Рішення

від 29.11.2023 по справі 910/6336/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.11.2023Справа № 910/6336/23Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива плюс" (04070, м. Київ, вул. Почайнинська, 70, кв. 51, код РНОКПП 2635112453)

до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А, (ідентифікаційний код 26199097)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача:

1) Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (02000, м. Київ, вулиця Серпова, 3/14)

2) Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (01601, місто Київ, вулиця Терещенківська, будинок 11-А)

про стягнення 472 552,64 грн,

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Гончаров О. В.

Від третьої особи-1: не з`явився

Від третьої особи-2: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Альтернатива плюс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення грошових коштів за угодою № 119 від 27.11.2007 про сплату авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної ділянки, розташованої у Голосіївському району міста Києва за адресою просп. Академіка Глушкова, 5 у розмірі 472 552,64 грн, з яких 453 757,95 грн основного боргу, 8 764,37 грн трьох відсотків річних та 10 030,32 грн інфляційних втрат.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.04.2023 залишив позов без руху, надав строк для усунення недоліків позову у встановлений спосіб.

02.05.2023 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

16.05.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення та додаткові докази на їх підтвердження.

05.06.2023 засобами поштового зв`язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

06.06.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

20.06.2023 засобами поштового зв`язку від відповідача надійшла заява про залучення до участі у розгляді справи № 910/6336/23 співвідповідачами - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області та Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2023 у задоволенні заяви Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про залучення співвідповідачів у справі відмовлено.

21.06.2023 через відділ діловодства суду позивачем подано заяву про заміну сторони в судовому процесі, в якій останній просить суд здійснити заміну позивача у справі № 910/6336/23 його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтернатива плюс".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 заяву Приватного підприємства "Альтернатива плюс" про заміну сторони її правонаступником задоволено. Замінено позивача у справі № 910/6336/23 - Приватне підприємство "Альтернатива плюс" (01024, м. Київ, вул. Басейна, 6, ідентифікаційний код 24579401) на його правонаступника - Товариство з обмеженою віджповідальністю "Альтернатива плюс" (01024, м. Київ, вул. Басейна, 6, ідентифікаційний код 24579401).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 справу № 910/6336/23 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.08.2023, залучено до участі у справі Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

15.08.2023 позивачем через відділ діловодства суду подано докази направлення на адреси третіх осіб матеріалів позовної заяви, також подано клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача.

У засіданні суду 16.08.2023 представник третьої особи-1 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи, оскільки на адресу третьої особи матеріали позовної заяви не надходили.

Суд протокольною ухвалою залучив документи, подані позивачем, задовольнив клопотання позивача щодо проведення підготовчого засідання без його участі та задовольнив клопотання представника третьої особи-1 щодо відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи.

Позивач та третя особа-2 участь своїх представників у засідання суду 16.08.2023 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 відкладено підготовче засідання на 27.09.2023.

30.08.2023 через відділ діловодства суду від третіх осіб надійшли письмові пояснення.

05.09.2023 від третьої особи-2 надійшли письмові пояснення.

19.09.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про участь у судовому сіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням порталу https://vkz.court.gov.ua.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива плюс", Андишули А.М. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Представниками учасників судового процесу у засіданні суду 27.09.2023 надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.10.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 відкладено судове засідання на 13.11.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 відкладено судове засідання на 29.11.2023.

27.11.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.11.2023 проти заявлених позовних вимог заперечив.

29.11.2023 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.10.2007 Приватне підприємство "Альтернатива плюс" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернатива плюс") звернувся до Київського міського голови з клопотанням про викуп (продаж) земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісно-торговельного комплексу з об`єктами обслуговування та вбудованою підземною автостоянкою на просп. Академіка Глушкова, 5 у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:79:392:0053) площею 1.8182 га (земельна ділянка комунальної власності територіальної громади міста Києва, вхідний номер від 31.10.2007 №40530, справа №Є-0685).

27.11.2007 між Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської державної адміністрації) та Приватним підприємством "Альтернатива плюс" було укладено Угоду №119 про сплату авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної, розташованої у Голосіївському районі міста Києва за адресою просп. Академіка Глушкова, 5.

Відповідно до п. 1.1 Угоди ПП "Альтернатива плюс", відповідно до вимог рішення Київської міської ради від 26.09.2000 №14/991 «Про деякі питання продажу земельних ділянок в м. Києві» сплачує в рахунок оплати вартості земельної ділянки, згідно нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 1.8182 га на просп. Академіка Глушкова, 5 у Голосіївському районі, аванс у розмірі 15% від суму нормативної грошової оцінки, що складає 4 537 579, 47 грн без ПДВ. Сплата авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної ділянки проводиться виключно на підставі зазначеної Угоди.

Відповідно до п.3.2 Угоди кошти, вказані у п.1.1 цієї Угоди, сплачуються підприємством у безготівковій формі, шляхом їх переказу на р/р 37116001002659 в ГУДКУ в м. Києві, МФО 820019, код СДРПОУ 26199097.

Відповідно до виписки/особовий рахунок 26004005000643.980 UAN за 06.12.07 позивачем сплачено 4 537 579, 47 грн на р/р 37116001002659 в ГУДКУ в м. Києві, МФО 820019, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА), з призначенням платежу: «Авансовий платіж в рахунок оплати вартості земельної ділянки згідно з угодою №119 від 27.11.07 без ПДВ».

Відповідно до п.2.1.3 Угоди в разі прийняття Київською міською радою рішення про відмову у продажу земельної ділянки Головне управління повертає кошти, вказані у п.1.1 цієї Угоди, підприємству протягом шести десяти днів з моменту прийняття вищезазначеного рішення.

Згідно з до п.3.5 у випадку передбаченому п.2.1.3 цієї Угоди головне управління повертає підприємству кошти, вказані у п.1.1 цієї Угоди, у безготівковій формі, шляхом їх переказу на банківський рахунок підприємства, вказаний в п.8, або на банківські реквізити вказані підприємством відповідно до п.2.2.4.

Рішенням Київської міської ради від 24.11.2022 №5720/5761 «Про відмову Приватному підприємству "Альтернатива плюс" у продажу земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісно-торговельного комплексу з об 'єктами обслуговування та вбудованою підземною автостоянкою на просп. Академіка Глушкова, 5 у Голосіївському районі м. Києва» було відмовлено ПП «"Альтернатива плюс" у продажу земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісно-торговельного комплексу з об`єктами обслуговування та вбудованою підземною автостоянкою на просп. Академіка Глушкова. 5 у Голосіївському районі м.Києва (кадастровий номер 8000000000:79:392:0053) площею 1,8182 га (земельна ділянка комунальної власності територіальної громади міста Києва, справа №Є-0685) (п.1 цього рішення).

Вирішено Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вжити заходів для повернення Приватному підприємству "Альтернатива плюс" авансового внеску, сплаченого в рахунок оплати вартості земельної ділянки на просп. Академіка Глушкова, 5 у Голосіївському районі м. Києва відповідно до договору про сплату авансового внеску від 27.11.2007 №119, у сумі 4 537 579,47 грн (п.2 рішення КМР №5720/5761 ).

Відповідно до виписки по рахункам на 09.02.2023 від ГУК у м. Києві 09.02.2023 здійснено часткове повернення ПП "Альтернатива плюс" грошових коштів на загальну суму 4 083 821, 52 грн.

Проте, позивач у позовній заяві зазначає, що до теперішнього часу відповідач свої зобов`язання з повернення позивачу повної суми попередньо сплаченого авансу повністю не виконав, залишок неповернутої Департаментом суми становить 453 757, 95 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає, що сума у розмірі 4 083 821, 52 грн була повернута останньому лише 09.02.2023, а залишок попередньої оплати у розмірі 453 757, 95 грн залишається не сплаченим до теперішнього часу. Отже, строк виконання зобов`язання відповідача настав, але у встановлений Угодою строк зобов`язання останнім виконане не було, що призвело до прострочення боржника у зобов`язанні.

Зважаючи на те, що вимога позивача про повернення сплаченого ним авансового внеску задоволена відповідачем у добровільному порядку не була, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернатива плюс" звернулося до господарського суду міста Києва з даним позовом.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь останнього 3% річних у розмірі 8 764, 37 грн та інфляційні витрати у розмірі 10 030, 32 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради належить розпорядження землями територіальної громади міста Києва, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, а також вирішення інших питань в галузі земельних відносин відповідно до Закону.

За умовами статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам міст належить право комунальної власності на землю.

Частиною 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі в межах повноважень, та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

За змістом статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України унормовано, що право власності на земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності, набувається на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 127 Земельного кодексу України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 128 Земельного кодексу України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Частиною 2 статті 128 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Відповідно до частини 3 означеної статті цього Кодексу орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки (частина 6 статті 128 Земельного кодексу України).

При цьому, частиною 5 статті 128 Земельного кодексу України передбачено, що підставою для відмови у продажу земельної ділянки є, зокрема, відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

З вищенаведених нормативних законодавчих приписів вбачається, що прийняттю Київською міською радою рішення про продаж земельної ділянки має передувати подача заяви (клопотання) та пакету документів у порядку частини 2 статті 128 Земельного кодексу України, а також укладення угоди про оплату авансового внеску. Відмова від укладення такого договору (угоди), відповідно, є підставою для відмови у продажу земельної ділянки.

Разом із тим, Угода між позивачем та відповідачем, укладена на виконання вимог статті 128 Земельного кодексу України, передбачає виконання обов`язку (внесення авансу) позивачем за майбутнім договором купівлі-продажу земельної ділянки, до того, як цей договір буде укладений.

Відповідно до п.2.8 рішення Київською міської ради від 15.03.2012 №198/7535 «Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) реорганізовано у Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). Таким чином Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) код ЄДРПОУ 26199097 є правонаступником Головного управління земельних ресурсів КМДА (далі - Департамент).

Водночас, згідно з п. 12 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що затверджено рішенням Київської міської ради від 23.06.2022 №4753/4794, Департамент утримується за рахунок бюджетних коштів. Департамент е юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Як було зазначено вище, за відповідно до п.3.2 Угоди кошти, вказані у п.1.1 цієї Угоди, сплачуються підприємством у безготівковій формі, шляхом їх переказу на р/р 37116001002659 в ГУДКУ в м. Києві, МФО 820019, код СДРПОУ 26199097.

Відповідно до п.2.1.3 Угоди в разі прийняття Київською міською радою рішення про відмову у продажу земельної ділянки Головне управління повертає кошти, вказані у п.1.1 цієї Угоди, підприємству протягом шести десяти днів з моменту прийняття вищезазначеного рішення.

Згідно з до п.3.5 у випадку передбаченому п.2.1.3 цієї Угоди головне управління повертає підприємству кошти, вказані у п.1.1 цієї Угоди, у безготівковій формі, шляхом їх переказу на банківський рахунок підприємства, вказаний в п.8, або на банківські реквізити вказані підприємством відповідно до п.2.2.4.

Згідно з ч. 8 ст. 128 Земельного кодексу України сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається.

Покупець не може відмовитись від укладення договору купівлі-продажу, без вчинення дій для укладення такого правочину. Відповідно, така можливість у позивача відсутня, оскільки внаслідок порушення відповідачем-1 умов Угоди Київською міською радою не прийнято рішення про продаж земельної ділянки позивачу.

Рішенням Київської міської ради від 24.11.2022 №5720/5761 «Про відмову Приватному підприємству "Альтернатива плюс" у продажу земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісно-торговельного комплексу з об 'єктами обслуговування та вбудованою підземною автостоянкою на просп. Академіка Глушкова, 5 у Голосіївському районі м. Києва» було відмовлено ПП «"Альтернатива плюс" у продажу земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісно-торговельного комплексу з об`єктами обслуговування та вбудованою підземною автостоянкою на просп. Академіка Глушкова. 5 у Голосіївському районі м.Києва (кадастровий номер 8000000000:79:392:0053) площею 1,8182 га (земельна ділянка комунальної власності територіальної громади міста Києва, справа №Є-0685) (п.1 цього рішення).

Вирішено Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вжити заходів для повернення Приватному підприємству "Альтернатива плюс" авансового внеску, сплаченого в рахунок оплати вартості земельної ділянки на просп. Академіка Глушкова, 5 у Голосіївському районі м. Києва відповідно до договору про сплату авансового внеску від 27.11.2007 №119, у сумі 4 537 579,47 грн (п.2 рішення КМР №5720/5761).

Суд зазначає, що за висновками Великої Палати Верховного Суду сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов`язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору (справедливість, добросовісність, розумність); домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення (постанова від 01.06.2021у справі № 910/12876/19 (пункт 7.10)). При цьому намір сторін врегулювати свої відносини всупереч закону суперечить публічному порядку, а тому відповідні права та обов`язки сторін не виникають.

Отже, з Угоди виникло тільки зобов`язання щодо сплати авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Судом встановлено, що позивачем сплачено 4 537 579, 47 грн на р/р 37116001002659 в ГУДКУ в м. Києві, МФО 820019, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА), з призначенням платежу: «Авансовий платіж в рахунок оплати вартості земельної ділянки згідно з угодою №119 від 27.11.07 без ПДВ», що підтверджується випискою/особовим рахунком 26004005000643.980 UAN за 06.12.2007.

Тому зазначене зобов`язання припинене виконанням (стаття 599 ЦК України), а Угода з моменту такого виконання не регулює відносини сторін.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Разом з тим, закон не містить правил про те, коли сплачений авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки підлягає поверненню платнику. Отже, закон містить прогалину. Заповнюючи цю прогалину, суд виходить із загальних засад цивільного законодавства (аналогія права), враховуючи мету законодавчого регулювання.

Оскільки авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки слугує меті забезпечення виконання обов`язків особи, зацікавленої у придбанні земельних ділянок у власність, у переддоговірних правовідносинах, то таке забезпечення припиняється у разі припинення переговорів за умови добросовісності такої особи. У цьому разі сплачений авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки втрачає свої функції: по-перше, перестає виконувати функцію забезпечення, а по-друге - не може бути зарахований до ціни продажу земельної ділянки. Тоді відпадає правова підстава набуття цього внеску, оскільки переддоговірні правовідносини за участі добросовісної особи, виконання обов`язків якої було забезпечено, припинені без укладення договору, внаслідок чого такий внесок підлягає поверненню відповідно до статті 1212 ЦК України.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 910/17014/21.

Враховуючи встановлені судом обставини неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за Угодою, рішення Київської міської ради про відмову в продажі земельної ділянки, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи безумовно підтверджується факт істотного порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань та фактичного ухилення уповноваженого органу протягом тривалого часу від виконання покладених на нього обов`язків.

Враховуючи те, що загальна сума неповернутого відповідачем авансу, яка складає 472 552,64 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива плюс" до відповідача про стягнення вказаної суми грошових коштів.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 472 552,64 грн авансового внеску є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем нараховані 10 030,32 грн інфляційних втрат та 8 764,37 грн трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України ) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива плюс" до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині стягнення нарахувань, що передбачені ст.625 Цивільного кодексу України такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Твердження відповідача про те, що Департаментом в повній мірі вжито заходів щодо повернення 90% від загальної суми авансового внеску сплаченого позивачем, що свідчить про відсутність порушеного права позивача, та те, що 10% від загальної суми авансового внеску, а саме грошові кошти у розмірі 453 757, 95 грн підлягають поверненню з Державного бюджету України, що не відноситься до компетенції Департаменту, суд визнає помилковим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між відповідачем та позивачем склалися зобов`язальні відносини, що регулюються нормами зобов`язального права, і саме на відповідача покладений обов`язок повернути повну суму авансового внеску, сплаченого позивачем.

Відповідно до п.2.1.3 Угоди №119 від 27.11.2007 про сплату авансового внеску, в разі прийняття Київською міською радою рішення про відмову у продажу земельної ділянки Головне управління (правонаступником якого є Департамент) повертає кошти, вказані у п.1.1 цієї Угоди, Підприємству протягом шести десяти днів з моменту прийняття вищезазначеного рішення.

У свою чергу позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива плюс" обґрунтовані порушенням його права на отримання в повному обсязі коштів, сплачених відповідачу в якості авансового внеску, у зв`язку із прийняттям КМР рішення про відмову у продажу земельної ділянки. Вжиття відповідачем заходів, наслідком яких є повернення лише 90% сплаченого авансового внеску, всупереч твердженню відповідача безумовно не є свідченням відновлення вказаного права позивача, тобто, повернення позивачу 100% такого авансу.

Отже вимоги позивача визнаються судом повністю обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 32-А, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код - 26199097) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива плюс" (04070, м. Київ, вул. Почайнинська, 70, кв. 51, код РНОКПП 2635112453) заборгованість у розмірі 453 757 (чотириста п`ятдесят три тисячі сімсот п`ятдесят сім) грн. 95 коп., 3 % річних у розмірі 8 764 (вісім тисяч сімсот шістдесят чотири) грн 37 коп., інфляційні втрати у розмірі 10 030 (десять тисяч тридцять) грн. 32 коп. та 7 088 (сім тисяч вісімдесят вісім) грн 29 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.12.2023

Суддя І.О. Андреїшина