишається на розгляді. Тобто для ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» створено перешкоду для реалізації права на ефективний засіб правового захисту, оскільки подання зустрічного позову на суму 3 203 424,75 грн, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову на суму 416 619,57 грн, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом;

- заява ТОВ «ІНТЕРЕНЕРЕГОСЕРВІС» грунтується, у тому числі на доказах, що підтверджують неможливість/істотне ускладнення виконання рішення суду - 1) дані самого ТОВ «ЕНЕРГОРЕМОНТ УКРАЇНА» про те, що дію трудових договорів з його працівниками призупинено з 01.04.2022, його майно та виробничі потужності знаходяться на окупованій території міста Бахмут Донецької області, що практично нівелює його можливість здійснювати господарську діяльність, отримувати прибуток та відповідати за своїми господарськими зобов`язаннями 2) даними єдиного державного реєстру боржників та автоматизованої системи виконавчого провадження про те, що ТОВ «ЕНЕРГОРЕМОНТ УКРАЇНА» з 01.11.2023 є боржником за двома виконавчими провадженнями і не може розрахуватися зі своїми боргами (дані знаходяться у відкритому доступі в мережі Інтернет за посиланнями, що вказані у заяві про забезпечення позову).

Отже, у зв`язку з порушенням судом першої інстанції норма процесуального права - в наявності є всі підстави для скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового рішення про задоволення у повному обсязі заяви ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» про забезпечення позову від 12.11.2023 відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу судувід 18.12.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.12.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/2120/23. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/2120/23.

05.01.2024 матеріали справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.12.2023 у справі № 908/2120/23. Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 14.02.2024 року об 11:40.

В додаткових поясненнях скаржник зазначає про те, що саме ТОВ «Енергоремонт Україна» мало довести недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просило ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» в суду першої інстанції, чого відповідач за зустрічним позовом не робив.

Немає підстав вважати і що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав ТОВ «Енергоремонт Україна», оскільки його майнові інтереси не постраждали б, адже з нього б не стягувалось майно.

Також, для забезпечення своїх інтересів ТОВ «Енергоремонт Україна» не було позбавлене права звернутись до суду 1-ї інстанції з клопотанням про застосування зустрічного забезпечення з метою дотримання балансу між інтересами сторін, як це передбачено статтею 141 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Енергоремонт Україна» не надано. Згідно ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

14.02.2024 ТОВ «Енергоремонт Україна» наданим процесуальним правом не скористалось та не забезпечило явку в судове засідання повноважних представників.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника ТОВ «Енергоремонт Україна».

14.02.2024 в у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов до наступного висновку.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала господарського суду про відмову у забезпеченні позову.

Як вбачається з матеріалів оскарження, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» на свою користь 313 963,20 грн заборгованості, 106 306,93 грн пені, 11 703,52 грн 3% річних та 70 009,78 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань зі своєчасної та повної оплати за виконані позивачем роботи по договору №4145-ИЭС-ДЦ від 13.05.2021.

Ухвалою від 25.04.2023 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» про стягнення 3202424,75 грн. повернуто заявнику.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.06.2023 у справі №908/2120/22 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» 313 963,20 грн основного боргу, 21 189,45 грн пені, 11 459,69 грн 3% річних, 70 007,23 грн інфляційних втрат та 6 249,29 грн судового збору, в іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.06.2023 у справі №908/2120/22, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2023 у справі №908/2120/22 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.04.2023 у справі №908/2120/22 скасовано. Зустрічну позовну заяву направлено для розгляду Господарського суду Запорізької області зі стадії вирішення питання про відкриття провадження за зустрічною позовною заявою.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі №908/2120/22 рішення Господарського суду Запорізької області від 27.06.2023 у справі №908/2120/22 залишено без змін.

04.12.2023 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 27.06.2023 у справі №908/2120/22, яке вступило у законну силу 08.11.2023, видано наказ про примусове стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20; ідентифікаційний код 34063592) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» (юридична адреса: 84500, Донецька область, м. Бахмут, пров. Першотравневий, буд. 165; адреса для листування: 84511, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 41, а/с 53; адреса представника адвоката Незнамової Т.О.: 33024, м. Рівне, вул. Корольова, 8/39; ідентифікаційний код 42963180) 313963,20 грн. (триста тринадцять тисяч дев`ятсот шістдесят три грн. 20 коп.) основного боргу, 21189,45 грн. (двадцять одну тисячу сто вісімдесят дев`ять грн. 45 коп.) пені, 11459,69 грн. (одинадцять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять грн. 69 коп.) 3% річних, 70007,23 грн. (сімдесят тисяч сім грн. 23 коп.) інфляційних втрат та 6249,29 грн. (шість тисяч двісті сорок дев`ять грн. 29 коп.) судового збору.

Посилаючись на те, що всупереч положенням ГПК України первісний та зустрічний позови в рамках справи №908/2120/22 розглядались не одночасно рішення суду за первісним позовом від 27.06.2023 набрало законної сили, а зустрічний позов у справі ще залишається на розгляді, беручи до уваги важливість дотримання реалізації права на ефективний засіб правового захисту, 12.11.2023 ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» звернулось до суду із заявою про забезпечення зустрічного позову.

Згідно з заявою про забезпечення зустрічного позову, заявник просить суд:

- розглянути цю заяву одночасно з видачею виконавчого документа наказу стосовно примусового виконання рішення від 27.06.2023 у справі №908/2120/22;

- в рамках справи №908/2120/22 до набрання чинності рішення, виданого за результатами розгляду зустрічного позову, забезпечити зустрічний позов ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа наказу стосовно примусового виконання рішення від 27.06.2023 у справі № 908/2120/22.

За наслідками розгляду вказаної заяви винесено оскаржувану ухвалу.

Постановляючи ухвалу про відмову в забезпеченні позову, суд першої інстанції виходив з того, що: - зупинення стягнення на підставі виконавчого документа у справі № 908/2120/22 фактично спрямовано на зупинення виконання судового рішення у справі №908/2120/22 за первісним позовом, що порушує права ТОВ «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» та суперечить статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, висновкам Верховного Суду і Європейського суду з прав людини; - чинне законодавство не пов`язує необхідність застосування заходів забезпечення позову ні з тим, що майно і виробничі потужності ТОВ «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» знаходяться у місті Бахмут Донецької області, ні з наявністю у ТОВ «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» відкритих виконавчих проваджень; - не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову ні розстрочення або звільнення від сплати судового збору, ні обставини щодо неодночасного розгляду первісного та зустрічного позову та не застосування можливого зарахування вимог.

Колегія суддів, за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, погоджується з вищевикладеними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно зі ст. 137 ГПК України, позов забезпечується:

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги,

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як доречно зазначив суд першої інстанції, заява ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» обґрунтована порушенням прав заявника на одночасний розгляд первісного та зустрічного позовів, а також тим, що в рамках справи №908/2120/22 рішення суду за первісним позовом буде виконане, а рішення суду за зустрічним позовом залишиться не виконаним.

Так, 04.12.2023 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 27.06.2023 у справі №908/2120/22, яке вступило у законну силу 08.11.2023, видано наказ про примусове стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20; ідентифікаційний код 34063592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» (юридична адреса: 84500, Донецька область, м. Бахмут, пров. Першотравневий, буд. 165; адреса для листування: 84511, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 41, а/с 53; адреса представника адвоката Незнамової Т.О.: 33024, м. Рівне, вул. Корольова, 8/39; ідентифікаційний код 42963180) 313963,20 грн. (триста тринадцять тисяч дев`ятсот шістдесят три грн. 20 коп.) основного боргу, 21189,45 грн. (двадцять одну тисячу сто вісімдесят дев`ять грн. 45 коп.) пені, 11459,69 грн. (одинадцять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять грн. 69 коп.) 3% річних, 70007,23 грн. (сімдесят тисяч сім грн. 23 коп.) інфляційних втрат та 6249,29 грн. (шість тисяч двісті сорок дев`ять грн. 29 коп.) судового збору.

Провадження за зустрічним позовом у даній справі триває.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 908/309/21, від 04.11.2021 у справі № 907/416/21, від 24.06.2021 у справі № 310/9167/20, від 12.01.2023 у справі № 334/9179/21).

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За змістом статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Верховний Суд при розгляді справи № 925/731/18 (постанова від 26.06.2023) звертає увагу на те, що при виконанні судових рішень слід керуватися інтересами стягувача, оскільки стягувач вправі очікувати від держави вчинення всіх дій, які б наближали його до виконання судового рішення. У цьому сенсі наявність невиконаного судового рішення не вселятиме стягувачеві надію, що Україна як держава робить усе, аби наблизити стягувача до бажаної ним законної мети - виконання судового рішення як стадії реалізації права стягувача на справедливий суд у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 905/3773/14-908/5138/14).

Заходи забезпечення зустрічного позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа у даній справі, виданого за результатами розгляду первісного позову, фактично спрямовані на зупинення виконання судового рішення у справі № 908/2120/22 за первісним позовом, що свідчить про порушення прав стягувача і суперечать статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, висновкам Європейського суду з прав людини та висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 310/9167/20, від 12.08.2021 у справі № 908/309/21 та від 26.06.2023 у справі № 925/731/18.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що знаходження ТОВ «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» та його майна і виробничих на території міста Бахмут Донецької області, наявність у ТОВ «ЕНЕРГОРЕМОНТ Україна» відкритих виконавчих проваджень не є тією обставиною, з якою законодавство пов`язує необхідність застосування заходів забезпечення позову. Розстрочення або звільнення від сплати судового збору не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову. Обставини щодо неодночасного розгляду первісного та зустрічного позову та не застосування можливого зарахування вимог не є підставою для задоволення заяви про забезпечення зустрічного позову у даній справі.

Колегія суддів вважає, що доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС», викладені ним в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Запорізької області від 04.12.2023 у справі № 908/2120/23 винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з врахуванням обставин справи, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги, у зв`язку з відмовою в її задоволенні покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 255,269,270,271,275,276,282-284,287-289, Центральний апеляційний господарський суд, -,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.12.2023 у справі № 908/2120/23- залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.12.2023 у справі № 908/2120/23- залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС»

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 07.03.2024.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін