Ухвала

від 23.11.2023 по справі 910/4714/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.11.2023Справа № 910/4714/23Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши заяву Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва про забезпечення позову у справі № 910/4714/23

За позовом Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)до третя особа,1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарткор» 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Капрі» 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Корса» 4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті сіті» яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будбілдінг"про стягнення 21 472 322,67 грн

Представники сторін: від позивача: прокурор: від відповідача-1: від відповідачів-2,-3: від відповідача-4: від третьої особи:Шевченко І.Є.; Дергунов Д.С.; Виноградський О.Є.; не з`явилися; Святенко М.О.; Іванов В.П.ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/4714/23 за позовом Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури (далі також - прокурор) в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарткор" (далі також - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Капрі" (далі також - відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Корса" (далі також - відповідач-3), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" (далі також - відповідач-4), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Будбілдінг" (далі також - третя особа) про солідарне стягнення 21 472 322,67 грн.

10.07.2023 до суду звернувся Перший заступник керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва із заявою про забезпечення позову.

Оскільки станом на момент подання заяви про забезпечення позову провадження у справі № 910/4714/23 зупинено, суд ухвалою від 11.07.2023 відклав вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва № 41-7192ВИХ-23 від 10.07.2023 про забезпечення позову до повернення матеріалів справи № 910/4714/23 до Господарського суду міста Києва та поновлення провадження.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 суд поновив провадження у справі № 910/4714/23 та призначив підготовче засідання на 23.11.2023.

Ухвалою суду від 07.11.2023 заяву про забезпечення позову призначено до розгляду в підготовчому засіданні 23.11.2023.

12.09.2023 від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, клопотання про долучення письмового доказу та заяви про поновлення строків для подання вказаних клопотань.

Крім того, на виконання вимог суду третьою особою 12.09.2023 долучено до справи додаткові докази.

19.09.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а 17.11.2023 позивачем надані заперечення на висновок експерта за результатами проведення економічної експертизи.

Прокурор, у свою чергу, на виконання п. 3 ухвали суду від 07.11.2023 надав письмові пояснення.

Безпосередньо в підготовчому засіданні 23.11.2023 представники позивача, відповідачів-1,-4, третьої особи та прокурор надали усні пояснення стосовно заявлених у справі клопотань.

Розглянувши заяву прокурора про забезпечення позову, суд вважає за необхідне звернути увагу на такі обставини.

Положеннями ст. 138 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) передбачено, що заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Частиною 1 ст. 140 ГПК України унормовано, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати декілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Так, за приписами статей 73, 74, 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Позивач має право на превентивний захист судом свого права у випадку, коли ще немає порушення, однак є підстави передбачити можливість такого порушення. Однією з форм такого превентивного судового захисту, по суті, і є заходи забезпечення ефективності судового рішення.

На обґрунтування заяви прокурор посилається , зокрема, на наступне:

- предметом спору в справі є стягнення до місцевого бюджету столиці значної суми в розмірі понад 21 млн грн. від сплати яких відповідачі упродовж тривалого часу безпідставно ухиляються;

- зважаючи на ризик відсутність коштів на рахунках відповідачів, наявність яких змогла б забезпечити виконання рішення суду у разі задоволення позову, то співмірним та адекватним заходом із позовними вимогами, направленими на ефективне поновлення в правах є саме накладення арешту на майно в межах ціни позову;

- обґрунтованим є припущення про високу ймовірність відчуження ТОВ «Ріелті Сіті» належного йому майна, що в подальшому може призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів позивача в межах даної справи;

- є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке наявне у відповідачів на момент пред`явлення позову до нього може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення;

- такий захід забезпечення, як накладення арешту на спірне майно у цій справі має логічний зв`язок з предметом позовних вимог, що заявлені, і такий захід може забезпечити ефективний захист прав або інтересів позивача в разі ухвалення рішення про задоволення позову;

- у разі, якщо до закінчення розгляду справи державним реєстратором будуть здійснені нові реєстраційні дії відносно спірного нерухомого майна, то вказане істотно ускладнить чи взагалі зробить неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

У позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

Можливість обмеження права розпоряджання рахунком установлено ст. 1074 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду. Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, кореспондентському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошує Європейський суд з прав людини у рішенні "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, що відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Наразі, під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову суд не має можливості повною мірою оцінити та обґрунтувати дійсну наявність порушених прав позивача та держави зі сторони відповідачів.

Суд вважає за необхідне наголосити, що предметом спору у справі є стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарткор", Товариства з обмеженою відповідальністю "Капрі", Товариства з обмеженою відповідальністю "Корса", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" коштів пайової участі в розмірі 21 472 322,67 грн.

У той же час, заявлені прокурором заходи забезпечення позову спрямовані на арешт коштів та майна лише відповідачів -1,-4, хоча в справі відповідачі є, на думку прокурора та позивача, солідарними боржниками.

Більше того, факт ухилення відповідачів від виконання зобов`язань чи неналежного його виконання не є встановленим і підлягає доведенню під час вирішення справи по суті та саме по собі не може свідчити про майбутнє ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачам майна чи зниження їх вартості.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Суд зазначає, що прокурором (заявником) не доведено суду належними та допустимими доказами існування обставин, які є підставами для накладення арешту на грошові кошти та майно відповідачів -1,-4.

Так, наведені заявником обставини не свідчать про те, що грошові кошти та майно, наявне у ТОВ «Ріелті Сіті» та ТОВ «Смарткор» можуть зникнути, зменшитися за кількістю, так само як і не доведено, що останніми вчиняються будь-які дії, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду у даній справі (у випадку задоволення позову).

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва про забезпечення позову.

У разі виникнення дійсних, належним чином підтверджених обставин, які були б достатніми для забезпечення позову, заявник не позбавлений права та можливості звернутись з відповідною заявою до суду в процесі розгляду спору.

Керуючись приписами ст. ст. 120, 138, 140, 219, 220, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва про забезпечення позову відмовити повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено та підписано - 28.11.2023

Суддя Ю.О.Підченко